Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
freeki freeki

Суспільство

«Кайфуємо від того, що різні». Як бренд FREEki створює стильний одяг та допомагає працевлаштуватися людям з інвалідністю

За підтримки Добродіїв

Опубліковано

Це історія про те, що мрія та ідея можуть крокувати поруч і одного дня перетворитися на реальний та власний бренд одягу, у створенні якого беруть люди з комплексними порушеннями розвитку. FREEki офіційно запустився лише в грудні, але вже підкорює ринок стильними, комфортними та кайфовими речами. А головне в філософії команди — свобода. Свобода бути різними і насолоджуватися цим. 

Руслана Цегельська, Вікторія Юхно, Юлія Болбочан

засновниці бренду одягу FREEki

Познайомилися в громадській організації

Юлія: Наша історія почалася з роботи в громадський організації «Бачити серцем», яка займається соціалізацією дітей, підлітків та дорослих з інвалідністю. Разом із Вікторією ми були кураторками одного з проєктів. Там познайомилися й з Русланою. Вона працювала з підлітками, але наші проєкти часто перетиналися. Один з напрямків роботи творчої майстерні — підготовка до працевлаштування студентів.

Ми намагалися вийти на відкритий ринок праці, але виявилося, що все не так прекрасно, як того хотілося. Тому зіштовхнулися з різними складнощами та неможливостями, а потім подумали: чому б нам не створити щось своє. Підприємство, яке прийматиме молодь з інвалідністю такими, якими вони є. До того ж, ми знаємо нюанси роботи з людьми з інвалідністю. Так народилася ідея бренду одягу, в створенні якого братимуть участь люди з порушеннями розвитку.

Засновниці бренду FREEki Вікторія Юхно, Руслана Цегельська, та Юлія Болбочан

Руслана: Ми якось дуже класно відчули одна одну і ідеально зійшлися за цінностями та поглядами. Практично одразу зрозуміли, що будемо говорити про свободу, але певний час намагалися зрозуміти, про яку саме. Зрештою вирішили, що наш бренд — це про свободу самовираження, внутрішню свободу та свободу вибору.

А взагалі, все, що зараз відбувається, — наче так і мало бути. Аби ми зустрілися й запустили цю справу. І нам добре, ми з легкістю розуміємо одна одну. Кожна дає свободу іншій, є простір для творчості, самовираження та прийняття. Тому нам добре разом.

Ми не імітуємо роботу людей з інвалідністю, вони справді працюють

Юлія: Зараз у команді FREEki на стажуванні четверо людей з інвалідністю. Троє з них — студенти «Творчої майстерні ТАК» ГО «Бачити серцем», з якими ми раніше працювали. Вони і зараз відвідують курси, а тому стажування проходять в окремі дні, щоб не збивати звичний графік. Четвертий учасник — син нашої Вікторії.

Вікторія: Усі вони проходять стажування та пробують себе в різних процесах. Ми спостерігаємо, намагаємося зрозуміти їхні уподобання та побачити сильні сторони кожного. До кінця стажування ми вже будемо знати, за який процес у повноцінній роботі відповідатиме кожен зі стажерів.

Просто зараз, під час нашої розмови, в офісі працюють двоє стажерів: нам важливо в цей період бути поруч з ними, аби максимально підказувати та допомагати. Адже всі задачі нові та вимагають уваги та зосередженості. Мета цього стажування — повністю відточити всі процеси, аби на момент працевлаштування стажери знали свої ключові обов’язки та зону відповідальності. Для нас це не гра, в якій вони щось роблять, а ми завершуємо чи виправляємо. Ні, це справжня робота з правилами та стандартами. Ми не імітуємо роботу людей з інвалідністю, а справді навчаємо їх та даємо можливість на працевлаштування.

Руслана: Зараз ми вже відпрацювали перший місяць і побачили, що, наприклад, для стажера Ярослава прив’язування бірок чи пакування — досить складна задача, яка вимагає багато зусиль від нього. Натомість він дуже сильний у комунікації з людьми. Тому його ключова задача — опанувати базу клієнтів, вивчити асортимент та навчитися супроводжувати гостя в шоурумі. 

А ось, скажімо, Саша класно працює з одягом. Тому, коли надходить замовлення, вона шукає його на складі, перевіряє, відпарює, правильно складає, додає листівку та підписує. Потім — передає наступному стажеру, який відправляє пакунок поштою.

Хочемо довести, що це — нормально

Юлія: Після навчання всі наші стажери будуть офіційно працевлаштовані та отримуватимуть повноцінну заробітну плату. Так, це не обов’язково п’ятиденний робочий графік. Можливо 2-3 дні на тиждень. Це визначатиметься індивідуально. Але обраний час — це справжня робота, коли людина приходить, самостійно виконує свої завдання та несе за них відповідальність. Ми не хочемо створювати ілюзію роботи.

Це соціальний бізнес, але нам дуже хочеться довести, що насправді залучати людей з інвалідністю до роботи — це нормально. Вони можуть працювати, в цьому немає нічого дивовижного, немає ось цього: «Вау, ви таке зробили!». Ні. Можливо, потрібно витратити трохи більше часу, сил, слів. Десь розповісти детальніше, повторити кілька разів, разом пройти певний процес. Але це нормально. Ми хочемо показати, що так і має бути.

Вже час зрозуміти, що люди з порушеннями розвитку, які знайшли роботу, — це не щось несподіване. Це норма. Ми всі — різні. І якщо людина здатна вчитися та працювати — чому ні? У чому проблема? 

Люди різні, і це класно

Руслана: У роботі зі стажерами більше часу та зусиль потребують саме процес навчання та розуміння індивідуального підходу до людини. Наприклад, у нас є стажер Нікіфор, якому аби взятися за якусь роботу, потрібно пройти процес прийняття. Кожен з нас насправді часто проживає цей процес, проте зазвичай це проходить так: злість, відмова, вдих-видих і сіли працювати. А ось він не стримує емоцій. Це досить гучний крик в офісі та обурення. Але після тимчасового протесту — приймає роботу й дуже класно її виконує. 

Вікторія: Це якраз про нашу свободу і розуміння, що людина може бути різною. По-різному демонструвати свої почуття та емоції, виглядати, сприймати та приймати цей світ. Хтось може лежати на підлозі. І якщо йому цього захотілося — це нормально. Багато речей, які прийнято вважати дивними, насправді — абсолютно нормальні. Людина може бути різною, і в чомусь це навіть класно. 

Ми балансуємо бізнес та соціальну складову

Юлія: Із самого початку ми вирішили, що в жодному разі не будемо маніпулювати на тому, що в нашій команді працюють люди з порушеннями розвитку. Наша фішка — це якісний продукт та чудова комунікація з клієнтами. Так, ми завжди розповідаємо про наших стажерів, але це не ключова дорога, якою до нас мають приходити люди. 

Руслана: І ніхто не забуває, що FREEki — комерційний проєкт. Нам потрібно і жити, і розвиватися. Тому ми плануємо балансувати бізнесову та соціальну складові. Тому є певний графік роботи і для стажерів, адже розуміємо: кожен має виконувати ще безліч власної роботи. Звісно, іноді одна складова переважає. Це нормально, коли певні процеси потребують додаткової уваги. Але ми прагнемо заробляти на цьому, розвиватися, йти далі. У планах — нові стажери і ще більше працевлаштованих людей з інвалідністю. А для цього потрібні і гроші, і час. Тому баланс — це обов’язково.

Наш одяг — для всіх, незалежно від віку

Юлія: Кожна річ, яку ми створили, проходила кілька етапів від ескізів до взірців. Ці взірці змінювалися, деякі — кількаразово, допоки не доходили до «О, так! Це класно, залишаємо». Адже хотілося створити справді комфортні, приємні та улюблені речі. Я не можу сказати, що наша команда вигадала щось геніальне. Ні, це звичайний одяг, який ми носимо щодня, якого потребуємо, і в якому почуваємося затишно. У нас практично немає розмірної сітки, але ми намагаємось розробляти моделі так, аби було комфортно і людям, які носять S, і тим, хто обирає L. Поки не можемо сказати, що наші речі — унікальні. Вони просто класні і комфортні. Ми любимо їх і практично не знімаємо з себе.

Вікторія: Наші стажери не брали участі в створенні першої колекції, і ми цього не приховуємо. Навпаки, показуємо чесну, правдиву картинку. Сьогодні ключова роль стажерів — у реалізації продукції та всіх деталей на шляху до клієнта. Водночас вже маємо перші приклади малюнків на речах від Олександра та Нікіфора. Деякі ми навіть встигли продати без будь-яких анонсів. 

Юлія: Наш одяг — для всіх. Якщо брати якісь вікові рамки, то, скажімо, худі нашого виробництва носить мій 16-річний син, ношу я, а тепер — і моя бабуся. Вона брала участь у зйомці колекції й весь час розпитувала, де можна придбати таку кофту. На Новий рік отримала своє худі, була неймовірно щаслива. Тому це для будь-кого.

Головне — аби людина одягнула й зрозуміла: це моя модель, мій колір, мені комфортно і класно. Якщо казати про цінності — звісно, краще, аби цей одяг носили люди, близькі з нами за поглядами. Тоді ці меседжі можна нести далі, їх буде більше, всім буде кайфовіше. І це буде класно.

Ми продаємо не одяг, а філософію

Юлія: Ми розуміли, що сьогодні вже чимало крутих брендів створюють класний одяг подібного стилю. Але ми продаємо не просто речі. Ми пропонуємо ідею та філософію свободи й різності. 

Ми могли б і придумати щось інше. Але напрям бізнесу — це не ключовий елемент, адже ми завжди будемо просувати саме такі ідеї. Що кожна людина — цінна, і кожна особистість — це окремий космос. Так, сьогодні обрали одяг, тому втілюємо наші погляди саме в такий спосіб. Робимо все, аби якомога більше людей одягнути в те, у чому їм буде класно й кайфово. Звідси й наш слоган — «Кайфуємо бути».

А ще у нас немає оцього: «Дивись, у них з’явилось таке й таке, от блін». Ні, ми кажемо: «О, глянь, класна фішка, час і нам щось придумати». Конкуренція — це мотивація. Ми розуміємо, що інші не сидять на місці, а тому й самі намагаємось постійно щось вигадувати. Чим більше класних брендів — тим приємніше наше життя. І взагалі класно жити в країні, яка розвивається й дихає чимось новим.

Руслана: А ще ми дуже любимо те, що робимо. Нам у кайф. Воно все просто йде так, як і має бути. Ти щоразу приходиш, починаєш роботу, і все якось добре. Просто добре. І чому не продовжувати, якщо це в задоволення? Якщо є внутрішнє відчуття щастя та розуміння, що саме так і має бути? Усе просто: важливо бути щасливими.

Мріємо створити власний простір з шоурумом та майстернею

Юлія: Хотілося б, аби через певний проміжок часу, у нас з’явився простір. Місце, де буде шоурум, працюватиме вся наша команда, а поруч — невеликий цех. Аби клієнти одразу бачили, як відшиваються речі, хто яким процесом займається. Простір, де можна буде відслідкувати весь процес створення нашого одягу. А ще — замовити індивідуальний пошив.

Вікторія: А поки що наш одяг можна замовити на сторінках в Instagram та Facebook. Або ж офлайн — в офісі на вулиці Тампере, 5. Ми завжди раді відвідувачам та новим знайомствам, а наші стажери-консультанти з радістю покажуть усі речі, створені командою FREEki.

Цей текст з’явився завдяки Добродіям та Добродійкам ШоТам – нашим читачам, які підтримують нас фінансово на щомісячній або одноразовій основі. Завдяки їхній підтримці ми можемо:
• безкоштовно рекламувати малий український бізнес;
• допомагати важливим громадським та волонтерським проєктам шукати однодумців;
• розповідати історії успіху простих українців.
Добродії мають можливість обирати теми матеріалів, які вони проспонсорували. А ми регулярно звітуємо перед ними про витрачені кошти. Хочеш більше позитивних змін в нашому суспільстві? Ставай добродієм ШоТам і допомагай нам підтримувати змінотворців!

Суспільство

Фільм “Бачення метелика” зʼявився на Takflix

Опубліковано

Кінострічку можна переглянути в онлайн-кінотеатрі з 18 березня 2024 року. Стрічка розповідає про українську аеророзвідницю Лілію з позивним “Метелик”, яку визволяють із російського полону. Її чекають рідні, друзі, побратими й коханий. Але нове життя приносить нові виклики.

Про це повідомляє ДержКіно.

фото: афіша фільму

Про фільм

Головну роль зіграла акторка Маргарита Бурковська. Також у фільмі з’явилися Наталка Ворожбит, Любомир Валівоць, Мирослава Витриховська-Макар. Сценарій написали режисер Максим Наконечний й Ірина Цілик.

Читати також: Читати про минуле, щоб творити майбутнє. Сім книжок про історію України, які зрозуміє кожен

Щоб історія була реалістичною, команда фільму спілкувалася з військовослужбовцями й проходила військовий вишкіл першої домедичної допомоги. Підготовка до фільму та зйомки тривали понад чотирьох років.

Режисер стрічки – одесит, Максим Наконечний.

Премʼєра та нагороди

Перший показ “Бачення метелика” відбувся на Каннському фестивалі в програмі “Особливий погляд”. Стрічка також отримала нагороду як найкращий український повнометражний фільм на Одеському міжнародному кінофестивалі.

10% із кожного квитка Takflix передаватиме “Жіночому Ветеранському Руху”, а 50% – творцям кіно.

Нагадаємо, що варто подивитися: фільми про війну і не тільки, які Україна висувала на “Оскар”.

Читати далі

Суспільство

Інженер-енергетик облаштував майстерню з виробництва РЕБ та FPV (ВІДЕО)

Опубліковано

Андрій Галюга та його хлопці й дівчата з ГО “Бо можемо” відновлювали розбиті хатини на рідній Чернігівщині, плели маскувальні сітки, робили окопні свічки, а зараз дійшли до найактуальнішого на фронті – навчилися збирати FPV-дрони та системи РЕБ. Щодня за фінансової підтримки українців Андрій з командою йде до своєї мети – перетворити маленьку майстерню на справжній завод, який працює на ЗСУ!

Про це повідомляє ШоТам.

Історія Андрія та команди

Коли окупанти на Чернігівщині лишили після себе руїни, Андрій долучився до відновлення. Він швидко зібрав коло себе однодумців.

“Коли людина починає займатися новою для неї справою, вона зіштовхується з невідомим. Але очі бояться, а руки роблять”, – розповідає Андрій.

Разом вони почали розбирати завали будинків, ремонтувати їх, а деякі навіть зводити з нуля. А пізніше долучилися й до іншої роботи – виготовлення окопних свічок і маскувальних сіток. Коли ж постала потреба в збільшенні кількості FPV-дронів та РЕБ на фронті, навчилися збирати й їх!

На початку свого волонтерського шляху більшість членів команди не мали побідного досвіду.

“Ці люди абсолютно різних професій, абсолютно різних поглядів на життя. Обʼєднує їх те, що вони мають щире бажання допомагати”, – наголошує Андрій.

Діяльність та плани ГО

Вже зараз команда навчилася: хтось збирає раму, хтось – контролери й двигуни, хтось тестує. Працює єдиним механізмом.

Команда існує виключно пожертвами українців, не маючи закордонних донорів. Замовляють деталі та збирають дрони за собівартістю працюючи за ідею. Андрій запевняє, попри популяризацію FPV, на фронті дуже бракує дронів. Саме тому його команда робить свій внесок у велику спільну справу. Маючи відповідне фінансування, “Бо можемо” здатні робити до 20 дронів на день. Якщо ви шукаєте тих, хто перетворить ваш донат на FPV, то команда ГО – саме ці люди.

“Чим більше буде фінансування, то, виходячи з потенціалу нашої команди наявної зараз, можна буде думати вже й про завод. Невеликий, але завод”, – каже Андрій.

Підтримати команду волонтерів можна тут.

Читати далі

Суспільство

“Укрзалізниця” запускає новий міжнародний маршрут Прага – Чоп

Опубліковано

У співпраці з чеським RegioJet Укрзалізниця запускає новий міжнародний поїзд Прага — Чоп. Перший потяг із Праги вирушить вже 27 березня.

Про це повідомляється в Укрзалізниці.

Деталі маршруту

  • Нічний потяг вирушатиме з Праги о 21:52 й прибуватиме до Чопу о 10:35.
  • У зворотному напрямку потяг відправлятиметься з Чопу о 17:35, а прибуватиме до Праги о 05:46 наступної доби.

Читати також: Укрзалізниця розпочала електронний продаж квитків на поїзди з Києва до Австрії

Щоб мешканці сусідніх регіонів змогли легше дістатися Чопа, Укрзалізниця традиційно забезпечує стикувальні маршрути та призначає спеціальний пересадний поїзд Чернівці – Чоп – Ужгород. Потяг щоденно вирушатиме з Чернівців о 05:30, прямуватиме через Івано-Франківськ, Стрий, Мукачево, Чоп, а до Ужгорода прибуватиме о 17:20. У зворотному напрямку потяг відправляється з Ужгорода об 11:05.

Вартість:

  •  близько 1 060 гривень за сидяче місце;
  •  1 700 гривень за спальне місце.

Придбати квиток можна тут.

Нагадаємо, що пасажири Укрзалізниці випили понад 500 тисяч склянок чаю та задонатили мільйони на ЗСУ.

Фото: Укрзалізниця

Читати далі