Литва допоможе Україні з обладнанням для реконструкції енергоінфраструктури

В Ірпені офіційно відкрили відновлений торговельно-розважальний центр «Жирафа», зруйнований російськими військами в лютому 2024 року. Його було пошкоджено на 90%.

Про це мер Ірпеня Олександр Маркушин повідомив у телеграмі.

Що чекає на відвідувачів

Новий ТРЦ «Жирафа» — це простір із понад 300 робочими місцями.

Тут уже працюють:

• супермаркет «Сільпо» із власною пекарнею, фудкортом та зоною доставки;
• магазин косметики та побутових товарів EVA;
• ювелірні крамниці «Срібна країна» та «Золотий вік»;
• зоомагазин E-ZOO;
• аптека «Біла ромашка»;
• сервіс Doctor Mobi з ремонту та аксесуарів для гаджетів;
• квіткова крамниця;
• перший в Ірпені магазин міжнародної мережі JYSK.

Вже за тиждень відкриються магазин техніки COMFY та одяговий ритейлер Sinsay.

Читати також: Дитячий будинок сімейного типу з Донеччини отримав новий дім на Київщині (ФОТО)

Історія

ТРЦ «Жирафа» розташований поряд із блокпостом, де в лютому 2022 року тривали запеклі бої за Київ. У жовтні 2022-го власники центру розпочали демонтаж зруйнованої будівлі та вирішили відбудувати її з нуля.

Нагадаємо, що у Василькові відновлюють багатоповерхівку, пошкоджену під час війни (ФОТО).

Фото: телеграм Олександра Маркушина.

У новому графіку руху на 2024-2025 роки пасажири в застосунку УЗ бачитимуть, які потяги мають найкращі вагони. Ціни на флагманські поїзди не відрізнятимуться від звичайних.

Про це повідомили в УЗ.

Які потяги стали флагманськими

• №15/16 Харків – Ясіня. Поїзд назвали на честь видатного театрального діяча Леся Курбаса. Театр митця «Березіль» став культурною візитівкою Харкова;
• №17/18 Харків – Ужгород. На честь 300-річчя від дня народження українського філософа Григорія Сковороди у 2022 році потяг отримав назву «Сковорода».
• №79/80 Дніпро – Львів. Потяг «Січеслав» назвали на честь історичної варіації перейменування міста Дніпро у 1918 році.
• №91/92 Київ – Львів. Поїзд має назву «Леополіс», він повністю складається з нових вагонів, які збудували під час війни.
• №105/106 Київ – Одеса. «Чорноморець» — це головний поїзд Одеського депо з історичною назвою.

У компанії вказують, що кожного місяця цей список будуть розширювати.

Читайте також: Нацбанк презентував монету «Новорічна іграшка», присвячену військовим (ФОТО)

Як облаштували вагони

У флагманських потягів є власна фірмова назва та логотип, який розробили з урахуванням історії поїзда та маршруту.

Вагони цих поїздів мають нові або відновлені вагони купе та люкс, у яких встановили вакуумні туалети, кондиціонери, розетки, USB-зарядки, сповивальні столики, сигналізацію на дверях купе та тривожну кнопку.

Музичний супровід

Флагманські потяги супроводжуватимуть такі композиції:

• «Сковорода» — «Паровоз» Євгена Хмари;
• «Леополіс» — «Місто весни» у виконанні «Один в каное» та «Океан Ельзи»;
• «Січеслав» — «Доброго вечора, ми з України» гурту PROBASS & HARDI;
• «Лесь Курбас» — інструментальна версія «Черемшини»;
• «Чорноморець» — мелодія «Край Чорного моря» Табачникова.

Нагадаємо, що «Укрзалізниця» запускає «Магічні експреси» з Гаррі Поттера: як доєднатися.

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка УЗ

Врожай батату зібрали на Одещині в Білгород-Дністровському районі. Картоплю на семи гектарах вирощувало фермерське господарство «Буджак».

Про це повідомив голова Одеської ОВА Олег Кіпер.

За словами керівника господарства Олексія Згіріна, сорт батату «Борегард» вирощували за допомогою новітніх технологій. Аграрії використовували безвірусний посадковий матеріал, що дозволило зменшити кількість хімічних обробок і покращити якість овочів.

Читайте також: Київський заклад створив символічну ялинку з українських колосків (ФОТО)

«Одеський регіон стає осередком інноваційного агробізнесу. Однією з таких цікавих новинок є вирощування батату, або солодкої картоплі. Ще кілька років тому цей коренеплід був екзотикою, а сьогодні — зайняв своє місце в меню багатьох ресторанів та сімейних застіль»‚ — написав Олег Кіпер.

Як вказують у галузевому виданні AgroReview, раніше в Україні батат вирощували переважно на Херсонщині, але на невеликих площах.

Нагадаємо, що В Україні запустили цифровий сервіс єРослинництво: для чого він потрібен.

Фото обкладинки: Freepik