Суспільство
Кімити та чорнобаїти. Чи знаєш ти нові українські слова, народжені під час війни? (ТЕСТ)
«Ворог не перестає чорнобаїти» – зустрічали новини з таким заголовком? Це лише один з численних новотворів, що виникли під час нового етапу російсько-української війни. Вони символізують силу та впевненість українців, а також іронічно висміюють поведінку ворога.
Деякі мовознавці переконані, що ці слова назавжди залишаться в нашій мові, нагадуючи про безсилля окупантів і звитягу українців. Топ-10 неологізмів цієї весни – у (не)жартівливому тесті від ШоТам.
Почнемо з найпростішого. Арестовлення – це…
Саме так, арестовлення – це заспокійливі повідомлення. Цим терміном маємо завдячувати раднику голови Офісу президента Олексію Арестовичу. Його називають головним антидепресантом, який може знайти перемогу в будь-якій ситуації. Чого вартують лише меми про «Вони випустили 5 ракет? Отже, у них на 5 ракет менше».
Зберігати оптимізм навіть у найскрутніші та найважчі часи – це…
Так, саме кімити! Цим словом ми завдячуємо голові Миколаївської ОВА Віталію Кіму, який попри все знаходить сили підбадьорювати мешканців області та налаштовувати їх на переможний настрій. Його вже класичне вітання «Доброго дня, ми з України» навіть має певний відтінок арестовлення для багатьох підписників. «Кімити» також має більш спеціалізоване значення – записувати милі відео, паралельно готуючи сюрпризи для ворога.
Новий синонім до фразеологізму «Наступати на ті самі граблі» – це …
Звісно, Чорнобаїти! Росіяни ніяк не можуть відмовитись від стратегічно важливого аеродрому на Херсонщині, а ЗСУ щоразу відправляють їх слідом за російським кораблем. Після десятого поспіль розгрому окупантів Чорнобаївка остаточно перетворилася на бермудський трикутник для ворога. А звідси – й поповнення в українському словнику. Чорнобаїти – наступати на ті самі граблі.
Вдавати, що все добре й під контролем, коли це не так – …
Так, цей неологізм з’явився завдяки нешановному міністру оборони окупантів. Приклад: «Російська армія зазнали поразки, але він продовжував шойгувати». Утім з часом значення слова розширилося, інтернет-мовознавці також пропонують називати шойгуванням процес, коли людина зникає безвісти, а інші вдають, ніби нічого не сталося.
А що означає «макронити»?
Користувачі мережі наголошують, що «макронити» означає саме процес, коли людина робить надзвичайно стурбований вигляд та всіляко намагається продемонструвати його якомога більшій кількості людей. Водночас це поняття не зобов’язує до будь-яких рішучих дій. Приклад: «Після сварки він кілька днів макронив, але так і не спробував виправити ситуацію».
Затридні – це…
Росіяни мріяли захопити нашу країну за три дні, але ці плани були, м’яко кажучи, нереалістичними. Утім попри всю фантастичність та безглуздість ідеї окупанти продовжували вірити в неї. Так сильно, що подарували нам новий неологізм – затридні. Радимо вживати це слово для опису максимально непродуманих, необґрунтованих та хворобливих планів та/чи ідей, що не мають жодного шансу на втілення.
Хто такі «зсуісти»?
«Я – зсуіст(-ка)» – так пишуть про себе українці, які беззаперечно вірять в перемогу української армії. І правильно роблять! Найчастіше цей новотвір можна побачити в соціальній мережі Twitter, але потрохи він «переїжджає» й до інших соцмереж.
Що таке «Бандера-смузі»?
Коктейль Молотова, який вже став символом боротьби та опору українського народу, після повномасштабного вторгнення окупантів отримав нову назву – «Бандера-смузі». Це, напевно, єдиний гостинець, яким українці готові пригостити російських військових. Якщо, звісно, не враховувати пиріжки з «сюрпризом» від дбайливих українських господинь.
Байрактарити – це…
Байрактарити, як і джавелінити, – це, звісно ж, про знищення ворога. Хоча й «гостинна» зустріч непроханий гостей – доволі близький варіант за умови правильного контексту та правильної «гостинності».
Окей, а як щодо «кадирити»?
Зізнаємось, блогерство та лякливість – дуже близькі до цього неологізму визначення. Але першочергово «кадирити» – це вдавати з себе того, ким ти не є і не можеш бути насправді. Цей новотвір нам подарував Рамзан Кадиров, а також знищені під Гостомелем «елітні кадирівці». Приклад вживання: «Він обіцяв захопити Київ наступного дня, а виявилося, що просто кадирив». Неологізм-синонім – дон-донити.
Поділіться своїми результатами:
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб
Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.
Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub
