Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Карантин за кордоном. Українці розповідають про перебіг пандемії в Італії, Ірландії, Польщі та Туреччині

Опубліковано

Дефіцит захисних засобів, змітання туалетного паперу з полиць магазинів та ігнорування карантину. Так пандемія коронавірусу триває в Україні, але виявилось: це не тільки українська проблема. 

Комендантська година в Італії та штраф за те, що вийшов з дому. Скупляння місцевого одеколону замість антисептика в Турції. Закриті паби в Ірландії. Та ірраціональна віра, що все скінчиться за два тижні, в Польщі.  

Наскільки соціальна ізоляція в інших країнах відрізняється від української? Ми в ШоТам поговорили з українцями з Італії як європейського епіцентру коронавірусу. А також Турції, Ірландії та Польщі – там, як і в Україні, карантин був введений нещодавно. 

Ми бачили реакцію цих країн на пандемію ззовні – через закриття кордонів та повітряних шляхів, а наші співвітчизники  покажуть вам її зсередини.

Італія: штрафи за порушення комендантської години та праця медиків non stop

 <strong>Жанна</strong> “/></div><div class=

Жанна

Живе в Палермо з чоловіком-італійцем. Працює в інформаційному порталі про моду

Довідка. Станом на 20 березня в Італії зафіксували понад 41 тисяч хворих на коронавірус Covid-19. Померло понад 3400 людей, одужали тільки – 4400.

19 березня Італія вперше випередила Китай за кількістю померлих через епідемію, хоча в країні майже вдвічі менше випадків інфікування, ніж у КНР 

 Я живу в Палермо, великому місті на півдні Італії. Раніше ми думали, що коронавірус – не про нас, якщо хтось про нього говорить, то він панікер.

Місяць тому життя італійське кипіло і виблискувало всіма фарбами: звичні зустрічі, посиденьки, застілля, робота, друзі, поїздки, перельоти, туристи. І коли ми тут хвилювались за Китай, думали, що це далеко і не про нас.

Але потім виявили перший випадок захворювання на коронавірус, і епідемія дуже швидко почала набирати обертів: спочатку місто, область, потім регіон, а зараз – ціла країна!

Зазвичай у цій частині Палермо людно та багато машин, каже Жанна. Але не під час суворого карантину

Штрафи за порушення комендантської години

Влада взяла під контроль ситуацію, випустила decreto (закони), де описано як потрібно поводитися, що потрібно робити, щоб уникнути зараження.

Суворо заборонили всі масові заходи, наказали сидіти вдома і виходити тільки в разі потреби: покупки їжі, ліків чи на роботу.

Зараз всюди ввели комендантську годину. За вихід на вулицю без вагомої причини – штраф 280 €. Якщо ви виходили через необхідність, патруль перевірить докази – чек з магазину або аптеки.

Школи, університети, стадіони, бари, ресторани, спортзали закриті. Хто може працювати з дому, так і робить. Ми з чоловіком також переходимо на роботу з дому.

Парламент зараз розробляє наказ, щоб підтримати фінансово тих, хто в цей період не працює через пандемію.

Одні знаходять спосіб веселитись, інші – спекулювати на цінах

Зараз в нас в місті небагато заражених, але люди підходять до соціальної ізоляції дуже сумлінно, не дивлячись на гарячий темперамент нації та звичний стиль життя “гуляй душенько”. 

Громадяни сидять на карантині в своїх будинках, пересування їх мінімізовано. 

Але, звичайно, красиво жити італійцям не заборониш, і навіть на карантині вони вигадують флешмоби з піснями і танцями на балконах. Так піднімають настрій і собі, і оточуючим, щоб нагадати: все знову буде добре, потрібно тільки почекати. 

З приводу купівлі продуктів: звичайно, спершу в супермаркетах був ажіотаж, але зараз все спокійно 

Спекуляції на цінах, загалом, немає, всього вистачає – власники продуктових магазинів дбають про це.

Але от медичні маски виросли в ціні: завжди знайдуться ті, хто хоче розбагатіти на дефіциті.

Медичний колапс

Наші лікарі, медсестри, фельдшери постійно працюють в режимі non stop. Величезна подяка працівникам медицини, лише вони відділяють нас від зараження і всіма силами стримують епідемію 

Я не піддаюся паніці, а розцінюю цей час як перезавантаження, переоцінку життєвих цінностей: вдома готую італійські страви, читаю давно закинуту книгу, роблю те, що не могла робити в шаленому ритмі мого житті до карантину. 

Важливо бути здоровим, а заняття ми собі знайдемо.

Туреччина. Карантин поки не сприймають серйозно

Олена

Олена

Політологиня, навчається та працює в Анкарі

Довідка. В Туреччині станом на 20 березня загальна кількість випадків зараження – 359 осіб, а кількість смертей досягла чотирьох. В цей же день набуло сили розпорядження президент Туреччини, яким щонайменше до кінця квітня відтерміновуються всі публічні заходи у сфері культури, науки, мистецтва та суміжних галузей. Раніше громадян Туреччини закликали залишатись вдома, але не закликали не відвідувати роботу. 

В Анкарі проживає близько 4 мільйонів осіб, тому вулиці завжди людні. Але зараз можна сказати, що людей поменшало. Багато людей в масках та перчатках.

Зменшився також трафік машин. Поки у Туреччині немає особливих заборон на пересування поза межами дому, але є заборони на роботу соціальних закладів – кафе, барів, спортзалів.

“Значна частина населення не сприймає цей вірус як загрозу”

Люди скуповують продукти у великих кількостях: макарони та консерви особливо популярні. Багато магазинів напівпорожні. Ми з моїм хлопцем так не робили, що, звісно, не дуже правильно в умовах соціальної ізоляції. 

Деякі дуже ретельно дотримуються рекомендацій щодо ізоляції. Так, нещодавно в черзі на касі супермаркету я не одразу зрозуміла, чому черга в певному місці перервалася і потім розпочалася знову. То було тому, що одна людина намагалася дотримуватися метрової дистанції. Проте це була лише одна людина.

Не те що б люди зовсім зникли з вулиць Анкари, але їх значно поменшало. Значна частина населення досі не сприймає карантин серйозно, каже Олена

Я знаю й протилежні випадки: коли люди прилетіли із паломницької подорожі та були відправлені в ізоляцію на карантин, але потім якось зуміли звідти втекти. Тобто, не зрозуміли чому їх туди посадили і чому там утримують.

Щодо ресторанів: є такі, що одразу припинили роботу і зачинилися, але є інші, у яких як і раніше багато відвідувачів. 

Це все свідчить про те, що значна частина турецького населення досі не сприймає цей вірус як серйозну загрозу. 

Серйозних кроків від уряду поки нема, а вірус швидко поширюється

Мені не відомо, щоб уряд якось на це реагував. У частини суспільства з’являється така думка, що необхідно впроваджувати надзвичайний стан чи інші обмеження на пересування.

18 березня було перше звернення президента до нації, проте про жодні серйозні кроки він не оголосив. І навіть кордон наразі не є повністю закритим для іноземних подорожуючих.

А офіційна кількість інфікованих за одну добу збільшилася на близько 100 осіб. Тому в Туреччині вірус, на жаль, дуже швидко поширюється. І вже є три летальні випадки.

З початком епідемії люди почали скупляти місцевий аналог одеколону

Уже 2 тижні тому, ще до спалаху хвороби в Туреччині, дуже важко було знайти захисні маски.

Ціни, начебто, не накручують, принаймні не чула про таке.

Після того як виявили перших інфікованих, люди почали масово скупляти колонью – місцевий аналог одеколону. Наразі в магазинах його майже не залишилося, або лишився найдорожчий.

Я встигла закупити маски та антисептики до ажіотажу. Але масками не користуюся, читала що якщо ти сам хворий, вони лиш допомагають захистити інших від твого ж вірусу. Сама користуюсь антисептиками, інколи перчатками. А ще часто і ретельно мию руки.

В ізоляції писатиме дисертацію та готуватиме турецькі страви

Ми з хлопцем обмежили соціальні контакти, скасували усі плани і навіть візити до лікарів, посилену увагу приділяємо засобам гігієни. 

Я продовжую працювати, нам організували трансфер на роботу та додому, видали кожному особисто по великому флакону засобів для дезінфекції рук та миття підлоги. Через загострення ситуації вчора перевели на домашній офіс.

Поки увесь цей час працюю, як і раніше, а потім просто відпочиваю після роботи. А взагалі на думці кілька кулінарних рецептів, які кортить спробувати. Плюс мене ще чекає написання дисертації. Тому, думаю, нудьгувати я не буду.

Сподіваюся лише, що ми повернемося до нормального життя якомога скоріше.

Ірландія. Офіційно на карантині, але він поки лайтовий

 <strong>Надія</strong> “/></div><div class=

Надія

Філологиня. В Ірландії живе вже 5 років. У Дубліні викладає російську мову іноземцям

Довідка. Станом на 20 березня в Ірландії 557 заражених коронавірусом людей, а 19 березня трапився перший летальний випадок. Через спалах коронавіруса COVID-19 з 12 березня в Ірландії тимчасово закрили школи, вузи та інші громадські установи – до 29 березня.

“Люди не хочуть стати випадковими переносниками зарази і заподіяти шкоди іншим”

Ми офіційно на карантині з 12 березня, але цей карантин поки що лайтовий: люди працюють з дому, школи та коледжі закрили, але в той же час містом можна вільно пересуватись.

Немає патрулів, які відловлюють тих, хто вийшов з дому без вагомої причини, як в Іспанії, наприклад. Там закрито все, крім аптек і продуктових магазинів.

У нас кафе і ресторани все ще працюють, але напівпорожні: люди, в основному, слухають поради уряду і сидять вдома. Скрізь на входах стоять антисептичні засоби і коробки з рукавичками.

Люди, звичайно, засмучені, що багато планів доводиться скасувати – навіть парад на день Святого Патріка відмінили.

Автобуси майже порожні, а це о 6 годині вечора, коли дублінці повинні повертатися з роботи

Багато пабів закрилися ще вчора, бо розуміють: краще перечекати карантин, ніж погіршувати ситуацію. 

В основному, вулиці порожні: люди не хочуть стати випадковими переносниками зарази і заподіяти шкоди іншим.

Дефіцит звичних продуктів. І, звичайно, туалетного паперу

Так, є дефіцит масок і антисептиків, ще й який! Їх також складно знайти, як і туалетний папір 🙂 В цьому є трохи істерії: вологих антибактеріальних серветок, гелів для рук, спреїв просто не знайти на полицях магазинів.

І продуктами запасаються. Це класика! Картоплю, хліб, шинку і туалетний папір складно купити в супермаркетах. У маленьких магазинчиках це все доступно, щоправда, набагато дорожче.

Я не хотіла запасатися продуктами до останнього, вважала це істерією, але коли заходиш в магазин, а звичних продуктів просто немає, це навіює тугу.

У магазинах така ситуація: багато табличок із застереженнями на вході про симптоми, обробку рук, Та правило двох метрів. А відділ з туалетним папером традиційно порожній вже з ранку

Тому доводиться закуповуватися просто, щоб мати можливість рідше ходити в магазин і не дивитися на порожні полиці. Тепер мені здається, що це необхідність. Адже кожен похід в магазин – це небажаний контакт і небезпека зараження.

“П’ємо чай з лимоном, ходимо на прогулянки в безлюдні місця”

У нас з чоловіком в машині лежать два антисептика для рук: кожен раз, перед входом-виходом з машини, мастимо ним руки, тому що не хочемо переносити заразу. А в мами мого чоловіка на вході в будинок стоїть велика пляшка санітайзеру для обробки рук і взуття.

Зараз ми не бачимося ні з друзями, ні навіть з сім’єю – тільки скайп і листування. Найменше, чого б хотілося б – це випадково заразити своїх близьких.

П’ємо частіше чай з лимоном, ходимо на прогулянки тільки в тихі, безлюдні місця. Намагаємося ходити в магазини рідше, платимо тільки карткою.

Робота через скайп

Я працюю на себе, тому просто перенесла роботу з усіма учнями в скайп-режим.

У чоловіка була ситуація: як тільки держава оголосила карантин, в той же день всім офісам довелося закритися.

І в нього на роботі швидкими темпами переносили інформацію на особисті ноутбуки та встановлювали програми, щоб працювати з офісними комп’ютерами віддалено. 

Уряд готується до сплеску епідемії

Інформацію про вірус і способи захисту поширюють скрізь: по радіо, телевізором, в газетах. Всі про це говорять. Прогнозів поки ніяких не роблять, але цифра хворих говорить сама за себе, і змушує багатьох людей переглянути своє ставлення до коронавірус.

Наш прем’єр-міністр попросив всіх про колаборацію, по можливості не залишати своїх будинків, замовляти все необхідне онлайн.

Сказав, що нам потрібно підготуватися до сплеску коронавірусу, що слід очікувати приблизно 15000 заражених. І що ми в цій справі надовго.

Поки два тижні карантину, але готові до гіршого

Нещодавно ходили гуляти, парк був наповнений сім’ями з дітьми, бігунами і велосипедистами. І це в робочий день ввечері. Схоже, у людей більше немає інших альтернатив, щоб якось підтримувати себе у формі і дихати свіжим повітрям. Скоро і там черги будуть:)

З позитивного: люди точно стали більше один одному дзвонити і спілкуватися онлайн. Особливо з сім’ями, хоча раніше могли взагалі раз на місяць зустрітися.

Влада каже, що карантин на два тижні, але з застереженням, що може бути продовжений. Тому ми нічого не плануємо. 

Надія каже, що з чоловіком зараз вибираються гуляти тільки в максимально безлюдні місця

У мене були плани летіти в Париж в травні, але я на 90% впевнена, що поїздку доведеться скасувати. Ходять чутки, що така ситуація триватиме мінімум до вересня.

Отже, варто просто робити все від нас залежне в цій ситуації: прийняти умови гри і допомогти своєму виду вижити 🙂

Польща. Порожні полиці в магазинах та страх, що не вистачить лікарень

 <strong>Валентина</strong> “/></div><div class=

Валентина

Працює в Гданську у філії голландської фірми 

Довідка. Загалом в Польщі виявили 378 випадків захворювання. Шість людей – померли. 20 березня Польща запровадила стан епідемії через поширення коронавірусу.

По місту, в цілому, трохи паніки є, але всі роботодавці відправили працівників на карантин. Мої керівники не наполягали на роботі з дому, а ось одна моя подруга пішла з понеділка на домашній офіс.

Я дуже не люблю піддаватися паніці, мені це нагадує часи СРСР. Спокійно сприйняла карантин, далі ходжу на роботу, те що руки потрібно мити – так це завжди треба було робити. 

Мої шефи ще минулої середи, 11 березня, в Барселоні були, але потім швидко купили квитки додому в суботу, коли зрозуміли, що кордони можуть закрити. На роботу не ходять, самоізолювались.

Засоби захисту задорогі, в аптеки пускають по 2 людини

Закриті ресторани, кафе, театри, школи, садочки. Але магазини та аптеки нормально працюють. Хоча в аптеки пускають максимум по 2 людини.

Маски та антисептики дуже подорожчали. Ще в січні я купила маски випадково: їхала в гості до подруги, а в неї діти хворіли. Купила я тоді кілька масок за 3.50 злотих, а  зараз одна може і 12 злотих коштувати. Антисептики є, але їх теж розбирають швидко.

Проте немає прямо дефіциту: якщо товару немає в одній аптеці, то в іншій точно знайдете.

Збезлюднілі вулиці Гданська

Люди вірять, що все минеться за 2 тижні

Всюди по Гданську розклеєні плакати, що таке коронавірус і яких запобіжних заходів потрібно дотримуватися. Люди дуже переживають, що не вистачить місця в лікарнях, це я часто чую.

Але, в цілому, всі вірять, що за два тижні все пройде. Не знаю чому саме за два тижні.

Життя в самоізоляції

Не ходжу особливо в публічні місця, зараз мій маршрут – це будинок-робота-магазин-будинок.

Нічого особливого під час карантину не роблю: як мила руки після вулиці, так і мию. П’ю більше вітамінів і фрукти їм. І чай з лимоном, звісно. 

Порожні робочі місця в офісі, де працює Валентина

Великою втратою для мене стала відсутність спортзалу – закрили. Доводиться йогою вдома займатися. Ось погода налагодиться, до моря почну бігати. Ну і більше на вивчення мов є часу, після роботи нікуди ж не вийти.

Думаю, це швидко не закінчиться, не за два тижні точно. Просто потрібно себе берегти і кайфувати кожен день. З користю для себе проведіть цей карантин, якщо вже нікуди від нього не дінешся.

Коментарі

Суспільство

Український трилер «БожеВільні» зібрав понад 4 мільйони гривень за три тижні прокату

Опубліковано

Дебютний трилер Дениса Тарасова «БожеВільні» продовжує привертати увагу глядачів. За три тижні прокату стрічка зібрала понад 4,1 млн грн, а її подивилися більше ніж 26 тисяч людей.

Про це повідомили у Державному агентстві з питань кіно.

Про що фільм?

«БожеВільні» занурює глядачів у похмуру реальність каральної психіатрії в СРСР 1970-х років.
Головний герой, Андрій, потрапляє до психіатричної лікарні через захоплення забороненою західною рок-музикою. Перед ним стоїть непростий вибір: співпрацювати з КДБ чи розкрити правду про тортури, які переживають ув’язнені.

Відео: FILM.UA Group

Читати також: Український «Щедрик» прозвучав у рекламі Chanel (ВІДЕО)

Що кажуть глядачі?

Фільм вирізняється атмосферою, яка тримає у напрузі до останньої хвилини, та вражає глибоким розкриттям теми тоталітарного гніту.

Стрічка стала важливим внеском у популяризацію українського кіно і розкриття тем, які довгий час залишалися табу.

Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.

Фото обкладинки: фільм «БожеВільні».

Коментарі

Читати далі

Суспільство

«Громади зобов’язані допомагати переселенцям». Як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

У Бобровицькій громаді на Чернігівщині зараз живуть понад 2 тисячі переселенців. Крім житла, роботи, гуманітарки та допомоги з документами, ці люди потребують психологічної підтримки, тому влада у співпраці з благодійниками створила для них безкоштовний соціально-психологічний простір.

Як це реалізували, розповідає ШоТам.

Михайло Ділок

директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.

Уся допомога є безкоштовною

Наш соціально-психологічний простір створений на базі місцевого центру надання соціальних послуг. З втіленням цього проєкту нам допомогла благодійна організація «Право на захист». Усі послуги простору безкоштовні.

Крім як по психологічну допомогу, переселенці приходять до нас із різними питаннями. От днями чоловік з інвалідністю із Запорізької області звертався щодо ремонту електрики в будинку, куди його заселили. Інша сім’я живе в будинку, де немає газу, тому потрібно допомогти з дровами, адже стало холодніше. Ми стараємося всім допомогти, чим можемо — надаємо продукти, постіль, теплий одяг, через благодійників дістаємо ліки, допомагаємо оформити документи.

Центр соціальних послуг Бобровицької сільської ради. Фото: ШоТам

Геннадій Іванюк

виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області 

«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»

Наша Бобровицька громада має значну допомогу від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» — матеріальну підтримку, а також тренінги для фахівців. Нам допомагають відновитися після бойових дій, адже росіяни окупували 9 сіл громади та знищили понад 160 будівель. 

Проєкт виділив нам багато необхідної техніки: пересувні фари для роботи вночі, екскаватор для ремонту доріг, а також чотири дробарки для переробки деревини. Тепер ми безкоштовно забезпечуємо переселенців дровами, аби вони могли опалити своє нове житло. 

Їхні діти навчатимуться у відновленій опорній школі, адже «ГОВЕРЛА» фінансує там ремонт і допомагає створити бомбосховище. Проте не менш важливим є й моральний стан переселенців, тому ми створили для них соціально-психологічний простір. У майбутньому хочемо виділити під нього окреме приміщення та найняти на роботу більше фахівців.

Геннадій Іванюк і Михайло Ділок спілкуються про розвиток соціально-психологічного простору. Фото: ШоТам

Вважаю, що громади зобов’язані допомагати переселенцям знайти житло та роботу, адже ці люди втратили свій дім. Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно, і щоб вони не мусили їздити по інших містах у пошуках житла.

Марина Бушеленко

психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді

Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти

Я — дружина загиблого воїна, мама та психологиня, яка щось робить, аби допомогти іншим. Коли люди покидають свій дім і переїжджають у нове середовище, вони не знають, що на них чекає. 

Ми зустрічаємося з клієнтами індивідуально раз на тиждень, сеанс триває 45 хвилин. Часто до мене звертаються молоді мами з дітьми, які стають розгубленими на новому місці.

От нещодавно до мене приходила жінка з Сум, у якої там залишилися батьки. Через це вона відчуває постійну тривогу, тому я стараюся допомогти їй зібратися та навчитися боротися з тривогою, аби не переносити її на свою дитину. 

Часто люди бояться психологів, але ми хочемо допомогти. Я не даю порад, не засуджую, а слухаю та намагаюся допомогти розібратися з хаосом в голові, скерувати людину в правильному напрямку. Тоді на душі стає легше, адже зі мною можна поплакати та бути собою.

Переселенка Лариса Бабій на прийомі в психологині Марини Бушеленко. Фото: ШоТам

Після нашої роботи вони завжди дякують і зазначають, що бачать зміни: діти адаптуються в садочках, налагоджують сон і свій емоційний стан. Я допомагаю жінкам звернути увагу на власні бажання та згадати про свої базові потреби.

Я завжди раджу планувати своє майбутнє, бо якщо ви знаєте, чого прагнете, то відволікаєтеся від стресу. Насамперед це потрібно дорослим, але я працюю також з дітьми та підлітками. Перші сеанси ми проводимо за присутності їхніх батьків, а далі вже самі.

Марина Бушеленко біля будівлі соціально-психологічного простору для переселенців Бобровицької громади. Фото: ШоТам

Зараз ми починаємо співпрацювати з психологами з інших центрів, а ще плануємо проводити для переселенців у місті різноманітні тренінги. Наступного літа хочемо відкрити інклюзивну кімнату для дітей з інвалідністю та загалом завдяки психологічним технікам допомагати людям жити краще.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Києві відкрили реабілітаційний центр для військових та рятувальників

Опубліковано

На базі медичної установи МВС у Києві запрацював сучасний реабілітаційний центр RECOVERY — 14-й у національній мережі.

Про це повідомляють в інстаграм-сторінці центру.

Реабілітація за світовими стандартами

Центр щороку прийматиме до 2 тисяч пацієнтів — військових, поліцейських та рятувальників, які зазнали поранень під час бойових дій. Заклад оснащений сучасним обладнанням, зокрема:

  • тренажерами для відновлення після мінно-вибухових травм;
  • апаратами віртуальної реальності, що роблять реабілітацію цікавою завдяки гейміфікації;
  • системами для точного оцінювання прогресу пацієнтів.
Фото: RECOVERY

Читати також: У Києві відреставрують «Будинок з комахами», збудований у 1893 році (ФОТО)

Команда та інклюзивність

З пацієнтами працює мультидисциплінарна команда — лікарі, фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи та інші спеціалісти. Простір центру створений із дотриманням принципів інклюзивності, забезпечуючи доступність для всіх категорій пацієнтів.

Нагадаємо, що на Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО).

Фото обкладинки: RECOVERY.

Коментарі

Читати далі