У невеликому селі поблизу Кам’янця-Подільського з 2013 року працює теплиця, що пережила ураган 2020 року, економічну кризу, пандемію та повномасштабне російське вторгнення. Та завдяки її власнику попри все теплиця стала осередком краси та підтримки для людей в регіоні.
Сурфінії, хризантеми, гіацинти ― ці та ще 100 тисяч різних квітів щосезону вирощує тут фермер Олександр Дудко. А ще плекає виноград, полуницю та пекінську капусту з дружиною та переселенцями.
Для #ШОТАМ фермер розповів, як завдяки квітковому господарству Agro Kvity розвиває своє село.
Олександр Дудко
підприємець, засновник квіткової теплиці Agro Kvity
«Думай і багатій» стало моїм гаслом
Я виріс у невеличкому селі Біла, що на Поділлі. Мріяв стати військовим, тому після школи вступив до військового інституту. Навчання мене дуже загартувало і виховало стійким до життя. Щоправда, я його не завершив, бо лікарі порадили зменшити навантаження через проблеми з серцем.
Після цього я зацікавився мережевим маркетингом. А ще читав багато мотиваційної літератури ― авторів Наполеона Гілла, Роберта Кійосакі, Брайана Трейсі. Вони писали про те, як досягти успіху і мені цього дуже хотілося. Через цей запал прочитав аж 46 мотиваційних книг. І вирішив, що можу досягти всього, чого захочу, якщо сильно повірю в свої здібності.
Згодом я одружився та повернувся в рідне село. У нас народилося двоє синів, тому моїм обов’язком було забезпечувати сім’ю. Через це вирішив займатися продажами. Я працював з великими брендами, які зараз є досить відомими. Потім влаштувався на будівельну фірму у Києві ― я увесь час намагався заробити кошти.
Продовжив сімейну справу з 1994 року
А потім я захопився квітами. У 2013 році ми з дружиною поїхали в Чернівці на весілля до моєї тітки. Вона вирощує квіти з 1994 року і порекомендувала мені також спробувати. Завдяки квітам у тітки вже був гарний будинок та авто, тому я наважився ризикнути.
Тітка подарувала нам саджанці й з них ми виростили 300 хризантем на продаж
І вже восени того ж року ми уже продавали перші квіти. Моя родичка дала мені базу у цій сфері, за що я завжди буду їй безмежно вдячний.
А ще допомогла моя бабуся, яка віддала нам 6 тисяч гривень зі своєї пенсії. За ці кошти ми купили плівку та збудували першу дерев’яну теплицю розміром 5х10 метрів. Батько допоміг зробити буржуйку і вже навесні 2014 року у цій теплиці ми вирощували петунії, сурфінії та інші квіти. Я продовжував працювати у продажах, а ще з дружиною тримали власне господарство.
Далі ми будували нові теплиці та придбали авто, аби возити наші квіти на місцевий ринок. Уже у 2017 році ми виросли втричі за масштабами й збудували першу металеву теплицю. Для неї облаштували опалення, аби квіти не мерзли. У 2020 році у нас було кілька металевих теплиць та одна дерев’яна.
Черги за квітами під час коронавірусу
У той рік селом пройшов сильний ураган, який знищив усі теплиці. Як на диво, вціліла лише одна ― ота найперша маленька дерев’яна тепличка. Мене так сильно все це засмутило, що я вже вирішив залишити цю справу.
Я був на межі вигорання, мене вже почали дратувати ці квіти. Але тоді я подумав: якщо зараз усе кину, то робитиму так завжди. Тому я вирішив зробити інакше ― продати автівку, позичити кошти, побудувати більше теплиць і вирощувати ще більше квітів.
Коли почалась пандемія коронавірусу, до наших теплиць стояли величезні черги. Магазини запровадили обмеження, а ми приймали людей, які приходили не лише по квіти, а й загалом погуляти по території. Далі все було більш-менш стабільно, поки не почалася повномасштабна війна.
У 2022 році до 8 березня у нас замовили велику кількість тюльпанів та гіацинтів оптом. Але після 24 лютого всі відмовилися від своїх замовлень. Було складно, але ми продали ці квіти на ринку. Після цього я пішов у військкомат, проте у мене народилась третя дитина, через це мене відправили додому. Тоді я вирішив бути корисним за допомогою фермерства.
Системи поливу та опалення за гранти
У 2023 році я отримав перший грант. Крім квітів, ми почали вирощувати фрукти ― виноград та полуницю. Згодом отримали другий грант від благодійного фонду та орендували собі приміщення, де моя дружина почала продавати квіти. А для теплиць ми придбали автоматичну систему поливу.
Цьогоріч завдяки Платформі соціальних змін я чітко визначився з місією та візією бізнесу, вивчив конкурентний ринок. А ще написав бізнес-модель, порахував маржинальність та почав слідкувати за фінансовим плануванням.
Навчання допомогло мені поставити конкретні цілі для власної справи. Ми обговорили юридичні питання, а ще мені дуже допомогли знання про рекламу бренду. В нас було багато активних підприємців на навчанні, які переконали мене, наскільки важливо зараз вести соцмережі.
А ще я був вражений тим, як у моїй роботі може допомогти штучний інтелект. Це навчання наче посадило мене як учня в школі за парту. Я навіть списав весь зошит.
Коли отримав грант, то я був приємно здивований тим, що комусь не байдуже до моєї справи. Тому я теж своєю справою допомагаю іншим. Так ми облаштували у теплицях нову систему опалення, котли та комплектуючі, побудували котельню та нову теплицю, аби покращити якість нашої продукції.
Робота для переселенців і краса для місцевих
Мої теплиці знаходяться в селі, тому я активно долучаюся до місцевих справ. Наприклад, ми з колегами організовуємо футбольні турніри, облаштували лавочки для комфорту людей. А ще в село приїхало багато переселенців, яких я наймаю на сезонну роботу.
Минулого сезону у мене працювало семеро переселенців, а ще троє місцевих підлітків. Ми хочемо дати їм можливість заробляти власні гроші. Постійно у нас працює двоє людей, які також є переселенцями. Завдяки цій роботі вони забезпечують своїх рідних.
Ми вирощуємо близько ста тисяч квітів щосезону. От тільки нещодавно висадили 24 тисячі петуній на весну
У нас 1 500 метрів квадратних територій, а ще ми збудували велику теплицю з опаленням.
А зараз у нас яскрава пора хризантем — садимо 60 різних сортів. На рік ми продаємо продукції на понад півтора мільйона гривень. Також почали вирощувати пекінську капусту, яку добре вирощувати в нашому кліматі.
Охоче виділяємо квіти для облаштування клумб у нашій громаді. Я завжди кажу, що це для того, аби підняти настрій людям, які зараз дуже пригнічені війною. Мені приємно, що можу робити такий внесок у свій край. Хоча я звичайний фермер, але мої квіти дарують радість людям.
Бути фермером означає мати постійний дохід в селі
Ми знаємо усі тонкощі вирощування квітів, тому можемо ділитися своїми знаннями з іншими. Наприклад, місцеві комунальники уже вирощують на клумбах сурфінії та петунії за нашою методикою. Хочу масштабувати цю справу та створити навчальну групу, аби вчити фермерів вирощувати квіти.
Якщо ви маєте невеличку теплицю, вмієте працювати руками, то фермерство ― чудове рішення для заробітку у селі. Також ми створюємо теплиці для інших та продаємо їх
Раніше в селах був активний рух, а зараз вони просто вимирають. Я розумію, що можу трохи цьому зарадити. Наприклад, якщо з-за кордону повернеться потенційний фермер, а я продам йому тепличку і навчу щось вирощувати, то це буде велика користь для громади. Також ми з дружиною платимо податки як малі підприємці в бюджет і допомагаємо місцевим волонтерським фондам.
Хочу передати цю справу дітям
Щодня у нас є близько сотні клієнтів, які приходять за квітами на ринок, в магазин або замовляють саджанці поштою.
Agro Kvity ― це для мене як дитина, в яку я вкладаю багато сил та ресурсів. Вона вже наче виросла, але я все одно хочу їй допомагати й покращувати. Аби не лише я нею тішився, але й інші також.
Мрію передати цю справу своїм дітям. Ми уже маємо власні каталоги, завдяки яким можна буде продавати власні саджанці по всій території України, як зараз для нас продають європейські країни. І якщо мої діти також полюблять цю справу як і я, то в нашій родині з’явиться уже третє покоління фермерів, що вирощує квіти, фрукти чи овочі.
Матеріал створено в межах спецпроєкту «Історії локальних змін» за підтримки Платформи соціальних змін — середовища розвитку соціального підприємництва через освіту, інвестиції та менторство.
