Суспільство
Морозиво з квітів бузини чи з креветками: як львів’янин став джелатьєрі та відновлює сімейну справу
Львів’янин Назар Захарій ще з дитинства допомагав татові з виробництвом морозива. А вже у дорослому віці вирішив повернутись до сімейної справи та удосконалити її. Наразі чоловік виготовляє натуральне морозиво за Держстандартом України та постачає його в близько 40 закладів рідного міста. Чому колишній фінансист вирішив стати джелатьєрі, скільки коштує порція крафтового морозива та як відбувається приготування незвичного морозива з креветками чи квітів бузини — про це все читайте в матеріалі.
Назар Захарій,
засновник джелатерії Ice Cream Shop у Львові. За освітою фінансист, але відновлює справу тата, який робив перше джелато у місті ще у 1992 році. Окрім звичайного, готує й екзотичне морозиво з квітів бузини, румбамбару, креветками з кропом та сиром Бергадер та інші.
Все почалося з дитинства…
Батько розпочинав свою кар’єру технологом з виробництва морозива в першій львівській джелатерії “Сніжинка” ще в 1992 році. А я був школярем та під час літніх канікул допомагав йому на виробництві й мав можливість підзаробити. Саме тоді зародилася любов не лише до поїдання, а й виробництва морозива.
Пізніше заклад було перейменовано на кафе “Корона”. На той час на теренах України ніхто і не здогадувався, що таке джелато та джелатерія. Проте львів’яни знали, де шукати найсмачніше та натуральне морозиво. Пізніше кафе закрили через бізнесові нюанси. Проте наша сім’я і надалі продовжила займатися виготовленням натурального морозива. Тому в спальному районі на Сихові тато відкрив маленьке дитяче кафе в якому і досі продається наше морозиво. Також там є наші фірмові молочні коктейлі, рецепти яких родом з далекого 1992 року.
Від фінансиста до джелатьєрі — один крок
Я закінчив Львівський банківський університет і став фінансистом кредитних установ. Певний час знаходився у пошуках себе, тому встиг попрацювати на різних посадах, починаючи від банківського працівника й закінчуючи футбольним аналітиком. Проте думка про те, щоб займатися морозивом, жодного дня мене не полишала. В підсумку разом з дружиною вирішили повернутися з Києва до рідного Львова та продовжити справу тата.
Я орендував цех і почав шукати клієнтів
Повернувшись до Львова я орендував більший цех, облаштував його згідно з усіма нормативними вимогами, пройшов сертифікацію та почав шукати клієнтів на морозиво. Спочатку брав кілька пробників з різними смаками морозива, заходив майже в кожен ресторан чи кав’ярню у центрі міста й пропонував спробувати. Так я отримав своїх перших клієнтів: “Французькі млинці” та “Українське Подвір’я”. Як то кажуть: Львів — велике село, тому чутки швидко розійшлися і за два роки я вийшов на перший максимум. Влітку 2019-го року працював майже цілодобово, спав по три годин на добу, а виробництво не зупинялося ні вдень, ні вночі. Об’єми виробництва виросли з 15 кг до 180 кг на добу.
Наразі співпрацюю з такими закладами, як Світ Кави, Bubble Waffle, Citadel Inn, Балканський Дворик, готель Панорама, Daily Dose of mmm та багато інших. Загалом кількість наших клієнтів — близько 40 закладів. Також пропонуємо кейтерінг для весіль чи корпоративів, куди приїздимо з вітриною та пригощаємо гостей морозивом. Не оминуло нас і фестивальне життя — з великим задоволенням беремо участь у будь-яких заходах.
Вчуся і вдосконалюю рецепти майже щодня
І хоча я навчився робити морозиво ще підлітком, але після повернення з Києва довелося перечитати безліч спеціалізованої літератури. Доводилось багато самонавчатися та експериментувати. І досі я вдосконалюю свої робочі рецепти щодня. Наприклад, в моїх записах є безліч варіацій шоколаду. А кожні півроку він отримує трішки інакший рецепт.
Вийшло не просто джелато, а сукупність різних технологій
Якщо брати до уваги технології та рецептури мого батька — це було чисте джелато. Але з часом технології змінювалися та вдосконалювалися. Я взяв краще з різних технік для виготовлення морозива, поєднав їх з українськими стандартами та отримав цілком унікальну й крафтову рецептуру.
У нас немає жодного обмеження в смаках, адже я не працюю з базами чи напівфабрикатами. Я завжди кажу клієнтам:
«Дайте мені завдання зробити морозиво з тертої силікатної цегли і я його зроблю».
Зараз налічуємо близько 80 смаків: класичне вершкове морозиво, сорбети, плодово-ягідне, морозиво з вмістом алкоголю “П’яна вишня”, а також гастрономічні смаки морозива. Найпопулярнішими є вершкове морозиво “Пломбір”, “Сирна Полуниця”, “Манго Альфонсо”, “Сабайоне”, “Чорний Шоколад”. Фішкою виробництва є сезонні смаки морозива, які готуємо з локальних інгредієнтів. А також розробка фірмових смаків для ресторацій.
Також є й екзотичні смаки: морозиво з квітів бузини, французький пломбір, гарбуз з апельсином, румбамбар, смажений волоський горіх з сиром Дорблю, карамелізована груша з сиром Брі та Кальвадос, креветка з кропом та сиром Бергадер, сорбет “Бронзовий Ель”, морозиво з чорнобрової пшениці.
Іноді можу розбудити дружину о третій ночі й змусити скуштувати нове морозиво
Морозиво починається з ідеї. Мене надихає цікаве поєднання продуктів у стравах, старовинний перепис-рецепт тістечок чи десертів, новий невідомий фрукт чи ягода, як було з лісовою лохиною. Часто ідею допомагає сформувати задача від замовника. Наприклад, остання розробка – лінійка французьких смаків морозива для Брассерії Frankophile у Львові. Окрему увагу приділяю й вимогам часу: морозиво без лактози, без глютену чи для діабетиків.
Далі починається розробка рецептури — готую технологічну карту з формулами та розрахунками. З часом у мене сформувалась внутрішня інтуїція і вже відчуваю чи буде морозиво смачним, дивлячись на ці цифри.
Наступний етап — безпосередньо виготовлення морозива. Після першої проби розумію, що варто відредагувати: солодкість, вираженість смаку, текстуру. За кілька спроб отримую продукт, який готовий до дегустації. Спочатку несу продукт на пробу татові та дружині. Іноді можу розбудити й о третій ночі й змусити скуштувати. А далі морозиво дістається усім, хто знаходиться поряд. Думки дійсно різні, адже смаки також у всіх різні. І це добре, адже моя мета — допомогти кожному знайти свій особистий сорт морозива.
Головний принцип — усе має бути натуральним
Найголовніший принцип виготовлення морозива — усе має бути натуральне. Наприклад, у нас не буває жовтого бананового морозива, бо у банана жовта — тільки шкірка. А полуничне морозиво відрізняється за кольором, залежно від ягоди: морозиво з ранньої закарпатської полуниці буде світлішим, ніж з пізньої львівської.
Ми не вирівнюємо колір фарбниками, а смак — ароматизаторами. Тому люди дивуються, коли куштують наше морозиво й кажуть, що воно на смак, як справжня полуниця чи малина. Це звісно приємно. Але дещо сумно, що серед шаленого вибору на ринку морозива натурального продукту мало й споживачі від нього вже відвикли.
З впевненістю можу сказати, що наше морозиво — це дійсно вітамінна бомба і якісний продукт ручної роботи. Я відповідаю за кожен інгредієнт, який потрапляє в морозиво. І моє категоричне “НІ” будь-яким готовим сумішам, італійським базам чи напівфабрикатам з невідомими чи недопустимими складниками.
Особисто слідкую за якістю й регулярно тестую інгредієнти
За якістю молочних продуктів слідкую особисто. Молоко, коров’ячі вершки та вершкове масло перевіряю за допомогою лабораторій й регулярно тестую. Загалом плануємо робити морозиво виключно на фермерському молоці та молочних продуктах. А особливу увагу приділяю вмісту рослинних жирів, адже в молочних продуктах їх не має бути.
Виробництво відповідає стандартам та вимогам України за Держстандартом. А зараз впроваджуємо вимоги НАССР на виробництві, щоб зробити продукцію ще більш безпечною. Вартість морозива становить від 65 до 135 гривень за 200 грамів.
Не бійтеся стабілізаторів та емульгаторів — це апельсинове борошно та яєчний жовток
Завдяки масмаркету споживачі з підозрою ставляться до стабілізаторів та емульгаторів. Проте вони потрібні морозиву, що створити та зберегти його кремову апетитну структуру й з’єднати рідину та жир.
З доступних у повсякденні емульгаторів — жовток. Виробники натурального морозива часто їх використовують. Проте така натуральність має мінуси: жовток дає особливий присмак, який і мені не до вподоби, а також він — додатковий алерген й збільшує жирність морозива.
Що стосується стабілізаторів. Вони потрібні для збереження структури та смаку морозива якнайдовше, щоб кристалики льоду не зруйнували кремову текстуру. Я використовую лише натуральні та природні емульгатори та стабілізатори: камедь бобів ріжкового дерева, камедь Гуару, апельсинове борошно, соняшниковий лецитин, інулін. Вони не здатні зашкодити й вважаються харчовими добавками, які покращують стан здоров’я й позитивно впливають на організм.
Скоро в Україні з’явиться унікальне морозиво на козиному молоці
Мій старший брат Тарас має власну ферму “Веселі Козенята” в Тернопільській області. На разі налагоджуємо співпрацю та плануємо запустити лінійку морозива на козячому молоці та вершках. Перша проба пройшла успішно, то ж це буде ще один унікальний продукт на ринку України.
Іноді покупці пропонують допомогу…
Бувають й цікаві випадки з клієнтами. Наприклад, одна наша клієнтка зателефонувала й запропонувала домашній волоський горіх з городу своєї бабці. Ми зробили з нього морозиво, а онучка завезла морозиво до бабці. Спочатку старенька не повірила, що морозиво з її горіхів. Проте дегустація пройшла успішно, адже горіхи дійсно були дуже смачні.
Серед асортименту — робимо й торти з морозива
Виготовлення тортів з морозива це ще одна давня сімейна традиція. Спочатку вони були більш класичними: лише морозиво та вершки. Однак на сьогодні розширили техніки декорування й пропонуємо клієнтам підібрати будь-яке оформлення на їхній смак. На виробництві у нас склалася чудова команда: морозиво та основа — це моя заслуга, а декором займається дружина.
Карантин вніс свої корективи
З початком карантину продажі погіршилися, адже основні джерела збуту морозива — це заклади харчування, які вимушено зачинилися. Тому в березні залишився на місяць взагалі без роботи. Я зрозумів, що так можна і рік просидіти, тому на сімейних зборах вирішили запустити інтернет продажі. Було страшно і складно, але маємо певні успіхи. А зараз знайомимо жителів та гостей міста зі смачним морозивом.
В майбутньому хочу відкрити профільний магазин морозива
Одним з пріоритетних завдань, які я перед собою поставив, є відкриття справжнього Ice Cream Shop — профільного магазину морозива. Щоб кожен охочий міг придбати улюблене морозиво незалежно від виду, смаку чи складності виробництва. В Україні є спеціалізовані магазини з м’ясом, кавою, фруктами та овочами, а професійного закладу з розмаїттям морозива ще не існує. Щодня працюю над цим і вірю, що так і буде!
Суспільство
У довіднику кияни зможуть знайти інформацію про послуги з підтримки ментального здоров’я. Цей проєкт втілили у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».
Про це повідомили в Департаменті соціальної й ветеранської політики КМДА.
Творці посібника зібрали інформацію про послуги в таких розділах:
- охорона здоров’я;
- соціальний захист;
- освіта;
- ветеранська політика;
- культура, мистецтво, релігія;
- молодь та спорт;
- неурядові організації;
- цифрові інструменти;
- інші послуги з ментального здоров’я.
Читайте також: У лютому на київському вокзалі відкриють «Книгарню Є»: як вона виглядатиме (ФОТО)
«Довідник постійно оновлюється та включає інформацію про комунальні, громадські та приватні організації, які надають соціально-психологічну підтримку»‚ — написали в департаменті.
Переглянути довідник можна за посиланням.
Нагадаємо, що на Південному вокзалі відкрили виставку про протидію гендерному насильству.
Фото обкладинки: Unsplash
Суспільство
24 січня в Миколаєві запрацює новий простір для молоді — Українсько-данський молодіжний дім. Його офіційне відкриття відзначать подією Åbne Døre — Днем відчинених дверей. Усі охочі зможуть завітати, дослідити простір та познайомитися з командою.
Про це повідомляють організатори.
Дім для молоді
Українсько-данський молодіжний дім стане місцем для ідей, навчання, творчості й співпраці. Тут можна організовувати події, брати участь у тренінгах, працювати над власними проєктами й просто знаходити однодумців. Команда Дому працює для молоді міста й тих, хто хоче творити позитивні зміни у своїй громаді.
Протягом року в Миколаєві реалізували низку програм і ініціатив, зокрема навчання з методів діалогу, грантового менеджменту та локальних проєктів. Серед них — дві хвилі Ambassador Program, учасники яких уже стали частиною активної молодіжної спільноти.
Читати також: В Одесі запрацює єдиний хаб для громадськості
Програма події
Захід відбудеться за адресою: вул. Шевченка, 59.
Активності:
- 15:30–16:30 — квест «Досліджуй Молодіжний дім»;
- 16:30–17:00 — міні майстер-класи;
- 17:00–17:30 — неформальне спілкування та нетворкінг.
Молодь, яка хоче долучитися до ініціатив або просто познайомитися з оновленим простором, може прийти в Дім безкоштовно. Попередня реєстрація за посиланням.
Нагадаємо, що у Львові відкрили три сучасні навчально-виробничі хаби.
Фото: Freepik.
Суспільство
Катерина Єсипчук завершує навчання на спеціалізованих курсах і готується стати першою жінкою-машиністкою електропоїзда у Київському метро.
Про це йдеться в сюжеті Вікна СТБ для телемарафону Єдині новини.
Курси стартували у вересні. У групу зарахували 25 осіб, серед яких було чотири жінки. Проте лише Катерина змогла продовжити навчання — інші дівчата залишили курси через складнощі із графіком, іспитами або рівнем зарплати.
Зараз на курсах залишилося 13 студентів. Вони отримують стипендію в розмірі 8 тисяч гривень щомісяця та проходять інтенсивне навчання, що включає теорію й практику.
Читати також: «У відповідальній роботі гендер не має жодного значення»: як працює перша жінка-машиністка харківської підземки
Навчання, що вимагає витримки
Щодня студенти слухають лекції по чотири заняття п’ять разів на тиждень. Практична частина відбувається в тунелях метро — під наглядом досвідчених інструкторів студенти вчаться керувати поїздом.
«Машиніст працює один у тунелі. У критичній ситуації допомогти може тільки власна підготовка та витримка», — пояснює один із викладачів.
Подолання стереотипів
Катерина зізнається, що іноді стикається з упередженнями з боку колег. Однак її це не лякає.
«Дехто вважає, що жінкам тут не місце. Але, вибачте, доведеться звільнити місце. Ми можемо керувати поїздом так само, як і чоловіки. Наші руки й ноги працюють не гірше», — впевнено каже вона.
Нагадаємо, що до Львова везуть безбарʼєрні трамваї зі Швейцарії.
Фото: кадр з сюжету Вікна СТБ.