Харківські підземелля перетворять на музей: що приховують тунелі

У Харкові в підземних ходах біля Свято-Успенського собору, що під вулицею Квітки-Основ’яненка, може з’явитися музей. Про це повідомили у міській раді.

Зазначається, що підземелля колишнього купецького двору кінця 18-го століття з 2005 року досліджують представники Харківського фонду сприяння історико-культурним дослідженням «Діти підземелля».

Дослідники взялися розчищати підземні ходи. До них приєдналися волонтери, взяли спеціальну техніку. Роботи велися близько шести годин, було вивезено півтисячі мішків з ґрунтом.

Що ховається під землею?

Як повідомив член правління «Дітей підземелля» Ігор Денисенко, вцілілі після війни підземелля купецького двору – це близько 250 кв. м підвальних приміщень і 90 м підземних галерей, які прокладені на глибині понад 4 м при ширині 2,13 м і висоті 2,25 м. Спочатку там розташовувалися купецькі склади, де зберігали вино і, можливо, контрабанду. 

Під час Другої світової війни там облаштували бомбосховище, де ховалися люди, які жили і працювали у цьому районі, а коли місто захопили німці – військові. У 1941-1942 роках купецький двір сильно постраждав від бомбардувань, і після звільнення міста його вирішили не відновлювати. Надземну частину зруйнували, але вцілів фрагмент підвалів, який примикає до Свято-Успенського собору. Зараз це будівля будівельного коледжу.

Генеральне “прибирання”

Сьогодні з підземелля вивезли 22-й самоскид із землею і будівельним сміттям. Ігор Денисенко розповів, що, коли члени організації вперше прийшли на об’єкт, там було близько 45 м ходів. За цей час вони вручну зібрали понад 100 куб. м ґрунту і подовжили систему підземних галерей вдвічі. 

Спелестологам (фахівці, які займаються вивченням штучних печер і підземних споруд) часто доводилося повзати по тунелях, бо прохід у деяких місцях був засипаний до стелі, але зараз там майже всюди можна пройти в повний зріст. У підземеллях знаходили старовинні світильники, залишки електроарматури (на початку 20-го століття туди провели освітлення), пляшки, де зберігалося вино і пиво, залишки гвинтівок, гранати, німецьку рацію. Найцінніші зі знахідок допомагають зрозуміти, як використовувалося підземеллі в різні роки.

Найстаріший лабіринт

Усього «Діти підземелля» обстежили вісім об’єктів в історичному центрі міста. За словами Ігоря Денисенка, старовинні харківські підземні ходи ніколи не були єдиним лабіринтом, а належать до окремих систем різної довжини. Підземелля на вул. Квітки-Основ’яненка – найстаріше зі збережених, інші датуються позаминулим століттям.

«Якщо робити музей харківських підземель, то підземелля купецького двору – найцікавіше. На Сході України воно може стати першим музеєм у міських підземеллях не культового призначення. Ми робили розрахунки з одеськими колегами: якщо об’єкт офіційно почне працювати, то потік туристів буде постійним, і це може підвищити туристичну привабливість міста», – зазначив Ігор Денисенко

Вивчаючи підземелля, можна уникнути їх руйнування і, тим самим, убезпечити наземний міський простір. Але, крім того, це історія, яку потрібно знати.

«Це частина життя міста 18-го, 19-го і 20-го століть, прихована від більшості. Як люди вручну, без використання складних механізмів, будували такі великі об’єкти, які навіть за часів війни, коли їм було по 150-170 років, були міцними, витримували удари авіабомб і танкові бої на поверхні, і врятували багато життів. Так, у нашого, за європейськими мірками, молодого міста, є своя цікава історія», – сказав Ігор Денисенко.