Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Микола Васильович, а не «Николай Васильевич». Чому Гоголь – український письменник? (ТЕСТ)

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Досі сумніваєтеся, що Микола Гоголь був українським письменником? А якщо ми скажемо, що він буквально марив роботою в Україні та захоплювався народною культурою? А ще вільно володів українською і мав доволі нетипове походження для «російського класика». Здивовані? У новому тесті спецпроєкту #Вкрадене пояснюємо, чому Гоголь був і залишається українцем.

Загальновідомий факт: Микола Гоголь народився у Сорочинцях на Полтавщині та належав до роду Гоголів-Яновських. А ким був Остап Гоголь, якого вважають пращуром письменника?

Правильно! Неправильно!

Гоголь дійсно належав до старовинного українського козацького роду Гоголів-Яновських. Ба більше, дослідники вважають, що письменник є нащадком Остапа Гоголя – наказного гетьмана Правобережної України. Крім того, предками Миколи Гоголя були представники відомих козацько-старшинських родин Дорошенків, Мазеп, Лизогубів, Скоропадських, Паліїв та Забіл. Якось не дуже вкладається в міф про «російського митця», правда?

Ключовим аргументом про «російськість» Миколи Гоголя – його російськомовні твори. А як володів письменник українською?

Правильно! Неправильно!

Гоголь не просто знав українську, а вільно володів мовою. Близький друг автора, перший ректор київського університету Святого Володимира Михайло Максимович запевняв,, що «малоруську говірку», себто українську мову, Микола Гоголь «знав ґрунтовно й володів нею досконало». Це підтверджував і слуга письменника Яким Німченко. Чому ж Гоголь писав російською? Тут варто розуміти, що ХІХ століття – це період активного творення української літератури російською мовою. Тоді так писав не лише Микола Васильович, а й Квітка-Основ’яненко, Котляревський і навіть Шевченко. Однак нікого з них це не зробило «російським письменником».

«Твір мій, якщо колись вийде, буде іноземною мовою…», – пише Гоголь до своєї матері в липні 1829 р. Про яку мову йшлося?

Правильно! Неправильно!

Власне, «іноземною» Гоголь називав саме російську мову. І робив це доволі щиро, адже писав це в листі до однієї з найближчих і найрідніших людей.

А ким вважав себе сам Гоголь?

Правильно! Неправильно!

У питанні самоідентифікації Гоголь був однозначним та називав себе українцем. Зокрема під час відпочинку у Карлсбаді у 1840 році в готельній реєстраційній книзі письменник записав себе так: «Nicolas de Gogol, Ukrainien, etabli a Moscou», тобто «Микола Гоголь, українець, що живе у Москві».

Вгадаєте, що колекціонував Гоголь ще з юнацьких років?

Правильно! Неправильно!

Микола Гоголь ще з юнацьких років захоплювався колекціонуванням українських пісень, легенд і анекдотів. Це підтверджують і біографи українського письменника. І навіть перебуваючи у російському Петербурзі, він просив рідних надсилати нові матеріали: «Пам’ятаєш, мила, ти так добре почала була збирати малоросійські казки і пісні і, на жаль, припинила. Чи не можна це відновити? Мені це конче потрібно».

Добре, а чого в цій колекції Гоголя було найбільше?

Правильно! Неправильно!

Гоголя можна справедливо назвати справжнім колекціонером українських народних пісень. Ба більше, він навіть випустив цілу наукову статтю під назвою «О малороссийских песнях», у якій зазначив: «Російська тужлива музика виражає, як слушно зауважив Максимович, забуття життя; але в малоросійських піснях музика злилася із життям».

У 1835 році Гоголь почав працювати на кафедрі історії у Санкт-Петербурзькому імператорському університеті. Однак це не було його мрією, на відміну від…

Правильно! Неправильно!

Гоголь мріяв викладати на кафедрі історії Київського університету Святого Володимира (нині – Київський національний університет ім. Шевченка). Ось, як описував цю мрію сам письменник: «Я захоплююся заздалегідь, коли уявляю, як закиплять труди мої. Там скінчу я історію України й півдня Росії і напишу всесвітню історію. А скільки зберу там легенд, повір'їв, пісень! Якими цікавими можна зробити університетські записки, скільки можна умістити в них подробиць, цілком нових про сам край!». Однак не склалося, й через два роки Гоголь почав працювати у Петербурзі.

«Туди! Туди! До […]! До древнього, прекрасного […]! Він наш, він не їх — чи неправда?», – яке місто з таким захопленням описував Гоголь у листі до свого друга?

Правильно! Неправильно!

Дійсно, це знову Київ. Місто, у якому Гоголь мріяв не лише викладати, а й жити. Місто, яке письменник називав нашим – тобто українським, а не російським.

«Гоголь не любить Росії: подивіться яка гарна Малоросія і яка Росія. І зауважте, що сама природа Росії не помилувана, і погода навіть вся мокра і брудна», – який твір Гоголя викликав таке обурення імперської аудиторії?

Правильно! Неправильно!

Це пряма цитата російського критика Костянтина Аксакова, який ділився із самим Гоголем реакцією читачів на його твір. А ось, що писав російський літературознавець Євген Анічков: «Незалежно від того, хотів чи не хотів того автор, його «Мертві душі» були найбільшою сатирою на дореформенне руське життя, що досягло межі паскудства, мізерності, економічного й духовного зубожіння».

«Українця з мене зробили: Гоголь, Шевченко, Куліш і Стороженко», – кому з громадських і політичних діячів належать ці слова?

Правильно! Неправильно!

У російської пропаганди щось знову пішло не за планом: теоретик українського націоналізму Дмитро Донцов завдячував своєму формуванню Миколі Гоголю.

До речі, а хто ще з українських письменників буквально зростав на творах Гоголя?

Правильно! Неправильно!

Твори Гоголя в домівці Лесі Українки звучали українською – завдяки Олені Пчілці, яка дбайливо перекладала творчість письменника рідною мовою для своїх дітей. А згодом, у 1880 і 1881 роках, Пчілка навіть видала друком власні переклади Гоголя, які, між іншим, користувалися неабиякою популярністю.

А знаєте, де встановили перший у світі пам’ятник Миколі Гоголю?

Правильно! Неправильно!

Перший у світі пам’ятник Миколі Гоголю відкрити 4 вересня 1881 у Ніжині на Чернігівщині. Саме в цьому місті майбутній письменник навчання у гімназії. До речі, особливо охоче Гоголь вивчав давню українську історію, народні звичаї та усну народну творчість.

Тобто Микола Гоголь народився на Полтавщині, вільно спілкувався українською, збирав українські народні пісні та мріяв жити у Києві, але його все одного записали до когорти «російських письменників»?

Правильно! Неправильно!

Дійсно, Микола Гоголь був українцем – і за місцем народження, і за самоідентифікацією. Однак імперська машина добряче попрацювала над тим, аби зламати українця. Зрештою, про спроби «приборкати» Миколу Васильовича свідчить і сумнозвісна друга редакція «Тараса Бульби». Однак ані це, ані аргументи про відсутність творів українською не роблять Гоголя «російським класиком». Він писав російською зокрема й тому, що іншою мовою його твори могли б ніколи не побачити світ. Гоголь – цілковито наш, український автор.

Микола Васильович, а не «Николай Васильевич». Чому Гоголь – український письменник (ТЕСТ)
Схоже, сьогодні ви відкрили чимало нового про українця Миколу Гоголя, якого успішно привласнила російська колоніальна машина. Однак тепер байки пропагандистів безсилі перед вами, адже сумнівів у тому, ким насправді був Микола Васильович, вже немає. Поділіться цим тестом із друзями, аби якомога більше українців відкрили для себе справжнього Гоголя.
Непоганий результат! Здається, ви точно ніколи не називали Гоголя російським письменником. Однак деякі запитання все ж виявилися занадто складними. Чи варто засмучуватися? Звісно ж, ні! Адже тепер ви маєте ще більше аргументів на користь того, що Микола Васильович - український письменник. Поділіться цим тестом із друзями, аби якомога більше українців відкрили для себе справжнього Гоголя.
Йой, здається, ви знаєте про Миколу Васильовича більше, ніж наша команда. Чудовий результат! Впевнені, що у вас ніколи не виникало сумнівів у тому, чий Гоголь. А для того, аби про це дізналися й інші, поділіться тестом із друзями. Можливо, хтось зможе повторити ваш результат.

Поділіться своїми результатами:

Коментарі

Суспільство

У Києві захищають хвойні дерева від незаконних вирубок перед святами (ФОТО)

Опубліковано

У Києві стартувала кампанія із збереження хвойних дерев у передноворічний період. Комунальні служби посилять охорону ялин, сосен, туй і ялівців за допомогою патрулювань і спеціальних хімічних обробок.

Про це повідомляє КМДА.

Захист дерев включає в себе оброблення репелентами. Він є безпечними для рослин, але у приміщенні виділяють неприємний запах. Крім того, будуть застосовувати клеєво-крейдяну суміш, яка дає дереву «брудний» вигляд. Оброблені зони будуть позначені попереджувальними табличками.

Читати також: У Києві відкриють виставку з новорічними прикрасами 19 та 20 століть

За самовільну вирубку хвойних дерев передбачені значні штрафи:

  • від 510 до 5 100 гривень за незаконну вирубку в межах міста;
  • від 17 000 до 25 500 гривень або навіть позбавлення волі до трьох років за вирубку в лісових зонах.

Нагадаємо, що у столиці відкрили інсталяцію I’m fine, яку створили з пошкодженого обладнання звʼязку (ФОТО).

Фото: виставлені КМДА.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Києві очистили озеро та демонтували незаконну дамбу (ФОТО)

Опубліковано

У Дарницькому районі Києва очистили озеро Зариваха, а незаконну дамбу, яка перекривала водойму, демонтували.

Як повідомляє Державна екологічна інспекція Столичного округу, інспектори отримали звернення про засмічення прибережної смуги. На місці вони побачили стихійне звалище, дамбу, зведену з мішків та шин, а також трубу, встановлену без дозволу.

Читати також: На ярмарку в Чехії представили український стенд, де плели маскувальну сітку (ФОТО)

Співробітники КП «Плесо» розчистили прибережну зону озера та демонтували незаконну конструкцію. Завдяки спільним зусиллям вдалося відновити природний вигляд прибережної території та покращити її екологічний стан.

Фото: Державна екологічна інспекція Столичного округу

Нагадаємо, що у столиці відкрили інсталяцію I’m fine, яку створили з пошкодженого обладнання звʼязку (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Дві українки увійшли до рейтингу «100 жінок року» від BBC

Опубліковано

Українки Ольга Олефіренко та Ольга Руднєва увійшли до списку «100 жінок 2024 року» від BBC. Це перелік найвпливовіших жінок, які надихають та змінюють світ.

Про це повідомляє ВВС Україна.

Ольга Олефіренко: від мрії до власної ферми

Ольга Олефіренко вирішила втілити мрію свого батька — створити ферму, проте перша спроба виявилася невдалою. Фінансові труднощі змусили її продати першу худобу.

Усе змінилося минулого року, коли Ольга склала бізнес-план і отримала фінансування від Українського фонду ветеранів. Цього разу вона зробила акцент на модернізації своєї ферми, використанні сучасних агротехнологій та створенні нових робочих місць.

Читати також: Українські бійці дзю-дзюцу здобули 274 медалі на чемпіонаті світу

Ольга Руднєва: засновниця центру Superhumans

Ольга Руднєва створила у Львові травматологічний центр Superhumans. Він спеціалізується на протезуванні кінцівок для ветеранів російсько-української війни. Центр також надає реабілітаційні послуги.

За перші два роки роботи понад тисяча людей отримали допомогу в Superhumans. Це стало важливим кроком у відновленні як фізичного, так і психологічного стану українських захисників.

Про премію «100 жінок року»

Проєкт «100 жінок» заснований у 2013 році.

Він звертає увагу на те, яким непростим був цей рік для жінок, і відзначає тих, хто завдяки своїй стійкості прагне до змін. Як і у попередні роки, проєкт приділяє особливу увагу зміні клімату, і отже, до списку увійшли жінки, які борються з наслідками кліматичної кризи та допомагають своїм громадам подолати її вплив та адаптуватися до нього.

Минулоріч до переліку потрапили письменниця Оксана Забужко, захисниця прав дітей Олена Розвадовська й експертка з клімату Ірина Ставчук.

Повний список найвпливовіших жінок року доступний на сайті BBC.

Нагадаємо, що у столиці відкрили інсталяцію I’m fine, яку створили з пошкодженого обладнання звʼязку (ФОТО).

Фото: сайт ВВС Україна.

Коментарі

Читати далі