Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
dsc 0999 2 dsc 0999 2

Суспільство

У Чорнобильській зоні відкрили нові туристичні маршрути. Що покажуть?

Опубліковано

У Чорнобильській зоні відчуження з’явилися 4 нові маршрути для туристів. Про це повідомляє прес-служба державного підприємства “Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження”.

Маршрути розробляли, згідно з побажаннями відвідувачів, а також з дотриманням усіх вимог радіаційної безпеки.

“Більшість місць, до яких ведуть нові маршрути, вже стали символами зони відчуження, і тепер кожен охочий зможе побачити їх на власні очі та зануритися в історію того Поліського краю, яким він був задовго до аварії на Чорнобильській АЕС”, – зазначають у відомстві.

Повідомляється, що усі маршрути перевірені дозиметристами і безпечні для відвідування.

Які це маршрути?

Маршрут № 12 “КПП “Дитятки” – Бички – Замошня” пролягає через 5 сіл, де збереглися традиційні поліські зрубні хати та господарські будівлі ХІХ століття. Окрім того, на маршруті можна буде побачити діючий Чорнобильський пустельний Свято-Микільський жіночий монастир, залишки старообрядницьких церков та кладовищ (с. Замошня і с. Бички), місце давнього виробництва заліза із болотної руди (с. Рудня-Вересня) і насолодитися природою Чорнобильського заповідника.

Маршрут № 13 “ЧАЕС – станція Янів – Новошепеличі – Луб’янка” проведе відвідувачів до відомої покинутої електрички на околиці станції Янів, ритуального хреста-фігури на розвилці доріг та історичної сосни у формі тризуба, перенесеної з Рудого лісу. Також можна буде відвідати садибу останнього мешканця 10-кілометрової зони Сави Ображея та інші зрубні будівлі середини ХІХ – початку ХХ століть.

Маршрут № 14 “Чорнобиль – лівий берег р. Прип’ять – Ладижичі – Теремці” сподобається поціновувачам річкових ландшафтів. Відвідувачі побачать колишню паромну переправу через річку Прип’ять, місце впадіння річки Брагінки у Прип’ять, ландшафт виходу до Дніпра та історичного Чорнобиля і традиційні господарські будівлі і хати поліщуків.

Маршрут № 15 веде до літописного Чорнобиля Х-ХІІІ століть, Чорнобильського замку ХVІІ – ХVІІІ століть, старовинного кладовища та Домініканського монастиря ХVІІ століття. Також відвідувачі зможуть побачити історичні узвози Чорнобиля, що вели на Поділ, та територію археологічних розкопок.

Скільки туристів у Чорнобилі?

У 2017 році кількість відвідувачів Чорнобильської зони, збільшилася більш ніж на третину. Офіційно торік зону відчуження відвідали 3 520 делегацій або 49 758 осіб, з яких частка іноземних туристів становила 70% або 34 838 осіб з 114 країн.

При цьому до 2016 року зону відчуження відвідали 2 857 делегацій або 36 781 осіб, з яких частка іноземних туристів становила 66% або 24 492 осіб з 93 країн.

Туризм відіграє важливу роль у подоланні негативних наслідків аварії, у закріпленні її уроків та відродженні як самої зони, так і прилеглих до неї територій. Подорожі в Чорнобиль приваблюють людей не лише тим, що це місто небезпеки та катастрофи, а й тим, що це покинуте місце, в якому скупчились страждання та енергетика мешканців. Що ще можна подивитись?

Серед основних цікавинок для туристів – законсервована ЧАЕС, колись секретний об’єкт “Чорнобиль-2”, ночівля у чорнобильському готелі.

Але найбільшу зацікавленість у них викликає залишене людьми колись майже 50-тисячне місто енергетиків Прип’ять. Оглядове колесо в центрі Прип’яті давно стало символом Чорнобильської трагедії. Тепер воно може стати символом прибутку. Тисячі людей кожного року приїжджають до України, щоб його побачити.

 

Коментарі

Натисни та коментуй

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Суспільство

Український трилер «БожеВільні» зібрав понад 4 мільйони гривень за три тижні прокату

Опубліковано

Дебютний трилер Дениса Тарасова «БожеВільні» продовжує привертати увагу глядачів. За три тижні прокату стрічка зібрала понад 4,1 млн грн, а її подивилися більше ніж 26 тисяч людей.

Про це повідомили у Державному агентстві з питань кіно.

Про що фільм?

«БожеВільні» занурює глядачів у похмуру реальність каральної психіатрії в СРСР 1970-х років.
Головний герой, Андрій, потрапляє до психіатричної лікарні через захоплення забороненою західною рок-музикою. Перед ним стоїть непростий вибір: співпрацювати з КДБ чи розкрити правду про тортури, які переживають ув’язнені.

Відео: FILM.UA Group

Читати також: Український «Щедрик» прозвучав у рекламі Chanel (ВІДЕО)

Що кажуть глядачі?

Фільм вирізняється атмосферою, яка тримає у напрузі до останньої хвилини, та вражає глибоким розкриттям теми тоталітарного гніту.

Стрічка стала важливим внеском у популяризацію українського кіно і розкриття тем, які довгий час залишалися табу.

Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.

Фото обкладинки: фільм «БожеВільні».

Коментарі

Читати далі

Суспільство

«Громади зобов’язані допомагати переселенцям». Як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

У Бобровицькій громаді на Чернігівщині зараз живуть понад 2 тисячі переселенців. Крім житла, роботи, гуманітарки та допомоги з документами, ці люди потребують психологічної підтримки, тому влада у співпраці з благодійниками створила для них безкоштовний соціально-психологічний простір.

Як це реалізували, розповідає ШоТам.

Михайло Ділок

директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.

Уся допомога є безкоштовною

Наш соціально-психологічний простір створений на базі місцевого центру надання соціальних послуг. З втіленням цього проєкту нам допомогла благодійна організація «Право на захист». Усі послуги простору безкоштовні.

Крім як по психологічну допомогу, переселенці приходять до нас із різними питаннями. От днями чоловік з інвалідністю із Запорізької області звертався щодо ремонту електрики в будинку, куди його заселили. Інша сім’я живе в будинку, де немає газу, тому потрібно допомогти з дровами, адже стало холодніше. Ми стараємося всім допомогти, чим можемо — надаємо продукти, постіль, теплий одяг, через благодійників дістаємо ліки, допомагаємо оформити документи.

Центр соціальних послуг Бобровицької сільської ради. Фото: ШоТам

Геннадій Іванюк

виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області 

«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»

Наша Бобровицька громада має значну допомогу від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» — матеріальну підтримку, а також тренінги для фахівців. Нам допомагають відновитися після бойових дій, адже росіяни окупували 9 сіл громади та знищили понад 160 будівель. 

Проєкт виділив нам багато необхідної техніки: пересувні фари для роботи вночі, екскаватор для ремонту доріг, а також чотири дробарки для переробки деревини. Тепер ми безкоштовно забезпечуємо переселенців дровами, аби вони могли опалити своє нове житло. 

Їхні діти навчатимуться у відновленій опорній школі, адже «ГОВЕРЛА» фінансує там ремонт і допомагає створити бомбосховище. Проте не менш важливим є й моральний стан переселенців, тому ми створили для них соціально-психологічний простір. У майбутньому хочемо виділити під нього окреме приміщення та найняти на роботу більше фахівців.

Геннадій Іванюк і Михайло Ділок спілкуються про розвиток соціально-психологічного простору. Фото: ШоТам

Вважаю, що громади зобов’язані допомагати переселенцям знайти житло та роботу, адже ці люди втратили свій дім. Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно, і щоб вони не мусили їздити по інших містах у пошуках житла.

Марина Бушеленко

психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді

Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти

Я — дружина загиблого воїна, мама та психологиня, яка щось робить, аби допомогти іншим. Коли люди покидають свій дім і переїжджають у нове середовище, вони не знають, що на них чекає. 

Ми зустрічаємося з клієнтами індивідуально раз на тиждень, сеанс триває 45 хвилин. Часто до мене звертаються молоді мами з дітьми, які стають розгубленими на новому місці.

От нещодавно до мене приходила жінка з Сум, у якої там залишилися батьки. Через це вона відчуває постійну тривогу, тому я стараюся допомогти їй зібратися та навчитися боротися з тривогою, аби не переносити її на свою дитину. 

Часто люди бояться психологів, але ми хочемо допомогти. Я не даю порад, не засуджую, а слухаю та намагаюся допомогти розібратися з хаосом в голові, скерувати людину в правильному напрямку. Тоді на душі стає легше, адже зі мною можна поплакати та бути собою.

Переселенка Лариса Бабій на прийомі в психологині Марини Бушеленко. Фото: ШоТам

Після нашої роботи вони завжди дякують і зазначають, що бачать зміни: діти адаптуються в садочках, налагоджують сон і свій емоційний стан. Я допомагаю жінкам звернути увагу на власні бажання та згадати про свої базові потреби.

Я завжди раджу планувати своє майбутнє, бо якщо ви знаєте, чого прагнете, то відволікаєтеся від стресу. Насамперед це потрібно дорослим, але я працюю також з дітьми та підлітками. Перші сеанси ми проводимо за присутності їхніх батьків, а далі вже самі.

Марина Бушеленко біля будівлі соціально-психологічного простору для переселенців Бобровицької громади. Фото: ШоТам

Зараз ми починаємо співпрацювати з психологами з інших центрів, а ще плануємо проводити для переселенців у місті різноманітні тренінги. Наступного літа хочемо відкрити інклюзивну кімнату для дітей з інвалідністю та загалом завдяки психологічним технікам допомагати людям жити краще.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Києві відкрили реабілітаційний центр для військових та рятувальників

Опубліковано

На базі медичної установи МВС у Києві запрацював сучасний реабілітаційний центр RECOVERY — 14-й у національній мережі.

Про це повідомляють в інстаграм-сторінці центру.

Реабілітація за світовими стандартами

Центр щороку прийматиме до 2 тисяч пацієнтів — військових, поліцейських та рятувальників, які зазнали поранень під час бойових дій. Заклад оснащений сучасним обладнанням, зокрема:

  • тренажерами для відновлення після мінно-вибухових травм;
  • апаратами віртуальної реальності, що роблять реабілітацію цікавою завдяки гейміфікації;
  • системами для точного оцінювання прогресу пацієнтів.
Фото: RECOVERY

Читати також: У Києві відреставрують «Будинок з комахами», збудований у 1893 році (ФОТО)

Команда та інклюзивність

З пацієнтами працює мультидисциплінарна команда — лікарі, фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи та інші спеціалісти. Простір центру створений із дотриманням принципів інклюзивності, забезпечуючи доступність для всіх категорій пацієнтів.

Нагадаємо, що на Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО).

Фото обкладинки: RECOVERY.

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Культура1 день тому

Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло

Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...

Культура2 тижні тому

Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар 

У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...

Суспільство3 тижні тому

Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями

Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...

Суспільство4 тижні тому

«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи

Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...