Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Фермер із Донеччини евакуював на Волинь 150 кіз та сироварню. Як йому це вдалося

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Сергій Свириденко – ветеран російсько-української війни. У 2016-му році чоловік звільнився зі служби, заснував власну ферму та почав займатися сироварінням. Увесь цей час він відкидав ідею розширення бізнесу, адже переконаний: крафтова продукція значно цінніша та якісніша.

Напередодні повномасштабного вторгнення Сергій планував відкрити в сусідньому регіоні ще одну сироварню, однак війна зірвала всі плани. Три місяці фермер залишався на Донеччині, роздумуючи над тим, як евакуювати виробництво та поголів’я кіз. Зрештою йому допоміг незнайомець – Іван з Волині, який прийняв «колегу» на власній фермі. 

Про переваги крафтового бізнесу, нічну евакуацію кіз, облаштування на новому місці та відновлення ферми на Донеччині Сергій Свириденко розповів команді ШоТам.

Сергій Свириденко

ветеран російсько-української війни

засновник крафтової екоферми «Козацьке подвір’я»

Я не хотів великих масштабів, мій вибір – крафтове виробництво

Війна для мене почалася ще в 2014-му році, коли росія вперше атакувала український схід. Я пристав до лав Збройних сил України і пішов захищати свою землю. Трошки згодом, у 2016-му році, я звільнився і обрав для себе інший шлях. 

У мене з’явилися козочки, почав варити сир, свинки теж були. Тому не сиром єдиним, а й м’ясними виробами теж займався. Справа потихеньку пішла вгору і вдалося отримати фінансовий грант на будівництво сироварні. Одразу скажу, що без таких грантів існувати вкрай важко, або навіть просто неможливо. 

Я ніколи не думав про великий масштаб та створення повноцінного виробництва сирів. Адже тоді це вже не буде крафтом. Тоді моя справа перетвориться на звичайну комерцію з боротьбою за найнижчу ціну і не найкращу якість. Для мене розвиток – це маленькі філії схожих сироварень у різних регіонах. Але, на жаль, існує росія. І через ворожі обстріли сироварню разом із понад сотнею кіз довелося евакуювати з Донеччини. 

фермер з Донеччини

Не міг покинути напризволяще цілу отару кіз

Зізнаюся, до 24-го лютого я й не думав, що росія зможе атакувати з такою агресією та подальшими звірствами. І хоча вибухи та стрілянина не були для нас несподіванкою (бо не варто забувати, що на Донеччині війна триває вже 8 років), я вирішив, що родині варто виїхати подалі. 

Ми зібрали все, що змогли, у автівку, завантажили стільки сиру, скільки влізло, і мої рідні поїхали зі сходу до Кам’янця-Подільського. А я залишився вдома. Бо не міг просто взяти й одразу все покинути. Власне крафтове виробництво – це власна відповідальність. До того ж, у мене була ціла отара кіз, яку не можна було кинути напризволяще. Тож це все змусило мене залишитися. 

Ще варто розуміти, що перевезти живих тварин і все необхідне – це не просто і точно не дешево. Адже це не магазин, який можна завантажити і, не задумуючись ні про що, везти куди завгодно. 

фермер Сергій Свириденко
Сергій Свириденко (праворуч) та офіцер 95 ОДШБр Юрій Кочевенко (ліворуч) на фермі у Донецькій області.

Випадкова людина стала моїм компаньйоном

Із думками про те, що потрібно робити далі, я пробув на Донеччині ще три місяці. До червня виїжджати не наважувався. Навіть попри те, що більшість моїх покупців до того часу вже евакуювалися, а виробництво частенько відчувало на собі російські обстріли. 

Врешті-решт я обрав варіант евакуації. Найголовнішою проблемою став пошук місця для продовження роботи. Я почав шукати фермерів чи ферму, куди міг би податися. Щоправда, майже всюди, де я бував, наштовхувався на розруху та занедбані господарства, які мені геть не пасували. 

Читайте також: «Я не зміг їх покинути». Як вівчар з Донеччини самотужки пригнав на Волинь отару з 400 овець

Проте мені дуже пощастило, адже в соціальних мережах мене знайшов пан Іван. Він запропонував співпрацю і місце для моїх кіз та сироварні. Я погодився. Тепер ми компаньйони, так би мовити. 

Ферма Івана жива, але не була запущена в роботу. Ось тільки на днях на самій фермі з’явиться водопостачання, а це доволі великий плюс. Вже після того, як ми домовилися про роботу, виникло питання: як вивезти мою ферму з Донеччини на Волинь. 

фермер

Їхали вночі, аби тварини легше перенесли дорогу

З’ясувалося, що евакуювати ферму цілком можливо, і навіть не надто складно. Утім дуже дорого. Я знайшов вантажівку та скотовозку, а для того, аби вивезти виробництво довелося заплатити 150 тисяч гривень. Це колосальні кошти. Здавалося б, просто перевезти тварин з точки «А» до точки «Б». А скільки зусиль та фінансів для цього знадобилося!

Аби козам не було спекотно й вони могли легше перенести дорогу, я вирішив виїжджати зі сходу вночі. Зізнаюся, на початку шляху був переконаним, що не всі тварини зможуть доїхати до місця призначення живими. Але навіть попри те, що на місце ми прибули о четвертій годині наступного дня, кози вижили.

А далі почалася їхня адаптація на новому місці. І ось із цим дійсно були проблеми. Волинь – це інший клімат, інша трава. Усе це важко далося тваринам. Шестеро не витримали й померли вже на заході. Інші з часом все ж акліматизувалися й ніби звикли до нових реалій.

Сергій Свириденко

Хочу, аби мій крафт залишався унікальним

Зараз я розумію, що пережитий стрес все ж вплинув на тварин. Завершити доїтися вони мали наприкінці листопада. Зараз (під час запису інтерв’ю, – ред.) на дворы жовтень, а вони вже не дають молоко. Сподіваюсь, інших наслідків вже не буде й моє поголів’я дійсно прийде до тями.

Натомість з’являються інші проблеми. Наприклад, бракує коштів на корм для тварин. Практично все, що в мене було, пішло на евакуацію. А тому для нас це вже новий виклик. Я організував збір коштів на своїй сторінці в соціальних мережах, і люди почали донатити. Чи надовго цього вистачить – побачимо.

Адже фінансові гранти – це, безумовно, добре. Але це не ті кошти, якими закриваються потреби у годуванні тварин. А допоки моє виробництво не стане на ноги після такої «подорожі», виручки не буде. До того ж необхідно довести до ладу ферму Івана.

Словом, зараз є, чого прагнути у фермерстві та виробництві. Початкові цілі визначені, і їх потрібно поступово досягати. Як я вже казав, створювати величезне виробництво, аби потім конкурувати з собі подібними, не планую. Ні, я досі хочу, аби мій крафт – тобто сир та молоко – залишався унікальним.

фермерська продукція

Я забагато встиг побачити, аби задовго до чогось звикати

Мушу визнати, що я доволі позитивна людина, а водночас – доволі нестандартна. Де б я не був – мені всюди добре. Тому й на Волині зараз мені добре. Я вже багато чого бачив, щоб надто довго звикати до нового місця. Крім того, часу на це й не було. Потрібно відразу ставати до роботи, а не гаяти дорогоцінний час.

А щодо повернення на Донеччину поки що складно говорити. Таке виробництво, як у мене, доволі складне. Його не можна тягнути постійно туди-назад. Тварини просто не витримують такого навантаження. Однак я роздумую над тим, аби відкрити додаткову філію у Донецькій області, коли це стане можливим та безпечним. Потрібно трохи почекати, а тоді – брати до роботи.

Фото на головній: Павло Пахоменко для Ukraїner.

Суспільство

Як отримати психологічну допомогу в сімейного лікаря

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту журналістики рішень. Ми створили його для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм.
Тут розповідаємо історії українців, які втратили кінцівки чи отримали інші тяжкі поранення, щоби люди з такими випадками знали — в їхній унікальній ситуації є вихід.

Ці історії можуть стати прикладом для держави та волонтерів, аби виробити системні рішення для людей, життя та тіло яких змінилося внаслідок війни.

Аби отримати психологічну допомогу, українці можуть звернутися до своїх сімейних лікарів, терапевтів або педіатрів. Так, згідно з інформацією МОЗ, станом на січень 2024 року з початку повномасштабної війни понад 70 000 медпрацівників пройшли навчання за програмою mhGAP (Mental Health Gap Action Programme) від Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Разом з Програмою розвитку ООН в Україні (UNDP) ШоТам розповідає про те, як отримати психологічні послуги на первинній ланці. 

Як сімейні лікарі надають психологічну допомогу: приклад Ворзельської амбулаторії

В Україні 865 медзакладів уже надають психологічні послуги в межах проєкту МОЗ «Інтеграція послуги з охорони психічного здоров’я на первинній ланці медичного обслуговування». 

У Ворзельській амбулаторії на Київщині пацієнти та пацієнтки також мають можливість знайти психологічну підтримку в лікарів. Тут щодня приймають 2-3 людей, які звертаються зі скаргами на свій психологічний стан. Найчастіше це ті, що пережили окупацію російськими збройними силами чи постраждали від вибухонебезпечних предметів. 

Пацієнтка чекає на прийом у коридорі Ворзельської амбулаторії. Фото: ШоТам

«Пацієнти(-ки) звертаються не відразу з тим, що можуть сказати про погіршення сну, роздратованість. Вони можуть звертатися з різними ознаками порушення фізичного здоров’я», – розповідає сімейна лікарка Ворзельської амбулаторії Оксана Бруяка.

У медичному закладі сімейний лікар, терапевт чи педіатр може:

  • оцінити психічний стан пацієнта/-ки;
  • надати медичну та психологічну допомогу;
  • виписати ліки;
  • направити на додаткові лабораторні дослідження;
  • скласти план лікування;
  • надати психологічну підтримку членам родини пацієнта/-ки чи тим, хто доглядає за ним/нею;
  • навчити техніки самодопомоги.

Перевірити, чи ваш медичний заклад підписав з НСЗУ пакет «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги» на ці послуги, можна за посиланням. 

Лікарі первинної ланки також можуть перенаправити пацієнтів до профільних спеціалістів – психологів чи лікарів-психіатрів.

Лікарі Ворзельської амбулаторії за роботою. Фото: ШоТам

«До Ворзеля приїжджають фахівці-психологи з міжнародної гуманітарної місії «Лікарі світу». Також у нас є лікар-психіатр – він працює в Бучанському консультативно-діагностичному центрі», – розповідає Оксана Бруяка.

Звернутися до сімейного лікаря можна навіть перебуваючи за кордоном

Звернутися до сімейних лікарів за психологічною підтримкою можна й онлайн у лікарнях, які надають послуги дистанційно. 

У Ворзельській амбулаторії є пацієнти(-ки), які мають підписані декларації, але територіально перебувають за кордоном. Такі пацієнти(-ки) отримують психологічну допомогу онлайн або їх перенаправляють до інших фахівців. 

Де ще можна отримати психологічну допомогу

Національна служба здоров’я України (НСЗУ) в липні 2023 року оприлюднила карту з усіма медзакладами, які надають психологічну та психіатричну допомогу безоплатно. Наразі можна звернутися до понад 12 тисяч лікарів по всій Україні.

Читайте також: Психологічна допомога: чому це важливо та як організувати в громаді

Матеріал створено в партнерстві з Програмою розвитку ООН (UNDP) в Україні та за підтримки Уряду Японії. Серія публікацій реалізується в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною». Думки, висловлені тут, належать авторам і не обов’язково відображають точку зору UNDP в Україні чи Уряду Японії.

Читати далі

Суспільство

Розробили інтерактивну мапу книжкової екосистеми України

Опубліковано

Український інститут книги запустив інтерактивну карту книжкової екосистеми України.

Про це повідомили на сайті інституту.

«Набуття звички читання як щоденної практики є вкрай важливим завданням державної політики України, адже це впливатиме не лише на формування читацької грамотності та якість здобуття освіти, а також на розвиток критичного мислення, самореалізацію українців та розвиток людського потенціалу загалом», — ідеться в повідомленні.

Зазначається, що інтерактивна мапа книжкової екосистеми України сприятиме популяризації читання та наблизить книгу до українського читача.

Інтерактивна мапа – це зручний і корисний інструмент, що містить багато інформації про місця та події, які потрібні читацькій аудиторії.

Читайте такожЯк українці рятували Луганську бібліотеку в евакуації

У першому шарі зібрана інформація про книгарні України. Найближчим часом на мапу додадуть шари з літературними музеями та книжковими фестивалями.

На сьогодні на карті відмічено 447 книжкових магазинів, а з самою картою можна ознайомитись за посиланням.

Нагадаємо, біженка з Київщини відкрила українську бібліотеку в Катовіце.

Також ми розповідали, що у Вінниці відкрили мобільну бібліотеку для неформального навчання молоді і дітей.

Фото: ubi.org.ua.

Читати далі

Суспільство

Uber передав Україні $1 млн на машини швидкої допомоги

Опубліковано

Компанія Uber передала один мільйон доларів на автомобілі екстреної медичної допомоги для України.

Про це в середу, 28 лютого, повідомило Міністерство охорони здоров’я.

«Неймовірні новини від United24: Uber передали Україні 1 000 000 $ на машини швидкої допомоги. Загалом Uber, а також водії та клієнти компанії з усього світу пожертвували вже понад 4 мільйони доларів США на автомобілі швидкої допомоги», — йдеться у повідомленні.

В United24 відзначили, що завдяки партнеру вже придбали та доставили 49 реанімобілів, які щодня рятують життя.

Читайте також: Як у громаді організувати тренінги з домедичної допомоги

Про Uber

Uber — американська компанія, що створила однойменний мобільний застосунок для пошуку, виклику та оплати таксі або приватних водіїв. Застосунок доступний у більш ніж 200 великих містах в 67 країнах світу. З 30 червня 2016 року сервіс Uber став доступним в Україні.

Про UNITED24

Ініціатива UNITED24 запрацювала 5 травня. Це платформа для збору коштів на допомогу Україні, що надає можливість зробити донейт в один клік із будь-якої країни. Усі кошти надходять на рахунки Національного банку України, закріплені за профільними міністерствами: Міністерством оборони України, Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством інфраструктури України. Станом на 12 січня 2023 року через платформу вдалося зібрати понад 10 мільярдів гривень.

Нагадаємо, Україна отримала 10 «швидких» від уряду Кореї.

Раніше ми повідомляли, що Барбара Стрейзанд передала реанімобіль Вишгороду на Київщині.

Фото: МОЗ України.

Читати далі