Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка декорування тканини за допомогою штампів, відома на наших землях ще з часів Русі.
Завдяки оригінальним хусткам і шемагам майстер розповідає про культуру рідного регіону, адже більшість штампів відтворюють локальні орнаменти.
Як захопився вибійкарством і передає сенси через хустки, Костянтин розповів ШоТам.
Усе почалося після подарунка на Новий рік
Костянтин працює виконавчим директором благодійної організації. До того, як займатися вибійкарством, чоловік тривалий час оздоблював різноманітними принтами одяг, сумки та взуття. Використовував пензлик та акрилові фарби, аж доки на Новий рік дружина Інна подарувала йому набір штампів — вона працює у сфері збереження культурної спадщини, тому цей подарунок став поєднанням спільних інтересів.
Костянтин Данильченко з власними виробами. Фото з фейсбука майстерні «Будяк Кучерявий»
Костянтин використав свої перші штампи для створення хусток, які подарував друзям на дні народження. Так почалося його захоплення вибійкарством, яке стало улюбленим заняттям для проведення вільного часу. Аби напрацювання не загубилися й про них могли дізнатися інші, чоловік зареєстрував у квітні 2020 року сторінку в соцмережах.
Від початку це не було якоюсь комерційною ідеєю, але хустки людям сподобалися, і вони почали пропонувати кошти. Відразу народилася і назва творчої майстерні — «Будяк Кучерявий»:
«Я підібрав саме таку назву, адже хотів використати якесь питомо українське слово, яке не зустрічається в російській, — тому обрав будяк. До того ж, це така річ, про яку знають всі, але можуть не помічати. Але я вважаю, що красу бачать ті, в кого вона вже є всередині. Ці сенси я й поширюю своєю творчістю через хустки».
Костянтин Данильченко тримає одну з перших власних хусток. Фото з фейсбука майстерні «Будяк Кучерявий»
Кожен виріб не має аналогів
У своїй майстерні Костянтин виготовляє вироби інтуїтивно, керуючись внутрішніми відчуттями. Каже, що спершу створював орнаменти, а потім вже надавав їм сенс:
«А згодом клієнти самі просили завжди додавати цей опис, адже їм було цікаво, якими я їх бачу та які сенси вкладатиму у вироби для них. Я намагаюся робити кожен виріб індивідуальним для кожної людини, тому він не має аналогів. Іноді люди просять зробити хустку на подарунок і діляться інформацією про людину, якій хочуть її презентувати».
Подарунок для 70-річної жінки від її дітей: гострі трикутники символізують непрості випробування в житті, а промінці — увагу, тепло та любов від дітей. Фото з фейсбука майстерні
Спершу майстер працював з дерев’яними штампами, а тепер спільно з проєктом «Баба Єлька» досліджує давні орнаменти Кропивниччини, перемальовує візерунки та видруковує їх з пластику на 3D-принтері.
Дерев’яні штампи з майстерні Оксани Білоус, якими користується Костянтин. Фото з фейсбука майстерні «Будяк Кучерявий»
Костянтин переважно використовує акрилові фарби, адже вони нетоксичні та швидко сохнуть, — тонким шаром наносить фарбу на штамп і робить сильний відтиск. Майстру подобається не лише сам процес, але й те, що так вдається поширювати культурний код і місцеву культуру:
«Організація “Баба Єлька” знайшла на Кропивниччині давній рушник з унікальними візерунками та привезла його у свою майстерню. Добре, якщо люди матимуть бажання його побачити, але ще краще — перенести візерунки на одяг. Це модно й сучасно, а власники такого одягу стають амбасадорами української культури».
Штампи з Гімалаїв та особливий шемаг для Залужного
Костянтин уже створив понад дві сотні хусток. Іноді він дарує шемаги військовим, аби віддячити за службу, а один такий шемаг навіть є у самого Валерія Залужного.
Подружжя Євгена та Марії Воротилів подарувало шемаг Валерію Залужному на знак подяки. Фото з соцмереж Марії Воротило
У 2022 році трапилася історія, яка швидко стала популярною в соцмережах —Валерій Залужний одружував військового з його коханою. Аби віддячити за таку честь, жінка замовила для колишнього головнокомандувача орнаментований шемаг, а Костянтин зробив його як подарунок:
«Згодом Марія розповіла мені, що цей шемаг Валерій Федорович забрав додому, хоча більшість подарунків зберігав у кабінеті. Мені було дуже приємно це почути».
Шемаг від «Будяка Кучерявого». Фото з соцмереж майстерні
А ще хустки від «Будяка Кучерявого» має весь гурт «ДахаБраха», адже Костянтин заздалегідь дізнався, що мав опинитися з ними в одному місці. За кілька днів майстер зміг створити для всіх орнаменти та подарувати вироби перед концертом.
Ще одна українська виконавиця Катя Chilly також отримала хустку, а натомість презентувала Костянтину набір штампів, які привезла з Гімалаїв.
Костянтин Данильченко з учасниками гурту «ДахаБраха», яким подарував свої вироби. Фото з соцмереж майстерні «Будяк Кучерявий»
Ще один спосіб розповідати світові про нашу культуру
Крафтові вироби з вибійками, які створив Костянтин, уже носять у Кропивницькому, а ще в США, Італії, Іспанії та Німеччині:
«Часто в мене замовляють хустки українці з діаспори, адже хочуть щось із України, і щоб воно мало персоналізований компонент. Одна сім’я переселенців з-за кордону замовила в мене хустку, аби віддячити жінці, яка прийняла їх у себе, та поділитися частинкою нашої культури».
У середньому вибійкар виготовляє одну хустку за тиждень. Вартість — від 2,5 до 3,5 тисяч гривень. Половину отриманих коштів майстер передає на потреби ЗСУ, а якщо люди замовляють шемаги для військових, то робить їм знижку.
Зараз у майстра вже є черга на наступні півтора року. Крім створення хусток, Костянтин проводить майстер-класи, і учасники можуть забрати свої вироби з собою.
Пакування виробів з вибійкою.Фото з соцмереж майстерні «Будяк Кучерявий»
«Вибійкарство є для мене іншим виміром життя, коли довкола новини про війну та смерті людей. Своєю творчістю я хочу звернути увагу людей на щось приємне та красиве, яке має допомагати нам відновлюватися та бути стійкішими. А ще мені подобається підсилювати гарні риси людей. Я щоразу чекаю на відгук про роботу, бо це завжди для мене виклик і водночас натхнення».
Київський академічний драматичний театр на Подолі заснував Віталій Малахов у 1987 році та керував ним 34 роки. Відтепер заклад матиме його ім’я.
Про це повідомили у Київській міській державній адміністрації.
Про Віталія Малахова
Ім’я Віталія Малахова присвоїли театру 21 листопада у КМДА, аби відзначити його вагомий внесок у культуру України.
«Саме під його керівництвом театр став справжнім явищем не лише у столичному житті, а й в Україні та світі. Віталій Юхимович був водночас вправним менеджером і творчим розбишакою. І саме завдяки цим талантам відбувся ще й як Вчитель. Він перетворив Театр на Подолі на простір, де народжувались і народжуються нові театральні форми та концепції», — зазначила голова постійної комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Вікторія Муха.
Як вказує Вікторія Муха, його постановки відрізнялися глибоким психологічним підходом щодо розкриття образів у виставах. Вона додає, що режисер театру ще за життя став корифеєм сучасного українського театру.
Малахов створив десятки вистав та реприз. Він здобув звання Народного артиста України, нагороди та відзнаки. У 2022 році він отримав звання Почесного громадянина міста Києва.
«Дуже важливо, що вихованці Віталія Малахова, молоді й талановиті режисери, продовжують втілювати його ідеї під керівництвом великого Богдана Бенюка. Дух новаторства та повага до класики — оце і є мікс, який залишив нам Віталій Малахов», — додала чиновниця.
Раніше ми писали про те, як ветерани перетворюють досвід у театральне мистецтво.
В Україні випустили перший трейлер фільму «Дім за склом», який зняв режисер Тарас Дронь. Картину вперше представили на Варшавському кінофестивалі.
Про це повідомили в Державній агенції з питань кіно.
Сюжет стрічки
У фільмі розповідають про українську архітекторку Вікторію, у якої зникає донька разом із її хлопцем. Їх звинувачують у торгівлі наркотиками, і це руйнує репутацію головної героїні. Вона намагається не втратити важливий проєкт і починає вести власне розслідування.
Стрічка вийде на екрани кінотеатрів з 20 лютого 2025 року.
Відео: ютуб-канал FILM.UA Group
Фільм створили за підтримки Державного агентства України з питань кіно, компанії Директорія Кіно та за участі кінокомпаній Highbit Media, Cinelab, Nord Production, Black Photon, Сучасне Українське Кіно і D Facto Motion.
Нагадаємо, що на Роттердамському кінофестивалі покажуть ретроспективу українського режисера.
До дня десантно-штурмових військ ЗСУ військові та музиканти з «Культурного десанту» опублікували кліп на пісню «Під бахмутським дощем». Ця композиція стала кавером на пісню Дарини Красновецької (Darisha) під назвою «Під вінницьким дощем».
Автори з «Культурного десанту» створили новий текст про бійців ДШВ та надали йому звучання у стилі хард-рок. Слова до пісні написали волонтер Михайло Шелепетень та очільник «Культурного десанту», капітан ЗСУ Миколай Сєрга.
«Михайло Шелепетень виступав на фронті з “Культурним десантом”. Я почув приспів у його виконанні, запропонував йому нову версію пісні. Вже через пів години написав текст. Ця пісня та кліп на неї — наше привітання воїнам Десантно-штурмових військ, наша шана українським десантникам», — говорить Миколай Сєрга.
У музичному відео знявся військовий-десантник. Він воював під Бахмутом та на інших ділянках фронту. Наразі він працює інструктором у 199-му навчальному центрі ДШВ ЗСУ. Усі інші солдати у кліпі також є військовими та мають бойовий досвід.
Відео: ютуб-канал Cultural Forces Music
«Це відео — маніфест українського десантника, який покликаний мотивувати себе та своїх побратимів. Попри втому, наші воїни продовжують захищати свою країну, спираючись на глибинні цінності — сімʼю, любов до Батьківщини та пам’ять про загиблих побратимів», — написали представники «Культурного десанту».
Зйомки кліпу «Під бахмутським дощем». Фото: представники «Культурного десанту».
Про «Культурний десант»
«Культурний десант» — об’єднання військових, які мають творчі та креативні навички. Їхня головна мета — покращити морально-психологічний українських оборонців завдяки культурі. На різних напрямках фронту постійно працюють кілька мобільних творчих груп. Також дві групи артистів виступають для поранених бійців в шпиталях, реабілітаційних і навчальних центрах ЗСУ.
Щомісяця вони проводять близько 200 виступів для бійців Сил оборони. Серед учасників об’єднання є відомі українські артисти з бойовим досвідом. Разом із цим вони співпрацюють із цивільними артистами та митцями.
Нагадаємо, що рок-гурт Metallica опублікував виступ українського бандуриста, військовослужбовця ЗСУ Тараса Столяра.
Раніше ми писали, що «Культурний десант» випустив пісню «Поговорімо» — звернення військового до цивільних, які втомилися від війни.
Коментарі