Українка Соломія Джуровська виграла на кінофестивалі в Британії. Її фільм визнали найкращим на церемонії RTS East, яка відбулася днями у Норвічі. Про це повідомляє Освіторія.
Що відомо про перемогу?
Як зазначається, 24-річна Соломія Джуровська з Тернополя третій рік навчається у Кембриджській школі мистецтв. Вона — режисерка фільму «Tertiary Sound» («Третинний звук»), який виборов одразу дві нагороди — за найкращий звук та як найкраще документальне кіно.
Над стрічкою працювали ще дві українки: АСМР митець — Єлизавета Тимошенко та аніматор — Олена Калініна. Решта учасників команди з Нідерландів, Румунії та Британії. Усі вони разом навчаються у Кембриджі.
Про що кіно?
Переможне кіно розповідає про тонкощі делікатних звуків. Це фільм-науковий експеримент, в якому учасники досліджували ефекти АСМР* на людей.
«АСМР — це дуже дивне явище, яке стало популярним через ютуб. Люди кажуть, що від цих звуків вони відчувають мурашки внизу хребта та на шкірі голови. Ми вирішили це дослідити за допомогою EEG — електроенцефалограми. Це набір механізмів, який одягається на голову людини, щоб виміряти мозкові хвилі. Виявилося, що АСМР таки впливає на людей», — розповідає Соломія.
Фільм також брав участь у Лондонському кінофестивалі BFI LFF та у фестивалі короткометражок LSFF.
Зі Львова до Лондона
В Україні Соломія Джуровська закінчила Львівський національний університет ім.Франка, факультет журналістики. Перед тим, як потрапити до Кембриджської школи мистецтв, дівчина три роки вчилась у коледжах в Лондоні:
«Я назбирала матеріалів для портфоліо і зняла вступний фільм. Тоді нарешті мене прийняли! Я трохи випадково потрапила на курс про фільми. Хотіла вчити журналістику, але пройшла в коледжі на медіа та фільмовий курс. Мені він значно більше і подобався, і вдавався», — розповіла українка.
Що таке АСМР?
Автономна сенсорна меридіональна реакція (АСМР) (англ. Autonomous sensory meridian response, ASMR) — феноменсприйняття, що характеризується виразним приємним відчуттям поколювання на шкірі голови або інших частинах тіла у відповідь на певні зорові, слухові і (або) когнітивністимули. Природа і класифікація феномену АСМР неоднозначні. На думку викладача Шеффілдського університету Тома Стаффорда, «цілком можливо, що це явище дійсно існує, однак за своєю природою воно важко піддається вивченню».
