Кабмін вирішив відновити Дорожній фонд

Боєць взводу ударних БПЛА 4-го батальйону 77-ї окремої аеромобільної бригади  Десантно-штурмових військ ЗСУ знищує окупантів на Борівському напрямку.

Відео розмови з Карасем і його роботи було викладено 3 липня.

Для ефективного знищення ворога FPV дрони застосовують не лише на рівні бригади, але й на рівні батальйонів.

Взводи ударних БПЛА безпощадно знищують ворогів, які штурмують наші позиції. Пілоти палять техніку і відправляють окупантів на той світ.

Читайте також: В Україні запустилися центри допомоги вступникам

Карась один з таких пілотів, що захищають Україну.

Відео за посиланням.

Нагадаємо, на Буковині запрацювало «соціальне таксі»: для кого призначено.

Фото: 77-ї окремої аеромобільної бригади  Десантно-штурмових військ ЗСУ

У зв’язку з війною, кількість людей в Україні, які втратили кінцівки, на жаль, зростає. Все більше ми бачимо наших захисників і захисниць, а також цивільних українців з серйозними травмами та ампутаціями. Як правильно реагувати і поводитися в таких ситуаціях, що можна говорити і робити, а чого слід уникати?

ШоТам розповідає правила спілкування, що сформували UNBROKEN Ukraine, з людьми, які втратили кінцівки.

Правило 1 – Не витріщайтеся

Якщо ви зустріли людину без кінцівки або з протезом – не розглядайте їхню травму. Людині буде це неприємно, вона почуватиметься ніяково та некомфортно.

Правило 2 – Не ігноруйте

Зустрівши людину з інвалідністю, ми часто почуваємося розгубленими. Не знаємо, що казати, як реагувати, і тому обходимо стороною чи уникаємо спілкування з ними. Люди з інвалідністю є такими ж громадянами як і кожен із нас, багато з них поклали своє здоров’я, захищаючи наше життя. Вони заслуговують на нашу увагу та повагу.

Правило 3 – Не питайте про травму

Часто людям важко згадувати про поранення чи травмування. Якщо вам важливо дізнатися про це, спочатку запитайте, чи комфортно їм розмовляти про цей досвід.

Читайте також: 10 фактів про «сонячного кларнета» української поезії: Павло Тичина

Правило 4 – Не жалійте

Важливо не жаліти, а співчувати. Яка різниця? Коли ми жаліємо людину, ми дивимося на те, що людина втратила, хочемо сказати їй «бідний/бідна». А коли ми співчуваємо, то бачимо те, що в неї є. Її силу та витривалість. Ми поважаємо її, але нам шкода, що їй довелося багато пережити.

Правило 5 – Не допомагайте, якщо вас про це не просили

Завжди спочатку питайте, чи потрібна людині допомога, і ніколи не торкайтесь людини з інвалідністю чи їхніх допоміжних засобів пересування без їхнього дозволу. Це не просто неввічливо, такими діями ви можете порушити баланс та нашкодити людині. Якщо ваша допомога доречна, вам про це скажуть.

Правило 6 – Не кажіть «Одужуй!»

Якщо ви зустріли людину з протезом у публічному місці, то, ймовірно, вона вже одужала. А втрачена кінцівка, на жаль, вже не відросте навіть якщо ви цього будете бажати від щирого серця.

Правило 7 – Не розпитуйте

Пацієнти пригадують випадки, коли з ними намагалися зав’язати розмову, щоб продемонструвати підтримку. Інколи люди запитують про історію поранення чи травмування або про деталі реабілітації. Не всім приємно згадувати цей досвід, тому спершу варто запитати: чи комфортно людині розмовляти про досвід поранення чи реабілітації.

Нагадаємо, українці можуть повернути частину коштів за оплату навчання

В умовах воєнного стану підтримка психологічного добробуту є вкрай важливою як для військових, так і для цивільних. Уряд України опублікував рекомендації, як отримати безоплатну фахову допомогу з ментального здоров’я.

Про це повідомляє Урядовий Портал.

Де можна отримати допомогу

• Сімейний лікар, терапевт або педіатр: проведуть діагностику психічного стану, нададуть консультації щодо підтримки ментального здоров’я та направлення до вузьких спеціалістів (невролог, психолог, психіатр) за потреби.
• Амбулаторне лікування: самостійне звернення до фахівців у медзакладах, що мають договір з НСЗУ (без направлення).
• Стаціонарне лікування: спеціалізовані заклади надають широкий спектр послуг (без направлення).

Пацієнти можуть самостійно звернутися до психолога або лікаря-психіатра (якщо є симптоми психічного розладу) у медичному закладі, що має договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Направлення в такому випадку не потрібне.

Також Спеціалізовані заклади надають психіатричну допомогу в стаціонарі. Для звернення направлення також не є обов’язковим.

Читайте також: Між Україною та Норвегією продовжено «транспортний безвіз»

Допомогти також можуть мобільні мультидисциплінарні команди. Ці команди виїжджають до пацієнтів за місцем їхнього перебування. Для отримання такої допомоги необхідне направлення від сімейного лікаря або психіатра. Контакти лікарень, де працюють мобільні психіатричні команди, можна дізнатися в контакт-центрі НСЗУ за номером 16-77.

Важливо пам’ятати послуги з охорони ментального здоров’я є безоплатними для пацієнтів. Уряд України закликає громадян піклуватися про своє психічне здоров’я та не залишатися наодинці зі своїми проблемами.

Мобільні мультидисциплінарні команди: виїжджають до пацієнта за направленням сімейного лікаря або психіатра. Контакти – за телефоном 16-77.

Нагадаємо, мобільні оператори збільшуватимуть кількість генераторів на станціях зв’язку Київщини.

Фото: Урядовий портал