Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Головне – не досвід, а любов до тварин». Як Луцький зоопарк працевлаштовує переселенців з Донеччини

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Луцький зоопарк з початком повномасштабного вторгнення став і прихистком для мавп-переселенців, і новим місцем роботи для людей зі Сходу України. Тут вони вперше в житті почали працювати з тваринами: готувати для них їжу, доглядати за ними й налагоджувати контакт. Для когось із переселенців робота в зоопарку стала втіленням дитячої мрії, а хтось знайшов серед колег друзів, які стали другою сім’єю.

Директорка Луцького зоопарку Людмила Денисенко розповідає, що пишається тим, що її колектив працює насамперед за покликанням і не покинув тварин у важкі часи. Людмила розповіла ШоТам про завдання зоопарку під час війни, «ланцюжок добра» та про нових колег-переселенців.

Людмила Денисенко

Залишилися працювати, бо за нами стоять життя тварин

У Луцькому зоопарку мешкають 146 видів тварин, загальна кількість – понад 2 тис. особин. У 2015 році у нас відбулися масштабні зміни – наш зоопарк став єдиним в Україні, відреконструйованим за європейські кошти. Ми взяли участь у Програмі міжнародного і транскордонного співробітництва Польща-Україна-Білорусь та виграли спільний грант із зоопарком у польському місті Замості. Цей проєкт став точкою поштовху вперше за майже 40-річну історію. Ми почали створювати нові робочі місця, розвивати наше підприємство, яке було на межі загибелі. Нині у зоопарку працюють 56 людей, а щоденно його обслуговують 35 співробітників.

Луцький зоопарк: вхід

Вранці 24 лютого ми почули перші вибухи, однак, незважаючи на це, ми прийшли на роботу. Усі розуміли, що за нами стоять життя інших створінь. Зоопарк – це не кабінет і не завод, який можна просто зачинити й піти. Тож наш колектив почав думати про харчування тварин і запасатися водою. Тоді в Луцьку почалася паніка: люди змітали всі продукти з полиць супермаркетів, була навіть проблема з хлібом. Ми не знали, чого очікувати, тому вирішили зменшити раціон тваринам на 30-40 %.

верблюди в Луцькому зоопарку

Протягом першого місяця повномасштабної війни зоопарк зачинився для відвідувачів. Приходили тільки працівники, тому що тварини потребували догляду, медикаментозного забезпечення, необхідно були прибирати вольєри. До того ж на території зоопарку ростуть багато рослин. Знищити все це не можна було. Я згадую самовідданість працівників, які приходили у такий важкий час на роботу, попри труднощі з транспортом і загальний страх. Деякі наші колеги виїхали в паніці за кордон, але здебільшого наші співробітники залишилися. З гордістю можу сказати, що в Луцькому зоопарку люди працюють за покликанням, розуміючи, що від нас залежать інші життя.

Наш зоопарк підтримали колеги та друзі з Європи

Було дуже приємно, що з нами одразу зв’язалися колеги із зоопарків Варшави, Вроцлава, Лодзі та інших польських міст. Вони підтримали українські зоопарки, зокрема і Луцький. Перша допомога прийшла вже на початку березня. Це були сухі й вологі корми для тварин, консервація, каремати, спальники та теплі речі. На території нашого підприємства мешкають ще й коти та собаки, тому і для них, звісно, ми також просили допомогу – у місцевих магазинах тоді нічого не було. Польські колеги допомагають не тільки нам, а й безпритульним тваринам на Житомирщині та Київщині, де відбувалися бойові дії.

зоопарк отримав гуманітарну допомогу

Згодом нас підтримала ЄАЗА – Європейська асоціація зоопарків і акваріумів. Вони відкрили рахунок і передають нам грошову допомогу. За ці кошти можемо сплачувати комунальні послуги й закуповувати корм, який значно подорожчав. Завдяки допомозі ЄАЗА ми не підіймаємо ціну вхідного квитка, вона залишається дуже низькою: 50 грн для дітей і 80 грн для дорослих. 

Луцький зоопарк під час війни
Людмила Денисенко разом із Крістіаном.

Дуже вразили поодинокі люди, які взяли під опіку наш зоопарк. У нас є друг з Німеччини пан Крістіан, він запропонував свою допомогу. Приїхав до нас фурою з кормами, сіном, клітками й медикаментами. Ми запитали у нього, чому він обрав саме Луцький зоопарк. На це Крістіан відповів, що був впевнений, що великі зоопарки у великих містах підтримають, а невеликі – ні. Протягом повномасштабної війни він приїжджав уже тричі й організував у своєму містечку допомогу для нас. Немає сумнівів, що з такими людьми ми переможемо.

Джерело позитивних емоцій і «ланцюжок добра»

Коли до Луцька почали приїжджати внутрішньо переміщені особи, їм необхідно було якось перезавантажитися. Вони почали запитувати, чи можна відкрити зоопарк. І наприкінці березня ми прийняли рішення, що починаємо приймати відвідувачів. До того ж зоопарк – це підприємство, що фінансується державою лише на 60 %, а 40 % – це власне утримання. Тож наші гості, купуючи квитки, підтримували нас. Коли ми бачили людей, які хоча б на кілька годин змогли перемкнутися з новин, спостерігаючи за тваринами, і виходили від нас із посмішкою, то зрозуміли, що все правильно робимо. Відвідування зоопарку під час війни стало джерелом позитивних емоцій і психологічним розвантаженням для українців.

чоловік годує тварину в зоопарку

Ми розуміємо, що перемога залежить від кожного з нас у прямому сенсі. Завдяки українській армії ми маємо у нашому місті спокій, роботу та заробітну плату. Тож наш колектив прийняв рішення: щомісяця до кінця війни ми будемо віддавати одноденний заробіток на потреби ЗСУ. Так втілюється «ланцюжок добра»: хтось допомагає нам – комусь можемо допомогти ми. Цю ініціативу підтримали всі працівники одностайно.

До Луцька приїжджають переселенці з тваринами. Якщо вони не можуть придбати їм їжу, ми допомагаємо кормами раз чи двічі на місяць. Є люди, які звертаються до нас постійно. Мені дуже запам’яталося, як один хлопчина прийшов і сказав: «Дайте, будь ласка, корм тільки на місяць. Потім я знайду роботу та купуватиму сам». На що ми відповіли, що поки маємо можливість, будемо допомагати. Ми не сильно збідніємо на мішок корму, а для когось це буде цілий місяць економії. Тож наш «ланцюжок добра» працює в усіх сферах.

Луцький зоопарк: колектив

Вперше прийняли тварин-переселенців

На початку березня до нас приїхали тварини із зоопарку «ХІІ місяців», що на Київщині, який одразу опинився під окупацією. У них була підірвана трансформаторна підстанція, вони лишилися без електрики та обігріву. Там жило багато теплолюбних тварин. Ще однією проблемою стали підірвані мости, тож евакуйовували мешканців зоопарку човнами через річку. Коли власник «ХІІ місяців» зателефонував і запитав, чи можемо прийняти на деякий час їхніх тварин, ми одразу ж погодилися й почали готуватися до прийому.

мавпа

До нас приїхали 11 мавпочок, дуже худеньких і наляканих. Було видно, що вибухи не пройшли повз них. До цього ми бачили на фото згорьованих і застраханих людей – і зрозуміли, що до нас приїхали такі самі «люди». У нас вони змогли від’їстися – добре, що не було перебою з постачанням харчування. Ми раді, що зберегли їх тією колекцією, якою вони прибули до нас. У середині травня мавпи повернулися до себе додому. Це був наш перший досвід прийняття тварин-переселенців.

Дитяча мрія втілилася в Луцьку

У нашому колективі нині працюють п’ять людей, які є внутрішньо переміщеними особами. Перша з них – Тетяна Пономарьова, яка переїхала з Донецька до Луцька ще в 2015 році. У наше місто вона потрапила випадково. Залишивши Донецьк, Тетяна прибула з дітьми на київський автовокзал, де вона для себе вирішила: який перший автобус буде, туди вони й поїдуть. Так вона опинилася в Луцьку. Якось вона гуляла в нашому зоопарку, її зацікавив спів пташок. Тоді на касі висіло оголошення, що ми набираємо працівниць на роботу. І Тетяна звернулася до нас. 

Коли ми познайомилися, я її взагалі не бачила як працівницю з тваринами. Тетяна приємна в спілкуванні людина, тож я думала, що можна поставити її на контроль або на посаду адміністраторки. Однак жінка категорично заявила, що хоче працювати саме з тваринами, хоч у неї ніколи й не було відповідного досвіду. Рік вона пропрацювала на кухні, а потім сама запропонувала себе на відділ приматів. Тепер вона є його завідувачкою і говорить, що не уявляє себе в іншому місці роботи, крім зоопарку. Вона мріяла працювати з тваринами з дитинства і робить це вже майже сім років. Її приклад став певною гарантією для тих переселенців, які долучилися до нашого колективу за останні місяці.

Переселенці влаштувалися на роботу в Луцький зоопарк

Цього липня з нами почала працювати Тетяна Муль з Маріуполя, яка до цього жила в Донецьку. Війна її наздогнала вдруге, і вона переїхала до Луцька. З Тетяною Пономарьовою вони були знайомі давно, тепер разом працюють у відділі приматів. Кожен з нашого колективу старається підтримати переселенців: хтось приносить городину, хтось – одяг. Якщо це не так актуально для людей, які у нас працюють, то все одно є спільноти, які потребують продуктів і речей.

Досвід не важливий, головне – бажання навчитися та любити тварин

У нас працюють переселенці без досвіду роботи з тваринами. Я впевнена, що головне – це бажання навчитися та любов до тварин. А тварини – як діти, все відчувають, їх не можливо «купити». До нас нещодавно долучився Сергій Валентинович з Донецька, який до цього працював охоронцем на заводі. Тепер він у відділі копитного ряду, знає, яку кашу приготувати лосеняті та як погодувати його молоком з пляшки. Ми всього навчаємо, а люди самовіддано це роблять. У перший день нові працівники починають прибирати, потім вивчають раціони тварин, далі можуть заходити до вольєрів, контактувати, робити озеленення тощо. Навчання триває від двох тижнів до двох місяців.

працівникця зоопарку

Ми підтримуємо одне одного, і це зміцнює наш колектив. Я завжди кажу, що робота в зоопарку – це сім’я. У своїй родині ми не завжди можемо провести вісім годин поспіль, якщо це не ніч, а тут ми багато часу спілкуємося щодня. Мені дуже приємно, коли працівники можуть поділитися в колективі особистим. Наприклад, у нас працює хлопець, у якого тато служить у ЗСУ, його довго не було вдома. Коли батько повернувся, хлопець сказав: «Хочу поділитися з вами радістю – прийшов тато на один день». 

На роботі треба не відпрацьовувати, а проживати день

Коли у 2015 році у нас почала працювати Тетяна, вона для себе вирішила, що перейде на українську мову. З першого ж дня вона так і зробила, і це нам дуже імпонувало. Цього року в зоопарку працюють російськомовні переселенці. Через кілька тижнів після того, як вони розпочали роботу, я запропонувала перейти їм на українську. Сказала, що ми будемо допомагати в цьому. Навіть якщо вони щось скажуть неправильно, ламаною мовою – нічого страшного. Проте ми живемо в Україні, де є єдина державна мова, і працюємо в зоопарку, який є державним підприємством. Коли до нас звертаються люди, ми повинні надавати їм інформацію українською. І я рада, що мої колеги не сприйняли це як образу або утиснення.

Луцький зоопарк

Я думаю, що переселенці, які працюють у нас, насамперед цінують ставлення людей до них і дружні стосунки, які зав’язуються в колективі. Переконана, що на роботу треба ходити з радістю, не відпрацьовувати години, а проживати цей день. Дуже важливо, щоб людям було комфортно в колективі, щоб вони могли посміхнутися й на хвильку забути, за яких обставин покидали свої домівки. 

Я впевнена, що коли Україна переможе, переселенці захочуть повернутися у свої міста. Але якщо той невеликий період, який проведуть у Луцьку, вони згадуватимуть із вдячністю та теплом, це означатиме, що ми свою місію виконали. Це і є згуртованість українського народу, яку неможливо подолати.

Суспільство

На Волині фермерка висадила яблуневий сад на 8,4 га за грантові гроші

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Фермерське господарство «Дари Волині» посадило яблуневий сад на площі у 8,4 га за грантові кошти від держави.

Про це повідомили у пресслужбі Мінагрополітики.

Розповідається, що родина підприємців почала займатися фермерством ще у 2013 році.

Нині має в обробітку яблуневий сад площею в понад 11 га. Додатково вирощує сою та пшеницю. Загалом у сезон аграрії забезпечують понад 40 людей із навколишніх населених пунктів робочими місцями.

Яблука збувають у місцеві мережі, а також на Львівщину та Рівненщину. У минулі роки була можливість співпрацювати з Білоруссю, але з початком повномасштабної війни будь-які шляхи співпраці обірвалися.

Читайте також: Виграли грант від «Дії» та відновили виробництво з нуля. Кейс бренду одягу Anka Clothing

Фермерка Марина Єлева розповіла, що цього року вирощену агропродукцію вдалося реалізувати без пригод і зайвих проблем. Як буде наступного року, покаже час, але родина вірить у перемогу України та налаштована оптимістично.

Господарство стало учасником державної грантової програми зі створення саду. У межах проекту вже встигли отримати грантові кошти та висадити саджанці під яблуневий сад на площі у 8,4 га. Та перевірили, як працює проект. 

Нагадаємо, підприємниця з Чернігівщини за грантові кошти налагодила виробництво пелет.

Також підприємець налагодив пошиття військової форми для жінок завдяки гранту єРобота.

Фото: minagro.gov.ua.

Читати далі

Суспільство

Повітряні Сили показали збиття ракети німецьким «Гепардом» (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Командування Повітряних Сил ЗСУ показало роботу німецької зенітної самохідної артилерійської установки «Гепард» та як вона збиває ворожу ракету.

Відео опублікували на фейсбук-сторінці Командування.

«Техніка, надана партнерами, боронить українське небо від крилатих ракет рашистських терористів. Цього разу – бездоганна робота німецького “Гепарда”», — йдеться у повідомленні.

Читайте також«Ми запросили понад 500 підприємців». Як Володимир-Волинська громада допомагає українському бізнесу під час війни

Довідка

ЗСУ «Гепард» — німецька зенітна самохідна артилерійська установка. Призначена для захисту бронетанкових колон на марші та стаціонарних об’єктів від атак з вертольотів та літаків на малих і надмалих висотах вдень і вночі за будь-яких погодних умов та в умовах інтенсивної радіоелектронної протидії супротивника.

Нагадаємо, перші Gepard Україна отримала у середині липня 2022 року. 7 вересня стало відомо, що Німеччина передала Україні п’ять зеніток Gepard.

А 14 вересня з’явилося повідомлення про передачу Німеччиною Україні ще чотирьох самохідних зенітних установок Gepard.

Фото: wikimedia.org.

Читати далі

Суспільство

На Житомирщині відремонтували міст на міжнародній трасі «Київ-Ковель-Ягодин» і запустили рух

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Дорожники запустили рух відремонтованим мостом через річку Ірша на міжнародній трасі М-07 «Київ-Ковель-Ягодин» поблизу села Українка на Житомирщині.

Про це повідомили у пресслужбі Укратодору на фейсбук-сторінці.

Зазначається, що досі транспорт рухався тимчасовою переправою поруч.

Чим важливий цей міст?

Траса М-07 сполучає Київщину та Житомирщину, об’єднує п’ять областей країни та веде до україно-польського пункту пропуску «Ягодин-Дорогуськ», тому відновлення проїзду на всій її протяжності є національним пріоритетом.

Читайте такожЯк цивільним підготуватися до зустрічі з нападником. Поради інструктора з самооборони

Відомо, що у березні внаслідок ворожих артобстрілів міст через Іршу було пошкоджено. З міркувань безпеки рух транспорту був закритий. За місяць для безпечного проїзду облаштували тимчасову переправу паралельно до мосту. Це дало змогу перетинати річку без використання об’їзних маршрутів.

Що зробили?

На мосту було:

  • демонтовано мостове полотно і тротуарні консолі, шафну стінку, перехідні плити з київського боку,
  • влаштовано ригелі на опорах, шафну стінку і перехідні монолітні плити з боку Києва, а також балки між опорами 0-5, та відремонтувано опори.

Також дорожники:

  • замінили бар’єрне і перильне огородження на всій протяжності мосту та на підходах,
  • влаштували асфальтобетонне покриття на мосту та підходах і розмітку.

Попереду у ремонтників – фарбування опор, балок і ригелів захисною фарбою та завершення організації руху.

В Укравтодорі додали, що на території Житомирської області зведено два тимчасові об’їзди на місці зруйнованих мостів: на трасі М-21 «Виступовичі – Житомир – Могилів-Подільський» та Р-02 «Київ-Іванків-Овруч».

Нагадаємо, на Херсонщині військові відновили повністю зруйнований міст.

Також на Дніпропетровщині відкрили рух мостом на трасі М-30 «Стрий – Ізварине».

Фото: facebook.com/Ukravtodor.Gov.Ua.

Читати далі