В Україні для географічного зазначення “Херсонський кавун” створили власний логотип, де поєдналися вода й сонце. Про це повідомляє аналітична платформа Еast-fruit, передає Укрінформ.
Що означають символи?
Зазначається, що логотип “Херсонського кавуна” містить кілька значень-символів. Спіраль – стилізований хвостик кавуна, водночас – як солярний знак, який вказує на географічне розташування, – південь. Також спіраль – головний елемент територіального логотипу Херсонського регіону – “Скіфське сонце”, символ якого взято з орнаментів народів, що населяли південь України.
Хвилясті смуги – це і відтворення малюнка шкірки кавуна, і природних вод, на які багата Херсонщина (річка Дніпро, дніпровські плавні, узбережжя Чорного та Азовського морів).
М’які плавні форми – це традиційний підхід у південних орнаментах ремісників (вишивка, різьблення), тоді як в інших регіонах країни більше використовуються геометричні орнаменти.
“Коли був оголошений конкурс на концепцію та логотип географічної назви “Херсонський кавун”, ідея народилася з перших хвилин. Я родом зі спекотного херсонського степу, працюю з місцевими підприємцями та фермерами з 2012 року, обожнюю сонце і сонячну ягоду, повну солодкої води. Звідси і концепція про поєднання в знаку води і сонця Херсонщини”, – розповіла засновниця дизайн-студії Victory House, яка розробила знак, Вікторія Кулакова.
Читайте також: Український сир фета отримав нову назву: яку й навіщо
Що варто знати про географічні зазначення?
20 вересня 2019 року Верховна Рада ухвалила закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень”.
Географічне зазначення є знаком, який наноситься на упаковку продукту і засвідчує його високу якість, багаторічну традицію виробництва та особливий зв’язок з територією, де його виробляють.
Із 1 січня 2020 року набрав чинності Закон України “Про правову охорону географічних зазначень”. Він є новою редакцією колишнього закону “Про охорону прав на зазначення походження товарів”, гармонізованою з законодавством Європейського Союзу.
Існує багато продуктів, назви яких не дозволяється використовувати незареєстрованим виробникам. Так, згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, Україна до 2026 року має відмовитися від використання захищеного географічного зазначення “коньяк”, тому зараз для цього українського продукту шукають іншу назву. Також українським виробникам сиру фета з 2023 року доведеться відмовитися від цієї назви.
Які продукти вже мають зазначення
У 2019 році для реєстрації географічного зазначення були визначені перші 10 українських продуктів. Це сир – захищена назва походження “Гуцульська овеча бриндзя”; кавун – захищена назва походження “Херсонський кавун”; черешня – захищена назва походження “Мелітопольська черешня”; мед – захищене географічне зазначення “Карпатський мед”; вино – захищена назва походження “Шабський”; вино – захищена назва походження “Ялпуг”; вино – захищене географічне зазначення “Закарпаття”; вино – захищене географічне зазначення “Білгород-Дністровський”.
Процедуру реєстрації здійснює проєкт Європейського Союзу “Географічні зазначення в Україні”, який фінансується ЄС та реалізується впродовж 2017-2020 років.
У грудні 2019 року Міністерство розвитку економки, торгівлі та сільського господарства України видало свідоцтво про реєстрацію права на використання зареєстрованого зазначення походження товару – сир “Гуцульська овеча бриндзя”.
