Станом на травень 2024 року в Україні зареєстровано 38 тисяч зниклих безвісти — і військових, і цивільних. Понад 8 тисяч — в полоні у росіян. Їхні рідні борються за них, зокрема, можуть організувати акцію підтримки. ШоТам розпитав трьох організаторів з різних міст і містечок України, як та для чого вони виходять на мирні акції.
Тетяна Матвійчук
Ужгород, Закарпатська область
Тетяна Матвійчук — дружина військового, що служить в Азові. Жінка каже, що саме родини азовців запустили потужні акції підтримки військовополонених:
«Чесно, я, мабуть, як і багато людей, просто чекала, коли вже хтось почне заводити такі акції в Ужгороді. А тоді зрозуміла, що можна просто взяти й зробити».
Тетяна ділиться, що була готова виходити на такі акції й сама, але була приємно здивована, що багато знайомих її підтримали:
«Щойно ти робиш цей перший крок, як одразу з’являються ті, в кого теж була така потреба. Просто варто наважитися».
Тепер щотижня в неділю опівдні в Ужгороді проводять мирні акції, щоб нагадати — наші досі в полоні. Тетяна розповідає, що зазвичай збираються близько 50 людей. Чи можна такими акціями вплинути на сам обмін? Навряд чи безпосередньо, але це не значить, що їх не варто проводити, адже такі події мають дві важливі функції.
«[Перша — це] підтримка людей, які чекають на своїх близьких з полону. Я вже познайомилася з такими сім’ями в Ужгороді, і вони раді, що ці акції є, бо дехто з них навіть їздив до Києва, щоб долучитися. А друга — це те, що ми формуємо інфополе, в якому є постійне нагадування про те, що наші досі в полоні, ми не даємо забути про це.Як то кажуть, вода камінь точить, і такими малесенькими кроками ми можемо створити велику хвилю».
Щотижня містяни виходять із саморобними плакатами. Фото: Анна Семенюк
Не давати темі полонених зникнути з інфопростору — основна мета активістів:
«Я вже третій рік спостерігаю, наскільки шалену силу має розголос. Це наша величезна відмінність від росіян — ми не мовчимо, а говоримо про те, що нам потрібно, що нам болить.І не мовчати — це найменше, що ми можемо зробити».
Соломія Луковецька
Сокаль, Львівська область
Соломія Луковецька з містечка Сокаль на Львівщині переїхала до Києва на навчання й залишилася там, та на початку повномасштабного вторгнення повернулася. Чоловік Соломії зник безвісти в травні 2023 року, тож жінка взялась організовувати акції підтримки в Сокалі.
«В основному великі акції проходять у великих містах. У мене маленька дитина, постійно їздити накладно, тож я вирішила організувати акцію підтримки тут. Я просто написала пост у фейсбуці, що шукаю родини безвісти зниклих і полонених, і люди відгукнулися».
На акції в Сокалі всі охочі можуть висловитися біля мікрофону: розповісти свою історію чи підтримати інших. Фото надала героїня
Першу акцію влаштували у 2024 році на День захисту дітей 1 червня, щоб нагадати, що діти теж чекають на своїх тат і мам. Щоб залучити містян, Соломія пише в соціальних мережах, для чого взагалі проводить такі акції:
«Насамперед це підтримка родин зниклих безвісти та полонених. А ще — на підтримку тих, хто повертається з полону. Їм правда дуже важливо знати, що їх шукали й чекали — про це вони говорять самі».
Соломія каже, що зверталася до Товариства Червоного Хреста, бо саме в них є мандат на перевірку російських колоній і звірку списків, та поки відповіді немає.
Наступна акція в Сокалі відбудеться на День незалежності України. Фото надала героїня
Жінка не одразу почала організовувати акції та піднімати тему безвісти зниклих — багато хто казав, що краще зачекати, щоб не нашкодити. Та Соломія знає: ми маємо захищати права наших рідних, адже ми — їхні довірені особи.
«Я знаю жінку, яка написала, що їде на зустріч у Київ — у координаційний штаб. Їй почали писати, що це не має сенсу. А вона відповіла: “Можливо, я вкотре не почую ніякої нової інформації, зате буду знати, що я зробила все для того, щоб повернути свого чоловіка”. Я згодна з нею. Ще одне підтвердження — ті військові, яким вдається додзвонитися додому з полону, просять, аби тут робили максимум, щоб їх повернути».
Євген Кощеєв
Кролевець, Сумська область
Євген Кощеєв з Кролевця втратив на війні сина. Глеб Кощеєв брав участь в обороні Маріуполя й загинув у травні 2022 року. Сім’ї оборонців згуртувалися, щоб нести пам’ять про своїх рідних і підтримувати одне одного. Спочатку на акції підтримки військовополонених їздили в Київ і Суми, а тоді вирішили організувати подібну й у рідному Кролевці.
З грудня 2023 року щонеділі на Ринковій площі Кролевця небайдужі збираються на мирну акцію «Не мовчи! Полон вбиває». Анонси подій і фотозвіти публікують у групі в соцмережах. Євген пригадує: про першу акцію нікого не повідомляли, а просто вийшли, та всі наступні вже провели з інформуванням міської ради.
«Усі, хто виходить на такі акції — це наша родина»
У Кролевці на акціях люди діляться своїми історіями та підтримують одне одного. Фото надали в групі «Кролевець питає! Де наші?»
У полоні досі лишаються побратими Глеба, тож Євген щотижня виходить на площу, щоб нагадати про всіх полонених військових: «Ми виходимо за своїх», — підсумовує чоловік, нагадуючи, що навіть якщо тема військовополонених чи зниклих безвісти не стосується саме вашої сім’ї, ви можете підтримати інших.
Що треба знати, щоб організувати акцію підтримки у своєму місті або селі
Перевірити, чи дозволені мирні акції
Тетяна Матвійчук каже, що це легко перевірити, ввівши відповідний запит у пошуковик, наприклад, «мирні акції Закарпатська ОВА». Деякі військові адміністрації заборонили зібрання через безпекову ситуацію, тож в області — і в містах, і в селах — акції можуть бути незаконними.
Написати звернення в міську раду чи центр громади
Далі схема однакова для всіх міст і сіл — треба повідомити місцеву владу про мирну акцію, яку ви хочете провести. Герої вказують — це не дозвіл, а саме інформування. Варто вказати, де, коли і приблизно на скільки людей запланована зустріч. Якщо маршрут, місце чи час будуть змінюватися, про це варто повідомити додатково.
Тетяна Матвійчук каже, що з нею додатково вийшли на зв’язок представники поліції та Служби безпеки України. Тетяна написала одну заяву на всі акції, а Євген щовівторка заносить у міську раду повідомлення про мирну акцію зі своїми контактними даними. Соломія підказує, що таку заяву краще мати з собою під час заходу на випадок, якщо поліція підійде з запитанням, що відбувається.
Пам’ятати про правила щодо військовополонених
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими часто публікує застереження для родичів і близьких, наприклад, про те, що не варто розповсюджувати їхні світлини у військовій формі та інформацію про місце зникнення, номер частини тощо. Тож на акціях варто обійтися загальним згадуванням, щоб не нашкодити. Інші рекомендації та алгоритм дій можна знайти на сайті координаційного штабу.
На Takflix вийшов документальний фільм «Рік тигра», де розповідається про Харків під час початку повномасштабної війни.Події розвиваються у 2022 році, який є роком тигра.
Олександр, головний герой, мешкає на Північній Салтівці та вирішує залишитися там після початку повномасштабної війни. З 700 жителів його будинку на місці залишилося тільки шестеро сусідів і їхні домашні улюбленці.
Російські обстріли двічі зруйнували квартиру Олександра, але він зберігає лише одну річ — свою камеру, за допомогою якої документує життя на Північній Салтівці та свої будні.
Переглянути документальну стрічку можна за посиланням.
Нагадаємо, раніше ми писали, як українці зупиняють показ російської пропаганди за кордоном.
У селах Стрижавка та Мізяківські Хутори у Вінницькій області відкрилися дві відновлені школи, в яких навчатимуться понад 700 учнів.
Про це повідомляє Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури.
Міністерство відновлення повідомило, що в селах Стрижавка та Мізяківські Хутори завершено проєкти з ремонту шкіл вартістю 380 тис. і 205 тис. євро. Ці проєкти реалізовані в межах «Програми з відновлення України», ініційованої Європейським Союзом та Європейським інвестиційним банком, і спрямовані на відбудову соціальної інфраструктури.
Ремонт включав покращення ізоляції стін і дахів, заміну старих вікон та дверей на енергоефективні. Завдяки модернізації школи зменшать викиди CO2 до 30% та скоротять споживання тепла на 15% щорічно.
У регіоні наразі реалізують 7 проєктів, серед яких 4 школи, 2 об’єкти критичної інфраструктури та адміністративна будівля. Два проєкти вже завершено, інші ще будуються.
Незабаром буде оголошено «Програму відновлення України ІІІ», в межах якої громади зможуть подавати заявки на реконструкцію у сферах освіти, охорони здоров’я, теплопостачання та водопостачання.
Нагадаємо, на Миколаївщині відновлять школу, зруйновану російським авіаударом.
Фото: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури
Олег Мудрак із позивним «Сухарь» народився і виріс у Києві. Війна почалася для Олега у 2014 році: з початку АТО він став добровольцем та пішов на фронт.
З роками Олег Мудрак був командиром взводу, роти, згодом — командиром 1-го батальйону окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов». Герой України боронив Маріуполь та Азовсталь, був учасником Широкинської операції, боїв на Світлодарській дузі, боїв за Дебальцеве та багатьох інших операцій.
«У травні 2022 року за наказом разом з побратимами вийшов у «почесний полон» до росіян, пережив полон в Оленівці та численні катування. Повернувся під час великого обміну у вересні 2022 року дуже виснаженим та схудлим на понад 40 кг. Від отриманих поранень і тортур серце Олега зупинилось на 36-му році життя вранці 21 лютого 2023 року. Його прах був розвіяний побратимами над Дніпром», — повідомили у міськраді.
Фото: Олег Богачук
Нагадаємо, у Києві на честь героїв-захисників перейменують ще 7 вулиць та провулків.
Коментарі