

Суспільство
Київ відновлює рух понад 40 маршрутів тролейбусів і трамваїв. Яких саме
Електротранспорт Києва повертається до роботи. 16 лютого відновили рух понад 40 маршрутів тролейбусів та трамваїв столиці.
Про це повідомив міський голова Віталій Кличко.
За його словами, у четвер, 16 лютого, відновили роботу 31 тролейбусного і 13 трамвайних маршрутів. Загалом на лінії вийшли 186 тролейбусів і 157 трамваїв.
Які трамвайні маршрути відновили роботу
- № 4 «Вул. Милославська – ст. Троєщина-2»;
- № 8-К «Ст. м. «Позняки» – вул. П. Усенка»;
- № 11 «Вул. Йорданська – Контрактова площа»;
- № 12 «Контрактова площа – Пуща-Водиця (14-та лінія)»;
- № 16 «Контрактова площа – ст. м. «Героїв Дніпра»;
- № 17 «Вул. Йорданська – Пуща-Водиця»;
- № 19 «Площа Шевченка – Контрактова площа»;
- № 22-А «Бульвар Перова – ст. м. «Лісова»;
- № 22-К «Вул. П. Усенка – ЗЗБК»;
- № 28-Д «Вул. Милославська – ст. м. «Позняки»;
- № 29-К «Ст. м. «Бориспільска» – вул. П. Усенка»;
- № 33-А «Вул. Макаренка (ДВРЗ) – вул. П. Усенка»;
- № 35 «Вул. Сержа Лифаря – ст. м. «Лісова».
Окрім цього, продовжать роботу трамвайні маршрути:
- № 1 «Михайлівська Борщагівка – ст. Старовокзальна» (відновлено з 13.01.2023);
- № 3 «Ст. Ромена Роллана – ст. Старовокзальна» (відновлено з 13.01.2023);
- № 5 «Вул. Сержа Лифаря – ст. Троєщина-2» (відновлено з 31.01.2023);
- № 28 «Вул. Милославська – ст. м. «Лісова» (відновлено з 31.01.2023).
Які тролейбусні маршрути відновили роботу
- № 5 «Вул. Білицька – ст. м. «Площа Льва Толстого» (тимчасово до Повітрофлотського шляхопроводу);
- № 5-Д «Просп. Свободи – ст. м. «Площа Льва Толстого» (тимчасово до Повітрофлотського шляхопроводу);
- № 6 «Мінський масив (Діагностичний центр) – Майдан Незалежності»;
- № 7 «Вул. Чорнобильська – ст. м. «Площа Льва Толстого» (тимчасово до Повітрофлотського шляхопроводу);
- № 8 «Вул. Смілянська – пл. Льва Толстого» (тимчасово до Південного вокзалу);
- № 9-К «Вул. Кадетський Гай – Палац спорту»;
- № 11 «Національний музей народної архітектури та побуту України – вул. Маршальська»;
- № 12 «Ст. м. «Васильківська» – Залізничний вокзал»;
- № 14 «Ботанічний сад – Залізничний вокзал»;
- № 17 «Пл. Космонавтів – пл. Льва Толстого» (тимчасово до Південного вокзалу);
- № 18 «Майдан Незалежності – вул. Сошенка»;
- № 24 «Вул. Північна – просп. Свободи»;
- № 25 «Ст. м. «Почайна» – просп. Свободи»;
- № 26 «Просп. Свободи – ст. м. «Нивки»;
- № 27 «Ст. м. «Почайна» – зал. ст. «Київ-Волинський»;
- № 29-Д «Дарницька площа – зал. станція «Зеніт»;
- № 30 «Вул. Милославська – вул. Кадетський Гай»;
- № 32 «Вул. Північна – вул. Сошенка»;
- № 34 «Вул. Північна – ст. м. «Почайна»;
- № 34-К «Вул. Північна – просп. С. Бандери»;
- № 36 «Вул. Північна – ст. м. «Святошин»;
- № 37 «Вул. Милославська – ст. м. «Лісова»;
- № 37-А «Поліклініка – ст. м. «Лісова»;
- № 38 «Ст. м. «Видубичі» – Національний музей історії України у Другій світовій війні»;
- № 40 «Вул. Кадетський Гай – Палац спорту»;
- № 41 «Вул. Тулузи – ст. м. «Святошин»;
- № 42 «Вул. Дегтярівська – ст. м. «Либідська»;
- № 43 «Кібцентр – Дарницька площа»;
- № 44 «Вул. Північна – просп. С. Бандери»;
- № 47 «Вул. Милославська – ст. м. «Мінська»;
- № 50-К «Вул. Милославська – Дарницька площа».
Також нагадаємо, що з 13 лютого відновлено тролейбусний маршрут № 31 «Вул. Милославська – ст. м. «Лук’янівська».
Нагадаємо, у застосунку «Київ Цифровий» стартувало опитування щодо найменування трьох скверів, площі та моста, які до цього не мали офіційних назв.
Також ми писали, водонапірна вежа біля Голосіївського лісу стала об’єктом культурної спадщини Києва. Раніше ділянку, де розташована вежа, хотіли забудувати.
Фото: з відкритих джерел.
Суспільство

Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.


Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.


До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.


З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.


На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.


У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.


До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.


Share:
Суспільство

28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
Суспільство

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.


Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»