

Технології
Харківські вчені створили кишеньковий пристрій, що перетворює воду на антисептик
Вчені з Харкова на основі “наносрібла” розробили кишеньковий пристрій, що перетворює воду на антисептик. Про це повідомляє Укрінформ.
Повідомляється, що Санітайзер, за допомогою якого можна вбити 99,9% шкідливих мікроорганізмів – бактерій, грибків, вірусів – створили в харківському Інституті мікробіології й імунології імені І.І. Мечникова. Маленький пристрій за секунди перетворює воду на антисептик і знезаражує посуд, продукти, поверхні.
Що в середині?
Начиння санітайзера – два електроди, електронна плата, яка керує подачею струму, джерело живлення, система зарядки з USB-роз’ємом.
Вчені прагнули створити такий антисептик, який діяв би дуже швидко і потім просто зникав, перетворюючись на воду, не був токсичним, убивав більшість бактерій і до якого бактерії не змогли б адаптуватися. Єдина речовина, до якої у бактерій не з’являється резистентність, – це срібло. І вчені «приручили» його нестабільний атом.

«Ми запропонували електрохімічну систему розчинення електрода. Тобто коли струм пропускається через електрод, з останнього вимивається срібло. Ми отримуємо так звані синглетні срібло, водень і кисень. Проникаючи в бактерії, вони втрьох діють як отрута, при цьому для шкіри людини геть не шкідливі. Але їх максимальна активність – це кілька секунд. Якщо не розбризкати засіб вчасно, на виході буде просто вода з домішкою срібла», – пояснює доктор фармацевтичних наук, завідувач лабораторії та клінічного відділу молекулярної імунофармакології Інституту мікробіології та імунології імені Мечникова НАМН України Артур Мартинов.
Читайте також: Проєкти українських учених профінансують на 100 млн гривень
Як це працює?
Після натискання кнопки є близько 50 секунд для знезараження. Потім індикатор згасає, робиться пауза – і за якусь хвилину-дві пристрій знову можна ввімкнути.
Використовувати можна будь-яку воду, крім дистильованої, – з-під крана чи просто з водойми, якщо це відпочинок на природі.
Дієвість пристрою перевіряли, заражуючи рукавички та продукти всілякою небезпечною «живністю».
Скільки коштує?
Портативний пристрій, названий Dew Pocket, зробили на ентузіазмі та за власний кошт (виготовлення одного зразка зараз обходиться приблизно у 600 гривень).

Розробники мають вже 3 патенти та готують документи на отримання четвертого. Удосконалення винаходу продовжується.
«Заряду акумулятора зараз вистачає на 12 годин. Але нам вдалося знайти для розробки партнера, який обіцяє, що вистачатиме заряду на рік роботи. А потім заміна картриджа – і знову рік роботи. Тож плануємо зробити глибоку енергооптимізацію електроніки», – говорить третій учасник і CEO проєкту Андрій Мануйлов.
«Dew Pocket» він презентував на різних інноваційних форумах і ярмарках стартапів. У перспективі, зазначає вчений, вдосконалений пристрій міг би стати зручним медичним девайсом. Спектр використання – від профілактики попрілості у немовлят до хірургії.
Наразі науковці шукають інвесторів на тестування і сертифікацію.
Технології

Платформа Brave1 організувала полігон для випробувань новітніх FPV-дронів та наземних роботизованих комплексів, що працюють на оптоволокні. Участь у тестуваннях узяли понад 15 виробників БпЛА та 7 команд, що створюють роботів.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
БпЛА на оптоволокні — це дрон, яким управляють через оптоволоконний кабель. По оптичному кабелю передається також і відеосигнал. Завдяки цій технології, яка не використовує радіочастоти, дрони не реагують на дію засобів РЕБ.
На полігоні дрони долали маршрут із перешкодами довжиною у 20 кілометрів та імітували захід на ціль. Очільник Мінцифри вказав, що донедавна така дальність здавалася недосяжною — подібні моделі працювали максимум на 5–10 кілометрів.
Читайте також: В Україні запустили перший навчальний курс про оптоволоконні дрони (ВІДЕО)

Окрім безпілотників, протестували й наземні роботизовані комплекси. Вони теж працюють на оптоволокні та здатні виконувати завдання в умовах бойового зіткнення.
«Ворог має значні напрацювання в цьому напрямі, тому зараз ми повинні максимально включитися та розвивати технологію. Випробування в умовах, наближених до бойових, — це обов’язковий етап у розробці перед поставкою на фронт. Тестування на полігонах допомагають виробникам виявити недосконалості. Далі розробники фікситимуть недоліки та працюватимуть над рішеннями для протидії ворожому оптоволокну», — написав Федоров.



Нагадаємо, що український робот урятував поранених бійців, які місяць перебували в оточенні (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка Михайла Федорова
Технології

Міністерство оборони України кодифікувало та допустило до використання в Збройних силах новий український безпілотник «Амага-10». Дрон-камікадзе здатен розвивати високу швидкість та вражати бронетехніку з додатковим захистом.
Про це повідомили в Міноборони України.
Дрони можуть працювати як у ручному, так і в напівавтоматичному режимі. Вони мають посилену стійкість до ворожих засобів радіоелектронної боротьби.
Також безпілотники можна оснащувати різними пристроями для виконання широкого спектра бойових завдань. У відомстві зазначили, що комплекс «Амага-10» назвали на честь історичного персонажа — сарматської цариці-воїна.
Нагадаємо, що український робот урятував поранених бійців, які місяць перебували в оточенні (ВІДЕО).
Раніше ми писали, що у війську формують перший жіночий підрозділ для операторок дронів (ВІДЕО).
Фото обкладинки: сайт Міністерства оборони
Технології

Український роботизований комплекс Ardal пройшов понад 17 кілометрів під щільним вогнем мінометів та артилерії для порятунку військових. Завдяки цій операції робот евакуював трьох поранених бійців, які понад місяць перебували у сірій зоні.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації
Деталі проведення місії
Робота створила компанія BUREVII, яка є учасником IT-кластера Brave1. Розробники не лише забезпечили технічну підтримку, а й безпосередньо долучилися до планування операції спільно з 92-ю ОШБр та 154-ю ОМБр.
Місію виконували на одній із найгарячіших ділянок фронту, де росіяни постійно застосовують дрони для коригування артилерійського вогню. Для успішного виконання місії залучили понад 50 фахівців, які використовували засоби радіоелектронної боротьби, розвідку з повітря, а також дрони-бомбери для відволікання уваги противника.

Читайте також: В Україні вперше відбувся турнір з військово-технологічного спорту (ФОТО)
Завдяки злагодженій роботі підрозділів та можливостям НРК Ardal поранених вдалося евакуювати та доставити до шпиталю. При цьому сам робот залишився неушкодженим.
Наразі Україна активно інвестує у наземні роботизовані комплекси. У планах — поступово передати логістичні завдання на автоматизовані системи. Це дозволить не лише оптимізувати військові операції, а й зберегти життя українських захисників.
Опубліковано Михайло Федоров Середа, 2 квітня 2025 р.
Нагадаємо, що військові працюватимуть з новим українським гранатометом: його особливості.
Фото: фейсбук-сторінка Михайла Федорова