“Сусіди вбили моїх котів, бо думали, що вони заражені коронавірусом”, — Юлія Шпачук

На початку липня мій чоловік захворів на Covid-19, а від нього заразилась і я. Ми себе погано почували, трималась температура, тому наступного дня поїхали здавати проби на коронавірус. Я страшенно ридала, коли дізналась про позитивні результати тесту. Тоді я ще не знала, що на мою родину чекає щось страшніше за коронавірус у ці дні.

Ми живемо за містом, де всі одне одного знають. Тому інформація про наші позитивні результати на коронавірус розлетілась дуже швидко. Тоді ще не було такої кількості захворювань, і у людей почалась просто масова паніка. Пам’ятаю день, коли ще зранку мама годувала двох моїх рудих котів Гройсмана і Блінчіка, бо я про всяк випадок старалась не контактувати з тваринами. Хоча ніде у світі немає даних щодо поширення коронавірусу домашніми тваринами. На жаль, ввечері коти вже не повернулись додому. Як я вже пізніше дізналась, їх вбив наш сусід. Мені розказували, що бачили, як він гнав котів з двору та кричав, що вони принесли заразу йому у двір. І той самий сусід кричав нам під вікнами. Ви собі навіть не можете уявити, як мені було неприємно. Бо і так не солодко через хворобу, а тут ще таке ставлення людей.

Інші сусіди теж нас шарахались, навіть коли ми просто їхали у власній машині. Більша частина сусідів скоса зиркала в очі і удавала, що не бачать мене, ту, що сидить у власному дворі в 10-ти метрах від дороги в масці і з дитиною в люльці! А ще забирали своїх дітей, змушували їх прикриватись руками, а ті дивились на мене, як на прокажену. Люди почали пускати чутки на кшталт: “Юля помирає, їх вже під’єднали до ШВЛ, всіх родичів та навіть сусідів заразили”. Я була шокована від всього. Чутки розпускали не тільки сусіди, а й інші наші знайомі.

Коли я вже одужала, то написала дуже емоційний пост у фейсбуці про перебіг хвороби та ставлення людей. Я була така обурена цими подіями. І в голові було тільки одне питання — ну чому так? Мій пост викликав резонанс, і після цього багато сусідів вибачилися і вже все було добре.

От такі ситуації, як в нас наганяють страх на людей. Зараз щодня є близько 11 тисяч хворих (публікація готувалась в середині листопада, — ред.)1, але я б до них додала ще 11 тисяч тих, хто сидить вдома і боїться здавати тест через осуд суспільства. Це безвідповідально. Я працюю психологом, і до мене кожного дня звертаються люди з такими проблемами. Мені пишуть: я захворів на коронавірус, але дуже боюсь, що скажуть люди чи що дізнаються сусіди. Не піддавайтесь загальній паніці і думайте тільки про своє здоров’я. Якщо відчуваєте, що захворіли, — йдіть здавати тест і лікуватись. Люди поговорять і перестануть.