Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Ми виходимо за своїх». Ці люди організовують мирні акції на підтримку військовополонених у своїх містах

Опубліковано

Станом на травень 2024 року в Україні зареєстровано 38 тисяч зниклих безвісти — і військових, і цивільних. Понад 8 тисяч — в полоні у росіян. Їхні рідні борються за них, зокрема, можуть організувати акцію підтримки. ШоТам розпитав трьох організаторів з різних міст і містечок України, як та для чого вони виходять на мирні акції.

Тетяна Матвійчук

Ужгород, Закарпатська область

Тетяна Матвійчук — дружина військового, що служить в Азові. Жінка каже, що саме родини азовців запустили потужні акції підтримки військовополонених:

«Чесно, я, мабуть, як і багато людей, просто чекала, коли вже хтось почне заводити такі акції в Ужгороді. А тоді зрозуміла, що можна просто взяти й зробити».

Тетяна ділиться, що була готова виходити на такі акції й сама, але була приємно здивована, що багато знайомих її підтримали:

«Щойно ти робиш цей перший крок, як одразу з’являються ті, в кого теж була така потреба. Просто варто наважитися». 

Тепер щотижня в неділю опівдні в Ужгороді проводять мирні акції, щоб нагадати — наші досі в полоні. Тетяна розповідає, що зазвичай збираються близько 50 людей. Чи можна такими акціями вплинути на сам обмін? Навряд чи безпосередньо, але це не значить, що їх не варто проводити, адже такі події мають дві важливі функції.

«[Перша — це] підтримка людей, які чекають на своїх близьких з полону. Я вже познайомилася з такими сім’ями в Ужгороді, і вони раді, що ці акції є, бо дехто з них навіть їздив до Києва, щоб долучитися. А друга — це те, що ми формуємо інфополе, в якому є постійне нагадування про те, що наші досі в полоні, ми не даємо забути про це. Як то кажуть, вода камінь точить, і такими малесенькими кроками ми можемо створити велику хвилю».

Щотижня містяни виходять із саморобними плакатами. Фото: Анна Семенюк

Не давати темі полонених зникнути з інфопростору — основна мета активістів:

«Я вже третій рік спостерігаю, наскільки шалену силу має розголос. Це наша величезна відмінність від росіян — ми не мовчимо, а говоримо про те, що нам потрібно, що нам болить. І не мовчати це найменше, що ми можемо зробити».

Соломія Луковецька

Сокаль, Львівська область

Соломія Луковецька з містечка Сокаль на Львівщині переїхала до Києва на навчання й залишилася там, та на початку повномасштабного вторгнення повернулася. Чоловік Соломії зник безвісти в травні  2023 року, тож жінка взялась організовувати акції підтримки в Сокалі.

«В основному великі акції проходять у великих містах. У мене маленька дитина, постійно їздити накладно, тож я вирішила організувати акцію підтримки тут. Я просто написала пост у фейсбуці, що шукаю родини безвісти зниклих і полонених, і люди відгукнулися».

На акції в Сокалі всі охочі можуть висловитися біля мікрофону: розповісти свою історію чи підтримати інших. Фото надала героїня

Першу акцію влаштували у 2024 році на День захисту дітей 1 червня, щоб нагадати, що діти теж чекають на своїх тат і мам. Щоб залучити містян, Соломія пише в соціальних мережах, для чого взагалі проводить такі акції: 

«Насамперед це підтримка родин зниклих безвісти та полонених. А ще — на підтримку тих, хто повертається з полону. Їм правда дуже важливо знати, що їх шукали й чекали — про це вони говорять самі».

Соломія каже, що зверталася до Товариства Червоного Хреста, бо саме в них є мандат на перевірку російських колоній і звірку списків, та поки відповіді немає. 

Наступна акція в Сокалі відбудеться на День незалежності України. Фото надала героїня

Жінка не одразу почала організовувати акції та піднімати тему безвісти зниклих — багато хто казав, що краще зачекати, щоб не нашкодити. Та Соломія знає: ми маємо захищати права наших рідних, адже ми — їхні довірені особи. 

«Я знаю жінку, яка написала, що їде на зустріч у Київ — у координаційний штаб. Їй почали писати, що це не має сенсу. А вона відповіла: “Можливо, я вкотре не почую ніякої нової інформації, зате буду знати, що я зробила все для того, щоб повернути свого чоловіка”. Я згодна з нею. Ще одне підтвердження — ті військові, яким вдається додзвонитися додому з полону, просять, аби тут робили максимум, щоб їх повернути»

Євген Кощеєв

Кролевець, Сумська область

Євген Кощеєв з Кролевця втратив на війні сина. Глеб Кощеєв брав участь в обороні Маріуполя й загинув у травні 2022 року. Сім’ї оборонців згуртувалися, щоб нести пам’ять про своїх рідних і підтримувати одне одного. Спочатку на акції підтримки військовополонених їздили в Київ і Суми, а тоді вирішили організувати подібну й у рідному Кролевці. 

З грудня 2023 року щонеділі на Ринковій площі Кролевця небайдужі збираються на мирну акцію «Не мовчи! Полон вбиває». Анонси подій і фотозвіти публікують у групі в соцмережах. Євген пригадує: про першу акцію нікого не повідомляли, а просто вийшли, та всі наступні вже провели з інформуванням міської ради. 

«Усі, хто виходить на такі акції — це наша родина»

У Кролевці на акціях люди діляться своїми історіями та підтримують одне одного. Фото надали в групі «Кролевець питає! Де наші?»

У полоні досі лишаються побратими Глеба, тож Євген щотижня виходить на площу, щоб нагадати про всіх полонених військових: «Ми виходимо за своїх», — підсумовує чоловік, нагадуючи, що навіть якщо тема військовополонених чи зниклих безвісти не стосується саме вашої сім’ї, ви можете підтримати інших.  

Що треба знати, щоб організувати акцію підтримки у своєму місті або селі

  1. Перевірити, чи дозволені мирні акції 

Тетяна Матвійчук каже, що це легко перевірити, ввівши відповідний запит у пошуковик, наприклад, «мирні акції Закарпатська ОВА». Деякі військові адміністрації заборонили зібрання через безпекову ситуацію, тож в області — і в містах, і в селах — акції можуть бути незаконними.

  1. Написати звернення в міську раду чи центр громади

Далі схема однакова для всіх міст і сіл — треба повідомити місцеву владу про мирну акцію, яку ви хочете провести. Герої вказують — це не дозвіл, а саме інформування. Варто вказати, де, коли і приблизно на скільки людей запланована зустріч. Якщо маршрут, місце чи час будуть змінюватися, про це варто повідомити додатково. 

Тетяна Матвійчук каже, що з нею додатково вийшли на зв’язок представники поліції та Служби безпеки України. Тетяна написала одну заяву на всі акції, а Євген щовівторка заносить у міську раду повідомлення про мирну акцію зі своїми контактними даними. Соломія підказує, що таку заяву краще мати з собою під час заходу на випадок, якщо поліція підійде з запитанням, що відбувається.

  1. Пам’ятати про правила щодо військовополонених

Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими часто публікує застереження для родичів і близьких, наприклад, про те, що не варто розповсюджувати їхні світлини у військовій формі та інформацію про місце зникнення, номер частини тощо. Тож на акціях варто обійтися загальним згадуванням, щоб не нашкодити. Інші рекомендації та алгоритм дій можна знайти на сайті координаційного штабу.

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Культура9 години тому

Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло

Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...

Культура2 тижні тому

Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар 

У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...

Суспільство3 тижні тому

Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями

Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...

Суспільство4 тижні тому

«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи

Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...