Суспільство
Короткометражний фільм-драма «На своїй землі» з’явився у вільному доступі
Короткометражна стрічка Олександра Кірієнка «На своїй землі» (2018 р.) відтепер у вільному доступі.
Про це повідомили у пресслужбі Держкіно.
Фільм входить до однойменного альманаху короткометражних фільмів, що екранізовані в рамках проєкту «Дивись українське».
Сюжет фільму
Весна. Неподалік чутно постріли і вибухи – йде війна. Уляна зібрала речі, щоб поїхати. А Гордій щепить дерева у своєму садку. Бо це його земля.
Актори і автори стрічки
У ролях – Станіслав Боклан, Ніна Набока, Олександр Биков.
Режисер-постановник – Саша Кірієнко, сценарист – Федір Янько. Оператор-постановник – Дмитро Ященков, художник-постановник – Олександра Дробот.
Композитори – Сергій Круценко, Олександр Штеінгардт, звукорежисер – Максим Гладецький, художник з костюмів – Тетяна Лавриненко. Продюсери – Андрій Різоль, Святослав Ризоль.
Виробництво – компанія «Вавілон» за підтримки Державного агентства України з питань кіно.
Нагороди
- Гран-прі та Спеціальна відзнака Канівського МКФ ім. Юрія Іллєнка (2018),
- Приз за Найкращу кінорежисуру Трускавецького МКФ «Корона Карпат» 2018 року (Саша Кірієнко),
- 1 місце в номінації «Ігровий фільм» на Кінофестивалі «Світло» (2019),
- Нагорода за Найкращий звук на МКФ «Світло» (Максим Гладецький).
Читайте також: Читати навіть під час війни. 12 видавництв, які пропонують безкоштовні книжки
Переглянути стрічку можна за посиланням.
Нагадаємо, фільм «Тарас. Повернення» Олександра Денисенка виклали у вільний доступ.
Раніше ми повідомляли, що у Міноборони презентували ролик до Дня Українського Добровольця.
Фото: tva.ua.
Суспільство
Результати тесту
- Звання «гуру медіаграмотності» отримали 8% учасників тесту, вони правильно відповіли на всі 25 запитань;
- звання «майже гуру» отримали 38%
- звання «початківець» отримали 43%.
Хто організовує тест
Коментарі
Суспільство
Хто зможе отримати допомогу
Коментарі
Суспільство
Керівниця ДРАЦСу в Балаклії Тетяна Кунденко прокинулася 24 лютого від звуків вибухів і повітряної тривоги. Розбудила шестирічну доньку, зібрала трохи речей, відвела дитину до бабусі з дідусем і… вирушила на роботу, адже реєстрацію шлюбу ніхто не скасував.
«Церемонія мала бути святкова й урочиста, але на неї прийшли тільки молодята в спортивних костюмах. У момент, коли наречена одягала каблучку нареченому, залунала тривога. Дівчина запитала: “Це сирена?”. Я лише відповіла: “Так, але ми продовжуємо”. Я робила вигляд, що роблю так щодня, але такий досвід у мене був уперше», — пригадує жінка.
Тетяна виїхала з міста, коли туди зайшли росіяни, але одразу після звільнення Балаклії у вересні 2022 повернулася додому та на роботу. ШоТам дізналися, як відновили пошкоджений ДРАЦС та як він працює зараз.
Працювала від звуки тривоги та вибухів
Тетяна Кунденко працює в місцевому ДРАЦСі з 2018 року. Раніше тут була перукарня, але замість ножиць і фенів це тепер красива зала для церемоній, де сотні пар казали одне одному «Так!». У 2020 тут зробили ремонт і готувалися ще багато років зустрічати молодят, але втрутилося повномасштабне вторгнення.
Тетяна та її колеги ще якийсь час залишалися в місті й ходили на роботу, але коли на початку березня 2022 року в Балаклію зайшли росіяни, усі виїхали. Держслужбовцям, які присягали на вірність Україні, було небезпечно там лишатися. Тетяна поїхала в більш безпечне місце, але не забувала про рідну Балаклію: допомагала волонтерам постачати їжу, ліки й засоби гігієни на тоді окуповані території.
Тетяна долучилася до волонтерів, щоб допомагати людям. Фото з соцмереж героїні
Відкрилися одними з перших на деокупованих територіях
Балаклію росіяни не жаліли, тож і ДРАЦС зазнав пошкоджень — Тетяна розповідає, що перед входом до будівлі прилетів снаряд, тож хол, де приймають відвідувачів, постраждав від ворожої артилерії, і в ньому були вибиті вікна та двері.
8 вересня 2022 року Балаклію звільнили. 11 вересня Тетяна приїхала до міста, і спочатку пішла на роботу, а потім вже додому.
Тетяна з радістю повернулася на улюблену роботу, за якою сумувала. Фото: ШоТам
У ДРАЦСі не було світла, інтернету, не працював телефон, та й людей теж не було. Але установа відкрилася, попри все:
«Офіційно ми почали працювати в жовтні 2022 року й були одним з перших деокупованих відділів у Харківській області, що запрацювали».
Спочатку були вдвох — Тетяна та головний спеціаліст її відділу.
«У нас були черги по 50 людей на день — я зберегла ці списки, написані від руки, на згадку про ті дні. Потім ще колеги приїхали, і ми почали працювати в повному штатному режимі — пʼятеро людей. Нікого нового ми не брали — всі повернулися».
Відновлювати приміщення взялося Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції спільно з керівництвом Ізюмської районної військової адміністрації та Балаклійської міської військової адміністрації — встановили вікна та двері, почали ремонтувати фасад.
Ось яким був і став фасад ДРАЦСу в Балаклії. Фото з сайту Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
Якраз починалася зима, тож варто було поквапитись. Тетяна каже, що досі лишилися деякі потреби, але все ще попереду — фасад відновлюють поступово. Головне, що в приміщенні знову одружують людей.
Замість білих суконь — вишиванки
Робота в Тетяни непроста, адже ДРАЦС — це місце не лише для сліз радості від одруження, але й для сліз горя:
«Саме у нашому відділі починається життя, тут воно і гасне. Ми бачимо людей, які прийшли в тяжкі моменти горя, коли померла їхня близька людина, і ми бачимо щастя — це реєстрація народження дітлахів, шлюбу. Життя триває — поки у 2024 році зареєстрували понад 120 народжень і 150 шлюбів».
Під час воєнного стану в Балаклії приймають людей з різною пропискою — сюди їдуть і з Ізюма, і з Барвінкового. Дуже часто одружуються саме військовослужбовці, і сучасні весілля створюють нову традицію.
«Переважно вони розписуються у військовій формі, а дівчатка — у чорних сукнях з вишивкою, тож є такий патріотичний настрій. Менше стало білих суконь. Навіть було, що дівчина одягла светр з написом “Дружина солдата ЗСУ”. Це дуже символічно», — ділиться Тетяна.
Попри всі зміни, ДРАЦС у Балаклії живе та працює. Дарма що фасад все ще нагадує про обстріли росіян — всередині живе любов і надія на перемогу.
Коментарі