На Хортиці знайшли святилище, якому майже 5000 років

Соціальне житло на 160 квартир збудують у Бучанській громаді. Наразі фахівці визначили місце, де втілять цей проєкт.

Про це повідомив міський голова Бучі Анатолій Федорук.

Що відомо про проєкт

Оптимальну локацію для комплексу визначили 21 січня під час виїзної наради з фахівцями ДП «Укрдержбудекспертиза». Чотири п’ятиповерхівки зведуть у межах Мироцького старостату.

Житло планують збудувати за два роки. Цей проєкт забезпечить помешканням соціально вразливі групи населення та стане основою для нового сільського центру.

Читайте також: У Бучанській громаді запрацювала амбулаторія, яку відновили після окупації

Цю ініціативу втілюють завдяки співфінансуванню Європейського Інвестиційного Банку та Бучанської міської ради за підтримки Міністерства розвитку громад і територій України.

Нагадаємо, що у Києві зʼявиться безбарʼєрний маршрут від вокзалу до військового госпіталю.

Також ми писали, що оскароносний режисер Мішель Азанавічус пише книжку про війну в Україні.

Фото: фейсбук-сторінка Анатолія Федорука

25-річний Степан Коробкін після ампутації правої руки та 32 операцій піднявся на Кіліманджаро. Верхівка цієї гори є найвищою точкою Африки. Своїм вчинком українець прагне надихнути інших ветеранів на активне життя після повернення з фронту.

Про це повідомили в «Укрінформ».

Сходження на гору та реабілітація

Разом із ветераном гору підкорила і Тетяна Яловчак. Альпіністка є першою українкою, яка піднялася на Еверест і сім найвищих вершин на всіх континентах. Наразі Тетяна реалізує проєкт, який об’єднує адаптацію й мотивацію через підкорення гір.

«У процесі реабілітації й протезування активності та спорт займають 30%. У нашій реабілітаційній програмі є ветерани, які втратили дві чи навіть три кінцівки, і ми їм доводимо, що вони не є каліками. У нас є хлопці з подвійною ампутацією, які вже займаються гірськолижним спортом, баскетболом чи футболом на візках — це приклад незламності. Нам треба соціалізувати й повертати ветеранів до активного життя. Приклад Степана на це дуже надихає», — сказав засновник БФ «Центр складного ендопротезування, остеоінтеграції та біоніки» та керівник реабілітаційного центру «Титанові» В’ячеслав Запорожець.

Читайте також: У Києві зʼявиться безбарʼєрний маршрут від вокзалу до військового госпіталю

Встановлення національного рекорду

Сходження Степана Коробкіна на Кіліманджаро внесли до Національного реєстру рекордів України. Експерт реєстру Віталій Зорін вручив ветерану сертифікат про досягнення.

«Ми дуже раді оголосити сьогодні нове досягнення й рекорд України — ветеран з ампутованою рукою при сходженні на гору Кіліманджаро досягнув максимальної висоти 5756 метрів», — оголосив Віталій Зорін.

Історія Степана Коробкіна

Степан Коробкін народився 24 листопада 1999 року в місті Мирноград на Донеччині. У листопаді 2021 року за контрактом долучився до лав ЗСУ. Степан служив у штурмовій мінометній батареї.

Під час повномасштабного вторгнення захищав Україну. Військовий отримав перші поранення у червні 2022 року, після чого повернувся на фронт. У червні 2023 року після артобстрілу Степан зазнав важких поранень і втратив праву руку.

Нагадаємо, що Veteran Hub шукає ветеранів для нового дослідження про повернення до цивільного життя.

Також ми писали, що український ветеран та волонтер, які перепливають Атлантичний океан, на пів шляху до фінішу.

Фото: сайт «Укрінформ»

Кабінет міністрів України ухвалив постанову, за якою в тимчасово окупованому Криму перейменували 22 географічні об’єкти. Більшість із них тепер матиме історичні кримськотатарські назви.

Про це повідомили в Представництві президента України в Автономній Республіці Крим.

Як перейменували географічні об’єкти

Перейменування провели у межах Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

Нові назви у Криму:

• урочище Аврорівка на урочище Башбек;
• балку Артемівка на балку Тока;
• урочище Багратіонове на урочище Конрат;
• річку Воронцівка на річку Кучук-Чатирлик;
• залізничну станцію Кіровське на залізничну станцію Іслям-Терек;
• Красногвардійський канал на Курманський канал, його Красногвардійське відгалуження на Курманське відгалуження;
• залізничну станцію Краснопартизанськ на залізничну станцію Борангар;
• залізничну станцію Красноперекопськ на залізничну станцію Яни Капу;
• залізничну станцію Краснофолотське на залізничну станцію Ічкі;
• урочище Краснофлотське на урочище Кайнаш;
• Кутузовський фонтан на джерело Сюнгу-Су;
• урочище Лазо на урочище Кирмачи;
• урочище Ломоносове на урочище Бай-Когенлі;
• урочище Передове на урочище Туп-Тархан;
• урочище Полюшкине на урочище Бурчи;
• балку Полюшкіна на балку Бурчи;
• урочище Правдине на урочище Ак-Таш;
• урочище П’ятирічка на урочище Копійка;
• Суворовський дуб на дуб Чотири брати;
• Червоний камінь на Кизил-Таш;
• урочище Чкалове на урочище Біюк-Карджав.

Читайте також: У Франції представили роботи військових художників з України (ФОТО)

Над проєктом постанови представництво працювало спільно з Українським інститутом національної пам’яті та Меджлісом кримськотатарського народу. Вони долучалися до робочих консультацій та узгоджували перейменування.

«Деколонізація, зокрема й деколонізація топоніміки, є важливою частиною української політики пам’яті, а повернення історичних назв у Криму прямо пов’язано з забезпеченням прав корінних народів України»‚ — написали в представництві.

Нагадаємо, що вчитель з Волині створив інтернет-платформу, яка зберігає цифрову культурну спадщину.

Фото обкладинки: ютуб-канал «Книга-мандрівка. Україна»