Тетерівська громада на Житомирщині дуже мальовнича. Туристи приїжджають сюди, щоб відпочити на природі, поставити намет чи прогулятися пішохідними маршрутами.
Учні місцевого ліцею також займаються кемпінгом, але в них не було обладнання, потрібного для змагань. ШОТАМ розповідає, як школярі та місцева влада почали співпрацювати задля змін.
Любов до кемпінгу привив учитель
Дарина Корольчук — учениця 8 класу Денишівського ліцею. Її вчитель географії Сергій Анатолійович — просто фанат кемпінгу: він не тільки сам цим займається, а й дітей надихає.
«Саме він показав нам, як круто можна проводити час на природі», — каже Дарина.
У ліцеї Дарини уроки з кемпінгу проходять по сезону. Влітку всі тренуються на річці: гребуть на байдарках, вчаться працювати в команді, готуються до змагань. А взимку, коли річка замерзає, уроки переносять у спортзал. Тут учні відпрацьовують пішохідний туризм: працюють з мотузками, вчаться зав’язувати вузли та створювати страхувальні системи.
У Дарини та її команди вже є досягнення — на Житомирщині вони здобули перше місце в сплаві на байдарках по річці Кам’янка. Також дівчина брала участь у змаганнях на Південному Бузі у Вінниці, де протягом п’яти днів команда жила в наметах, готувала їжу на багатті та купалася в річці.
Команді потрібна байдарка та обладнання для підйому на скелі
Але для змагань і тренувань їм було потрібне якісне спорядження.
«Я хочу, щоб ми не просто брали участь, а перемагали. Крім того, це питання безпеки. Наприклад, переправлятися через річку на несправній байдарці чи без належного обладнання небезпечно: сильна течія або пороги можуть перевернути човен, і команда може травмуватися», — каже дівчина.
Команді дуже потрібна нова спортивна байдарка, розрахована на чотирьох людей. Вона має бути легкою, маневреною та стійкою.
Ще одне болюче питання — спеціальне спорядження для підйому по мотузці: мотузки, карабіни й жумари. Через їхню зношеність команду іноді навіть не допускають до змагань, адже безпека завжди на першому місці.
Тож після декількох уроків з фінансової грамотності у ліцеї Дарина придумала, як отримати нове спорядження для кемпінгу й туризму:
«Коли я зрозуміла, що можна подати бюджетну заявку до сільради, я одразу знала, що напишу її. Мені просто допомогли це правильно оформити».
У заявці було чітко зазначено, які в команди потреби, яку проблему це допоможе вирішити та скільки грошей на це потрібно. Заявку прийняли та розглянули — у 2025 році сільська рада планує виділити кошти.
Участь у проєкті дала змогу жителям впливати на бюджет
Уроки з фінансової грамотності в школах провели не просто так — цьогоріч громада взяла участь у проєкті «Бюджетна партисипація від А до Я», який за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» реалізує Громадське партнерство «За прозорі місцеві бюджети». Це проєкт, який допомагає зробити місцеві бюджети прозорішими та зрозумілішими для жителів. Громадяни беруть участь у плануванні, розподілі коштів і навіть вирішують, на що їх витратити.
«Мене цей проєкт дуже надихнув. Я зрозуміла, що учні мало знають про бюджетні процеси: як формують бюджет, хто його затверджує і які рішення за цим стоять. Тож ми вирішили залучити жителів, зокрема, школярів, до обговорення бюджету громади на 2025 рік», — розповідає начальниця фінансового відділу Віра Книш.
Пропозиції збирали до 30 вересня, а потім провели День бюджету, де жителі мали змогу обговорити найкращі ідеї, які згодом врахували в сільраді. Найактивнішими виявилися учні шкіл і Молодіжна рада. Зараз пропозицій є три, і дві з них стосуються кемпінгу.
«Наша громада сама по собі показує напрямок, над яким треба працювати — туристичний. У нас є скельний масив, де проводять змагання зі всієї країни, у нас є річка, по якій можна справлятися на катамаранах і байдарках», — каже посадовиця.
Допомагають школярам впливати на зміни
Щоб розвинути потенціал партисипації, у школі планують запровадити практикум «Як написати бюджетну пропозицію». Такий курс допоможе учням краще розуміти бюджетні процеси, оформлювати свої ідеї й так ефективніше долучатися до змін у громаді. Віра Книш підкреслює:
«Ми хочемо, щоб наступного року ще більше дітей брали участь у бюджетному процесі. Це й про розвиток навичок, і про формування відповідальності за майбутнє своєї громади».
