Колонки
Ми боремося за речі, які не мають національних кордонів

Очільниця Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук виступила в Гарварді із лекцією «Україна: складний шлях до свободи». Разом із командою ЦГС ділимося головними тезами виступу української правозахисниці: про повоєнну відбудову, мир та справедливість.
Про мир
Україна як ніхто прагне миру. Але мир не настає, коли країна, на яку напали, складає зброю та перестає захищатися. Тоді – це не мир, а окупація. Мир – це свобода жити без страху та мати довгу перспективу. Тому заклики не давати Україні зброю для захисту, бо це нібито сприяє ескалації конфлікту, не просто помилкові. Вони аморальні. Росія на момент повномасштабного вторгнення мала неспівмірний із Україною військовий потенціал, в рази більшу кількість населення та вважалася 11 економікою світу. Якщо за цих умов ви не допомагаєте Україні захиститися від нападу Росії, то це значить, що ви допомагаєте Росії окупувати Україну.
Про справедливість
Нові технології дають нам такі можливості документувати воєнні злочини, про які ми не могли навіть мріяти ще якісь 15 років тому. Звичайні люди мають доступ до різних цифрових інструментів. Ми можемо відтворити картину подій та ідентифікувати воєнних злочинців навіть не знаходячись на місці. На жаль, міжнародна кримінальна юстиція не може похвалитися стрімким розвитком на відміну від цифрових технологій. Розвиток міжнародного права стримує політика та наші упередження. Правосуддя не має залежати від міцності авторитарного режиму.
Війна перетворює людей на цифри. Тільки правосуддя може повернути людям їхні імена, а із ними – і людську гідність. Восени минулого року було поведено всеукраїнське опитування. Соціологи питали українців, що стане для них найбільшим розчаруванням після закінчення війни. Переважна більшість, а це 65,8 відсотків, відповіли – безкарність за російські воєнні злочини.
Правосуддя не має чекати на закінчення війни. Потрібно створити спеціальний трибунал щодо агресії та притягнути Путіна, Лукашенка та інших винних у цьому злочині до відповідальності.
Про міжнародну систему
Зараз говорять армії, і міжнародне право не працює. Але я вірю, що це тимчасово. Ми маємо розпочати кардинальну реформу системи миру та безпеки. Вона має захищати людей від війн та свавілля авторитарних режимів. Права людини мають посісти у цій новій системі центральне місце.
Бо держава, яка вбиває журналістів, ув’язнює активних людей чи розганяє мирні демонстрації, становить загрозу не тільки для своїх громадян. Така держава становить загрозу для всього регіону та миру у світі в цілому. Це добре видно на прикладі Росії, яка послідовно знищувала власне громадянське суспільство. Але країни демократичного світу тривалий час закривали на це очі.
Про відбудову
Коли говорять про відбудову, то насамперед уявляють собі відновлення зруйнованих будинків, доріг, інфраструктури. Це важливо та дуже потрібно, але серед пріоритетів відбудови також має бути людина, яка постраждала від війни. Відбудова має стосуватися відбудови демократії і зміцнення демократичних інституцій, на які під час воєнного стану були накладені додаткові обмеження прав людини, зумовлені вимогами безпеки.
Під час війни існує загроза стати дзеркалом ворожої сторони та почати копіювати їхні методи. Але виграти війну та перетворитися самим на Росію немає жодного сенсу. Після закінчення війни існує загроза замкнутися у своїй травмі та почати зводити кордони між різними групами у суспільстві. Але ми маємо стати вище за власний біль, аби мати змогу будувати не хиткі конструкції, а стійкі демократичні інститути.
Про майбутнє
Я дивлюся в майбутнє з оптимізмом. Хоча не бачу його легким. Я багато років працюю із правом, і я точно знаю, що якщо ти не можеш покласти на правові механізми, ти завжди можеш покластися на людей. Звичайні люди мають набагато більше впливу, ніж вони самі собі мислять. Ми боремося за речі, які не мають національних кордонів. Мир, справедливість, відбудова, створення міжнародної системи, яка усіх захищає, та можливість самим визначати своє майбутнє.
Світу потрібен успіх України у боротьбі за свободу та демократію. Бо тільки поширення свободи робить наш світ більш безпечним.
Джерело: Центр громадянських свобод.
Колонки

Видавництво «Основи» готує до випуску оновлене видання фотокниги Олександра Бурлаки Balcony Chic, присвячене українським балконам. Книга, яка стала культовою для поціновувачів архітектури, отримає новий вигляд із доповненнями про реалії воєнного часу.
Про це повідомляє видавництво.
Що нового у Balcony Chic
Перевидання включатиме фотографії 2022–2024 років, які відображають трансформацію балконів під час війни. Серед знімків — зруйновані конструкції, встановлені сонячні панелі та системи Starlink, що стали символами адаптації та відновлення.

Коли чекати на книгу
Оновлене видання Balcony Chic зʼявиться у травні 2025 року. Вартість книги на етапі передзамовлення — 1190 гривень зі знижкою. Оформити замовлення можна вже зараз на сайті видавництва.
Читати також: Кияни можуть здати книги російською та отримати знижку на українські видання: як долучитися
Балкон як дзеркало часу
Олександр Бурлака за допомогою фотографій та текстів досліджує феномен балконів — від їхньої архітектурної функції до культурного та соціального значення. Видання, доповнене реаліями воєнного часу, відкриває нові грані сприйняття української архітектури.
Нагадаємо, що оскароносний режисер Мішель Азанавічус пише книжку про війну в Україні.
Фото: видавництво «Основи».
Колонки
Колонки

Статистика проєкту
