Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Кімити та чорнобаїти. Чи знаєш ти нові українські слова, народжені під час війни? (ТЕСТ)

Опубліковано

«Ворог не перестає чорнобаїти» – зустрічали новини з таким заголовком? Це лише один з численних новотворів, що виникли під час нового етапу російсько-української війни. Вони символізують силу та впевненість українців, а також іронічно висміюють поведінку ворога. 

Деякі мовознавці переконані, що ці слова назавжди залишаться в нашій мові, нагадуючи про безсилля окупантів і звитягу українців. Топ-10 неологізмів цієї весни – у (не)жартівливому тесті від ШоТам.

0%

Почнемо з найпростішого. Арестовлення – це…

Правильно! Неправильно!

Саме так, арестовлення – це заспокійливі повідомлення. Цим терміном маємо завдячувати раднику голови Офісу президента Олексію Арестовичу. Його називають головним антидепресантом, який може знайти перемогу в будь-якій ситуації. Чого вартують лише меми про «Вони випустили 5 ракет? Отже, у них на 5 ракет менше».

Зберігати оптимізм навіть у найскрутніші та найважчі часи – це…

Правильно! Неправильно!

Так, саме кімити! Цим словом ми завдячуємо голові Миколаївської ОВА Віталію Кіму, який попри все знаходить сили підбадьорювати мешканців області та налаштовувати їх на переможний настрій. Його вже класичне вітання «Доброго дня, ми з України» навіть має певний відтінок арестовлення для багатьох підписників. «Кімити» також має більш спеціалізоване значення – записувати милі відео, паралельно готуючи сюрпризи для ворога.

Новий синонім до фразеологізму «Наступати на ті самі граблі» – це …

Правильно! Неправильно!

Звісно, Чорнобаїти! Росіяни ніяк не можуть відмовитись від стратегічно важливого аеродрому на Херсонщині, а ЗСУ щоразу відправляють їх слідом за російським кораблем. Після десятого поспіль розгрому окупантів Чорнобаївка остаточно перетворилася на бермудський трикутник для ворога. А звідси – й поповнення в українському словнику. Чорнобаїти – наступати на ті самі граблі.

Вдавати, що все добре й під контролем, коли це не так – …

Правильно! Неправильно!

Так, цей неологізм з’явився завдяки нешановному міністру оборони окупантів. Приклад: «Російська армія зазнали поразки, але він продовжував шойгувати». Утім з часом значення слова розширилося, інтернет-мовознавці також пропонують називати шойгуванням процес, коли людина зникає безвісти, а інші вдають, ніби нічого не сталося.

А що означає «макронити»?

Правильно! Неправильно!

Користувачі мережі наголошують, що «макронити» означає саме процес, коли людина робить надзвичайно стурбований вигляд та всіляко намагається продемонструвати його якомога більшій кількості людей. Водночас це поняття не зобов’язує до будь-яких рішучих дій. Приклад: «Після сварки він кілька днів макронив, але так і не спробував виправити ситуацію».

Затридні – це…

Правильно! Неправильно!

Росіяни мріяли захопити нашу країну за три дні, але ці плани були, м’яко кажучи, нереалістичними. Утім попри всю фантастичність та безглуздість ідеї окупанти продовжували вірити в неї. Так сильно, що подарували нам новий неологізм – затридні. Радимо вживати це слово для опису максимально непродуманих, необґрунтованих та хворобливих планів та/чи ідей, що не мають жодного шансу на втілення.

Хто такі «зсуісти»?

Правильно! Неправильно!

«Я – зсуіст(-ка)» – так пишуть про себе українці, які беззаперечно вірять в перемогу української армії. І правильно роблять! Найчастіше цей новотвір можна побачити в соціальній мережі Twitter, але потрохи він «переїжджає» й до інших соцмереж.

Що таке «Бандера-смузі»?

Правильно! Неправильно!

Коктейль Молотова, який вже став символом боротьби та опору українського народу, після повномасштабного вторгнення окупантів отримав нову назву – «Бандера-смузі». Це, напевно, єдиний гостинець, яким українці готові пригостити російських військових. Якщо, звісно, не враховувати пиріжки з «сюрпризом» від дбайливих українських господинь.

Байрактарити – це…

Правильно! Неправильно!

Байрактарити, як і джавелінити, – це, звісно ж, про знищення ворога. Хоча й «гостинна» зустріч непроханий гостей – доволі близький варіант за умови правильного контексту та правильної «гостинності».

Окей, а як щодо «кадирити»?

Правильно! Неправильно!

Зізнаємось, блогерство та лякливість – дуже близькі до цього неологізму визначення. Але першочергово «кадирити» – це вдавати з себе того, ким ти не є і не можеш бути насправді. Цей новотвір нам подарував Рамзан Кадиров, а також знищені під Гостомелем «елітні кадирівці». Приклад вживання: «Він обіцяв захопити Київ наступного дня, а виявилося, що просто кадирив». Неологізм-синонім – дон-донити.

Чи знаєш ти нові українські слова, народжені під час війни?
Ов-ва! Сподіваємось, ви наклацали цей результат випадково. Спробуйте пройти тест знову, але так, аби не начорнобаїти.
Йой, дуже хороший результат, але в кількох питаннях все ж не обійшлось без помилок. Але маємо для вас трохи арестовлення: ви обрали кілька неправильних варіантів, тож наступного разу помилок буде менше.
Вау! 10 Арестовичів з 10! Здається, ви точно в тренді та слідкуєте за новинами й успіхами нашої армії. Продовжуйте в тому ж дусі! Адже поки окупанти шойгують, українці кімлять і байрактарять. Слава Україні!

Поділіться своїми результатами:

Коментарі

Суспільство

На Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО)

Опубліковано

Гуртожиток відкрили у селі Дорогинка, що знаходиться у Фастівському районі. У ньому житимуть сім родин.

Про це повідомили на сайті Київської обласної військової адміністрації.

Родини житимуть у п’яти двокімнатних помешканнях, одному трикімнатному та одному однокімнатному. Їх обладнали меблями та побутовою технікою. У гуртожитку збудували два санвузли, кухню та зону відпочинку.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: На Київщині побудували міст за сучасними технологіями, який має сонячні панелі (ФОТО)

У нових квартирах житимуть сім’ї з таких областей:

  • Запорізької;
  • Дніпропетровської;
  • Донецької;
  • Сумської;
  • Херсонської.

У КОВА додали, що це житло надали без будь-яких термінів проживання.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

Підтримка ВПО на Київщині

Цей проєкт реалізовували за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та благодійної організації «Благодійний фонд РОКАДА».

Також у Київській області вже реалізували кілька спільних проєктів для розміщення тих, хто покинув свій дім через війну. В Ірпені, Богуславі та Сквирі реконструювали гуртожитки, а в селах Бориспільського, Бучанського та Фастівських районів переобладнали помешкання для проживання родин. На сьогодні створили 500 нових місць для поселення ВПО.

Нагадаємо, що в чотирьох громадах Київщини запрацювали соціальні хаби: що отримають відвідувачі.

Фото обкладинки: Pixabay

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі