Економіка і бізнес
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на забезпечення за допомогою дріп-кави. Ти з нами?» — таке повідомлення я отримала взимку минулого року, підписавшись на інстаграм «Ударної Практики».
Це бренд кави, який створив військовий, аби допомагати забезпечувати свій підрозділ з чотирьох людей. За рік роботи бренду люди задонатили вже пів мільйона гривень, а його підрозділ перетворився на роту з 60 бійців FPV. Як працює ця ідея та що вдалося зробити завдяки каві, командир роти FPV-дронів «Практика» розповів ШоТам.
Спейс
командир ударної роти «Практика», яка працює на Покровському напрямку
З маркетингу в командування підрозділу FPV-дронів
Я ніколи не був затятим кавоманом, але завжди шукав якісь способи, аби бути бадьорим і покращувати роботу мозку. Кава — це найбільш вивчений та легальний спосіб це зробити. Моя родина — справжні кавомани: всі п’ють каву з раннього дитинства до пізньої старості, тому я теж почав це робити ще юним підлітком.
До повномасштабної війни я жив у Києві та був підприємцем у сфері диджитал: займався маркетингом, рекламою та багато навчався, особливо від закордонних експертів.
Зараз Спейс є командиром підрозділу FPV-дронів «Практика». Фото з інстаграму praktyka.kava
Я маю дві вищі освіти, й одна з них медична, тому у 2022 році долучився до війська як бойовий медик. А далі почався мій шлях воїна: я був бійцем групи швидкого реагування, потім служив у розвідці та брав участь у Харківському контрнаступі в одному з батальйонів піхоти. Коли ми нарешті дійшли до кордонів ворога я почав займатися технічною розвідкою: запускав дрони та мавіки на ворожу територію.
Війна швидко змінювалась та стала більш технологічною — в Україні нарешті з’явилися перші FPV дрони.Саме тоді почали створюватися підрозділи, які займалися виключно FPV. Мені стало цікаво, тому я почав навчатися та шукати власні ефпівішки. Згодом приєднався до підрозділу БПЛА й почав там займатися дронами, з якими раніше тут ніхто не працював. З часом очолив відділення, яке пізніше стало взводом, а тепер ми виросли до цілої ударної роти, яку я назвав «Практика».
Кава з ефектом «бадьорого водія маршрутки»
Історія кави «Ударна Практика» почалася рік тому. Я вирішив допомагати власному підрозділу кавою, адже це продукт з великою різницею між собівартістю й виторгом, який може приносити прибуток. Мені було потрібне щось таке, що б постійно приносило нам кошти для військових потреб. Також було важливо, аби цей продукт дійсно мав попит.
Я хотів, аби кава точно була міцною — це про певний символізм і заряд енергії. Від початку я маю бізнес-партнера Костю, який є експертом у справі. Спершу я хотів взятися за робусту, але її не можна пакувати в дріпи, тому ми вирішили зупинитися на сорті Колумбія Уіла.
Кожен дріп є донатом для війська. Фото з інстаграму praktyka.kava
Я завжди кажу, що наша кава дає ефект «бадьорого водія маршрутки», який зранку випив горнятко кави, зарядився та пішов фігачити зміну на рейсі. Цей сорт також зберігає гарний смак та аромат. Ми знайшли хорошого постачальника, в якого закуповуємо зерна, — перемелюємо їх та розфасовуємо в дріпи з власним брендуванням.
Зараз я сфокусувався саме на цьому напрямку. У мене є такий принцип в житті, що треба зосереджуватися на одній справі, робити її якісно та не розпорошувати увагу на інші речі. Тому моя рота займається тільки дронами-камікадзе, і ми маємо власний кавовий бренд, який нам допомагає нищити ворога.
Кожен дріп — це донат на військо
Ми продаємо каву в дріпах за донати. Кожне пакування кави «Ударна Практика» складаєтьс з 10 дріпів, які коштують 400 гривень. З них 235 гривень — донат, а решта — собівартість матеріалів. За місяць ми продаємо приблизно 2 тисячі дріпів і вже маємо постійних клієнтів.
Так виглядає паковання кави від військових. Фото з інстаграму praktyka.kava
Наразі ми змогли залучити пів мільйона гривень і половину з цього використати на наші потреби. Я чітко усвідомлюю, що це могло б працювати набагато потужніше, якби я мав час займатися цим на повну силу. Позаяк, я радий, що у мене вистачило ресурсу, аби придумати цей бренд і запустити його.
Я безмежно вдячний своєму партнеру Кості, який багато часу, коштів і власної енергії вкладає в цю справу. Без нього точно нічого б не працювало. Я сподіваюся, що колись складу зброю та зможу на повну потужність займатися цим проєктом, аби вийти на зовсім інший масштаб.
Зараз над брендом, крім мене, працюють ще четверо людей. Мій приблизний щоденний режим — службові обов’язки ротного, чотири години сну, випити кілька разів за день води й сходити в туалет, тому я не маю часу переписуватися з нашими клієнтами про каву в соцмережах чи вкладатися в розвиток бренду. Ворог просувається швидко, і якщо я робитиму щось інше, крім прямих обов’язків командира, то результату не буде.
Витрачаємо кошти на ремонти та розхідні матеріали
За кошти від кави ми орендуємо приміщення для технічного підрозділу, який ремонтує дрони. Дуже багато сил та грошей витратили на те, аби створити цей окремий технічний напрямок. Частину донатів використовуємо на всякі розхідні матеріали, маленькі деталі тощо.
Часто на війні буває, що військові відкрили збір на пікап, але в них ламається щось інше. Але ці гроші зі збору вони не можуть використати не за призначенням. Тому у всій армії військові регулярно докладають багато власних грошей, потрапляють в борги тощо. Круто, що бренд кави дає нам нецільові кошти, які ми накопичуємо не на щось конкретне й тому можемо використовувати на різні потреби, але я б дуже хотів, щоб тих коштів було більше.
Кава «Ударна Практика» вже має постійних клієнтів. Фото з інстаграму praktyka.kava
Коли ми були взводом — цих коштів нам з головою вистачало і ми почувалися комфортно. А зараз нас ціла рота — 60 людей! Це додаткове фінансове забезпечення від кави дуже невелике, а нас стане дуже скоро більше щонайменше вдвічі. Тому я дуже сподіваюся, що люди активно купуватимуть каву, щоб ця вся справа не перетворилася лише на можливість купляти хлопцям цигарки.
Зараз ми почали займатися ще й корпоративною кавою — продаємо її компаніям, а не лише окремо в дріпах. Вже маємо такий досвід, коли власники компаній закупляють на місяць понад 15 кілограмів, і це дозволяє нам отримувати певний стабільний дохід, який ми витрачаємо на військо.
Кава в дріпах — це рішення для військових у полі
Як заварювати каву в дріпах? Треба закип’ятити воду та почекати 10-15 секунд, а потім одягти дріп на чашку. Мочимо трішки каву водою з чайника. Цей процес називається блумінгом і він дозволяє зерну розкрити свій аромат.
Після цього 3-4 рази повністю проливаємо водою дріп і чекаємо 5 хвилин, аби кава злегка охолола, адже коли п’ємо дуже гарячу, наші рецептори реагують лише на гірку складову. На кожному нашому дріпі є схематична інструкція, як ним правильно користуватися.
Кава в дріпах настоюється неподалік лінії фронту. Фото з інстаграму praktyka.kava
Я й сам раніше пив каву в дріпах від інших брендів, а зараз кожен свій ранок починаю з енергетичного напою та шматка м’яса, які дозволяють якомога довше не відчувати голод. Аби приготувати вранці каву, потрібні окріп і час, щоб нею насолодитися, а я, як командир, цього часу більше не маю. Бійці можуть дозволити собі пити каву в дріпах лише у дуже комфортних умовах, тому зараз ми плануємо створити продукт, який можна швидко заварити й мати його завжди під рукою.
Останнім часом я не п’ю каву, особливо власного бренду, адже кожен дріп, який я випив, не приносить прибутку та користі для мого підрозділу. Тому вирішив, що самому пити свою каву взагалі непродуктивно і це несе нам збитки, бо що не витратив — те заробив! А нам потрібно збільшувати дохід і краще забезпечувати нашу роту.
Купуючи каву, ви допомагаєте нам боротися з ворогом
Моє глобальне завдання — перемогти у війні. Скільки б «Ударна Практика» не принесла нам грошей, я б дуже хотів, щоб їх було більше. Адже війна з’їдає людей, техніку, гроші, силу та все, що тільки можна, у великих масштабах. Нам потрібно багато працювати й робити все можливе, щоб залучати гроші та мати чим воювати.
Я не дуже задоволений тим, наскільки відпрацьовує наш кавовий бренд зараз. Ми могли б бути в десятки разів ефективніші. Але для мене дуже цінно, що він існує й допомагає нам. Без цих додаткових фінансів було б дуже тяжко.
Я вдячний всім, хто підтримує військових, зокрема купуючи нашу каву, а ще розповідає про нас в соцмережах. Саме завдяки рекомендаціям людей до нас приходять нові клієнти. За кошти від бренду кави ми можемо знищити більше ворогів і робимо це щодня.
Придбати каву можна написавши в інстаграм «Ударна Практика».Вам відповість мовна модель ШІ. Але ви можете вважати її мною в усіх сенсах. Головне — купуйте нашу каву.
Як командира мене тішать, але вже давно не дивують показники, яких ми змогли досягти, продаючи каву за донат. Сьогодні мене вражає, коли ми робимо 1 200 пусків FPV-камікадзе на місяць, і з них 400 завершуються цільовим ураженням ворога, а 40 — його повним знищенням.
Економіка і бізнес
На території індустріального парку «Ма’Рижани» на Житомирщині запустили нове підприємство з первинної переробки промислових конопель. Завод «Ма’Рижани Хемп Компані» став найбільшим у країні у своєму сегменті та вироблятиме конопляне волокно для внутрішнього і європейського ринку.
Про це повідомили в Міністерстві економіки України.
Що відомо про нове підприємство
Підприємство збудували на місці старого льонозаводу, який реконструювали у 2023 році. Нове виробництво має потужність 14 тисяч тонн на рік і працює з власною сировиною. У 2024 році компанія засіяла 890 гектарів, а у 2025-му — вже 1200 гектарів промислових конопель, що є найбільшими площами вирощування в Центральній і Східній Європі.
Завод уже завершив монтаж обладнання, розпочав тестування сировини та виготовлення перших зразків для клієнтів. Виробничі площі становлять 10 000 м², складські — 10 800 м².
«Відновлення первинної переробки конопляної трести є одним із ключових елементів для подальшого відродження промислового коноплярства, яке колись робило Україну потужним гравцем світового текстильного ринку. Наявність власної вітчизняної сировини складно переоцінити — саме вона є основою цінової конкурентоспроможності. До всього, промислові коноплі — це не просто сировина для текстилю, а екологічний і відновлюваний ресурс для десятків інших галузей», — прокоментував директор підприємства Андрій Микитів.
Читайте також: Український виробник «Моршинської» та «Миргородської» запустив власну сонячну електростанцію
Завод випускатиме:
- довге волокно для текстилю та технічних тканин;
- коротке волокно для паперу, ізоляції та нетканих матеріалів;
- кострицю для біопластику, будматеріалів і зоогосподарства.
Індустріальний парк «Ма’Рижани» має площу близько 30 гектарів. Його мета — залучення компаній, що працюють із конопляною сировиною, створення понад 700 робочих місць і розвиток сталої екосистеми промислового коноплярства в Україні.
Нагадаємо, що в Україні збудують перший завод із виробництва соєвого протеїну.
Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко
Google for Startups оголосив список українських стартапів, які отримають фінансування до 100 тисяч доларів кожен. До нього ввійшли 30 інноваційних компаній, що працюють у сфері штучного інтелекту, квантових технологій, медицини, освіти, енергетики, робототехніки та цифрових сервісів.
Про це повідомили у Google.
Кожна команда отримає до ста тисяч доларів безповоротного фінансування, менторську допомогу від експертів Google та доступ до інструментів компанії. Крім того, стартапи можуть претендувати на додаткові триста п’ятдесят тисяч доларів у вигляді кредитів на хмарні сервіси Google Cloud.
Гранти отримають зокрема такі стартапи:
- CheckEye — рішення на базі ШІ для ранньої діагностики хвороб;
- Deus Robotics — роботизовані системи для автоматизації складів;
- Zibra AI — платформа для створення спецефектів і 3D-контенту;
- Haiqu — технології для підвищення ефективності квантових обчислень;
- Curify — сервіс для швидкого пошуку пацієнтів у клінічні дослідження;
- Assisterr — спеціалізовані мовні моделі для вузьких завдань;
- ChordChord — інструмент для музикантів і продюсерів;
- Mawi — система безперервного моніторингу артеріального тиску;
- Advizor — хмарне рішення для підвищення енергоефективності будівель;
- UpLife — застосунок для психічного здоров’я з інтерактивною терапією.
Читайте також: Львівський стартап залучив $150 000 на розвиток автономних систем керування БпЛА
Інші стартапи створюють продукти у сферах освіти, фінансів, цифрового маркетингу, когнітивної безпеки, біотехнологій, агропереробки, боротьби з комахами, автоматизації бізнес-процесів, командної роботи тощо. Із повним списком можна ознайомитися за посиланням.
Програму реалізує український акселератор 1991 за підтримки Google. Фонд має загальний бюджет десять мільйонів доларів і допомагає українським командам масштабувати бізнес і будувати основу для відновлення економіки. Торік гранти отримали 33 українські стартапи.
Нагадаємо, що український застосунок PlantIn очолив світовий рейтинг App Store.
Фото обкладинки: Pixabay
У Києві компанія «Астарта» та Міжнародна фінансова корпорація (IFC) підписали угоду про будівництво першого в Україні заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату. Інвестори виділили на проєкт 40 мільйонів доларів: 27 мільйонів надав IFC як кредит, ще 13 мільйонів виділив уряд Нідерландів.
Про це повідомили в Міністерстві економіки.
Новий завод виготовлятиме кормовий протеїн для тварин, птиці та риби. «Астарта» планує запустити виробництво, щоб зменшити експорт сировини й постачати готову продукцію з доданою вартістю.
Партнери очікують такі результати:
- 680 мільйонів доларів валютного виторгу щороку;
- 116,5 мільйона доларів внеску в економіку;
- близько трьох тисяч нових робочих місць;
- більше замовлень для місцевих фермерів;
- виробництво соєвої меляси для біогазу.
Читайте також: У Білій Церкві відкриють новий завод Peikko Group з інвестиціями у 3 млн євро
IFC надає гарантії через програми Єврокомісії та уряду Нідерландів, а також допомагає «Астарті» з дослідженнями ринку, підтримкою громад і працевлаштуванням ветеранів.
Це буде перший завод такого типу в Україні. Він допоможе розвивати переробку, підтримувати економіку і створювати стабільні робочі місця в умовах війни.
Нагадаємо, що на Буковині створять індустріальний парк «Фруктова індустрія» з інвестиціями у 973 мільйонів гривень.
Фото обкладинки ілюстративне: сайт «Астарта»
