“Сусіди варили мені вареники і залишали під дверима”, — Ірина Матвійчук

Я живу у багатоповерховому будинку і з сусідами лише вітаюсь. Але коли нещодавно я дізналась, що захворіла на коронавірус, то вирішила їх попередити. Найближче до мене живе сімейна пара, і до них часто приходять діти з онуками. А я сама бабуся і турбуюсь про безпеку своїх малих, тому і сказала сусідам про хворобу.

Але ніякого негативу я не відчула. Сусіди подякували, що я їх попередила, і побажали скорішого одужання. Я нікуди не виходила під час хвороби, всі 14 днів була на самоізоляції. І тоді відчула, що таке людська доброта. Сусідка постійно телефонувала і запитувала, як у мене справи, а ще залишала під дверима смаколики. У неї чоловік іншої національності, і вони часто готують якісь його національні страви. То сусідка залишала мені під дверима якісь незвичайні вареники, печиво, яке сама пекла. Вона просто телефонувала і казала, що залишила під дверима їжу.

А ще у неї на роботі хтось вже перехворів на коронавірус, то вона телефонувала їм, розпитувала, як вони лікувались. Потім все це записувала і передавала мені, на всякий випадок. Мене здивувало, що стороння людина може так про мене піклуватись. Ми не родичі, не дружимо сім’ями, а просто сусіди. Інші сусіди такої ініціативи не проявляли. А після моєї хвороби якось так відсторонено зі мною вітались. А цій сусідці я дуже вдячна за її добро.