Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Мріє, щоб про Складанку у світі знали, як про LEGO. Як підприємиця з Львівщини 6 років розвиває власний бренд

Опубліковано

Колись дядько Юлії сказав їй, що нею обов’язково всі пишатимуться. Жінка довго шукала себе, пробувала займатися різними справами, а 6 років тому вигадала унікальну іграшку та створила власний бренд «Складанка».

«Дайте мамі спокій, а дітям — Складанки», — гасло, яке придумала Юлія Яксманицька для забавки, яку розробила. Складанка — це іграшка з дерева у вигляді транспорту, звірятка, піци, мапи України тощо. 

ШоТам розповідає про підприємицю та її бренд, завдяки якому діти розвивають моторику та мислення, а їхні мами мають час для кави в тиші.

Бренд, що народився в декреті

Історія «Складанки» почалася 6 років тому. Її засновниця Юлія Яксманицька завжди шукала різні ідеї для творчості: малювала бодіарти, розмальовувала фарбами футболки, картини на полотні. А «Складанка» як ідея виникла в декреті, коли Юлія чекала на другу дитину. Тоді створила пазл з 12 деталей, які складалися в 6 звіряток. 

Згодом виникла ідея розділити звіряток на деталі, які можна скласти докупи. Юлія та її чоловік Іван вже зналися на такій справі, адже вчилися в Українській академії друкарства, тому розуміли, як вирізати з дерева. Перші іграшки були з фанери, на яку клеїли велику наліпку, а потім розрізали по контуру. 

Ведмедик, який Юлія з чоловіком створили першим. Фото надала Юлія Яксманицька

Старшій доньці Юлії тоді було 1,5 року. «Ми вже перепробували всі можливі іграшки в сусідніх магазинах, аби зацікавити дитину. Я тоді ще створювала картини на замовлення, тому хотіла знайти час на роботу, і щоб дитина займалася чимось цікавим. Донька складала звіряток по кілька разів поспіль, і я дійсно мала час на роботу», — каже Юлія.

Коли другій доньці виповнилося 2 роки, жінка і їй запропонувала погратися звірятами. Дитині це теж було цікаво, тому Юлія вирішила розпочати власну справу. Перших 20 Ведмедиків вирізали на фанері та продали в соцмережах, через які майстриня також продавала свої картини на полотні.

«У мене завжди було таке бачення світу, що коли мені чогось бракує, я пробую створити це сама. Звісно, я хотіла забезпечувати своїх доньок фінансово, але й у розвитку теж. А ця іграшка мене дуже зацікавила, тому я хотіла поділитися нею з іншими, хотіла донести її цінність», — каже Юлія.

Перші матеріали купили на 900 гривень у кредит

На початку найскладніше було навчатися всьому новому, тому Юлія читала та переглядала безкоштовні ресурси в інтернеті. Перші матеріали закупили на 900 гривень, і тоді це були кредитні кошти. Зараз же купують їх на 80 000 за один платіж.

Жінка каже, що її дуже підтримували чоловік і брат. У 2020 році брат Юлії позичив 100 тисяч гривень, на які купили станок, замовили першу велику партію конвертів і запустили сайт. Про себе в соцмережах жінка заявила завдяки рекламі в блогерки зі Львова Світлани Кравс, а потім сама вивчала, як налаштовувати таргетовану рекламу. 

Діти охоче граються складанками від Юлії. Фото надала героїня

«Я часто обирала не заробити тут і зараз, а заявити про свій бренд. Наприклад, їздила на заходи для мам чи ярмарки, де показувала свої Складанки чи навіть дарувала їх комусь. Бувало, що я витрачала кошти на таксі, власний час, а користі з того не було», — розповідає майстриня.

Але бували й випадки, які приносили результат. Юлія дарувала іграшки в місцеві кав’ярні для дитячих куточків, педіатрам у лікарні чи в інші заклади. Це не приносило прибутку відразу, але завдяки цьому люди дізнавалися про них, і «Складанка» отримувала своїх прихильників.

Завжди вірила у свою ідею та не здавалася

«Мій чоловік читає багато мотиваційної літератури. Нам дуже подобається фраза про те, що успішними стають ті люди, які помиляються більше, ніж ті, які успішними не стали. Тому я робила багато спроб, попри невдачі, і завжди вірила у свою ідею», — розповідає Юлія.

Аби підвищити самооцінку, жінка працювала з психологом. На сеансах їй порадили долучити до роботи чоловіка. Разом вони замовляли порізки та друк від підрядників, а потім удвох на кухні під гарний фільм складали іграшки після того, як діти лягали спати. Юлія каже, що не вважає бізнес тільки своїм, адже над усім вони працюють разом.

До початку повномасштабної війни сім’я жила у Львові. Чоловік Юлії мав власне виробництво, але згодом перевіз його в село, а з часом родина переїхала до Трускавця. Тут вони мають власне виробництво, друкарню та фрезерний станок. Зараз Юлія й Іван замовляють матеріали, але самі їх ріжуть, роблять макети та склеюють.

Складанка у вигляді піци, яку Юлія малювала сама. Фото надала Юлія Яксманицька

Частину фото для Складанок на замовлення створювала художниця, але більшість з них робить сама Юлія. «Я ставила перед собою руколу й перемальовувала її, аби зробити складанку у вигляді піци. Так само й розрізаний помідор чи гриб. Також я придумала дизайн писанок, які завжди розлітаються серед клієнтів перед Великоднем», — каже жінка.

Великодні писанки від бренду «Складанка». Фото надала Юлія Яксманицька

Дайте мамі спокій, а дітям — складанки

Клієнти бренду люблять замовляти Складанку у вигляді Екскаватора, яку жінка перемалювала зі справжнього. Там багато деталей, а ще рухоме колесо, тому це дуже подобається хлопчикам. Також усі люблять Складанку у вигляді Лева, де є багато деталей, та піцу, яку використовують не лише для складання, але й для створення «дерев’яних страв», перемішуючи всі інгредієнти. Популярна теж мапа України, яка складається з різних областей та АР Крим.

Складанка у вигляді карти України. Фото надала Юлія Яксманицька

Юлія ділиться, що до роботи її надихають відгуки клієнтів. Гасло «Дайте мамі спокій, а дітям — Складанки» працює, адже не одна жінка написала про те, що змогла спокійно випити кави, поки дитина зайнята грою. 

Власниця бренду каже, що складанки розраховані для діток від 1 до 6 років. Іграшка допомагає розвивати моторику, логіку та мислення. А найголовніше те, що діти граються нею довго. 

«Це безпечно — іграшки не мають скалок, колесо в Тракторі крутиться, деталі ідеально випадають з ніші. Я стараюся дбати про екологічну складову, тому замінила кульки на паперові конверти. А ще додаю клієнтам загублені деталі, аби іграшку не викидали як неповноцінну, а передавали комусь, коли дитина виросте», — розповідає підприємиця.

В екскаваторі бренду крутиться колесо. Фото надала Юлія Яксманицька

Власна торгова марка та боротьба за авторські права

Юлія Яксманицька ділиться, що зараз є близько десяти виробників, які копіюють ідею, назву та навіть дизайн її іграшок. Жінка зареєструвала власну торгову марку під назвою «Складанка» й почала роботу з юристами, аби захистити свої авторські права. 

«Ніхто не має права вживати слово “Складанка”, адже я його ввела у вжиток. Раніше не було таких іграшок, поки я їх не придумала та не створила власний бренд. Люди думають, що це нормально — робити такі іграшки, як інші, бо їм вони подобаються. Але чужими напрацюваннями користуватися не можна. 

Раніше на запит “Складанка” в інтернеті була налаштована реклама інших виробників, але я написала скаргу, надіслала документи про власну торгову марку, і мій запит схвалили. Я вклала дуже багато у розвиток свого бренду і готова вкладати ще більше. Разом з юристами я відстоюю свої права на використання слова “Складанка” і навіть готова запрошувати до суду тих, хто краде моє авторське право », — каже Юлія.

Юлія створила власну торгову марку для власного бренду. Фото надала героїня

Зараз жінка розвиває свою справу й за підтримки грантів. Її чоловік воював під час АТО, тому вона подала заявку на підтримку сімей військовослужбовців. А раніше Юлія стала переможницею конкурсу від Платформи соціальних змін. Тоді закупили плотер, який ріже, та ламінатор, на які підприємиця отримала майже 250 тисяч гривень. Чоловік Юлії як колишній військовослужбовець також отримував 2 гранти від Міжнародної організації з міграції (МОМ), за які закупили фрезерний станок і збільшили виробництво.

«Моя найкраща самореалізація, якою пишаюся»

Юлія каже, що часом бувають дні, коли вона думає, що зробила дуже мало й рухається повільно. Але тоді озирається назад і розуміє, що свою роботу не можна знецінювати, адже вона пройшла дуже багато.

З дитинства доньки Юлії дорогою на майданчик їздили з нею на пошту, адже жінка хотіла приділяти увагу сім’ї і власній справі. 

«Я змогла повірити у свою ідею, тому пишаюся, що завдяки їй покращилося наше життя. Я рада тому, що змогла вирватися з бідності до нормальності, і дуже цим пишаюся. Моя справа має для мене дуже багато сенсів, своїм бізнесом я показую приклад дітям. Колись мій дядько сказав, що мною пишатимуться, і зараз це дійсно моя найкраща самореалізація», — розповідає підприємиця.

Юлія з іграшками власного бренду. Фото надала героїня

Юлія обожнює фразу «Сміливі завжди мають щастя» і радить іншим не боятися, а пробувати щось робити. І зовсім не обов’язково, щоб хтось у це вірив — головне щиро вірити в себе самому.

«Я мрію, аби “Складанка” стала відомим брендом у світі. Ми всі знаємо про LEGO, а я хочу, щоб у майбутньому всі знали й про мою “Складанку”. А ще з чоловіком ми мріємо про щось таке як Складанкаленд — це буде простір для мам і дітей, де будуть іграшки та їжа, де можна буде гарно провести час», — підсумовує Юлія.

Суспільство

«Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм

Опубліковано

2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради Дітей» Ксенія Костюченко та її син Юрчик. Вони підготували для ШоТам відповіді на найпоширеніші міфи про розлади аутистичного спектра (РАС), з якими зіштовхуються постійно. Усі фрази, які ви побачите тут, Ксенія часто чула від інших людей. Тепер вона розповідає, що з ними не так.

1. «Ви ж його лікуєте? Треба лікувати, обовʼязково!»

Міф: Аутизм — це хвороба, яку можна вилікувати.

Насправді РАС — це нейровідмінність, а не хвороба. Це вроджена особливість розвитку мозку, яка залишається з людиною на все життя.

Ксенія

У нас немає показів для прийому жодних препаратів. Єдине, що «показано» — це створення умов для гармонійного розвитку та соціалізації, тобто інклюзія.

Юрчик

Я відвідую спеціалістів, з якими вчуся краще розмовляти та спілкуватися, спокійніше реагувати на звуки, контролювати свої рухи та бажання. Якщо чогось не вмію, то я або вже в процесі навчання, або воно в мене на черзі.

2. «У Юрчика талант до музики — напевно, через те, що в нього РАС»

Міф: Усі люди з аутизмом — генії або мають унікальні здібності.

Цей міф популярний завдяки фільмам і серіалам. Насправді лише частина людей з аутизмом має так звані «острівці геніальності», але більшість перебувають на різних рівнях інтелектуальних здібностей, як і нейротипові люди.

Юрчик

У музичній школі кажуть, що я дійсно дуже здібний. Але в нас уся сімʼя музикальна — всі грають на музичних інструментах і співають, — тому батьки вчасно це помітили та намагаються розвивати. Я граю на флейті, співаю дискантом (високим хлопчачим голосом — ред.) і можу підібрати будь-яку мелодію на фортепіано. Але значно більше люблю грати в планшет.

3. «Ви що, робили йому щеплення?» 

Міф: Вакцинація спричиняє аутизм.

Цей міф спростували численні наукові дослідження. Первинну статтю, що пов’язувала аутизм з вакцинами, визнали фальсифікацією, а її автора позбавили ліцензії.

Ксенія

У нас зроблені всі щеплення за календарем, адже син не має жодних протипоказань. 

4. «О, в нашому класі був хлопчик з РАС — я знаю, що це таке!»

Міф: Усі люди з РАС однакові.

Аутизм — це спектр, а не однакова характеристика для всіх. Деякі люди в спектрі можуть бути надзвичайно комунікабельними, інші — навпаки потребують більше простору. Хтось має виражену сенсорну (доторкову) чутливість, а хтось ні. Дехто може вражати феноменальною пам’яттю або глибокими знаннями в певній галузі, а інші потребують значної підтримки в повсякденному житті.

Юрчик

Я маю гіперчутливість до емоцій, зчитую навіть найнепомітніші. Якщо хтось свариться, мені стає дуже страшно й незатишно. 

Ксенія

А один мій учень з РАС міг звернути увагу на чужі емоції, тільки якщо йому про них чітко сказати. 

5. «Ти — героїня, якщо виховуєш дитину з аутизмом»

Міф: Щоб виховувати дитину з РАС, потрібні героїчні зусилля.  

Це один з тих міфів, який звучить ніби з повагою, але насправді може бути дуже шкідливим. Батьки дітей з РАС часто живуть звичайним життям: піклуються про дітей, підтримують, водять на гуртки, сперечаються про виконання домашніх завдань, купують улюблені іграшки. Так, у їхньому житті можуть бути виклики, але, зрештою, виховання дітей — непроста справа для всіх батьків. 

Ксенія

Коли суспільство автоматично записує всіх батьків дітей з РАС у «герої», це створює хибне уявлення, що такі діти — обов’язково «тягар», що з ними завжди складно. Хоча реальність різна: комусь складно, а комусь абсолютно нормально. Для нашої сімʼї, наприклад, виховання дитини з РАС — це просто наше життя, ми не вважаємо його подвигом.

Так, бувають дуже тяжкі випадки, але не лише в сімʼях, де є дитина з РАС. Тому важливо не узагальнювати. 

 

6. «Ми не можемо ризикувати навчальними досягненнями 30 дітей в класі»

Міф: Присутність дітей з аутизмом у класі може негативно впливати на навчання нейротипових учнів. 

На жаль, ця думка популярна в школах. І це не дивно, бо є упередження, що дитина з РАС обовʼязково заважатиме, і з нею неможливо буде впоратись, якщо ти не супергерой. Це хибна та шкідлива думка, яка позбавляє учнів можливості підготуватись до реального життя у світі, де різні люди взаємодіють між собою. 

Ксенія

На щастя, численні дослідження спростовують цей стереотип і показують переваги інклюзивної освіти для всіх учнів. Це, зокрема, формування толерантності та поваги до різноманітності.

Це розвиває соціальні навички: співпрацю, емпатію та взаємодопомогу. І головне, в інклюзивних класах безперечно було зафіксоване покращення академічних результатів — учні мають вищий рівень успішності, бо там використовують різноманітні педагогічні методики та більше індивідуалізованого підходу.

Я постійно працювала в інклюзивних класах, бо бачу переваги й для себе — я розширюю свої педагогічні компетенції, які приносять користь усім учням. 

Читати далі

Суспільство

«Укрзалізниця» додала в Києві нову зупинку для двох потягів

Опубліковано

«Укрзалізниця» додала на платформі Видубичі-Трипільські в Києві зупинки для двох потягів далекого сполучення. З 10 квітня ці потяги зупинятимуться на платформі в обох напрямках.

Про це повідомили в компанії.

На зупинці зупинятимуться такі потяги:

  • №79/80 «Січеслав» Дніпро – Львів;
  • №793/794 Черкаси – Київ.

Читайте також: Що робити, якщо з додатку «Укрзалізниці» після кібератаки зникли квитки

Платформа Видубичі-Трипільські розташована поруч із Південним мостом та транспортною розв’язкою, що робить її зручною для пересадки. Вона входить до транспортного вузла «Видубичі», який об’єднує:

  • станцію метро «Видубичі»;
  • приміську платформу «Видубичі» та кільцеву електричку;
  • автостанцію «Видубичі».

Як зазначили в УЗ, ця зупинка дозволить мешканцям лівобережних районів Києва швидше та зручніше добиратися до Черкащини, Кіровоградщини та Придніпров’я.

Нагадаємо, що «Укрзалізниця» впровадила безплатні пропозиції для пасажирів.

Фото обкладинки: RailGallery

Читати далі

Суспільство

«Спротив триває»: активісти «Жовтої стрічки» провели нову акцію у Криму (ФОТО)

Опубліковано

Активісти руху «Жовта стрічка» до початку другого місяця весни розповсюдили у Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї, Ялті та Армянську символи спротиву.

Про це повідомили у «Жовтій стрічці».

«Квітень вступає у свої права, а рух спротиву продовжує невтомно доводити, що Крим — це Україна. Бо спротив триває. Бо українці борються. Бо кожного дня на Кримському півострові тривають акції спротиву, і сьогоднішній день не виключення. Бо КРИМ — ЦЕ УКРАЇНА!» — написали у русі.

Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)

Нагадаємо, що рух активісти «Жовтої стрічки» до 24 лютого провели акцію в окупованих містах (ФОТО).

Раніше ми писали, що у Криму на вершині Пахкал-Кая встановили українські прапори (ФОТО).

Фото: телеграм-канал «Жовтої стрічки»

Читати далі

Шопочитати

Суспільство15 години тому

«Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм

2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради...

Технології5 днів тому

Проміняла вишивку на Counter-Strike: як 59-річна киянка стала кіберспортсменкою

Пенсіонерка Тетяна Силенко шукала якесь заняття, яке б допомогло їй оговтатись у складний період життя,...

Технології6 днів тому

Ці роботи можуть розмінувати Україну за 10 років. Як українські розробники створили «ЗМІЙ»

Розробників з Rovertech об’єднала війна, а тікток допоміг зустрітися. Усі довкола казали, що їхній задум...

Військо7 днів тому

Бар’єри лише в голові: це ветерани з ампутаціями, які знайшли себе в спорті

Троє українських захисників — Андрій, Олександр і Михайло — втратили на війні кінцівки, але не...