Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Головне – не досвід, а любов до тварин». Як Луцький зоопарк працевлаштовує переселенців з Донеччини

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Луцький зоопарк з початком повномасштабного вторгнення став і прихистком для мавп-переселенців, і новим місцем роботи для людей зі Сходу України. Тут вони вперше в житті почали працювати з тваринами: готувати для них їжу, доглядати за ними й налагоджувати контакт. Для когось із переселенців робота в зоопарку стала втіленням дитячої мрії, а хтось знайшов серед колег друзів, які стали другою сім’єю.

Директорка Луцького зоопарку Людмила Денисенко розповідає, що пишається тим, що її колектив працює насамперед за покликанням і не покинув тварин у важкі часи. Людмила розповіла ШоТам про завдання зоопарку під час війни, «ланцюжок добра» та про нових колег-переселенців.

Людмила Денисенко

Залишилися працювати, бо за нами стоять життя тварин

У Луцькому зоопарку мешкають 146 видів тварин, загальна кількість – понад 2 тис. особин. У 2015 році у нас відбулися масштабні зміни – наш зоопарк став єдиним в Україні, відреконструйованим за європейські кошти. Ми взяли участь у Програмі міжнародного і транскордонного співробітництва Польща-Україна-Білорусь та виграли спільний грант із зоопарком у польському місті Замості. Цей проєкт став точкою поштовху вперше за майже 40-річну історію. Ми почали створювати нові робочі місця, розвивати наше підприємство, яке було на межі загибелі. Нині у зоопарку працюють 56 людей, а щоденно його обслуговують 35 співробітників.

Луцький зоопарк: вхід

Вранці 24 лютого ми почули перші вибухи, однак, незважаючи на це, ми прийшли на роботу. Усі розуміли, що за нами стоять життя інших створінь. Зоопарк – це не кабінет і не завод, який можна просто зачинити й піти. Тож наш колектив почав думати про харчування тварин і запасатися водою. Тоді в Луцьку почалася паніка: люди змітали всі продукти з полиць супермаркетів, була навіть проблема з хлібом. Ми не знали, чого очікувати, тому вирішили зменшити раціон тваринам на 30-40 %.

верблюди в Луцькому зоопарку

Протягом першого місяця повномасштабної війни зоопарк зачинився для відвідувачів. Приходили тільки працівники, тому що тварини потребували догляду, медикаментозного забезпечення, необхідно були прибирати вольєри. До того ж на території зоопарку ростуть багато рослин. Знищити все це не можна було. Я згадую самовідданість працівників, які приходили у такий важкий час на роботу, попри труднощі з транспортом і загальний страх. Деякі наші колеги виїхали в паніці за кордон, але здебільшого наші співробітники залишилися. З гордістю можу сказати, що в Луцькому зоопарку люди працюють за покликанням, розуміючи, що від нас залежать інші життя.

Наш зоопарк підтримали колеги та друзі з Європи

Було дуже приємно, що з нами одразу зв’язалися колеги із зоопарків Варшави, Вроцлава, Лодзі та інших польських міст. Вони підтримали українські зоопарки, зокрема і Луцький. Перша допомога прийшла вже на початку березня. Це були сухі й вологі корми для тварин, консервація, каремати, спальники та теплі речі. На території нашого підприємства мешкають ще й коти та собаки, тому і для них, звісно, ми також просили допомогу – у місцевих магазинах тоді нічого не було. Польські колеги допомагають не тільки нам, а й безпритульним тваринам на Житомирщині та Київщині, де відбувалися бойові дії.

зоопарк отримав гуманітарну допомогу

Згодом нас підтримала ЄАЗА – Європейська асоціація зоопарків і акваріумів. Вони відкрили рахунок і передають нам грошову допомогу. За ці кошти можемо сплачувати комунальні послуги й закуповувати корм, який значно подорожчав. Завдяки допомозі ЄАЗА ми не підіймаємо ціну вхідного квитка, вона залишається дуже низькою: 50 грн для дітей і 80 грн для дорослих. 

Луцький зоопарк під час війни
Людмила Денисенко разом із Крістіаном.

Дуже вразили поодинокі люди, які взяли під опіку наш зоопарк. У нас є друг з Німеччини пан Крістіан, він запропонував свою допомогу. Приїхав до нас фурою з кормами, сіном, клітками й медикаментами. Ми запитали у нього, чому він обрав саме Луцький зоопарк. На це Крістіан відповів, що був впевнений, що великі зоопарки у великих містах підтримають, а невеликі – ні. Протягом повномасштабної війни він приїжджав уже тричі й організував у своєму містечку допомогу для нас. Немає сумнівів, що з такими людьми ми переможемо.

Джерело позитивних емоцій і «ланцюжок добра»

Коли до Луцька почали приїжджати внутрішньо переміщені особи, їм необхідно було якось перезавантажитися. Вони почали запитувати, чи можна відкрити зоопарк. І наприкінці березня ми прийняли рішення, що починаємо приймати відвідувачів. До того ж зоопарк – це підприємство, що фінансується державою лише на 60 %, а 40 % – це власне утримання. Тож наші гості, купуючи квитки, підтримували нас. Коли ми бачили людей, які хоча б на кілька годин змогли перемкнутися з новин, спостерігаючи за тваринами, і виходили від нас із посмішкою, то зрозуміли, що все правильно робимо. Відвідування зоопарку під час війни стало джерелом позитивних емоцій і психологічним розвантаженням для українців.

чоловік годує тварину в зоопарку

Ми розуміємо, що перемога залежить від кожного з нас у прямому сенсі. Завдяки українській армії ми маємо у нашому місті спокій, роботу та заробітну плату. Тож наш колектив прийняв рішення: щомісяця до кінця війни ми будемо віддавати одноденний заробіток на потреби ЗСУ. Так втілюється «ланцюжок добра»: хтось допомагає нам – комусь можемо допомогти ми. Цю ініціативу підтримали всі працівники одностайно.

До Луцька приїжджають переселенці з тваринами. Якщо вони не можуть придбати їм їжу, ми допомагаємо кормами раз чи двічі на місяць. Є люди, які звертаються до нас постійно. Мені дуже запам’яталося, як один хлопчина прийшов і сказав: «Дайте, будь ласка, корм тільки на місяць. Потім я знайду роботу та купуватиму сам». На що ми відповіли, що поки маємо можливість, будемо допомагати. Ми не сильно збідніємо на мішок корму, а для когось це буде цілий місяць економії. Тож наш «ланцюжок добра» працює в усіх сферах.

Луцький зоопарк: колектив

Вперше прийняли тварин-переселенців

На початку березня до нас приїхали тварини із зоопарку «ХІІ місяців», що на Київщині, який одразу опинився під окупацією. У них була підірвана трансформаторна підстанція, вони лишилися без електрики та обігріву. Там жило багато теплолюбних тварин. Ще однією проблемою стали підірвані мости, тож евакуйовували мешканців зоопарку човнами через річку. Коли власник «ХІІ місяців» зателефонував і запитав, чи можемо прийняти на деякий час їхніх тварин, ми одразу ж погодилися й почали готуватися до прийому.

мавпа

До нас приїхали 11 мавпочок, дуже худеньких і наляканих. Було видно, що вибухи не пройшли повз них. До цього ми бачили на фото згорьованих і застраханих людей – і зрозуміли, що до нас приїхали такі самі «люди». У нас вони змогли від’їстися – добре, що не було перебою з постачанням харчування. Ми раді, що зберегли їх тією колекцією, якою вони прибули до нас. У середині травня мавпи повернулися до себе додому. Це був наш перший досвід прийняття тварин-переселенців.

Дитяча мрія втілилася в Луцьку

У нашому колективі нині працюють п’ять людей, які є внутрішньо переміщеними особами. Перша з них – Тетяна Пономарьова, яка переїхала з Донецька до Луцька ще в 2015 році. У наше місто вона потрапила випадково. Залишивши Донецьк, Тетяна прибула з дітьми на київський автовокзал, де вона для себе вирішила: який перший автобус буде, туди вони й поїдуть. Так вона опинилася в Луцьку. Якось вона гуляла в нашому зоопарку, її зацікавив спів пташок. Тоді на касі висіло оголошення, що ми набираємо працівниць на роботу. І Тетяна звернулася до нас. 

Коли ми познайомилися, я її взагалі не бачила як працівницю з тваринами. Тетяна приємна в спілкуванні людина, тож я думала, що можна поставити її на контроль або на посаду адміністраторки. Однак жінка категорично заявила, що хоче працювати саме з тваринами, хоч у неї ніколи й не було відповідного досвіду. Рік вона пропрацювала на кухні, а потім сама запропонувала себе на відділ приматів. Тепер вона є його завідувачкою і говорить, що не уявляє себе в іншому місці роботи, крім зоопарку. Вона мріяла працювати з тваринами з дитинства і робить це вже майже сім років. Її приклад став певною гарантією для тих переселенців, які долучилися до нашого колективу за останні місяці.

Переселенці влаштувалися на роботу в Луцький зоопарк

Цього липня з нами почала працювати Тетяна Муль з Маріуполя, яка до цього жила в Донецьку. Війна її наздогнала вдруге, і вона переїхала до Луцька. З Тетяною Пономарьовою вони були знайомі давно, тепер разом працюють у відділі приматів. Кожен з нашого колективу старається підтримати переселенців: хтось приносить городину, хтось – одяг. Якщо це не так актуально для людей, які у нас працюють, то все одно є спільноти, які потребують продуктів і речей.

Досвід не важливий, головне – бажання навчитися та любити тварин

У нас працюють переселенці без досвіду роботи з тваринами. Я впевнена, що головне – це бажання навчитися та любов до тварин. А тварини – як діти, все відчувають, їх не можливо «купити». До нас нещодавно долучився Сергій Валентинович з Донецька, який до цього працював охоронцем на заводі. Тепер він у відділі копитного ряду, знає, яку кашу приготувати лосеняті та як погодувати його молоком з пляшки. Ми всього навчаємо, а люди самовіддано це роблять. У перший день нові працівники починають прибирати, потім вивчають раціони тварин, далі можуть заходити до вольєрів, контактувати, робити озеленення тощо. Навчання триває від двох тижнів до двох місяців.

працівникця зоопарку

Ми підтримуємо одне одного, і це зміцнює наш колектив. Я завжди кажу, що робота в зоопарку – це сім’я. У своїй родині ми не завжди можемо провести вісім годин поспіль, якщо це не ніч, а тут ми багато часу спілкуємося щодня. Мені дуже приємно, коли працівники можуть поділитися в колективі особистим. Наприклад, у нас працює хлопець, у якого тато служить у ЗСУ, його довго не було вдома. Коли батько повернувся, хлопець сказав: «Хочу поділитися з вами радістю – прийшов тато на один день». 

На роботі треба не відпрацьовувати, а проживати день

Коли у 2015 році у нас почала працювати Тетяна, вона для себе вирішила, що перейде на українську мову. З першого ж дня вона так і зробила, і це нам дуже імпонувало. Цього року в зоопарку працюють російськомовні переселенці. Через кілька тижнів після того, як вони розпочали роботу, я запропонувала перейти їм на українську. Сказала, що ми будемо допомагати в цьому. Навіть якщо вони щось скажуть неправильно, ламаною мовою – нічого страшного. Проте ми живемо в Україні, де є єдина державна мова, і працюємо в зоопарку, який є державним підприємством. Коли до нас звертаються люди, ми повинні надавати їм інформацію українською. І я рада, що мої колеги не сприйняли це як образу або утиснення.

Луцький зоопарк

Я думаю, що переселенці, які працюють у нас, насамперед цінують ставлення людей до них і дружні стосунки, які зав’язуються в колективі. Переконана, що на роботу треба ходити з радістю, не відпрацьовувати години, а проживати цей день. Дуже важливо, щоб людям було комфортно в колективі, щоб вони могли посміхнутися й на хвильку забути, за яких обставин покидали свої домівки. 

Я впевнена, що коли Україна переможе, переселенці захочуть повернутися у свої міста. Але якщо той невеликий період, який проведуть у Луцьку, вони згадуватимуть із вдячністю та теплом, це означатиме, що ми свою місію виконали. Це і є згуртованість українського народу, яку неможливо подолати.

Суспільство

Фільм-лауреат Крістіни Тинькквич “Як там Катя?” зʼявився на Takflix

Опубліковано

Створена за підтримки Держкіно дебютна стрічка режисерки Крістіни Тинькевич “Як там Катя?” вийшла на українській стрімінговій платформі Takflix.

Про це повідомляє Takflix.

Про фільм

“Як там Катя?” – режисерський дебют Крістіни Тинькевич у повному метрі. Цей фільм – соціальна драма про лікарку швидкої допомоги, яка шукає справедливості в недосконалому світі, щоб перемогти систему.

Опис від Takflix:
Анна, мати-одиначка, лікарка швидкої допомоги, яка мріє про краще життя зі своєю донькою Катею. Раптовий і брутальний збій розміреного плину життя змушує Анну постати перед дилемою, яка підважить засади її власних моральних меж у суспільстві, що не має жодних.

Виробництвом фільму займалася компанія Evos Film. Продюсерами виступили Ольга Матат і Влад Дудко. Над сценарієм разом із режисеркою працювали Сергій Касторних, Юлія Гончар і Наталія Блок.

Читати також: ЮНЕСКО підтримує Україну: нова програма культурного розвитку

Премії стрічки

Фільм режисерки Крістіни Тинькевич “Як там Катя?” отримав дві нагороди 75-го Міжнародного кінофестивалю у Локарно.

Деталі: стрічка отримала спеціальний приз журі Ciné+, а виконавицю головної ролі Анастасію Карпенко визнали найкращою акторкою.

Нагадаємо, що театр на Подолі відзначено премією Олега Вергеліса за виставу “Процес”.

Також ми повідомляли, що фільм жахів з елементами еротики: у Чернівцях відбудеться прем’єра української стрічки “Морена”.

Фото: афіша фільму

Читати далі

Суспільство

Сили ППО вночі знищили 84 повітряні сили: 58 БПЛА та 26 ракет

Опубліковано

У ніч на 29 березня Повітряні Сили ЗСУ знищили 58 ударних дронів ворога у межах Київської, Черкаської, Полтавської та Дніпропетровської, а також 17 крилатих ракет.

Про це повідомляє Микола Олещук, командувач Повітряних сил ЗСУ.

Зазначається, що окупанти атакували:

  • 3-ма аеробалістичними ракетами “Кінжал”;
  • 9-ма керованими авіаційними ракетами  Х-59;
  • 2-ма балістичними ракетами “Іскандер-М”;
  • 21-єю крилатою ракетою х-101;
  • 17-ма крилатими ракетами Х-22;
  • 60-ма ударними безпілотниками типу “Shahed”.

В результаті бойової роботи знищено:

  • 5 керованих авіаційних ракет Х-59
  • 17 крилатих ракет Х-101;
  • 4 крилаті ракети “Іскандер-М”
  • 59 з 60-ти “шахедів”.

Читати також: У Польщі видали поетичну збірку військової поетеси

Більшість цілей знищено силами та засобами мобільних вогневих груп Сил оборони України. Також до відбиття повітряного нападу залучилась винищувальна авіація, зенітні ракетні підрозділи Повітряних Сил та засоби РЕБ.

Про Повітряні Сили

Повітряні сили ЗСУ — вид збройних сил, який має на озброєнні винищувальну, бомбардувальну і транспортну авіацію, а також зенітні ракетні війська і радіотехнічні війська. Повітряні сили у цьому вигляді були створені у 2004 році шляхом об’єднання двох видів: Військово-повітряних сил та Військ протиповітряної оборони України.

Нагадаємо, коли в Україні запустять додаток “Армія+” для військових.

Також ми повідомляли, що Міносвіти розробляє рекомендації з використання штучного інтелекту в школах.

Фото: Повітряні сили

Читати далі

Суспільство

ЮНЕСКО підтримує Україну: нова програма культурного розвитку

Опубліковано

У штаб-квартирі Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) в Парижі під час 219-ї сесії ухвалили рішення про дії та програму надзвичайної допомоги Україні.

Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики України.

«Відтепер генеральний директор ЮНЕСКО здійснюватиме активний моніторинг ситуації в Україні в її міжнародно визнаних кордонах з метою забезпечення безпосередньої участі ЮНЕСКО у заходах для відновлення України в рамках мандата організації», – йдеться в повідомленні. 

Рішенням, зокрема, передбачено здійснення генеральним директором активного моніторингу ЮНЕСКО ситуації після підриву Росією дамби Каховської ГЕС. Результатом моніторингу має стати підготовка плану дій для подолання негативних наслідків для навколишнього середовища у зв’язку з цим екоцидом.

Читайте також: В Україні врятували від злочинців цінний артефакт

Своєю чергою директор із стратегічного планування секретаріату ЮНЕСКО

мобілізувала понад 66 млн дол. для допомоги Україні. 

У МКІП зауважили, що делегації Великої Британії, США, Іспанії, Австрії, Австралії, Франції, Литви, Японії, Італії, Словаччини, Ісландії, Чехії, Німеччини, Чилі, Польщі та Ірландії висловили підтримку суверенітету та територіальній цілісності України у міжнародно визнаних кордонах України, засудили російську агресію й злочини Росії проти культурної спадщини, системи освіти, сектору науки України. 

Крім того, делегати засудили викрадення Росією українських дітей, а також руйнування дамби Каховської ГЕС.

Делегації підтвердили готовність продовжувати фінансову підтримку програм ЮНЕСКО для України в окремих сферах, зокрема для захисту об’єктів культурної спадщини в Одесі, Києві, Львові та інших містах, та закликали організацію продовжувати мобілізувати ресурси для відновлення сфер мандата ЮНЕСКО в Україні. 

Заява групи друзів України в ЮНЕСКО на підтримку України з суворим засудженням російської агресії була оголошена делегацією Великої Британії від імені 44 держав.

Своєю чергою делегація України при ЮНЕСКО у виступі підкреслила важливість надзвичайної допомоги Україні для відновлення сфер мандата організації, які зазнали шкоди внаслідок російської військової агресії. 

«Українці вкотре наголосили, що цілями російських ракетних атак є електростанції, телекомунікації, звичайні житлові будинки та громадський транспорт, тобто цивільна інфраструктура», – зауважили в МКІП.

Нагадаємо, у Великій Британії інженери компанії Evolve Dynamics працюють над розробкою технології, яка може допомогти українським розвідувальним дронам протистояти російським засобами радіоелектронної боротьби.

Фото: Міністерство культури та інформаційної політики України

Читати далі