Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Гуртуймося, війна – це поштовх». Як пережити цю зиму в теплі, та чому довгострокові проєкти – у пріоритеті

Опубліковано

Перший тиждень зими в Україні співпав з новими ракетними обстрілами та відключеннями світла, а з ними – і центрального опалення. Про складність цієї зими почали говорити ще влітку, але навіть у грудні теми енергоефективності будівель та подальшого розвитку енергосистеми України залишаються ключовими для мільйонів українців.

Про це у межах правозахисної програми RIGHTS NOW! Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA спілкувалися експерти громадських організацій «Екоклуб», «Зелений світ» та «Альменда». ШоТам ділиться головними тезами дискусії.

Зима буде складною, але панікувати не варто

Наталія Холодова, координаторка проектів громадської організації «Екоклуб»: Ми ще на початку осені зрозуміли, що ця зима – чи не найважча для українців, тож нам треба ретельно підготуватися, аби пережити її з максимальним комфортом та мінімальними труднощами. Є два ключові блоки, на які б я поділила підготовку до зими. 

Перший – це підвищення енергоефективності своєї будівлі. Це може бути як утеплення будинку, так і встановлення, наприклад, тепловідбивних екранів за батареями, чи, скажімо, дверних доводчиків у під’їзді. Тобто речі, які дозволять максимально законсервувати будинок та зберегти тепло. 

Nieuwe ronde subsidie voor verlaging energiegebruik woningen

Другий блок – максимально ефективно використовувати тепло. Але на випадок, якщо опалення у багатоквартирному будинку не буде тривалий час, треба знайти альтернативу – знайомих, друзів, скооперуватися, орендувати хату в селі. Подумати про це вже зараз, і точно не встановлювати просто в квартирі умовні буржуйки. 

Водночас ми маємо розуміти, що в містах, які не є прифронтовими, ризик довготривалої відсутності опалення у багатоквартирних будинках значно менший. Адже центральні системи опалення працюють на різних котельнях, і зараз міста переходять на котельні з відновлюваних джерел енергії. І навіть, якщо будуть якісь аварії чи обстріли – міська влада реагує дуже швидко та лагодить це все, повертаючи опалення за декілька годин-днів.

Як підготувати свою квартиру: загальні та конкретні поради

Наталія Холодова: Якщо ми говоримо про багатоквартирний будинок, найімовірніше, у вас є ОСББ. Важливо мати хорошу комунікацію з жителями, з головою ОСББ та налагодити комунікацію всередині будинку, тобто оцей блок енергоефективності. Кожен має потурбуватися про свою квартиру. Але слід розуміти, що ваша квартира – це як маленька частинка. Треба дивитися в комплексі. 

Якщо говоримо про квартиру – перш за все, варто оглянути вікна. Якщо воно дерев’яні – утеплити, якщо пластикові – відрегулювати. Не менш важливо перевірити, чи правильно встановлені вікна. Для цього можна викликати майстра, який все огляне та в разі потреби усуне недоліки.

Також рекомендую відсунути всі меблі від батарей. Якщо є штори – припідняти. В ідеалі вони мають закривати саме вікна, перешкоджаючи протягам, але при цьому не заважати роботі батарей. Важливо потурбуватися, щоб у місцях загального користування теж не було втрат тепла, а тому перевірте міжповерхові вікна, двері, отвори в стінах тощо.

EnSikuMaV & EnSimiMaV: Energieeinsparmaßnahmen 2022

Олександр Степаненко, виконавчий директор ЕГО «Зелений світ»: Очевидно, що встановити якість альтернативні джерела енергії, запровадити якісь технології, які базуються на використанні відновлюваних джерелах енергії, уже нереально. Адже зима прийшла. Але зменшити енерговитрати у кожному з будинків, знайти оті діри, через які будівля втрачає тепло, – це під силу кожній і окремій людині. 

Йдеться про утеплення під’‎їздів, вікон, дахів. Часто ми спостерігаємо таку ситуацію, що стіни утеплені, а через дах чи підвали є величезні втрати енергії. Тому раджу оглянути будинок з використанням теплодатчиків, побачити, через які ділянки у кожному з будинків будуть втрати тепла. Це реально. Це можна зробити вже зараз

А ще кожен із нас повинен розуміти: якщо ці всі терористичні атаки країни-агресора будуть тривати, якщо енергосистема й надалі зазнаватиме втрат, то треба всіма силами економити. Якщо в квартирі мешкають дві людини, то для того, аби там і працювати, і відпочивати, достатньо обігріти всього одну кімнату

Взагалі, якщо ми говоримо про цей кризовий період, не варто забувати й про загальні правила єдності. Зокрема, бути солідарними одне з одним, допомагати, радити, підставляти плече, запрошувати близьких, друзів, знайомих. І робити це щоразу, якщо ти можеш чимось допомогти, якщо хтось у гіршому становищі, ніж ти. Бути солідарним з усією державою, економити енергоресурси. 

Від атомних станцій – до енергонезалежних громад

Наталія Холодова. Мені здається, що ця зима дасть нам поштовх розвиватися в правильному напрямку, рухатися до енергонезалежних, локальних громад, міст, об’єктів. Звісно, ми не можемо зараз взяти й закрити наші атомні станції, проте говорити про їх подальшу розбудову – теж неправильно. Адже в такій системі все залежить від одного об’єкта, який легко тероризувати. Власне, те, що ми сьогодні й бачимою

Тому, мені здається, нам варто рухатись до енергонезалежності та робити різні міста, будинки, громади незалежними як від центральної системи, так і від викопних джерел енергії. Це перший вектор.

Другий – знову ж, про це опалення. Централізоване опалення – це ресурс, який зберігся у нас ще з радянських часів. І він дуже цінний, адже багатоквартирні будинки на центральному опаленні набагато легше перевести на відновлювані джерела енергії. Але зараз ми бачимо тенденцію, що люди хочуть відмовитись від цього і перейти на опалення індивідуальне. Це означає, що будинок повністю відрізають від центральної системи і встановлюють індивідуальні котли. І, можливо, зараз це допоможе, адже мешканці квартир отримують можливість увімкнути опалення будь-якої миті, не чекаючи на старт опалювального сезону.

Проте в довгостроковій перспективі це неправильне рішення, адже газ – той ресурс, від якого ми будемо відмовлятися. Тому зараз переводити свою квартиру на газ і знову ставати залежним, не маючи інших альтернатив, – хибна ідея. Нам треба знаходити не короткострокові рішення, що можуть видаватися вкрай вигідними, а думати про майбутнє. Власне, саме тому сьогодні ми на роздоріжжі: думати про довкілля, енергонезалежність, якусь самостійність, чи знову повертатися до газу, атомної енергії.

Beratung für den europäisch-chinesischen Markt - CLEVANA

Війна – це поштовх, і наше суспільство до цього готове

Олександр Степаненко. Я вважаю, наше майбутнє насамперед має будуватися на зменшенні споживання енергоресурсів, зокрема всіх видів викопного палива. А за цим – перехід до використання відновлювальних джерел, але, звісно, цей перехід повинен бути розумним. Якщо ми говоримо про використання, наприклад, деревини, це не означає, що ми в знищимо половину українських лісів. Але в той самий час ми маємо великий ресурс, у використанні біопалива, і саме цим шляхом нам треба йти. 

Я повністю погоджуюсь з пані Наталією в тому сенсі, що більш розумним і більш далекоглядним рішенням є розвиток децентралізованої системи енергопостачання, коли в кожному населеному пункті, в кожному будинку його власник вибирає те, що найбільш раціонально з багатьох точок зору: і економічної, і екологічної. І, звісно, враховуючи комфорт, який дозволяє забезпечити ті, чи інші засоби та технології.

Олег Охредько, експерт центру громадянської просвіти «Альменда»: Я плекаю надію, що війна скоро закінчиться, ми переможемо, і це надасть нашій країні необхідний поштовх. Подібних прикладів з історії є чимало. Подивіться, наприклад, на Японію або, скажімо, на Німеччину. Це ж взагалі прекрасний приклад того, як розвивалися дві системи: радянська Німеччина і так звана «Західна Німеччина». Війна – це поштовх, але наше суспільство, думаю, це вже зрозуміло. Тому, думаю, ми разом зможемо зробити крок назустріч світлому майбутньому. Зрештою, українці завжди плекали надію на краще.

Коментарі

Суспільство

Як біотехнологиня та вчителька мотивують жінок змінювати професії (ВІДЕО)

Опубліковано

Біотехнологиня та вчителька пішли зі своїх робіт, щоби розвивати прифронтове Запоріжжя. А тепер попри обстріли навчають молодь урбаністики, а жінок — робототехніки. Повну історію героїнь ми розказали на ютуб-каналі ШоТам.

Історія героїнь випуску

Світлана Мамай готувала дітей до успішного складання ЗНО у приватній школі. Та її цілі змінилися, коли на Запоріжжя полетіли ракети, а на околицях точилися бої. Тоді одразу зупинили навчання, а Світлана бачила себе лише у волонтерстві.

«Усе було досить сумбурно — невідомо, що далі. Розгублені діти, розгублена певною мірою я, втрата соціальних напрацювань, які в мене були. Тобто те, що в мене було важливим у викладанні — взаємодія з людьми, це енергетика, яку ти можеш отримувати, — воно повністю зникло», — поділилася культурна менеджерка ГО «Молодь Онлайн» Світлана Мамай.

Читайте також: Підприємець із Вінниці відкрив енергонезалежну реберню на воді (ВІДЕО)

Фото: ютуб-канал ШоТам

У волонтерському штабі вона зустріла Анастасію Торянік, яка полишила роботу в біотехнологічній кампанії, аби надавати гуманітарну допомогу. Світлана та Анастасія спрацювалися і скоро опікувалися волонтерськими групами.

Та невдовзі ГО, яка координувала штаб, припинила роботу. Колежанки опинилися перед вибором: повертатися до звичних справ чи повністю йти в активізм. Тож вони долучилися до ГО «Молодь Онлайн», якій саме бракувало лідерок.

Тепер Анастасія організовує навчання для молоді Запоріжжя, а Світлана займається урбаністикою.

Відео: ютуб-канал ШоТам

Про те, як активістки розвивають громадське життя у власному місті, дивіться повне відео на ютуб-каналі ШоТам. Це відео створили завдяки підтримці Уряду Канади в межах проєкту «Голос жінок і лідерство Україна», що впроваджує Український Жіночий Фонд.

Раніше ми писали, як режисерка відкрила власну кіностудію: 17 років до мрії (ВІДЕО).

Фото: ютуб-канал ШоТам

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні презентували стрічку «Сімейний альбом» про родинну історію Голодомору й війни (ВІДЕО)

Опубліковано

У столичному кінотеатрі «Жовтень» 21 листопада презентували документальну стрічку «Сімейний альбом». Його зняла режисерка Марина Ткачук у партнерстві з Музеєм Голодомору та Українським культурним фондом.

Про це повідомили у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій.

У фільмі досліджують історичні паралелі, які є між геноцидом росії під час Голодомору 1932–1933 років і в період повномасштабної війни.

Фото: пресслужба МКСК

Читайте також: У Сикстинській капелі та Папських апартаментах створили вісім українських аудіогідів (ФОТО)

«Прем’єра відбулася за участі творчої команди та головної героїні стрічки — британської фотохудожниці Самари Пірс. Її прадід, австрійський інженер Александр Вінербергер став випадковим свідком Голодомору в Харкові 1933 року. Йому вдалося таємно сфотографувати жертв трагедії і передати ці світлини за кордон. Вінербергер прагнув донести світу правду про геноцид українців і зупинити його», — написали в МКСК. 

Коли Самара віднайшла камеру свого прадіда та альбом із фотографіями з України, вона переосмислила свій творчий шлях. Жінка вирушила на Харківщину через 90 років після Голодомору, аби засвідчити сучасні прояви геноциду проти українського народу. 

Відео: ютуб-канал Планети кіно

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

У міністерстві зазначають, що фільм «Сімейний альбом» уперше представили у світі на ювілейному Варшавському міжнародному кінофестивалі 13 жовтня 2024 року. 

Цей фільм уже озвучили п’ятьма мовами:

  • англійською;
  • польською;
  • німецькою;
  • французькою;
  • іспанською.

Фільм «Сімейний альбом» здобув перемогу на Мистецькому конкурсі державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» у 2023 році. Стрічку створила компанія «Гуд Монінг Дістрібьюшн».

Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.

Фото обкладинки: ютуб-канал Планети кіно

Коментарі

Читати далі

Суспільство

8 фото Марка Залізняка, які розкривають Голодомор та інші злочини «совєтів» проти українців

Опубліковано

В об’єктив фотографа з Донеччини Марка Залізняка потрапила національна трагедія українського народу, а сам митець, даючи настанови своєму синові-фотографу, казав: «Сину, не міняй цю хорошу справу на рублі. Знімай: те, що сьогодні — рядовий знімок, то завтра буде історією»… І сьогодні його світлини дійсно стали історією, яку тепер неможливо замовчати.

Редакція ШоТам створила добірку фотографій 1930-х років від Марка Залізняка, яка варта вашої уваги.

Біографія фотографа

Марко Залізняк — фотоаматор з хутора Романівка на Донеччині, залишив фотолітопис руйнування українського села Вдале наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років. На його знімках увічнено моменти колективізації, розкуркулювання, знищення майна селян, відбирання хліба та виселення до Сибіру.

Фото: архів Покровського історичного музею

Залізняк вже з 12-річного віку захоплювався фотографією. Під час Голодомору йому пропонували стати фотографом у НКВС, але він відмовився. Щоб врятувати сім’ю від голоду, він обміняв свої нагороди з Першої світової війни на два пуди хліба та вивіз їх з Романівки. Пізніше він працював на будівництві заводу у Гришиному, але змушений був повернутися до Романівки внаслідок конфлікту з головою сільської ради.

У 1934 році Залізняк був засуджений за руйнування та крадіжку колгоспної пасіки, але справу закрито після апеляції та зняття звинувачення.

Фотографії Марка Залізняк стали основою для створення документальних фільмів про Голодомор, таких як «Миттєвість нашого життя», «Симфонія Донбасу», «Голодомор» та інших. Ці знімки мають велике значення у збереженні історичної правди про Голодомор, їх використовують у підручниках, монографіях та інших джерелах.

8 фото, що доводять злочини «совєтів»

  1. Розкуркулена сім’я біля свого будинку в с. Удачне Донецької області. 30-ті рр. ХХ століття
Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

2. Розкуркулювання селянина П. Масюка. Село Удачне Донецької області. 1934 рік

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

3. Члени товариства зі спільного обробітку землі перевозять комору розкуркуленого селянина П. Ємця до загальної комори. 1930-ті роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

4. Збирання замерзлої картоплі на Донеччині. 1930-ті роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

5. Розкулачені селяни села Вдале Червоноармійського району Донецької області, 1930-ті роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

6. Доставка майна розкуркулених селян на бригадний двір у селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1932 рік

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

7. Народне гуляння біля гойдалок у селі Гришине Донецької області, 1930-і роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

8. Збір зернових за допомогою лобогрійки на хуторі Романівському Гришинського району Донецької області. На передньому плані — Марія Леонтьєвна Воробйова, 1930 рік

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

Коментарі

Читати далі