Мінекономіки створило новий каталог індустріальних парків

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.

Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше

Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.

Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Інші матеріали спецпроєкту

Кілька років тому Юлія Павлишина з Кременчука вирішила пройти навчання з підприємництва від місцевої громадської організації, аби вдосконалити роботу своєї творчої майстерні. Ці курси так надихнули жінку, що незабаром вона й сама приєдналася до ГО «Інша жінка» та почала читати лекції про бізнес.

«Зараз наші зусилля найбільше спрямовані на те, аби залучити жінок в економіку. Ми пропонуємо їм опанувати ремесло, яке допоможе виживати тут і зараз та заробляти кошти. Так ми не лише даємо їм нову професію, але й змінюємо їхні життя», — каже засновниця ГО «Інша жінка» Юлія Цибульська. 

Як організація допомагає жінкам Кременчуцької громади реалізуватися, розповідає ШоТам.

Юлія Павлишина

членкиня ГО «Інша жінка», керівниця творчої майстерні «Еко Стиль».

Долучилася до організації після бізнес-інкубатора

Велику частину мого життя займає робота у творчій майстерні, яку я сама відкрила у 2015 році. Там ми створюємо сувеніри, які постачаємо в Карпати, подарунки для дітей, органайзери для нагород і багато інших крафтових виробів.

За освітою я економістка, проте вже 5 років є громадською активісткою. Починала з того, що була учасницею бізнес-інкубатора для підтримки бізнесу в Кременчуці від організації «Інша жінка». Мені настільки сподобалося навчання та ці люди, що згодом я стала однією з них.

Юлія Павлишина з іншими учасницями організації на заході до Дня Європи «Разом Діємо Фест». Фото з соцмереж організації

Це дуже цікава робота: хтось із членкинь може подати ідею, а всі інші доєднуються та допомагають з організацією. Одним з останніх проєктів у Кременчуці, до якого я була особисто залучена, було створення кімнати розвитку мами й дитини. Ми її облаштували, закупили меблі, іграшки, створили вивіску. А ще мене дуже вразив фестиваль до Дня Європи в Києві, де ми презентували нашу роботу.

Навчалася сама, а тепер навчає інших

Зараз я стала менторкою для інших жінок у проєкті Garage48. Протягом пів року жінки навчаються того, як створити власну справу. Я ж є запрошеною спікеркою від «Іншої жінки» та водночас менторкою для тих, хто хоче займатися своїм бізнесом. 

Своїм студенткам розповідаю про аналіз ринку, конкурентів і свій власний досвід перемог та невдач у створенні майстерні. А ще я проводжу воркшопи та відповідаю на питання.

Юлія Павлишина після однієї з лекції. Фото з соцмереж Юлії

Для мене дуже важливе спілкування з жінками, які так само як я, хочуть щось змінювати та на щось впливати. У нас зібралися сильні особистості, які надихають одна одну та готові пожертвувати свій час, аби допомогти іншим.

Я планую створити власну навчальну програму, а не просто бути запрошеною спікеркою, та ділитися досвідом підприємництва — від ідеї створити власний бізнес до того, як зберегти його навіть у складні часи.

Юлія Цибульська 

засновниця ГО «Інша жінка», підприємиця й активістка

За шість років до організації долучилися 600 жінок

«Інша жінка» виникла у 2018 році з моєї власної потреби. Я завжди хотіла реалізуватися в професії, створити власну справу, бути впливовою та мати гарний заробіток. Я дуже наполеглива, коли хочу чогось досягти, але й часто зустрічалася з перепонами, — наприклад, з поділом на «чоловічі» та «жіночі» професії або ж нерівною оплатою праці.

Тому вже шість років ми з однодумицями захищаємо жінок і їхні права. Ми не просто надаємо допомогу в якійсь конкретній ситуації, а намагаємося змінити їхні життя на краще. Серед перших наших заходів були розмови з жінками, які досягли певного успіху в якійсь сфері, аби вони поділилися своїм шляхом. 

Захід від ГО «Інша жінка», присвячений розвитку в інстаграмі. Фото з соцмереж організації

Щирість і відкритість дуже зближує, тому на наших зустрічах часто багато сліз. У нас була членкиня, яка мала онкологію, а чоловік відвернувся від неї та вимагав розлучення. І от вона ділилася, як переживала це та ще й створила свій бізнес. Вона змогла дати мотивацію для інших, тому ми заохочуємо менторство, бо підтримка та час однієї жінки можуть бути дуже вагомими для навичок іншої.

Зараз в організації «Інша жінка» понад 600 членкинь. Ми маємо 10 офісів в Україні та ще один в Естонії. Проблеми скрізь схожі, незалежно від місця проживання, — жінки хочуть працювати, створювати бізнеси, але не мають на це коштів, часу або доглядають за маленькими дітьми чи літніми родичами. 

Ми є однією з перших організацій в Україні, яка надавала жінкам кошти на стартапи. На тому першому навчанні в нас було 25 жінок, і 80% з них відкрили ФОПи. Я часто жартую, що ми конкуренти центру зайнятості, бо стимулюємо жінок іти в підприємництво. 

Активісти не можуть бути ефективними без співпраці з владою

Ми розуміємо, що підтримка потрібна жінкам, які не лише хочуть створити власну справу, але й намагаються зберегти вже наявну. Не всі можуть утримати бізнес на плаву, особливо в час повномасштабної війни, тому ми намагаємося допомогти коштами, знаннями чи порадами.

Зараз підприємництво — не лише про ризик, як було завжди, але й про нові виклики та обмеження: роботу без світла, клієнтів без коштів тощо. А ще ми звертаємо увагу на ментальне здоров’я підприємиць, адже це зараз також вкрай важливо.

Юлія Павлишина під час роботи. Фото: ШоТам

Вважаємо, що громадські активісти не можуть бути ефективними без співпраці з владою. Коли ми підтримуємо якісь ініціативи, то намагаємося запровадити системний підхід — не хочемо, щоб проєкти припиняли свою історію після того, як у них закінчуються кошти від донорів. 

Місцева влада Кременчуцької громади та державні установи завжди намагаються нас підтримувати. Наприклад, у співпраці з Кременчуцьким професійним ліцеєм ми вже змогли підготувати 12 швачок. Щотижня в Кременчуці ми проводимо для жінок лекції, як от про важливість сну. А також виділяємо одноразову гуманітарну допомогу переселенкам, матерям-одиначкам та малозабезпеченим сім’ям. 

Активістки ГО «Інша жінка» створили у Кременчуку дитячий центр. Фото: ШоТам

Тому наші членкині беруть участь у роботі рад різних рівнів — дорадчих рад при місцевій владі, рад з підтримки ВПО, з відбудови. Саме «Інша жінка» ініціювала на Полтавщині резолюцію Ради Безпеки ООН «Жінки, мир, безпека» — документ про залучення жінок до миробудови та боротьбу проти гендерно зумовленого насильства. 

Також ми співпрацюємо з поліцією, наприклад, створили онлайн-платформу швидкої допомоги в один клік «Досить!». Ця програма у нас працює в Кременчуцькому, Полтавському, Миргородському та Лубенському районах. Жінка може звернутися, щоб вирішити юридичні проблеми, отримати психологічну консультацію чи знайти житло.

Навчаємо ремесел, які допомагають виживати та забезпечувати себе

Проте зараз наші зусилля найбільше спрямовані на те, аби залучити жінок в економіку. Через повномасштабну війну наша країна проживає демографічну кризу, багато людей воюють, хтось не має можливості працювати. 

Тому ми допомагаємо жінкам відкривати й утримувати бізнеси, проходити через перешкоди. А ще ми навчаємо їх стереотипно «чоловічих» професій, як-от слюсарства. Також проводимо навчання для швачок, перукарок, манікюрниць і забезпечуємо наборами інструментів для роботи.

Читайте також: Люди не вірять, що вони справді там працюють: це жінки у «чоловічих» професіях

Жінки з Кременчука навчаються швейної справи в ГО «Інша жінка». Фото з соцмереж організації

Наші навчання в Кременчуцькій громаді часто відвідують переселенки, які втратили дім, але не мають часу опановувати новий фах десь у навчальному закладі, або жінки, які постраждали від домашнього насильства. Тому ми пропонуємо їм навчитися ремесла, яке допоможе виживати тут і зараз та заробляти кошти, й так не лише даємо нову професію, але й змінюємо їхні життя.

Ми всіляко підтримуємо членкинь нашої організації: вони подорожують Україною, носять наш мерч, постійно навчаються та проходять сертифікацію, подаються на гранти, розвивають власні справи. Тому я пишаюся нашою роботою та тим, як ми підтримуємо жінок у такі складні часи.

Мережа ресторанів «Чорноморка» відкриває новий формат сервісу — устричні автомати. Вперше такий автомат встановлять у ТРЦ Respublika Park вже у січні.

Про це повідомила власниця мережі Ольга Копилова в інтерв’ю Forbes Україна.

Як виникла ідея

Ольга Копилова надихнулася створити унікальний автомат після поїздки до Естонії, де побачила акваріум із раками.
«Я подумала: чому б не зробити автомат із устрицями, щоб клієнти могли їх обирати безпосередньо, а не чекати обслуговування?» — ділиться підприємиця.

Читати також: У Лос-Анджелесі відкрився унікальний заклад від співвласника «Галі Балуваної»

Технологія

Перший автомат розробили за дев’ять місяців на підприємстві Avangard. Він вміщує 240 устриць, які зберігаються в акваріумі з морською водою, що створює природні умови. Автомат обладнаний сенсорним екраном для розрахунків і механізмом видачі устриць.

Поруч із автоматом працюватиме консультант, який допоможе відкрити устрицю та запропонує доповнення, як-от лимон чи тартар. Ціна однієї устриці — 36 гривень, а в майбутньому планують збільшити місткість автомата до 500 штук.

Де чекати новинку

Окрім торгових центрів, «Чорноморка» планує встановлювати устричні автомати на АЗС, вокзалах, у бізнес-центрах і навіть у своїх ресторанах. У перспективі розглядається оренда автоматів іншими закладами.

Нагадаємо, що українська компанія відкрила новий завод у Польщі для виробництва поштоматів Royal Mail.

Фото: колаж Анни Наконечної.

У Лос-Анджелесі почав роботу новий формат закладу — магазин заморожених страв Multicook із фастфудом MultiBar. Ідею реалізував Володимир Матвійчук, співвласник популярної мережі «Галя Балувана».

Про це пише Forbes Україна.

Що пропонують

Меню MultiBar включає український борщ, супи, салати та напої. У Multicook продають заморожені страви, які можна розігріти вдома. Цей формат поєднує швидкість обслуговування з традиційною українською кухнею.

«Виручка закладу на 50% залежить від продажів із Multicook, ще 50% — від фастфуду MultiBar, — розповідає Володимир Матвійчук. — Українці частіше обирають заморожені страви, а американці — фастфуд».

Читати також: Ветеран зі Львівщини започаткував власне виробництво бойових дронів

Масштаби й амбіції

Заклад площею 120 кв. м демонструє високий інтерес з обох сторін — як серед місцевих жителів, так і діаспори. Володимир Матвійчук планує масштабувати бізнес і до кінця 2025 року відкрити 150 таких закладів за кордоном. Усі майбутні Multicook працюватимуть у парі з MultiBar.

Фото: надане Володимиром Матвійчуком.