Суспільство
KALUSH проти Андруховича. Чи зможеш ти відрізнити панчі українських реперів від віршів сучасних поетів? (ТЕСТ)
Після радіодиктанту національної єдності соцмережі вибухнули мемами та жартами про Юрія Андруховича. Користувачі запевняли, що письменник читав занадто швидко, і навіть порівнювали його з реперами. Та чи зможеш ти відрізнити тексти того ж Андруховича від цитат із треків сучасних українських виконавців?
«За те що живу і за те що пишу За хороші фільми,нормальну траву За тебе включно,за наше життя За всю цю музику без кінця»
А це фрагмент вірша письменника та перекладача Андрія Любки. Сьогодні він пише здебільшого прозові книги, але віддані шанувальники точно пам’ятають романтичні та подекуди брутальні вірші Любки.
«Йоу, козаче, за нами ніхто не плаче. Сірий степ нам – ліжко, і стіл, і дім»
Це рядки з поезії письменниці та режисерки Ірини Цілик. Торік вона стала лауреаткою американського кінофестивалю «Санденс» за найкращу режисерську роботу у категорії світового документального кіно за стрічку «Земля блакитна, ніби апельсин».
«шукаємо весну там де цвіллю поросло. вона сміливо так чоло мені цілує перед сном, знову ледве добігаєм до останнього трамваю. відриває від землі, але я тебе тримаю»
Чудова нагода послухати треки репера Паліндрома (справжнє ім’я – Степан Бурбан). До речі, він є автором саундтреку до стрічки «Ваш Василь» про поета Василя Стуса.
«а в задумі було – живи і плодись, а в задумі було – радій і кохайся. но вася така сложна штука ця жизнь шо главне свого не прогледіти шансу»
Іздрик – один із творців станіславського феномену. У книжкових магазинах безліч його книг, а самого автора вважають справжньою легендою сучасної української літератури. Він самобутній, відвертий, прямий у висловлюваннях та чесних у своїх текстах. Чи варто читати? Безумовно.
«Рідна хата пахне пирогами з вишнями із печі. Снилось, як світив фарами ближніми уночі. І бачив, баба з дідом в хаті крутили калачі. От би зараз діда постукать би по плечі»
Йой, тут складно було помилитися, адже цей трек вже облетів всі радіостанції. Так, це гурт KALUSH, який вміє створювати абсолютно нову, але водночас близьку та рідну музику.
«Добре, добре, знищуй листи, стирай номери, пали мости, просто стирай, просто громи, ми вдосталь мали цієї зими»
Ці рядки належать одному з найвідоміших письменників сучасної України – Сергію Жадану. До речі, його сміливо можна назвати й музикантом. Що послухати? Гугліть гурти «Жадан і собаки» та «Лінія Маннергейма».
«Коли ти хотіла чіткі стосунки, спільні прогулянки і вечері, кожен збирав свої речі до сумки і зачиняв перед носом двері»
Автор цих рядків – письменник та журналіст Павло Коробчук. Якщо бажаєте ближче познайомитися з його поезіями – шукайте збірку «Хвоя». А для поціновувачів прози радимо книгу «Ключові клапани».
«Бога немає, мам! Як він мене забере? Страху немає, це означає, що не існує і смерті. Все було б добре, та нам всім під ноги з дерев Цієї осені падали зверху тільки порожні конверти»
Це фрагмент треку «Спалах». Автор – репер Freel (Андрій Шалімов), який раніше був учасником гурту «На Відміну Від».
«У приміщенні церкви відкрито вокзал: почекальні, лампади, ікони, кабіни. Перелюднені хори гудуть, мов казан, a в касирок вуста, як фальшиві рубіни»
Це цитата з поезії Юрія Андруховича «Зміна декорацій», що належить до циклу «Листи в Україну». Ці тексти письменник створив восени 1990-го року під час свого перебування у Москві.
«твоя відсутність така заплутана твої приходи такі наповнені ти недочута ти переслухана ти божевільна ти некерована»
Його голос ви точно чули бодай раз! І ні, він не репер, а журналіст, письменник та спортивний коментатор.
«Вони хотіли крил, жити з ними на землі Розправлених вітрил на своєму кораблі Підкорених вершин, прямих попадань у ціль Але життя – відбиток із літер на муці»
Схоже на якусь «класичну» поезію, але ні. Це рядки з треку «Коли ховають молодих» реперки Alyona Alyona.
Поділіться своїми результатами:
Історія Тетяни Кунденко
Весілля, що стало символом віри в майбутнє
Коментарі
Про відбудову
Що планують зробити?
- кабінети лікарів;
- приміщення для щеплень;
- зону реабілітації.
Коментарі
Біотехнологиня та вчителька пішли зі своїх робіт, щоби розвивати прифронтове Запоріжжя. А тепер попри обстріли навчають молодь урбаністики, а жінок — робототехніки. Повну історію героїнь ми розказали на ютуб-каналі ШоТам.
Історія героїнь випуску
Світлана Мамай готувала дітей до успішного складання ЗНО у приватній школі. Та її цілі змінилися, коли на Запоріжжя полетіли ракети, а на околицях точилися бої. Тоді одразу зупинили навчання, а Світлана бачила себе лише у волонтерстві.
«Усе було досить сумбурно — невідомо, що далі. Розгублені діти, розгублена певною мірою я, втрата соціальних напрацювань, які в мене були. Тобто те, що в мене було важливим у викладанні — взаємодія з людьми, це енергетика, яку ти можеш отримувати, — воно повністю зникло», — поділилася культурна менеджерка ГО «Молодь Онлайн» Світлана Мамай.
Читайте також: Підприємець із Вінниці відкрив енергонезалежну реберню на воді (ВІДЕО)
У волонтерському штабі вона зустріла Анастасію Торянік, яка полишила роботу в біотехнологічній кампанії, аби надавати гуманітарну допомогу. Світлана та Анастасія спрацювалися і скоро опікувалися волонтерськими групами.
Та невдовзі ГО, яка координувала штаб, припинила роботу. Колежанки опинилися перед вибором: повертатися до звичних справ чи повністю йти в активізм. Тож вони долучилися до ГО «Молодь Онлайн», якій саме бракувало лідерок.
Тепер Анастасія організовує навчання для молоді Запоріжжя, а Світлана займається урбаністикою.
Про те, як активістки розвивають громадське життя у власному місті, дивіться повне відео на ютуб-каналі ШоТам. Це відео створили завдяки підтримці Уряду Канади в межах проєкту «Голос жінок і лідерство Україна», що впроваджує Український Жіночий Фонд.
Раніше ми писали, як режисерка відкрила власну кіностудію: 17 років до мрії (ВІДЕО).
Фото: ютуб-канал ШоТам
Коментарі