На Прикарпатті створюють вироби з вовни, які поєднують традиції та сучасність (ВІДЕО)

У центрі столиці розпочали ремонт затишного скверику на Володимирському проїзді, 1. У листопаді 2016 року Київміськрада дала йому назву Литовського, повідомляє пресслужба Київзеленбуду.

Як зазначають комунальники, центральним елементом оновленого скверу стане дерев’яна лава-тераса з підсвічуванням. На її створення авторів проєкту надихнули литовські дюни на узбережжі Балтійського моря та бурштин.

Читайте також: У київському сквері облаштували нову фотозону (ФОТО)

“Під час роботи над проєктом було вирішено створити затишний простір для відпочинку, де можна насолодитися атмосферою міста і, разом з тим, відволіктися від буденності”, – йдеться у повідомленні.

Роботи з капітального ремонту скверу вже розпочато. Тут планують облаштувати лаву-терасу із підсвічуванням, відремонтувати бруківку, відновити роботу існуючого фонтану, а також відремонтувати підпірні стінки скверу, влаштувати нові газони та висадити дерева, встановити огороджувальні стовпчики, щоб автомобілі не заїжджали на пішохідну зону.

Роботи планують завершити у вересні цього року.

Фото: facebook.com/zelenbud

Місяцями сидите в хаті і вже голова вибухає? Збирайтеся, їдемо на природу подалі від людей. Сьогодні дізнаємося, куда втекти на вихідні зі Львова. Розкажіть, куди ви тікаєте з міста?

Готуйте ваші намети та похідні черевики! Урицькі скелі та Тустань – пірамідки велетнів. Це дивовижної форми скелі, яким десятки мільйонів років.

Читайте також: Де провести вихідні? Ви точно не чули про ці 7 місць поблизу Львова

 Грот Прийма – мережа печер чудернацької форми. 45 000 років тому тут зимували прадавні люди! 

Заповідник Розточчя – звідси починаються численні річки. А ще тут купа горностаїв, чорних лелек та махаонів.

Озеро “Задорожнє” – блакитне та прозоре для всієї сім’ї. Неначе дика природа, але є альтанки, душ та магазин. Відпочивайте безпечно!

У Львові розпочали роздільний збір скляних відходів. Про це повідомляє пресслужба міської ради.

Як збиратимуть скло?

Як зазначається, збиратимуть такі відходи насамперед із ресторанів та кафе, готелів та торгових точок. Йдеться про ті комерційні заклади, які виявили зацікавлення долучитися до реалізації проекту «Модель „нуль відходів“ у дії». Це один із етапів проекту, який пропагує європейську концепцію управління відходами. Важливою його складовою є технічне оснащення сектору гостинності обладнанням для поводження з відходами за принципом «zero waste».

Для закладів, які стали учасниками проекту, вже закупили контейнери для роздільного збору скляних відходів.

«Відчуваємо обов’язок брати участь у таких проектах, які популяризують світові практики поводження з відходами. Окремий збір скляних відходів відбувається від тих закладів комерції, які обслуговує наша компанія. Розташовані вони переважно в центрі Львова. Спеціальні контейнери для скла надаються закладам безкоштовно. На сортувальній станції компанії ми вже прийняли понад 30 контейнерів для роздільного збору скляних відходів», — розповів засновник «ГрінЕра Україна» Богдан Михалусь.

Заклади комерції, які погодяться сортувати скляні відходи, отримають економію до 20% на вивезення відходів.

Читайте також: У Дніпрі винайшли пристрій для безпечної утилізації медичних відходів (ФОТО)

Що варто знати про проєкт «Нуль відходів в дії»

Суттєвим досягненням проекту є включення до переліку відходів, які сортуються, органічних відходів. Адже вони складають близько 50% усіх відходів у закладах готельно-ресторанного бізнесу та вивозитимуться на міську станцію компостування.

«Цей проект базується, перш за все, на принципах запобігання утворенню відходів. Дія моделі на практиці передбачає наявність певної системи, для створення якої важливою є участь усіх ключових залучених сторін, і у випадку цього проекту вдалося залучити бізнес, міську владу, обласну владу, громадський та освітній сектори і церкву. У межах проекту, ми працюємо над створенням фінансових стимулів для бізнесу утворювати менше відходів, а також сортувати їх через розробку пропозицій з диференціації тарифів на вивезення відходів», — додає голова ГО Zero Waste Lviv Ірина Миронова.

Забезпечити відповідні складові інфраструктури, згідно з проектом, планують до кінця серпня.

Проєкт «Нуль відходів в дії» реалізують Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» спільно з Львівською торгово-промисловою палатою, ТОВ «ГрінЕра Україна», ЛКП «Зелене місто», департаментом екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації, ГО «Нуль відходів Львів». Ініціатива підтримується в рамках спільного проєкту Уряду Швеції та ПРООН в Україні «Посилене партнерство для сталого розвитку», що реалізується за фінансової підтримки Уряду Швеції.

Фото: rubryka.com

У Тернополі комунальники уже тиждень чистять від сміття головну водойму міста. Про це повідомили у міськраді.

“Працівники комунального підприємства «Об’єднання парків культури і відпочинку м.Тернополя» проводять заходи з очищення ставу від водоростей та сміття”, – йдеться у повідомленні.

Читайте також: У Вінниці стартував масштабний проєкт з очистки Південного Бугу (ВІДЕО)

Комунальники забирають водорості, намул та сміття, залишене відвідувачами парку. Також на Тернопільському ставі збільшили години роботи аераційного фонтану.

Заходи з очищення Тернопільського ставу проводять почергово від Надставної церкви до «Острівця закоханих» та навколо острівця «Чайка». Площа очищення складає більше гектара.

Фото: ternopilcity.gov.ua

Олег та Оксана Токарчуки  — перші в Коломиї повірили в медичну реформу та за два роки створили  те, що раніше здавалося неможливим – приватну клініку з безкоштовними послугами.

Як розповів Олег Токарчук, спочатку не повірили, що це можливо. А потім вирішив прийняти виклик та почав волонтерити: їздив по селах, амбулаторіях, ФАПах, зустрічався з громадами, колективами та розповідав людям про медичну реформу.  

Вже коли відкрили власну практику, відчули шалену підтримку.

“Вже в перші місяці я набрала перших 500 пацієнтів, — каже Оксана,  а лікарка-педіатр — 200. На початку це дозволило покрити оренду приміщення та заробітну плату для працівників”.

Починали із приміщення площею у 40 квадратів, зараз же мають 140 м2. Є також два окремі входи: для найменших гостей і для дорослих й  окремі кабінети, де приймають різні спеціалісти: педіатр, ревматолог, дитячий ортопед-травматолог, гінеколог та терапевт.

Зараз у клініці працюють 11 людей, а контракт з НСЗУ на 2020 рік складає більше мільйона гривень.

Детальніше читайте тут: Медична реформа на Франківщині: Історія першої приватної практики в Коломиї

Довідка.

Перший етап медреформи розпочався 1 липня 2018 року. На цьому етапі змінили модель фінансування первинної (амбулаторної) ланки української медицини. Створена в часи реформи Національна служба здоров’я України оплачує надані медзакладом послуги за кількістю підписаних з пацієнтами декларацій. Тобто: є пацієнт — є гроші, нема пацієнта — нема грошей. Тариф на надання послуг первинної ланки медицини єдиний для всієї країни — близько 500 гривень на рік. А всі фінансові потреби медичного закладу — тепер у віданні місцевих рад. 

Що це дає? Пацієнт тепер може сам обирати медзаклад, в якому лікується. Набридли черги чи непрофесіоналізм лікаря — розриваєш контракт і підписуєш з іншим лікарем чи лікарнею. А лікарі зацікавлені в тому, аби надавати кращу якість своїх послуг, щоб утримати пацієнта. Також лікар має право працювати як ФОП, а не найманий працівник у держлікарні.

Львів’янин Назар Захарій ще з дитинства допомагав татові з виробництвом морозива. А вже у дорослому віці вирішив повернутись до сімейної справи та удосконалити її. Наразі чоловік виготовляє натуральне морозиво за Держстандартом України та постачає його в близько 40 закладів рідного міста. Чому колишній фінансист вирішив стати джелатьєрі, скільки коштує порція крафтового морозива та як відбувається приготування незвичного морозива з креветками чи квітів бузини — про це все читайте в матеріалі. 

Назар Захарій,

засновник джелатерії Ice Cream Shop у Львові. За освітою фінансист, але відновлює справу тата, який робив перше джелато у місті ще у 1992 році. Окрім звичайного, готує й екзотичне морозиво з квітів бузини, румбамбару, креветками з кропом та сиром Бергадер та інші. 

Все почалося з дитинства…

Батько розпочинав свою кар’єру технологом з виробництва морозива в першій львівській джелатерії “Сніжинка” ще в 1992 році. А я був школярем та під час літніх канікул допомагав йому на виробництві й мав можливість підзаробити. Саме тоді зародилася любов не лише до поїдання, а й виробництва морозива.

Пізніше заклад було перейменовано на кафе “Корона”. На той час на теренах України ніхто і не здогадувався, що таке джелато та джелатерія. Проте львів’яни знали, де шукати найсмачніше та натуральне морозиво. Пізніше кафе закрили через бізнесові нюанси. Проте наша сім’я і надалі продовжила займатися виготовленням натурального морозива. Тому в спальному районі на Сихові тато відкрив маленьке дитяче кафе в якому і досі продається наше морозиво. Також там є наші фірмові молочні коктейлі, рецепти яких родом з далекого 1992 року.

Від фінансиста до джелатьєрі — один крок

Я закінчив Львівський банківський університет і став фінансистом кредитних установ. Певний час знаходився у пошуках себе, тому встиг попрацювати на різних посадах, починаючи від банківського працівника й закінчуючи футбольним аналітиком. Проте думка про те, щоб займатися морозивом, жодного дня мене не полишала. В підсумку разом з дружиною вирішили повернутися з Києва до рідного Львова та продовжити справу тата.

Я орендував цех і почав шукати клієнтів 

Повернувшись до Львова я орендував більший цех, облаштував його згідно з усіма нормативними вимогами, пройшов сертифікацію та почав шукати клієнтів на морозиво. Спочатку брав кілька пробників з різними смаками морозива, заходив майже в кожен ресторан чи кав’ярню у центрі міста й пропонував спробувати. Так я отримав своїх перших клієнтів: “Французькі млинці” та “Українське Подвір’я”. Як то кажуть: Львів — велике село, тому чутки швидко розійшлися і за два роки я вийшов на перший максимум. Влітку 2019-го року працював майже цілодобово, спав по три годин на добу, а виробництво не зупинялося ні вдень, ні вночі. Об’єми виробництва виросли з 15 кг до 180 кг на добу. 

Наразі співпрацюю з такими закладами, як Світ Кави, Bubble Waffle, Citadel Inn, Балканський Дворик, готель Панорама, Daily Dose of mmm та багато інших. Загалом кількість наших клієнтів — близько 40 закладів. Також пропонуємо кейтерінг для весіль чи корпоративів, куди приїздимо з вітриною та пригощаємо гостей морозивом. Не оминуло нас і фестивальне життя — з великим задоволенням беремо участь у будь-яких заходах. 

Вчуся і вдосконалюю рецепти майже щодня

І хоча я навчився робити морозиво ще підлітком, але після повернення з Києва довелося перечитати безліч спеціалізованої літератури. Доводилось багато самонавчатися та експериментувати. І досі я вдосконалюю свої робочі рецепти щодня. Наприклад, в моїх записах є безліч варіацій шоколаду. А кожні півроку він отримує трішки інакший рецепт.

Вийшло не просто джелато, а сукупність різних технологій

Якщо брати до уваги технології та рецептури мого батька — це було чисте джелато. Але з часом технології змінювалися та вдосконалювалися. Я взяв краще з різних технік для виготовлення морозива, поєднав їх з українськими стандартами та отримав цілком унікальну й крафтову рецептуру. 

У нас немає жодного обмеження в смаках, адже я не працюю з базами чи напівфабрикатами. Я завжди кажу клієнтам: 

«Дайте мені завдання зробити морозиво з тертої силікатної цегли і я його зроблю». 

Зараз налічуємо близько 80 смаків: класичне вершкове морозиво, сорбети, плодово-ягідне, морозиво з вмістом алкоголю “П’яна вишня”, а також гастрономічні смаки морозива. Найпопулярнішими є вершкове морозиво “Пломбір”, “Сирна Полуниця”, “Манго Альфонсо”, “Сабайоне”, “Чорний Шоколад”. Фішкою виробництва є сезонні смаки морозива, які готуємо з локальних інгредієнтів. А також розробка фірмових смаків для ресторацій.

Також є й екзотичні смаки: морозиво з квітів бузини, французький пломбір, гарбуз з апельсином, румбамбар, смажений волоський горіх з сиром Дорблю, карамелізована груша з сиром Брі та Кальвадос, креветка з кропом та сиром Бергадер, сорбет “Бронзовий Ель”, морозиво з чорнобрової пшениці.

Іноді можу розбудити дружину о третій ночі й змусити скуштувати нове морозиво 

Морозиво починається з ідеї. Мене надихає цікаве поєднання продуктів у стравах, старовинний перепис-рецепт тістечок чи десертів, новий невідомий фрукт чи ягода, як було з лісовою лохиною. Часто ідею допомагає сформувати задача від замовника. Наприклад, остання розробка – лінійка французьких смаків морозива для Брассерії Frankophile у Львові. Окрему увагу приділяю й вимогам часу: морозиво без лактози, без глютену чи для діабетиків. 

Далі починається розробка рецептури — готую технологічну карту з формулами та розрахунками. З часом у мене сформувалась внутрішня інтуїція і вже відчуваю чи буде морозиво смачним, дивлячись на ці цифри. 

Наступний етап — безпосередньо виготовлення морозива. Після першої проби розумію, що варто відредагувати: солодкість, вираженість смаку, текстуру. За кілька спроб отримую продукт, який готовий до дегустації. Спочатку несу продукт на пробу татові та дружині. Іноді можу розбудити й о третій ночі й змусити скуштувати. А далі морозиво дістається усім, хто знаходиться поряд. Думки дійсно різні, адже смаки також у всіх різні. І це добре, адже моя мета — допомогти кожному знайти свій особистий сорт морозива.

Головний принцип — усе має бути натуральним 

Найголовніший принцип виготовлення морозива — усе має бути натуральне. Наприклад, у нас не буває жовтого бананового морозива, бо у банана жовта — тільки шкірка. А полуничне морозиво відрізняється за кольором, залежно від ягоди: морозиво з ранньої закарпатської полуниці буде світлішим, ніж з пізньої львівської.

Ми не вирівнюємо колір фарбниками, а смак — ароматизаторами. Тому люди дивуються, коли куштують наше морозиво й кажуть, що воно на смак, як справжня полуниця чи малина. Це звісно приємно. Але дещо сумно, що серед шаленого вибору на ринку морозива натурального продукту мало й споживачі від нього вже відвикли. 

З впевненістю можу сказати, що наше морозиво — це дійсно вітамінна бомба і якісний продукт ручної роботи. Я відповідаю за кожен інгредієнт, який потрапляє в морозиво. І моє категоричне “НІ” будь-яким готовим сумішам, італійським базам чи напівфабрикатам з невідомими чи недопустимими складниками.

Особисто слідкую за якістю й регулярно тестую інгредієнти

За якістю молочних продуктів слідкую особисто. Молоко, коров’ячі вершки та вершкове масло перевіряю за допомогою лабораторій й регулярно тестую. Загалом плануємо робити морозиво виключно на фермерському молоці та молочних продуктах. А особливу увагу приділяю вмісту рослинних жирів, адже в молочних продуктах їх не має бути. 

Виробництво відповідає стандартам та вимогам України за Держстандартом. А зараз впроваджуємо вимоги НАССР на виробництві, щоб зробити продукцію ще більш безпечною. Вартість морозива становить від 65 до 135 гривень за 200 грамів.  

Не бійтеся стабілізаторів та емульгаторів — це апельсинове борошно та яєчний жовток 

Завдяки масмаркету споживачі з підозрою ставляться до стабілізаторів та емульгаторів. Проте вони потрібні морозиву, що створити та зберегти його кремову апетитну структуру й з’єднати рідину та жир. 

З доступних у повсякденні емульгаторів — жовток. Виробники натурального морозива часто їх використовують. Проте така натуральність має мінуси: жовток дає особливий присмак, який і мені не до вподоби, а також він — додатковий алерген й збільшує жирність морозива. 

Що стосується стабілізаторів. Вони потрібні для збереження структури та смаку морозива якнайдовше, щоб кристалики льоду не зруйнували кремову текстуру. Я використовую лише натуральні та природні емульгатори та стабілізатори: камедь бобів ріжкового дерева, камедь Гуару, апельсинове борошно, соняшниковий лецитин, інулін. Вони не здатні зашкодити й вважаються харчовими добавками, які покращують стан здоров’я й позитивно впливають на організм.

Скоро в Україні з’явиться унікальне морозиво на козиному молоці

Мій старший брат Тарас має власну ферму “Веселі Козенята” в Тернопільській області. На разі налагоджуємо співпрацю та плануємо запустити лінійку морозива на козячому молоці та вершках. Перша проба пройшла успішно, то ж це буде ще один унікальний продукт на ринку України. 

Іноді покупці пропонують допомогу…

Бувають й цікаві випадки з клієнтами. Наприклад, одна наша клієнтка зателефонувала й запропонувала домашній волоський горіх з городу своєї бабці. Ми зробили з нього морозиво, а онучка завезла морозиво до бабці. Спочатку старенька не повірила, що морозиво з її горіхів. Проте дегустація пройшла успішно, адже горіхи дійсно були дуже смачні.

Серед асортименту — робимо й торти з морозива

Виготовлення тортів з морозива це ще одна давня сімейна традиція. Спочатку вони були більш класичними: лише морозиво та вершки. Однак на сьогодні розширили техніки декорування й пропонуємо клієнтам підібрати будь-яке оформлення на їхній смак. На виробництві у нас склалася чудова команда: морозиво та основа — це моя заслуга, а декором займається дружина.

Карантин вніс свої корективи

З початком карантину продажі погіршилися, адже основні джерела збуту морозива — це заклади харчування, які вимушено зачинилися. Тому в березні залишився на місяць взагалі без роботи. Я зрозумів, що так можна і рік просидіти, тому на сімейних зборах вирішили запустити інтернет продажі. Було страшно і складно, але маємо певні успіхи. А зараз знайомимо жителів та гостей міста зі смачним морозивом.

В майбутньому хочу відкрити профільний магазин морозива

Одним з пріоритетних завдань, які я перед собою поставив, є відкриття справжнього Ice Cream Shop — профільного магазину морозива. Щоб кожен охочий міг придбати улюблене морозиво незалежно від виду, смаку чи складності виробництва. В Україні є спеціалізовані магазини з м’ясом, кавою, фруктами та овочами, а професійного закладу з розмаїттям морозива ще не існує. Щодня працюю над цим і вірю, що так і буде!