Суспільство
Фермерські тварини і де їх шукати: як нас вводять в оману мультфільми про тварин
Більшість людей ніколи не бували на фермах, тим паче — на великих сільськогосподарських підприємствах. А проте ми приблизно уявляємо, як там утримують тварин і, на жаль, уявляємо неправильно. Образ цих місць, як і образ самих фермерських тварин, у людини часто виникає ще в дитинстві на основі мультфільмів. Вони показують нам щасливих курей, корів, коней тощо, які живуть у гарних доглянутих будівлях, сплять на м’якому сіні та щипають зелену травичку.
Ця картинка далека від реальності. Ми проаналізували радянські анімаційні фільми про фермерських тварин і виділили 6 хибних уявлень, у які вони змушували та змушують нас вірити. Оскільки, за даними Державної служби статистики, майже 96 % таких тварин в Україні — це птахи (кури, гуси, індики, качки), розвінчуємо міфи на їхньому прикладі.
Тварини живуть у хороших умовах
Мультфільм: «Ну, постривай» 6. У селі (Відео 1:42–2:11)
В одному з епізодів мультфільму Вовк потрапляє в типовий сільський курник. Нам показують дерев’яну будівлю із солом’яною стріхою й застеленою сіном підлогою. У середині кури мирно сидять на жердині та несуть яйця. І поки півень розбирається з непроханим гостем, вони можуть вільно вийти на вулицю, погрітися на сонечку й зачекати, коли злісний порушник їхнього спокою вилетить через навстіж відчинені двері.
Реальність: Такі умови утримання справді можуть бути на маленьких фермах, але близько половини всіх курей в Україні утримують на великих промислових підприємствах (це 129 мільйонів птахів). І якщо ви живете в місті й купуєте продукти тваринного походження в супермаркетах, то, швидше за все, ці продукти походять саме з підприємств. Майже на всіх із них використовують зовсім інший спосіб утримання — кліткові батареї, які, задля більш ефективного використання площі курника, ставлять у три й більше ярусів. У клітці тримають по 20–30 курей, і на кожну тварину припадає територія розміром з аркуш А4. За таких умов кури не можуть навіть розправити крила. Замість того, щоби ходити по м’якому сіні чи клювати траву, вони постійно стоять у тисняві на дротяній підлозі.
Господарі про них турбуються
Мультсеріал: Про діда, бабу й курочку рябу Відео
Дід і баба з усім відомої історії про золоте яєчко не просто турбуються про курочку, а ставляться до неї так, як ми звикли ставитися до домашніх улюбленців — собак, котів, хом’ячків тощо. Старе подружжя годує її, обнімає, цілує й навіть споруджує для неї колиску. Не дивно, що в кінці мультфільму вдячна курочка втішає своїх господарів і обіцяє їм знести ще одне яєчко. Чому б їй не любити їх, якщо вони задовольняють усі її природні потреби?
Реальність: Турбота про добробут тварин не входить до переліку пріоритетів підприємств. Кури-несучки, наприклад, не мають доступу до свіжого повітря, не можуть клювати траву, шкребти ґрунт, літати, купатись у піску тощо. Через обмеження в русі та нестачу вітамінів і мікроелементів у раціоні, птахи страждають від переломів і вивихів кінцівок, пошкоджень дзьоба та кігтів, втрачають пір’я. Часто курям підрізають частину дзьоба, щоби вони не травмували одне одного.
Інший приклад ігнорування природних потреб тварин на фермах — це насильне відгодовування гусей та качок для виробництва фуа-гра. Тваринам запихають до стравоходу шланг і через нього дають птахам у 10 разів більше їжі, ніж вони потребують. Таким чином виробники збільшують печінку гусей та качок, із якої потім готують страву «високої» кухні.
У них щасливе життя
Мультфільм: Курча в клітиночку Відео
Герой радянського мультфільму — самотнє курча в клітиночку, яке шукає друзів. Спочатку воно не хоче дружити з птахами, що на нього не схожі, — курчатами в кружечок, квіточку і смужечку. Та коли ці несхожі рятують йому життя, головний герой робить висновок «усі ми єдина сім’я і треба триматися разом». Здавалося б чому тоді тварини мають страждати в клітках? Хоч тісно, зате не самотньо.
Реальність: У клітках нормальне спілкування між птахами — неможливе. Обмеження природних потреб курей викликає в них стрес та нудьгу, а це призводить до розладів їхньої поведінки. Вони можуть викльовувати пір’я інших птиць у пошуку їжі, інколи через це кури стають повністю голими. Навіть більше, кури, яких утримують у клітках, можуть вдаватися до актів канібалізму й атакувати інших тварин.
У них є життя (і довге)
Мультфільм: Хто ж такі пташки Відео
Мультфільм показує нам активне, допитливе курча, яке загубило свою сім’ю. Тому герой мандрує світом і намагається з’ясувати, хто ж він і хто такі «пташки». Врешті його історія закінчується щасливо: після всіх пригод він знаходить свою маму-квочку і братів і сестер. Більше курча не буде самотнім і житиме довго й щасливо…
Реальність: Життєвий шлях курчати, якому не пощастило народитися хлопчиком, закінчиться майже відразу після вилуплення. На підприємствах діє правило — «не несеш яєць — на утилізацію». Вчені модифікували гени курчат для того, щоб у них був різний колір оперення залежно від статі. Завдяки цьому птахів швидко сортують, і півнів відправляють у перемелювальний апарат.
Якщо ж курчаті «пощастило» і воно виявилося куркою, його теж чекає недовге життя. У промисловості несучок використовують не більше як рік. Далі їх, як «відпрацьований матеріал» теж відправляють на утилізацію.
На фермах тварини можуть дбати про своїх дітей
Мультфільм: Зник Петя-Півник
Мама-курка веде своїх дітей із прогулянки, перераховує всіх курчат — хух, усі є. Та коли сім’я повертається додому, виявляється, що одне з курчат — Петя — зникло. Не дочекавшись допомоги від чоловіка-півня, курка залишає своїх дітей під опіку сусідці гусці (а в тої теж є діти) і вирушає сама до лісу на пошуки сина. Найщасливіший момент мультфільму — коли матір і її дитина нарешті знаходять одне одного.
Реальність: Турбуватися про своїх дитинчат — природна потреба тварин. Під час висиджування курчат, курка рідко залишає гніздо, нехтуючи такими процедурами як харчування, пиття води, що важливі для її здоров’я. А після вилуплення курчата не залишають матір протягом 5–10 днів. Проте на підприємствах материнські потреби курей-несучок не можуть бути задоволеними, тому що курчат збирають та перевозять протягом 1–3 днів від моменту вилуплення.
Їхнє призначення — приносити користь людям
Мультфільм: Чарівниця Відео
Це радянський мультфільм про колгосп, і його найпромовистіший епізод — марш щасливих тварин у фіналі. Кури добровільно везуть здати свої яйця «на благо батьківщини» зі словами «кожен день дамо десятки мільйонів яєць», корови із задоволенням йдуть давати молоко й самі перетворюються на бідони, а свиня радісно веде своїх дитинчат, щоби через хвилину вони перетворилися на ковбасні вироби. Остання сцена мультфільму — стіл ломиться від омлетів, сирів, сардельок, тістечок, у які тварини з ентузіазмом «захотіли» перетворитися.
Реальність: Навряд чи варто пояснювати, чому радісне й добровільне перетворення тварин на їжу — абсурд. Тварини здатні відчувати смуток, біль, нудьгу, страх, прив’язаність, радість. Вони хочуть турбуватися про своїх дітей і страждають, коли в них їх відбирають. Вони зазнають стресу, коли їх утримують у неприродних умовах і ігнорують їхні потреби. Потрібно визнати: якщо ми не знаємо правду про життя фермерських тварин або нас ввели в оману мультфільми, фільми, реклама, це не означає, що правди немає.
Дізнатися більше про умови утримання сільськогосподарських тварин ви можете на сайті міжнародної зоозахисної організації «Відкриті клітки Україна» та сайті кампанії “Як вони це витримують”?
Посилання на всі відео: https://drive.google.com/drive/folders/1rdZKHlGePv8BNBaQxTY_bOtZ6-JoBuPe?usp=sharing
Авторка статті: Люба Войтович, активістка ГО “Відкриті клітки Україна”
Суспільство
Про що фільм?
Коментарі
Суспільство
Михайло Ділок
директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.
Уся допомога є безкоштовною
Геннадій Іванюк
виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області
«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»
Марина Бушеленко
психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді
Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти
Коментарі
Суспільство
Реабілітація за світовими стандартами
- тренажерами для відновлення після мінно-вибухових травм;
- апаратами віртуальної реальності, що роблять реабілітацію цікавою завдяки гейміфікації;
- системами для точного оцінювання прогресу пацієнтів.
Коментарі