Суспільство
Креветки зі Жмеринки: як працює єдина українська креветкова ферма
Королівські креветки made in Жмеринка. Ні, це зовсім не жарти. У Жмеринці на місці колишнього хутряного заводу запрацювало єдине в Україні підприємство з вирощування креветок.Власником ферми є ТОВ «Акваресурс +».
У величезних акваріумах зараз живе понад 400 тис. мальків та уже дорослих десятиногих раків, які дихають за рахунок альтернативної енергетики. А коштує така українська креветка 500 гривень за кілограм. Про функціонування ферми нам розповів менеджер з маркетингу Василь Никиторович.
Відновили зруйновану фабрику
Ми є єдиною креветковою фермою в Україні та однією з найбільших в Європі. Фабрика, у якій ми відкрили підприємство, до цього пустувала 10 років, і все було зруйновано. Ми відновлювали фабрику близько двох років, а саму бізнес-ідею з вирощення креветок втілили у життя після того, як побачили подібне за кордоном. На “реанімацію” приміщення та запуск ферми витратили близько 2,5 млн євро.
Ми закуповуємо креветок в Малайзії, звідки доставляємо на літаку. Приймаємо в себе і,після проходження акліматизації, запускаємо в наші резервуари. Коли креветка доростає до товарного вигляду (5-6 місяців), ми реалізуємо її клієнту.
Кілограм креветок коштує 500 гривень, що є дешевшим, ніж купувати за кордоном. За тиждень продаємо 50-100 кг. Головною нашою фішкою є те, що ми ні в якому разі не заморожуємо її, а доставляємо охолодженою. Поки купують десятки вінницьких ресторанів, але плануємо вийти на більш широкий ринок.
За нашими прогнозами, окупиться ферма приблизно через 5-7 років. А поки ми не вийшли на достатній рівень прибутку.
Жмеринський Тихий океан в акваріумі
Будівля підприємства має три поверхи. Тут встановлене обладнання – великі резервуари, заповнені водою. Робота повністю автоматизована, але підприємство дало роботу більше 35-ти працівникам. Для креветок важливий особливий догляд та умови. Вода повинна мати температуру 29-30 градусів, а температура приміщення завжди має 33-34 градуси тепла.
У нас повністю закрита циркуляція води. Ми один раз набираємо воду в резервуари, підготовляємо її, тобто встановлюємо достатній вміст алюмінію, кислотність та жирність води. Потім насипаємо туди сіль, на тонну води витрачається 30 кг солі. Для креветки створюється мікроклімат, тобто у нас така сама вода, як і в Тихому океані.
Тільки після всіх цих процесів запускається креветка. Далі вода просто проходить постійні очищення за допомогою фільтрів і постійно подається кисень. Якщо 3-5 хвилин не буде кисню, то креветка помре.
Зараз у нас заселено приблизно 400 тисяч малька. Одна поставка з Малайзії – 180 тисяч. Зараз ми розробляємо інкубатор, і йдемо до того, щоб самим вирощувати малька.
За кордоном чумка, тому робимо корм самі
Для того, щоб годувати наших креветок, ми купували корми з Бельгії, але виявилось, що там почалась креветкова чумка, тому поставку кормів закрили. А потім така сама історія трапилась і в Малайзії – там ми не зможемо закуповувати корм до 2020 року.
Щоб креветки не померли від голоду і фабрика не втратила кошти, ми змушені були шукати варіанти. І прийшли до того, щоб робити корм самим. До нас прилітав спеціаліст з Філіппін, який займається вирощуванням креветок і дав нам необхідну рецептуру. До складу корму входять: борошно, крохмаль, яєчний білок, риб’ячий жир і полівітаміни. Виготовлення власного корму значно здешевить вартість і дасть нам змогу контролювати якість на 100%.
Щоб виростити кілограм креветок – до 36 штук, потрібно 4 кілограми корму. Одна креветка за життя з’їдає всього від 111 до 177 грамів.
Корми для креветок відрізняються вмістом поживних речовин і білка. Адже для росту маленьких креветок потрібно більше білка.
Креветки з сонячними панелями
Креветкам необхідна постійна подача кисню і тому безперервна робота електроенергії є важливою. Ми перестрахувались і зробили три дизельні генератори та поставили сонячні панелі. Якщо в місті відключать електроенергію, то ми перейдемо на сонячну.
У листопаді 2018 року запустили в експлуатацію дахову СЕС потужністю 600 кВт, зараз будуємо наземну сонячну станцію потужністю 200 кВт. Вироблена станціями електроенергія дозволить покрити до 25% енергопотреб підприємства.
А у подальших планах вирощувати власного малька і виводити українську білоногу креветку на закордонний ринок.
Про відбудову
Що планують зробити?
- кабінети лікарів;
- приміщення для щеплень;
- зону реабілітації.
Коментарі
Біотехнологиня та вчителька пішли зі своїх робіт, щоби розвивати прифронтове Запоріжжя. А тепер попри обстріли навчають молодь урбаністики, а жінок — робототехніки. Повну історію героїнь ми розказали на ютуб-каналі ШоТам.
Історія героїнь випуску
Світлана Мамай готувала дітей до успішного складання ЗНО у приватній школі. Та її цілі змінилися, коли на Запоріжжя полетіли ракети, а на околицях точилися бої. Тоді одразу зупинили навчання, а Світлана бачила себе лише у волонтерстві.
«Усе було досить сумбурно — невідомо, що далі. Розгублені діти, розгублена певною мірою я, втрата соціальних напрацювань, які в мене були. Тобто те, що в мене було важливим у викладанні — взаємодія з людьми, це енергетика, яку ти можеш отримувати, — воно повністю зникло», — поділилася культурна менеджерка ГО «Молодь Онлайн» Світлана Мамай.
Читайте також: Підприємець із Вінниці відкрив енергонезалежну реберню на воді (ВІДЕО)
У волонтерському штабі вона зустріла Анастасію Торянік, яка полишила роботу в біотехнологічній кампанії, аби надавати гуманітарну допомогу. Світлана та Анастасія спрацювалися і скоро опікувалися волонтерськими групами.
Та невдовзі ГО, яка координувала штаб, припинила роботу. Колежанки опинилися перед вибором: повертатися до звичних справ чи повністю йти в активізм. Тож вони долучилися до ГО «Молодь Онлайн», якій саме бракувало лідерок.
Тепер Анастасія організовує навчання для молоді Запоріжжя, а Світлана займається урбаністикою.
Про те, як активістки розвивають громадське життя у власному місті, дивіться повне відео на ютуб-каналі ШоТам. Це відео створили завдяки підтримці Уряду Канади в межах проєкту «Голос жінок і лідерство Україна», що впроваджує Український Жіночий Фонд.
Раніше ми писали, як режисерка відкрила власну кіностудію: 17 років до мрії (ВІДЕО).
Фото: ютуб-канал ШоТам
Коментарі
Суспільство
- англійською;
- польською;
- німецькою;
- французькою;
- іспанською.
Коментарі