Переробили сміття обʼємом з 20-поверхівку: як Буча використала залишки руйнувань на будівництво доріг

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.

Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.

Чому ми його робимо?

Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.

У Бучанській громаді після окупації у 2022 році росіяни залишили по собі 75 тисяч кубометрів будівельного сміття. Цей обʼєм можна порівняти з обʼємом 20-поверхової офісної будівлі чи 750 вантажних вагонів. Буча першою в Україні переробила залишки руйнувань і використала їх для будівництва доріг.

Як прийшли до такого інноваційного рішення та де в Україні вже переймають цей досвід, розповідаємо в ШоТам.

Збирали генератори та розвозили їх по бомбосховищах

24 лютого працівник КП «Бучасервіс» Віктор Корчук був на роботі. Згадує, що в цей день була метушня — ніхто не розумів, що робити. 

«Ми займалися генераторами — збирали їх і розвозили по бомбосховищах, по будинках, бо вже розуміли, що зі світлом будуть проблеми», — каже Віктор і додає, що комунальники хотіли максимально допомогти людям в цей тяжкий період.

За два дні чоловік вирішив вивезти свою сім’ю в Житомирську область: «Встигли проскочити через трасу М-07 і безпечно виїхати звідси. Було дуже страшно».

Тільки-но стало відомо, що ЗСУ звільнили Київську область, працівники зідзвонилися й домовилися повертатися. 5 квітня Віктор вже був у Бучі:

«Коли ми повернулися, першим ділом допомагали людям: розвантажували гуманітарку, розвозили її, підтримували роботу генераторів».

«Треба було відновлювати місто, щоб воно ожило»

За тиждень комунальники вже відновили електропостачання та забезпечили місто водою, а потім і газом. Наступним завданням було прибрати Бучу від залишків окупації, адже на вулиці залишилося багато згорілих авто й наслідків від вибухів.

«Інші люди теж почали повертатися, і треба було відновлювати місто, щоб воно ожило», — згадує Віктор.

Керівник КП «Бучасервіс» Сергій Мостіпака розповідає, що прибирати місто не було чим, бо підприємство втратило багато техніки — росіяни розібрали її на запчастини та покрали:

«Навіть є відео в інтернеті, коли на білоруському кордоні їде саме брендована машина з Бучі». 

Та інші громади підтримали та допомогли прибрати Бучу. Так уже до травневих свят у місті були чисті узбіччя. 

Буча у 2022 та у 2023 роках. Фото: Радіо Свобода

10 людей щодня переробляли приблизно 150 тонн сміття

У Бучі одразу думали, як правильно позбутися наслідків окупації та не нашкодити природі. Бо росіяни зруйнували понад 4000 будинків — після демонтажу залишилося багато будівельного сміття. Спочатку його збирали й вивозили на тимчасовий майданчик. Сюди везли й холодильники, і дивани, і пральні машини — все, що було.

Аби більше не складати наслідки руйнувань в одне місце, з місцевими підписали договори на тимчасове зберігання, а зібране сміття почали сортувати. За допомоги Євросоюзу та Програми розвитку ООН біля сміттєзвалища встановили станцію переробки відходів. 

За рік після деокупації на території майданчика почали подрібнювати та переробляти всі зібрані відходи. Усього там працювали 10 людей, серед них і Віктор: 

«Моє завдання полягало в тому, щоб контролювати дробильну машину, у яку закидують цеглу, граніт, бетон тощо, — щоб нічого зайвого туди не потрапило, і вона не зупинилася. Так ми щодня переробляли приблизно 150 тонн сміття». 

Разом з комунальним підприємством працює і приватне, яке відбирає пластик, метал, скло та ґуму для повторного використання.

«А ми все інше — будівельне сміття — укладаємо в дороги», — каже Сергій

Інші громади теж побудують такі майданчики

Таким екологічним підходом зацікавилися і в інших громадах — досвід Бучі вже переймають на Чернігівщині та Миколаївщині. Головний інженер КП «АТП-2528» Чернігова Сергій Стренатко зазначає:

«У нас дуже велика кількість пошкоджених будинків: приватного сектору, багатоповерхівок, підприємств, організацій — і в громадах також. Тому ця станція нам дуже потрібна й на сьогодні, і надалі».

Аби більше дізнатися про досвід переробки, звертайтеся до Бучанської міської ради.