Суспільство
Куїнджі – не наш? Так він же з Донеччини! Час дізнатися, кому насправді належить геній пейзажів (ТЕСТ)
Досі вважаєте Архипа Куїнджі росіянином? А якщо ми скажемо, що пейзажист народився на Донеччині й завжди захоплювався красою української природи? Чому ж росіяни так невтомно називають його «своїм»? Митця просто привласнили. У новому тесті спецпроєкту #Вкрадене розповідаємо, як маловідомий самоук перетворився на світового генія, та до чого тут Україна.
Окупанти вже давно охрестили Архипа Куїнджі «російським художником», намагаючись не згадувати, де насправді народився митець. Яке місто Донеччини стало малою батьківщиною художника?
Митець народився у Маріуполі, але це чомусь не заважає колоніальній машині називати Куїнджі «греком російського походження, чия творчість досі додає сучасним російським художникам творчої наснаги».
А як щодо самого художника? Кого він вважав своїми пращурами?
Куїнджі називав своїми пращурами греків, які ще з часів античності населяли Причорноморське узбережжя Криму. До речі, у родині Куїнджі вільно розмовляли кримськотатарською мовою.
Хто вважається першим вчителем молодого Архипа, до якого митець йшов пішки сотні кілометрів?
Портрет авторства Івана Крамського
Якось юному Куїнджі порадили поїхати з Маріуполя в Крим, аби стати учнем вже відомого Івана Айвазовського (до речі, також українця!). Архип дійсно вирушив до Феодосії, але пішки. Коли йому все ж вдалося познайомитися з Айвазовським, той доручив Куїнджі пофарбувати паркан. Звісно ж, це не влаштовувало митця, а тому він повернувся додому.
А вгадаєте, до якого навчального закладу мріяв вступити художник?
Так, українець і справді мріяв вступити до Академії мистецтв у Петербурзі. Але не тому, що захоплювався цим містом. Усе банальніше – саме цей заклад міг допомогти Куїнджі стати справжнім художником. Щоправда, перші спроби вступу виявилися марними: митцю відмовили через слабку підготовку. Відтак Куїнджі почав працювати самостійно, поступово удосконалюючи власну майстерність. Згодом йому вдалося стати вільним слухачем академії, а пізніше – навіть скласти іспити, аби отримати диплом.
Особливої популярності художнику принесли дві картини. Одна із них – «Місячна ніч на Дніпрі». Вгадаєте назву другої роботи?
«Місячна ніч на Дніпрі»
Так-так, це картина «Українська ніч»! І саме ця робота дозволила митцю нарешті відійти від академічного романтизму та зробити образи більш нетиповими. Більша частина «Української ночі» написана оксамитовими синьо-чорними тонами, і лише світлі стіни українських хат-мазанок сяють в місячному світлі. Де сьогодні ця картина? Зберігається у московській Третьяковській галереї.
Наприкінці 1879 року у газеті «Молва» вийшла анонімна стаття, в якій Куїнджі звинуватили в одноманітності та прагненні до дешевих ефектів. Знаєте, хто її написав?
Портрет Архипа Куїнджі роботи Івана Крамського
Як не дивно, але критиком українського генія виявився російський живописець Михайло Клодт. Після того, як ім’я автора «статті» перестало бути анонімним, Куїнджі зажадав, аби Клодта виключили з Товариства пересувних художніх виставок, до якого належав і сам. А коли зрозумів, що цього не станеться, – покинув об’єднання.
Над однією зі своїх найвідоміших картин Архип Куїнджі працював понад 20 років. Про яку роботу йдеться?
У вас теж виникає питання, чому «російський художник» понад два десятиліття працював над полотном про український вечір? Ось і ми думаємо, що російський колоніалізм інколи навіть не намагається межувати зі здоровим глуздом.
До речі, фінальну версію картини «Вечір в Україні» Куїнджі публічно показав після багаторічного мовчання та усамітнення. Що змусило пейзажиста забути про публічність?
Багаторічна публічна пауза художника для багатьох і досі залишається загадкою. Подейкують, що митець навмисно пішов у підпілля, аби повернутися та здивувати своїх шанувальників. Хтось припускає, що справа дійсно полягала у критиці та заслабких роботах в останні «публічні роки». Однак що ми знаємо точно – Куїнджі продовжував працювати та створив за роки самітництва близько п'ятисот ескізів і повноцінних творів живопису.
Ми знаємо Куїнджі як пейзажиста, але часом митець писав і портрети. Кого зображував художник?
З-поміж низки робіт авторства Архипа Куїнджі й справді можна знайти кілька портретів. І зображені на них саме українці. Погодьтеся, це також не дуже «лягає» в пропагандистську вигадку про «російського художника».
Одна з останніх великих картин художника (на фото до цього питання) також присвячена Україні та зберігається в Музеї Метрополітен у Нью-Йорку. Оберіть справжню назву роботи.
«Червоний захід на Дніпрі» – єдина з цих чотирьох картин, яка зберігається поза межами сучасної РФ. Три інші експонуються в російських музеях.
До речі, нещодавно цей самий Музей Метрополітен визнав Куїнджі українським митцем. А як його підписували ще наприкінці минулого року?
«Портрет художника Архипа Івановича Куїнджі», Ілля Рєпін
Так-так, російська пропаганда вміє поширювати свій вплив навіть через океани. Саме «завдяки» цьому до грудня 2022 року Музей Метрополітен підписував Архипа Куїнджі «російським художником». Наразі помилка виправлена.
І ще трохи про музеї. Яка доля спіткала музей Куїнджі в Маріуполі після приходу туди російських окупантів?
Росіяни так відчайдушно билися за визнання Куїнджі «своїм», що ще в березня 2022 року обстріляли будівлю музею в Маріуполі. На момент обстрілу там зберігалися оригінали робіт українських митців – Івана Айвазовського, Миколи Глущенка, Тетяни Яблонської, Михайла Дерегуса та інших. Доля цих робіт наразі невідома. Щодо робіт самого Архипа Куїнджі – оригіналів там не було, лише копії.
Тобто Куїнджі народився в Маріуполі, обожнював Україну, надихався її пейзажами й малював виключно українців, а росіяни все одно вважають його своїм? Невже вони просто взяли і вкрали митця?
«Море. Крим» (1898–1908)
Дійсно, інших варіантів тут немає і бути не може. Архип Куїнджі був українцем і ніколи не називав себе російським митцем. Але російській імперії байдуже на це. Митця привласнили так само, як і Давида Бурлюка, Казимира Малевича та безліч інших українських митців.
Поділіться своїми результатами:
11-річний Єнс із Данії зібрав понад 34 тисячі данських крон для дітей з України, які втратили свої домівки. Хлопчик виготовляє власні вироби з бісеру та продає їх.
Про це повідомила міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Єнс виготовляє синьо-жовтих великодніх курчат із бісеру. Торік хлопчик зібрав 28 тисяч крон. За 2025 рік він уже встиг зібрати шість тисяч крон, а благодійна організація KOLO Nordic подвоїла цю суму до 12 тисяч крон.
Очільниця міністерства написала про бажання Єнса допомогти українським дітям:
«Хлопчик побачив у новинах, як багато дітей в Україні втратили свої домівки, і сказав мамі: “Що ми можемо зробити?”. Мама відповіла: “Творити добро!”. У свої 11 він показує світові, що щедрість духу не має віку».
Читайте також: Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО)
Також завдяки міністру підприємництва Данії Мортену Бьодскову, який організував зустріч із Єнсом та його батьками, Юлія Свириденко мала змогу подякувати хлопчику за його роботу.
Нагадаємо, що Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко
Американська акторка Анджеліна Джолі поспілкувалася з 14-річною Поліною, яка дістала тяжкі поранення внаслідок російського удару по Харківщині. Акторка також передала Поліні записку зі словами підтримки.
Про це повідомили в UNITED24.
Поліна отримала тяжкі поранення в лютому 2025 року в Ізюмі. Зараз дівчина проходить лікування в дитячій лікарні «Охматдит». Найбільша мрія дівчини — знову ходити. Їй допомагають у цьому українські лікарі.
Також дівчина розповіла психологам, що вона дуже хотіла б зустрітися з Анджеліною. До втілення цієї мрії Поліни долучилися в UNITED24. Американська акторка поспілкувалася з Поліною онлайн. Разом із цим дівчина отримала від Анджеліни Джолі записку зі словами підтримки та побажаннями залишатися сильною.
Читайте також: «Ви надихнули весь світ!»: Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО)
Нагадаємо, що принц Вільям зустрівся з українськими дітьми у школі в Естонії.
Фото обкладинки: Harald Krichel
«Нова пошта» 26 березня нагородила українських волонтерів, благодійні фонди та громадські організації відзнакою «Варті». Її отримали 12 переможців голосування серед українців. Також компанія визначила 21 організацію, що найбільше доклалися до підтримки українців через гуманітарні відправлення.
Про це повідомили в «Новій пошті».
Хто здобув відзнаку «Варті»
До голосування за переможців долучилися понад 55 тисяч українців. Загалом відзнаку отримали 12 людей та організацій, які працюють у різних сферах.
77-річний Григорій Янченко переміг у номінації «Найстарший волонтер», також відомий як Дядя Гриша. Під час окупації Херсона він вирушав у людні місця з прапором України на кріслі колісному та з увімкненим гімном. Зараз він живе у Запоріжжі, але рідко буває вдома — подорожує містами України, збираючи кошти для військових. Відзнаку Дяді Гриші вручили у Кропивницькому під час чергового збору.
Наймолодшими волонтерками стали 6-річна Олександра та 4-річна Кіра з Харкова. Саша вже отримувала нагороду «Варті» рік тому. Тоді організатори підготували для неї сюрприз — вона побачила батька-військового, якого ненадовго відпустили зі служби. Через місяць чоловік загинув на фронті. Попри втрату, дівчинка разом із подругою продовжує допомагати ЗСУ, вона збирає кошти на маскувальні сітки, турнікети та автівки. Вона отримала відзнаку у річницю загибелі батька.
За технологічність у волонтерстві відзнаку отримав Сергій Стерненко — автор безперервного збору «Русоріз». Стерненко також регулярно демонструє, як FPV-дрони працюють на передовій.
За креативний підхід нагородили блогера з Миколаєва Юрія Степанця, який нині мешкає в Одесі. Він є найвідомішим в Україні коміком на кріслі колісному та ініціатором «неходових зборів» для військових. Волонтер часто наголошує: не всі можуть воювати в ЗСУ, але кожен, попри втому й втрати, здатен бути для ЗСУ на своєму місці.
Читайте також: Волонтеру Фумінорі Цучіко зареєстрували місце проживання в Харкові
За евакуацію нагородили Катерину Андреєву, яка разом із військовими рятує поранених захисників із прикордоння Сумщини та Курщини. Вона також вивозить мирних жителів і покинутих тварин з-під обстрілів. Свою відзнаку Катерина присвятила батькові, який віддав життя за Україну. За медичну допомогу військовим українці висловили вдячність парамедикам з «Госпітальєрів», які врятували тисячі життів, а за підтримку жінок — руху VETERANKA.
Разом із цим відзнаку отримали:
- всеукраїнська благодійна організація Ukrainian Food Foundation за підтримку ВПО;
- Олександр Мізерій за культурний розвиток. Він є лідером гурту «Смерека» з Вінниччини та волонтером, який вже відіграв понад 350 благодійних концертів і зібрав понад 4 мільйони гривень для ЗСУ;
- Андрій Бурахович за допомогу армії своїми руками. Андрій — механік, який майже цілодобово ремонтує автівки для фронту і вже відремонтував понад дві тисячі машин;
- благодійний фонд «Діти героїв» за психологічну допомогу понад 12 тисячам дітей, які через війну втратили одного або обох батьків;
- Анастасія Слюсар — лідерка фонду, який допомагає дітям, зокрема на прифронтових територіях.
«Попри втому, труднощі й втрати, волонтери продовжують рухатися далі — підтримують тих, хто цього потребує, і знаходять нові способи допомагати. Це про людяність, небайдужість і неймовірну силу. Вони працюють не заради відзнак, а просто тому, що не можуть інакше. Ми дякуємо кожному й кожній та завжди будемо поруч», — розповіла співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.
Переможці за обсягами гуманітарних вантажів
Організатори відзначили 21 організацію та фонд, що найактивніше користувалися послугами «Гуманітарної Нової пошти». Переможців обирали за найбільшими показниками кількості та ваги відправлень, категорії допомоги та її системність. «Нова пошта» відзначила:
- благодійні фонди «На Хвилі» та «Рій» («Допомога армії»);
- благодійні фонди «Медицина Херсонщини» та «Лелека-Україна» («Медична допомога»);
- благодійні організації «Українські сестри та кідфрендлі» та «Співдружність України» («Допомога дітям»);
- громадську організацію «Покликані жити» та благодійний фонд «Летс Хелп» («Допомога людям старшого віку»);
- благодійні організації «З теплом у серці» та «Європейські традиції доброчинності» («Допомога людям з інвалідністю»);
- «Бахмутське товариство захисту тварин “ЛАДА”» та благодійний фонд «Разом добра сила» («Допомога тваринам»);
- громадські організації «Добробат» та «Б50» («Відновлення житла та добробуту»).
- благодійна організація «Громадянин» та громадська організація «Джуніорс» («Спорт та реабілітація»);
- благодійний фонд «Щаслива лапа» («Лідер серед вантажних перевезень);
- міжнародний благодійний фонд «Небайдужі» та громадська організація «Свідомі кияни» («Найбільша кількість відправлень гуманітарного вантажу»).
Разом із цим у номінації «Навігатор допомоги» перемогли Юлія Кудрик й Оксана Миколюк за активне консультування й онлайн-супровід щодо перевезення гуманітарних вантажів.
Як вручали нагороди
Відзнаку вручали місцеві активісти, блогери, лідери думок, представники «Нової пошти», а також люди, які раніше отримували допомогу від волонтерів-переможців.
Про відзнаку «Варті»
«Варті» — це щорічна відзнака для волонтерів від «Нової пошти», яку заснували у 2022 році. Її започаткували для того, щоби підкреслити внесок українських волонтерів і благодійників.
Нагадаємо, «Нова пошта» розробила сервіс для ефективнішої доставки посилок.
Раніше ми писали, що UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії.
Фото: «Нова пошта»
