Київстар разом з фондом «Повернись живим» та за інформаційної підтримки Міністерства економіки України показали недоступну красу України та запустили новий масштабний збір «Нам тут жити 2.0» для розмінування країни.
Про створення
Комунікаційну кампанію розробила креативна агенція I AM IDEA. Продакшеном кампанії займалась команда Family Production.
«Завдання було непростим: потрібно було не лише презентувати продукт, а й звернути увагу на важливий збір від Київстар. Люди втомилися від постійної присутності війни та зборів у медіа, і тема розмінування часто залишається осторонь. Проте це надзвичайно важливо, бо нам тут жити», — ділиться креативна агенція I AM IDEA.
Про що ролик
Відео: Київстар. Нам тут жити 2.0
Ролик розповідає історію фотографа, який через свій об’єктив бачить красу України — природу диких полів, далеких річок, покинутих місць. Але людей там немає, і цій красі бракує життя. Тож ми продовжуємо працювати, бо нам тут жити.
«Вже вдруге поспіль, спільно з «Повернись живим», ми запускаємо збір на розмінування країни. Це велика відповідальність та соціальна місія, яку Київстар обрав для себе. Віримо, що спільними зусиллями ми зможемо зібрати кошти та повернути українцям безпечний доступ до допоки недоступних місць та можливість милуватися красою України», — Юрій Чорненький, керівник департаменту маркетингових комунікацій Київстар.
Яка мета
Проєкт «Нам тут жити 2.0» допоможе зберегти життя саперів, адже розміновувати території будуть не тільки люди, а й техніка українського виробництва – наземні роботизовані комплекси, а також дрони, які забезпечать дистанційне розмінування шляхом підривів.
«Близько 140 000 кв. км території України потребують розмінування. Щодня сапери метр за метром очищують нашу землю від російських мін та залишків снарядів. Наше завдання – надати їм обладнання, щоб вони могли робити це ефективніше і безпечніше. Роботизовані комплекси дадуть змогу саперам працювати на відстані від небезпечних об’єктів. Засоби зв’язку необхідні для координації підрозділів. Дрони – для аерофотозйомки, фіксації мінних полів, визначення координат. Крім того, саперів забезпечимо транспортом. Це підвищить їхню мобільність», — Олег Карпенко, заступник директора Фонду «Повернись живим».
Як долучитися
Підтримати проєкт «Нам тут жити 2.0» можна, задонативши на спецрахунок фонду та «банку» проєкту. Абоненти Київстар можуть долучитися до збору, підключивши Суперсилу «Допомога ЗСУ», і до 50 грн із тарифного плану підуть на збір з розмінування країни. Проєкт «Нам тут жити 2.0» триватиме до досягнення повної суми збору.
Нагадаємо, в Україні представили новітні технології для розмінування території.
Занесення садиби до реєстру культурної спадщини означає, що її більше не можна зносити або замінювати сучасними житловими комплексами.
Активісти розповіли, що шлях до збереження будівлі був довгим і складним. Протягом трьох з половиною років небайдужі громадяни виходили на протести, перекривали рух транспорту, писали петиції, зверталися до прокуратури та навіть до президента України.
Ця безперервна боротьба завершилася перемогою – садибу було врятовано від знищення.
Організація «Цегла» нагадала, що влітку 2023 року активісти встановили меморіальну табличку на честь письменника Джона Стейнбека, який свого часу відвідував садибу Барбана. Окрім цього, над входом до будівлі було вивішено український та американський прапори.
Важливим етапом у цій боротьбі стало оприлюднення наказу Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, згідно з яким садибу Барбана офіційно внесено до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва. Це рішення дозволить зберегти історичну будівлю для майбутніх поколінь.
Активіст Дмитро Перов розповів, що забудовник ще з 2021 року намагався знести садибу, аби побудувати на її місці новий житловий комплекс. Проте активісти не дали цього зробити. Для того, щоб захистити будівлю, довелося провести 23 акції протесту, організувати 6 громадських толок та залучити Раду національної безпеки і оборони.
Про садибу
Садиба Барбана, зведена у 1891 році, є зразком одноповерхового житла середнього класу кінця XIX століття з характерним цегляним декором. Хоча будівля була частково зруйнована у 2021 році, завдяки спільним зусиллям активістів її історичну цінність вдалося зберегти.
Ця перемога – черговий крок у боротьбі за збереження архітектурної спадщини Києва та нагадування про важливість активної громадської позиції.
Нагадаємо, що на Чернігівщині молодь відбудувала власний простір.
Локація марафону облаштована пандусами, адаптованими інформаційними вказівниками, місцями для дітей та тварин. Для учасників з порушенням слуху та зору передбачені альтернативні сигнали старту та жестова підтримка.
Учасники можуть обрати дистанції від 5 км до 42 км, а також забіги для дітей. Реєстрація здійснюється через застосунок RaceNext. Мета марафону — зробити біг доступним для кожного, без бар’єрів.
«Мрія не має бар’єрів», — каже співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.
Коментарі