Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Чому ми його робимо?
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
У час, коли через російські обстріли в Україні діють графіки відключень електроенергії, Володимир-Волинська громада, що на Волині, підтримала локальний бізнес.
Підприємці отримали співфінансування на генератори від місцевої влади — так їм вдалося продовжити свою роботу й створити додаткові місця, де жителі можуть підзаряджати техніку під час блекаутів.
Підприємці звернулися по допомогу під час блекаутів
У Володимир-Волинській громаді підприємці почали звертатися до місцевої влади з проханням допомогти забезпечити їх генераторами. Ціни на пристрої були зависокими, а їхня наявність на ринку — обмеженою. Ще одним викликом стало забезпечення генераторів пальним, яке також суттєво зросло в ціні.
Підприємці наводили приклади інших українських міст, де вже діяли подібні програми підтримки. Міська влада Володимир-Волинської громади взялася за вивчення таких проєктів у Львові, Луцьку, Хмельницькому й інших містах, щоб розробити власний.
«Універсального рішення не було. Ми дещо спростили умови участі, бо розуміли, що перед викликами блекаутів опинилися всі підприємці. Ми все ж писали власний порядок програми, який узгодили з бізнесменами та депутатами», — розповідає начальниця відділу економічного розвитку, проєктної діяльності й інвестицій Оксана Виваль.
Зустріч з підприємцями у Володимирській міській раді. Фото: офіційний сайт міста Володимир
З міського бюджету на програму виділили 3 мільйони гривень. Максимальна сума компенсації була 50% від вартості придбаного генератора, але не більше 20 тисяч гривень. У місцевому бізнес-центрі підприємцям допомагали з оформленням необхідних документів. Працівники центру також інформували підприємців і розповідали про можливість відшкодувань коштів за вже придбані генератори.
Мами з дітьми приходили підзарядити ґаджети
Програма мала низку умов: підприємці мусили бути зареєстровані в громаді, без заборгованостей і мати щонайменше двох працевлаштованих працівників. Крім того, вони зобов’язувалися надавати жителям можливість підзаряджати ґаджети під час блекаутів, перетворюючи свої заклади на своєрідні «Пункти незламності».
«Один з учасників проєкту розповів, що під час повного блекауту його заклад став справжнім порятунком для мам з дітьми, які приходили підзарядити ґаджети та виконати домашні завдання. Інший же бізнесмен спрямував отримані кошти на генератор, щоб задонатити на армію», — ділиться Оксана.
Загалом учасниками проєкту стали 49 підприємств, серед яких продуктові магазини, стоматологічні кабінети, швейний цех, ресторани, кондитерські та кав’ярні громади. Власник клініки стоматології Руслан Шкринда розповідає:
«Нам повернули частину коштів за генератор, але це вже плюс від держави, що є допомога для підприємців. Часто наші пацієнти, поки чекають на прийом, мають змогу підзарядити тут свої телефони».
Генератор для стоматологічного кабінету. Фото надав Руслан Шкринда
За словами головної спеціалістки відділу економічного розвитку Анастасії Азанової, це стало не тільки матеріальною, а й моральною підтримкою для місцевого бізнесу:
«Нещодавно я спілкувалася з власницею магазину дитячого одягу, яка брала участь у цьому проєкті. Підприємиця розповіла мені, що коли надійшла компенсація на рахунок, то вона зрозуміла, що не сама».
«Отримуємо потужну підтримку»
У громаді допомогли не тільки бізнесам. Громада є партнеркою Проєкту USAID «ГОВЕРЛА», який надав 8 генераторів потужністю від 7,5 до 100 кВт, які встановлені у водоканалі, КП «Володимиртепло», в школах, садку і в центрі позашкільної освіти. Вдалося реалізувати й інші проєкти:
«Ми отримуємо потужну підтримку, і не лише матеріальну, але й можливість брати участь у різноманітних освітніх тренінгах, семінарах. Це шанс зрушити з місця якісь болючі чи критичні питання, наприклад, тему інклюзії й того, наскільки доступні соціальні послуги в громаді. Розв’язуємо питання щодо реабілітаційного центру, який ми плануємо побудувати, адже велика частка жителів громади — військовослужбовці», — говорить Оксана Виваль.
Володимир-Волинська громада ділиться досвідом з іншими. Фото: ШоТам
Анастасія Азанова каже: важливо не тільки робити проєкти, але й обмінюватися досвідом з іншими громадами.
«Коли працюєш в органі місцевого самоврядування, то ніби варишся у своєму котлі. Не завжди розумієш, що в інших людей, бо багато вже зробив, але ще є, що робити. Але з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА» ми часто організовуємо різні круглі столи та зустрічі, тож можемо обмінятися досвідом з іншими громадами. Люди запитують нас, як нам вдалося реалізувати ту чи іншу ініціативу. Це дає нам мотивацію і своєрідний ковток свіжого повітря», — ділиться Анастасія.
Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.
Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.
фото: Львівський історичний музей.
Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.
У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.
Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.
У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.
Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.
Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.
Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.
Фото: КМДА.
Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.
У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.
Фото: КМДА.
Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.
Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.
В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.
Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.
фото: НАУ
Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ.
фото: НАУ
«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.
Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті.
Хто працював над кліпом
Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Текст пісні: Олег Прозоров;
Виконавець: Олег Прозоров;
Оператор: Олександр Левченко;
Помічник оператора: Артем Дулько;
Режисер: Олег Прозоров;
Актор: Євген Лисак;
Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Звукорежисер: Максим Кушнір.
Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.
