«Дикі Шершні» створили найшвидший FPV-дрон в Україні

1 березня в Києві відбувся «Арсенал талантів» — перший кар’єрний ярмарок, що об’єднав понад 1500 відвідувачів та 50+ оборонних компаній. Представники підприємств презентували свої розробки й розповідали про перспективи роботи в їхніх командах та відкриті вакансії. 

Також на ярмарку проводили панельні дискусії, де обговорили тенденції розвитку галузі, проблеми, з якими зіштовхується сектор, та як їх подолати.

ШоТам побували на заході та розповідають, у якому стані наш оборонно-промисловий комплекс (ОПК) та які виклики на нього чекають.

Про «Арсенал талантів»

Організатори ярмарку — найбільша українська спільнота розробників DOU та платформа з працевлаштування Lobby X. 

Серед спікерів дискусії про актуальний стан ОПК України були заступниця міністра стратегічних галузей промисловості Анна Гвоздяр, виконавча директорка асоціації «Технологічні сили України» Катерина Михалко та директор компанії «Інфозахист» Ярослав Калінін. Модератором виступив СЕО Lobby X Владислав Грезєв.

Окрім нетворкінгу та можливостей для кар’єрного зростання, учасники заходу зробили важливий внесок у підтримку ЗСУ — відвідати подію можна було, задонативши, тож організаторам вдалося зібрати 586 233 гривень для «Повернись живим».

Історія української оборонної індустрії 

Колись Україна зосереджувала до 18% оборонної промисловості всього СРСР. Що ж сталося після проголошення незалежності? 

• На 1991 рік спроможність українського ОПК складала 25 мільярдів доларів;
• у 2000-х роках Україна, продаючи старе радянське обладнання, стала четвертим найбільшим експортером у світі;
• у 2022 році країни Європи виділили Україні свої запаси зброї, а також ми почали виробляти свою. За три роки повномасштабного вторгнення екосистема українського ОПК вистояла та розширилася до 1 мільярду в 2022, 3,3 мільярдів у 2023, 20 мільярдів у 2024 та 35 мільярдів у 2025.

Головний фокус — дрони 

Війна в Україні довела, що дрони — це не просто допоміжний засіб, а повноцінна зброя. Українські безпілотники відіграли головну роль у знищенні кораблів Чорноморського флоту рф, довівши свою ефективність навіть проти високотехнологічної оборони ворога.

Читайте також: Українські морські дрони уразили чотири російських судна

Завдяки своїй доступності, мобільності та відносно низькій вартості виробництва БпЛА стали основою тактики завдавання точкових ударів та розвідки. Українські підприємства вже налагодили масове виробництво техніки, яка вражає цілі навіть у глибокому тилу ворога.

У 2024 році в Україні виготовили та зібрали понад 1,5 мільйона FPV-дронів, ударних коптерів-бомбардувальників, літаків-камікадзе, розвідувальних дронів-крил і далекобійних deepstrike-дронів. Це дозволило закрити 96,2% потреб Сил оборони в безпілотниках.

Зброя, яку створили в Україні

Заступниця міністра стратегічних галузей промисловості Анна Гвоздяр розповіла про новітню зброю, яку створили українські розробники, виходячи з умов сучасної війни росії з Україною. 

1. Бомбери — БпЛА, призначені для виконання ударних місій. Вони можуть бути оснащені одним або кількома механізмами для скидання вибухових вантажів. Такі дрони мають велику популярність серед військових завдяки своїй ефективності та простоті управління.
2. НРК — роботизовані платформи. Їх можуть використовувати для перевезення зброї, ведення вогню без наражання військових на небезпеку, евакуації поранених з поля бою, доставки боєприпасів та вантажів на бойові позиції, а також мінування та розмінування території.
3. Deepstrike — клас ударних дронів, які здатні працювати на відстані 100 кілометрів.
4. Морські дрони — невеликі, швидкісні та високоманеврені дистанційно пілотовані судна, що несуть на борту бойову частину, яка детонує при ударі з ворожим кораблем. Попри складні умови застосування, українські дрони мають доволі просту конструкцію, яка дозволяє виготовляти їх на малих непрофільних підприємствах. 
5. Ракети-дрони — це зброя, яка поєднує властивості БпЛА й ракети. Вона здатна здійснювати автономний політ, нести боєзаряд та вражати цілі на великій відстані.

Як росте виробництво

За минулі роки виробництво зброї виросло в декілька разів. Наведемо трохи статистики: 

• виробництво FPV-дронів зросло у 4,3 рази;
• deepstrike дронів — у 2,6 разів;
• засобів РЕБ — у 346 разів; 
• наземних роботизованих комплексів — у 15 разів. 

Над чим розробники працюють зараз 

Україна змушена шукати швидкі й дієві рішення для оборони, тому інженери працюють над створенням більш доступних і простих у виробництві систем озброєння.

Одним з перспективних напрямків є автоматизація та роботизація військової техніки. Українські компанії вже працюють над створенням наземних бойових роботів, які можуть виконувати завдання з розмінування, розвідки та навіть ведення бою без ризику для життя військових.

Ось деякі розробки українських компаній: 

• «Вепр» — багатофункціональний наземний безпілотний роботизований комплекс, який виконує завдання логістики, евакуації, мінування та розмінування, а також розвідки. Він оснащений гусеничним ходом, броньованим корпусом і додатковими камерами огляду. Кілька десятків таких роботів уже виконують завдання на лінії бойового зіткнення;
• УГВ «Сірко-С1» — універсальний наземний робот, призначений для перевезення вантажів, евакуації поранених та проведення розвідки на ворожих позиціях. 
• роботи-сапери — невеликі безпілотники для розмінування шляхів для штурмових груп. Наприклад, у 3-й ОШБр випробували дрон, який дистанційно розміновує територію, знижуючи ризики для саперів і штурмовиків.

Також перспективними є розвиток антенних систем і засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Це дозволяє не лише знаходити ворожі об’єкти, а й протидіяти їхнім засобам зв’язку та навігації. 

Проблеми та виклики для ОПК

Попри успіхи, український оборонно-промисловий комплекс зіштовхується з такими викликами:

• загрози ударів по виробничих потужностях — росія продовжує атакувати критичну інфраструктуру, намагаючись зірвати виробництво зброї;
• проблеми з імпортом комплектуючих — через складну логістику деякі компоненти для високотехнологічної зброї складно отримати;
• недостатньою інтеграцією приватного сектору — в Україні існує великий потенціал приватних оборонних компаній, проте нормативно-правова база все ще потребує адаптації для їхньої повноцінної роботи;
• фінансовими обмеженнями — у 2024 році ОПК України мав потенціал виробництва на суму 20 мільярдів доларів, але через обмежений бюджет зміг реалізувати лише половину цього обсягу.

Міжнародна співпраця з європейськими партнерами

За час повномасштабного вторгнення Україна стала частиною європейської оборонно-промислової стратегії. Ось перелік компаній, з якими в нас за останні роки завʼязалася співпраця: 

• СП Rheinmetall і АТ УОП — запрацював ремонтний хаб;
• BAE Systems — розпочали ремонт гаубиць L119;
• Colt CZ Group — розпочали ліцензійне виробництво штурмових гвинтівок;
• відкрили представництво АТ «Укроборонпром» у США;
• D&M — налагодили виробництво патронів до стрілецької зброї;
• програма FrankenSAM — створений спільний американсько-український ЗРК;
• Sellier & Bellot — розпочали виробництво патронів до стрілецької зброї;
• офіс оборонних інновацій ЄС — відкрився в Україні;
• Babcock — відкрили офіс;
• Nammo, KNDS France — отримали ліцензію на виробництво 155 мм боєприпасів;
• Thales — створене спільне виробництво;
• Helsing GmbH — розпочали впровадження системи ШІ в українські розробки
• започаткований Alliance of Defense Industries (альянс оборонної індустрії); 
• Quantum-Systems GmbH — відкрили R’n’D-центр і локалізували виробництво дронів;
• Roshel — створене спільне виробництво;
• KNDS Deutschland — спільне виробництво;
• KNDS Deutschland — створили завод з виробництва БпЛА;
• KNDS — відкрили офіс в Україні;
• PGZ — ​​зареєстрували представництво в Україні.

Чому варто долучитися до оборонного сектору

Україна зараз воює за свою незалежність, і одним з основних факторів перемоги є технологічна перевага над ворогом.

Воєнний сектор потребує не лише військових на передовій — підприємства шукають фахівців у різних сферах, включно з інженерією, інформаційними технологіями, кібербезпекою, логістикою та управлінням проєктами. Це відкриває для професіоналів з різним досвідом та кваліфікацією можливості долучитися до зміцнення обороноздатності країни.​

Якщо ви не встигли відвідати «Арсенал талантів», але хочете знайти кар’єрні можливості у сфері технологій та оборони, перегляньте актуальні вакансії на Lobby X. На сайті представлені компанії, які працюють на перемогу та шукають фахівців для впровадження інноваційних рішень у військово-промисловому секторі.

Читайте також: Одеські інженери створили «Мухобійку» — симулятор, на якому бійці вчаться стріляти по дронах

Фото обкладинки: пресслужба 4-го механізованого батальйону Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького (ОПБр).

Українська компанія DroneUA, яка є резидентом «Дія.City», розпочинає постачати власних роботів для NASA.

Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Деталі співпраці

Наразі тестову партію вже відправили до американського штату Вірджинія. Фахівці випробовуватимуть їх та шукатимуть найефективніше застосування.

Михайло Федоров зазначає, що співпрацю ініціювало саме NASA. Розробники DroneUA прагнуть налагодити системне партнерство з агентством найближчим часом.

«Війна дала потужний буст ринку defence tech, наші технології розвиваються дуже швидко. Одна з цілей — постачання техніки за кордон, адже це може забезпечити мільярдні надходження в бюджет. DroneUA — класний кейс того, як це може працювати. Українські технології ефективні всюди. На землі, у воді та ще й у космосі. Пишаюся нашими найталановитішими розробниками. Ви створюєте інноваційне майбутнє»‚ — написав очільник міністерства.

Читайте також: Український ШІ-стартап використали у двох фільмах, що здобули «Оскар»

Довідка про компанію

На початку 2025 року українська компанія DroneUA, що працює у галузях енергетики, сільського господарства, нафтогазової промисловості, геодезії та інших сферах, зареєструвала торгівельну марку в США.

На ринку України та Східної Європи група компаній DroneUA є найбільшим імпортером та дистриб’ютором провідних виробників дронів у світ. Фахівці розроблять рішення для брендів XAG, EcoFlow, Pix4D, Parrot, Chasing, DroneDeploy, AgroCares тощо.

Нагадаємо, що фахівці з України розробили швидкісний дрон-камікадзе для війська.

Фото обкладинки: сайт NASA

Технологію українського стартапу Respeeche за 2024 рік використали у 60 проєктах. Ним скористалися й під час створення чотирьох фільмів, які номінували на цьогорічний «Оскар», два з них здобули перемогу.

Про це повідомив співзасновник стартапу Respeeche Олександр Сердюк.

Які фільми використовували стартап

Respeeche пропонує різноманітні послуги для зміни голосу на основі штучного інтелекту. Його використали під час створення стрічок «Бруталіст» та «Емілія Перес», які здобули премію «Оскар».

«Бруталіст» містить значну частину діалогів угорською мовою. Щоб максимально наблизити вимову до носіїв мови, використали технологію українських розробників. На церемонії «Оскар» фільм отримав статуетки за найкращу чоловічу роль, найкращу музику та найкращу операторську роботу. Раніше ми писали, що фільм «Бруталіст» здобув три нагороди «Золотого глобуса».

Читайте також: На «Дія.Освіта» вийшов серіал про те, як покращити роботу з ChatGPT (ВІДЕО)

«Емілія Перес» змагалася за перемогу на кінофестивалі у 13 номінаціях. Стрічці вдалося перемогти у двох категоріях за найкращу жіночу роль другого плану для Зої Салдани та найкращу пісню El Mal.

Олександр Сердюк додав, що номінації отримали і стрічки «Краща людина» та «Чужий: Ромул». Творці цих фільмів також використовували технологію Respeeche.

Нагадаємо, що американська акторка зі сцени церемонії «Оскар» проголосила «Слава Україні!» (ВІДЕО).

Фото обкладинки: ютуб-канал B&H