Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
https://www.youtube.com/embed/BeZc7esqubw?si=ht6renp1JkmrjTcsSSSSSS

Суспільство

Хлопець, який виріс в інтернаті, став наставником для 30 підлітків (ВІДЕО)

Опубліковано

Від Кирила відмовилися батьки, він виріс в інтернаті, але знайшов себе та став наставником для 30 підлітків.

Хто такі наставники та як Кирило, попри байдужість рідної родини, знайшов опору в собі та зміг реалізуватися, розповідає ШоТам.

Наставник — це людина, яка підтримує та допомагає дитині з інтернату адаптуватися в реальному житті.

«Це може бути просто вийти в кінотеатр чи показати дитині, як взагалі варити їсти. Чи, наприклад, спрямувати її в розвитку по освіті», — Кирило Невдоха, керівник офісу дітей та молоді «ДІйМО» при Міністерстві соціальної політики.

Хлопець вважає своєю місією зробити все, щоб якомога більше дітей з інтернатів знайшли родини.

«Як не крути, в сім’ї дитина більше соціалізовується. Вона буде людиною, яку любили, яку обіймали, яку пригортали. І це, мабуть, найважливіше, для чого ми живемо», — Кирило Невдоха, керівник офісу дітей та молоді «ДІйМО» при Міністерстві соціальної політики.

Мати відмовилися від Кирила одразу після його народження, тож хлопець з пелюшок зростав в інтернатах.

«Моє дитинство було більше про вижити, ніж жити, тому що не було до кого пригорнутися, не було кого обійняти. Ми називали деяких вихователей «мамочка», «папочка», — Кирило Невдоха, керівник офісу дітей та молоді «ДІйМО» при Міністерстві соціальної політики.

У 12 років Кирило вирішив розшукати рідних, бо відчував потребу в теплі родини. Про батька нічого не було не відомо, але хлопець знав, що в нього є мама, брат і сестра.

Йому вдалося знайти сестру в соцмережі. Він спілкувався з нею декілька днів, а потім зв’язок обірвався.

«Те, що мені відомо — що мама навпаки не хотіла й заборонила спілкуватися сестрі зі мною свого часу», — Кирило Невдоха, керівник офісу дітей та молоді «ДІйМО» при Міністерстві соціальної політики.

Після цього хлопець більше не намагався зв’язатися з рідними, але життя подарувало йому друга.

Це був працівник інтернату Олександр, який підтримував Кирила.

«Я бігав до нього по вареннячко та продати килимок, який зв’язав самостійно, щоб отримати кишенькові гроші й самому піти в магазин щось купити. Тобто навіть похід в магазин — це для мене був цілий всесвіт», — Кирило Невдоха, керівник офісу дітей та молоді «ДІйМО» при Міністерстві соціальної політики.

Згодом Олександр брав хлопця додому, де той проводив час у родинному колі.

А ще навчався елементарних побутових речей, яких не знають діти з інтернатів.

«Як користуватися пральною машинкою, духовою піччю, як накривати стіл, як готувати, як ходити в магазин, як розпоряджатися коштами. Як, наприклад, обрізати дерева чи доглядати за городом», — Кирило Невдоха, керівник офісу дітей та молоді «ДІйМО» при Міністерстві соціальної політики.

У 18 років у житті Кирила з’явилася ще одна важлива людина — волонтерка Ксенія. Вона допомогла йому визначитися з майбутньою професією та вивченням англійської мови. Хлопець вчиться на фахівця із соціального забезпечення в Харківському економічному університеті. Кирило розумів, наскільки важливо дітям без батьків мати підтримку.

Читайте також: Різні умови, спільні проблеми. Як подолати конфлікти між переселенцями «першої» і «другої» хвиль

Тому став наставником для 30 підлітків у межах проєкту Міжнародного благодійного фонду Help Us Help UA. Щонайменше раз на місяць спілкується з кожним, дає поради та допомагає ставити цілі на майбутнє.

«Реалізовую проєкт для їхньої підтримки: це забезпечення освітніми курсами, це психологічна допомога, це стипендія на саморозвиток і т.д.», — Кирило Невдоха, керівник офісу дітей та молоді «ДІйМО» при Міністерстві соціальної політики.

Потреба в наставниках для дітей з інтернатів надзвичайно висока, хоча багато для цього не потрібно.

«Це просто треба мати бажання, зокрема, допомогти в опануванні базових якихось навичок: варити їсти, ходити в магазин, розпоряджатися коштами. Це людина, до якої дитина може прийти зі своїми секретами, своїми болями й переживаннями», — Кирило Невдоха, керівник офісу дітей та молоді «ДІйМО» при Міністерстві соціальної політики.

У цей святковий час Кирило хоче донести, що для дітей з інтернатів корисніше не цукерки, а дещо інше…

«Оплатити курс англійської чи оплатити курс із комунікацій, чи з фінансової грамотності. Чи організувати освітній якийсь захід і запросити туди дітей з інтернатів, дітей з прийомних сімей», — Кирило Невдоха, керівник офісу дітей та молоді «ДІйМО» при Міністерстві соціальної політики.

Восени Кирило очолив офіс дітей і молоді «ДІйМО» при Міністерстві соціальної політики України. Тепер матиме ще більше можливостей розвивати наставництво в Україні та освітню підтримку для сиріт. Хлопець мріє про власну родину й хоче всиновити дитину з інтернату. І закликає ставати для сиріт наставниками, адже в подяку ви отримаєте вірного друга на все життя.

Нагадаємо, для 14-річного Сашка з кліпу Imagine Dragons збудували новий дім на Миколаївщині.

Коментарі

Суспільство

Український трилер «БожеВільні» зібрав понад 4 мільйони гривень за три тижні прокату

Опубліковано

Дебютний трилер Дениса Тарасова «БожеВільні» продовжує привертати увагу глядачів. За три тижні прокату стрічка зібрала понад 4,1 млн грн, а її подивилися більше ніж 26 тисяч людей.

Про це повідомили у Державному агентстві з питань кіно.

Про що фільм?

«БожеВільні» занурює глядачів у похмуру реальність каральної психіатрії в СРСР 1970-х років.
Головний герой, Андрій, потрапляє до психіатричної лікарні через захоплення забороненою західною рок-музикою. Перед ним стоїть непростий вибір: співпрацювати з КДБ чи розкрити правду про тортури, які переживають ув’язнені.

Відео: FILM.UA Group

Читати також: Український «Щедрик» прозвучав у рекламі Chanel (ВІДЕО)

Що кажуть глядачі?

Фільм вирізняється атмосферою, яка тримає у напрузі до останньої хвилини, та вражає глибоким розкриттям теми тоталітарного гніту.

Стрічка стала важливим внеском у популяризацію українського кіно і розкриття тем, які довгий час залишалися табу.

Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.

Фото обкладинки: фільм «БожеВільні».

Коментарі

Читати далі

Суспільство

«Громади зобов’язані допомагати переселенцям». Як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

У Бобровицькій громаді на Чернігівщині зараз живуть понад 2 тисячі переселенців. Крім житла, роботи, гуманітарки та допомоги з документами, ці люди потребують психологічної підтримки, тому влада у співпраці з благодійниками створила для них безкоштовний соціально-психологічний простір.

Як це реалізували, розповідає ШоТам.

Михайло Ділок

директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.

Уся допомога є безкоштовною

Наш соціально-психологічний простір створений на базі місцевого центру надання соціальних послуг. З втіленням цього проєкту нам допомогла благодійна організація «Право на захист». Усі послуги простору безкоштовні.

Крім як по психологічну допомогу, переселенці приходять до нас із різними питаннями. От днями чоловік з інвалідністю із Запорізької області звертався щодо ремонту електрики в будинку, куди його заселили. Інша сім’я живе в будинку, де немає газу, тому потрібно допомогти з дровами, адже стало холодніше. Ми стараємося всім допомогти, чим можемо — надаємо продукти, постіль, теплий одяг, через благодійників дістаємо ліки, допомагаємо оформити документи.

Центр соціальних послуг Бобровицької сільської ради. Фото: ШоТам

Геннадій Іванюк

виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області 

«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»

Наша Бобровицька громада має значну допомогу від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» — матеріальну підтримку, а також тренінги для фахівців. Нам допомагають відновитися після бойових дій, адже росіяни окупували 9 сіл громади та знищили понад 160 будівель. 

Проєкт виділив нам багато необхідної техніки: пересувні фари для роботи вночі, екскаватор для ремонту доріг, а також чотири дробарки для переробки деревини. Тепер ми безкоштовно забезпечуємо переселенців дровами, аби вони могли опалити своє нове житло. 

Їхні діти навчатимуться у відновленій опорній школі, адже «ГОВЕРЛА» фінансує там ремонт і допомагає створити бомбосховище. Проте не менш важливим є й моральний стан переселенців, тому ми створили для них соціально-психологічний простір. У майбутньому хочемо виділити під нього окреме приміщення та найняти на роботу більше фахівців.

Геннадій Іванюк і Михайло Ділок спілкуються про розвиток соціально-психологічного простору. Фото: ШоТам

Вважаю, що громади зобов’язані допомагати переселенцям знайти житло та роботу, адже ці люди втратили свій дім. Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно, і щоб вони не мусили їздити по інших містах у пошуках житла.

Марина Бушеленко

психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді

Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти

Я — дружина загиблого воїна, мама та психологиня, яка щось робить, аби допомогти іншим. Коли люди покидають свій дім і переїжджають у нове середовище, вони не знають, що на них чекає. 

Ми зустрічаємося з клієнтами індивідуально раз на тиждень, сеанс триває 45 хвилин. Часто до мене звертаються молоді мами з дітьми, які стають розгубленими на новому місці.

От нещодавно до мене приходила жінка з Сум, у якої там залишилися батьки. Через це вона відчуває постійну тривогу, тому я стараюся допомогти їй зібратися та навчитися боротися з тривогою, аби не переносити її на свою дитину. 

Часто люди бояться психологів, але ми хочемо допомогти. Я не даю порад, не засуджую, а слухаю та намагаюся допомогти розібратися з хаосом в голові, скерувати людину в правильному напрямку. Тоді на душі стає легше, адже зі мною можна поплакати та бути собою.

Переселенка Лариса Бабій на прийомі в психологині Марини Бушеленко. Фото: ШоТам

Після нашої роботи вони завжди дякують і зазначають, що бачать зміни: діти адаптуються в садочках, налагоджують сон і свій емоційний стан. Я допомагаю жінкам звернути увагу на власні бажання та згадати про свої базові потреби.

Я завжди раджу планувати своє майбутнє, бо якщо ви знаєте, чого прагнете, то відволікаєтеся від стресу. Насамперед це потрібно дорослим, але я працюю також з дітьми та підлітками. Перші сеанси ми проводимо за присутності їхніх батьків, а далі вже самі.

Марина Бушеленко біля будівлі соціально-психологічного простору для переселенців Бобровицької громади. Фото: ШоТам

Зараз ми починаємо співпрацювати з психологами з інших центрів, а ще плануємо проводити для переселенців у місті різноманітні тренінги. Наступного літа хочемо відкрити інклюзивну кімнату для дітей з інвалідністю та загалом завдяки психологічним технікам допомагати людям жити краще.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Києві відкрили реабілітаційний центр для військових та рятувальників

Опубліковано

На базі медичної установи МВС у Києві запрацював сучасний реабілітаційний центр RECOVERY — 14-й у національній мережі.

Про це повідомляють в інстаграм-сторінці центру.

Реабілітація за світовими стандартами

Центр щороку прийматиме до 2 тисяч пацієнтів — військових, поліцейських та рятувальників, які зазнали поранень під час бойових дій. Заклад оснащений сучасним обладнанням, зокрема:

  • тренажерами для відновлення після мінно-вибухових травм;
  • апаратами віртуальної реальності, що роблять реабілітацію цікавою завдяки гейміфікації;
  • системами для точного оцінювання прогресу пацієнтів.
Фото: RECOVERY

Читати також: У Києві відреставрують «Будинок з комахами», збудований у 1893 році (ФОТО)

Команда та інклюзивність

З пацієнтами працює мультидисциплінарна команда — лікарі, фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи та інші спеціалісти. Простір центру створений із дотриманням принципів інклюзивності, забезпечуючи доступність для всіх категорій пацієнтів.

Нагадаємо, що на Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО).

Фото обкладинки: RECOVERY.

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Культура1 день тому

Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло

Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...

Культура2 тижні тому

Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар 

У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...

Суспільство3 тижні тому

Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями

Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...

Суспільство4 тижні тому

«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи

Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...