Суспільство
Кримінальна драма Олега Сенцова «Носоріг» вийшла онлайн: де можна переглянути
Що відомо про фільм
Де можна переглянути
Суспільство
Російської літератури не має бути на наших полицях
«Книг було досить багато. Цієї літератури вже не має бути на наших полицях», — каже бібліотекарка.
«Мене дуже вразило, коли в перший день збору прийшла на роботу й побачила, скільки всього односельчани принесли. Перший наш такий збір — це близько 4500 гривень. Долучилися також підприємці з магазинів, які приносили опаковання, щоб здати на макулатуру», — пригадує Галина.
Ми спокійно йдемо на смітник у рукавичках
«Попри те, що ми працюємо у сфері культури, ми спокійно йдемо на смітник у рукавичках, підносимо пляшки, сортуємо, складаємо в мішки. Жінки, які співпрацюють зі мною, розуміють для чого це все. Для когось це може бути неприємним заняттям, хтось, може, і сміється з нас, але в нас є результати», — ділиться бібліотекарка.
Один такий збір сміття — це майже вартість дрона
«Зібрані гроші я передаю волонтерці з нашої громади Марії Бужович, яка співпрацює з багатьма бригадами. Наші донати йдуть на налагоджене виробництво, де закуповують складові для дронів», — пояснює Галина.
«Ми зібрали 25 тонн скла та пластику. І не йдеться про те, що наше село таке забруднене, така проблема з екологією всюди. Левова частка того, що ми збирали, є на смітниках чи в ровах. Боюся уявити скільки всього все ще лежить у землі», — розповідає бібліотекарка.
Інші села вже підхопили ініціативу
«Мені часто телефонували з пропозиціями приїхати та забрати вторсировину в інших селах. На місцях вже організовувалися люди, які підхопили цю ініціативу», — пояснює жінка.
«Від цього можна отримувати дохід, якщо правильно все опрацювати. Це прибуткова справа. Потрібні люди, приміщення та переробні станки. Це доволі вартісна інвестиція. Можливо, з часом нам вдасться це реалізувати», — сподівається Галина Ковальчук.
Суспільство
Повернулася в рідне місто та відновила організацію
Майже все майно залишилося в Херсоні
Хотіли підтримати жінок у громаді
«Ми хотіли підтримати громаду, особливо жінок. Щоб вони мали простір, де зможуть відвідати корисний тренінг чи розповісти про те, що болить», — описує Людмила Кузьменко.
«Нашим учасницям дуже відгукнулися психологічні тренінги. На деякі з них ми запрошуємо тренерку, яка є переселенкою з Херсона. Це дуже сильні враження — спостерігати, як учасниці цих зустрічей перевтілюються та відкриваються. Вони зізнаються, що хочуть ще й ще відвідувати наші події», — розповідає Людмила.
Тут можна попрацювати чи затишно провести час
«Ще один захід, який був особливо цікавий для наших відвідувачок — “Кава з подругою”. Це невеличкі заходи, присвячені різним темам. Під час них ми плели ляльки-мотанки чи співали пісень. Також кожна учасниця мала можливість розповісти про себе, поділитися наболілим», — каже керівниця проєкту.
«Спершу я скептично поставилася до відкриття такого хабу в нашому місті. Проте коли прийшла, мені сподобалося, що тут учасниці різного віку можуть знайти коло спілкування. Як мати військового я отримала тут моральну, емоційну та просто людську підтримку», — ділиться Марія, яка відвідує хаб.