Економіка і бізнес
«Це найбільш вмотивовані працівники»: досвід швейного підприємства у працевлаштуванні людей з інвалідністю
Ми прагнемо надихнути прикладом, аби інші підприємці долучалися до цієї державної програми.
«У хаосі війни хтось має залишатися на місці й тримати опору. У людей має бути щось стабільне», — говорить директор Олександр Панасюк. Таким острівцем для працівників стало швейне підприємство «Козак» з Фастова, що не лише адаптувалося до нових реалій, а й стало місцем роботи для людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб.
Як державні програми допомагають бізнесу заощаджувати, створювати і облаштовувати нові робочі місця, розповідає ШоТам.
Олександр Панасюк
директор «Першого швейного підприємства “КОЗАК”».
Раніше працювали на експорт
До повномасштабного вторгнення наше підприємство спеціалізувалося переважно на експорті, співпрацювали з відомими брендами — Ralph Lauren, Hugo Boss й іншими. Ми шили форму для поліції та армії Європи. До 90% нашого виробництва було орієнтовано саме на зовнішній ринок.
Однак після 24 лютого фокус кардинально змінився — ми переорієнтували потужності на потреби внутрішнього споживача.
Колектив швейного підприємства «Козак». Фото надав Олександр
Наша місія — надавати роботу людям з інвалідністю
Ми свідомо створюємо робочі місця для людей з інвалідністю. У нас працюють п’ять швачок, декілька вантажників, працівники з пакування, прасування та контролю якості — всі вони мають інвалідність. Звісно, є законодавча норма, якої потрібно дотримуватись, бо якщо не виконуєш її, держава накладає штраф. За нормативами закону України про основи соціальної захищеності людей з інвалідністю, якщо на підприємстві працює від 8 до 25 осіб, щонайменше одне робоче місце має бути створене для людини з інвалідністю.
Але наша мета — не просто формальне виконання квоти — ми намагаємося створити для цих людей реальні можливості (наскільки дозволяє їхній стан здоров’я) долучатися до нашої справи.
Конкуренція за кваліфікованих фахівців з інвалідністю на ринку праці досить висока, адже держава заохочує бізнес до їхнього працевлаштування. Ми, як роботодавці, знаходимо для них місця та індивідуально підходимо до їхньої комфортної інтеграції в робочий процес. Насамперед ми дивимось, що саме людина фізично може осилити, та підбираємо для неї відповідні завдання.
Соціальна інтеграція людей з інвалідністю у швейному цеху
Коли до нас приходить новий працівник, ми не ставимо йому жорстких часових рамок щодо навчання — у кожного свій ритм, свої можливості. Навчання триває стільки, скільки потрібно, аби людина відчула себе впевненою частиною нашого потоку. У нас діє конвеєрна система: ніхто не шиє виріб повністю, натомість кожен відповідає за певний етап — від розкрою тканини до пакування.
Навчають у нас майстер цеху, технолог і конструктор. Ми вже маємо напрацьований підхід: починаємо з простих операцій, оцінюємо, як людина справляється, і поступово ускладнюємо завдання. В середньому за місяць працівник повноцінно входить у виробничий процес.
Отримали компенсацію за облаштування робочого місця людини з інвалідністю
Серед наших працівників також є люди з інвалідністю через онкологічні захворювання. Один із них прийшов до нас завдяки програмі Міністерства економіки України і Державної служби зайнятості «Державна компенсація за облаштування робочого місця людини з інвалідністю». Так ми отримали 71 тисячу гривень та придбали швейну машинку, крісло й освітлення, адаптовані під потреби працівника після лікування від онкології.
Програма корисна для бізнесу: ми можемо самостійно підготувати робоче місце, а компенсація від держави дозволяє заощадити, бо іноді обладнання коштує десятки чи навіть сотні тисяч гривень.
До речі, ця програма працює без зайвої бюрократії — все було організовано досить швидко, без додаткових паперів, довідок і нескінченних погоджень. Також нею можуть скористатись ветерани з інвалідністю, які зареєстровані як ФОП, щоб облаштувати собі робоче місце.
Робоче місце працівника з інвалідністю. Фото надав Олександр
Люди з інвалідністю часто мають надзвичайно сильну внутрішню мотивацію: вони хочуть працювати, доводити собі й іншим, що зможуть.
Якщо ви, як і я, шукаєте працівників, то з власного досвіду скажу — люди з інвалідністю можуть стати вашою опорою. Вони продуктивні, відповідальні, уважні до деталей. Розуміють, що їхня робота — це частина великої спільної справи, адже в кожному нашому виробі закладено код єдності та прагнення до кращого майбутнього.
Допомагаємо з пошуком житла для ВПО
Після початку повномасштабного вторгнення ми активно почали брати на роботу також внутрішньо переміщених осіб (ВПО) — нині їх близько 20. Наше виробництво розташоване у відносно безпечних регіонах, тож ми змогли дати прихисток і роботу тим, хто був змушений покинути свою домівку.
На жаль, у нас немає власного житла при фабриці для ВПО, але ми ніколи не залишаємо людей наодинці з цією проблемою: допомагаємо з пошуком, співпрацюємо з місцевими гуртожитками, винаймаємо тимчасове житло, а в деяких випадках частково компенсуємо вартість оренди.
Працівниці фабрики під час пошиття замовлення. Фото надав Олександр
Постійно шукаємо нових людей
Ми завжди відкриті до нових працівників. Шукаємо швачок, електриків, механіків, завгоспів, вантажників, інженерно-технічних спеціалістів, технологів, конструкторів — усіх, хто має бажання працювати в легкій промисловості. Відсутність досвіду — не проблема: ми маємо ефективну систему навчання та знаємо, як допомогти стати фахівцем з нуля.
Наша мета — не просто виготовляти одяг, а створювати спільноту, де кожен працівник відчуває свою цінність і підтримку. Ми віримо, що успіх виробництва — це не лише про обладнання чи замовлення, а про людей, які щодня вкладають свою працю, старання й тепло в кожен виріб.
«Козак» продовжує розвиватися й розширювати команду, залишаючись простором, де кожен, незалежно від життєвих обставин чи викликів, може знайти своє місце, здобути навички й відчути, що його внесок важливий. Бо наша робота — це не лише про одяг. Це про довіру, про взаємопідтримку, про маленькі щоденні кроки до спільного кращого майбутнього.
Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.
Андрій cтворив перші в Україні столові прибори для військових з парною ампутацією рук. Їх можна надягнути без допомоги рідних і самостійно харчуватися. Це було б неможливо без батьків хлопця — Олександра та Наталі, які за освітою інженери й займаються ремонтом і продажем засобів для реабілітації та масажу.
Як розробка допомагає ветеранам ставати незалежними в побуті, дивіться в нашому проєкті «Куркулятор».
11 років тому Олег пішов на авантюру — посадив у полі цибулини шафрану. Досвідчені фермери не вірили, що з цього щось вийде, але крокуси зацвіли, і чоловік зібрав перший урожай. За якістю український шафран виявився одним з найкращих у світі.
У цьому запалі Олег одним з перших в Україні також посадив спаржу. Зараз же овоч, який ще римляни вважали делікатесом, росте на наших чорноземах, і його можна купити в супермаркетах. Як Олег покинув поля шафрану через окупацію Херсонщини, але почав усе заново на Волині, дивіться в нашому проєкті про українських підприємців «Куркулятор».
У столиці провели один із найбільших маркетинг-форумів року — MRKTNG MRTHN 2025, організований медіа MMR та холдингом ekonomika+. Під гаслом «Під сонцем інсайтів» понад 500 учасників і понад 40 спікерів зібралися, щоб поділитися досвідом і показати, як маркетинг може впливати не лише на бізнес, а й на цілу країну.
Про це повідомила комунікаційна команда заходу.
Від аналітики до культури
Маркетинг-форум відкрив CEO Elit-Web Ігор Воловий, який презентував дослідження потреб онлайн-покупців. Анна Гладіревська з EVA показала, як технології доповнюють сервіс, а не замінюють людину. За словами Віктора Іванченка й Олександра Байдікова з Megapolis+, міська реклама — це не просто білборди, а частина простору.
Про сміливість інвестувати в культуру під час війни говорив Сергій Грабчак з Ощадбанку. За словами організаторів, ці кейси співпраці з Litkovska, MAKHNO та Tsvite Teren надихнули багатьох у залі. А Володимир Завадюк і Наталія Вовк з 1+1 media поділилися прикладами контенту, який дарує надію — зокрема, проєктами «Клуб %1» і «Різдво. Ти не один».
Мілітарі-маркетинг та нові ролі брендів
Окремо обговорювали мілітарі-комунікації. Серед учасників панелі були Олександр Алимов і Олексій Покришень з агенції TWID, Оксана Бондаренко з НГУ «Азов», Сергій Тодосан і Олег Шульга з «АЗОВ.ONE» та «К-2». Модерував зустріч Віталій Капустян.
Спікери торкнулися теми викликів — як знайти правильні меседжі, будувати довіру та залучати донаторів, не перетворюючи комунікацію на рекламу.
Читайте також: Український мюзикл «Тигролови» представили на Бродвеї у Нью-Йорку
Не лише реклама, а й сенси
Один із блоків обговорення був про брендинг і репутацію. Ксенія Сікорська розповіла про ребрендинг ПУМБ, а Ольга Дівущак — як працює Foundation Coffee Roasters з цінностями. Валерія Толочина з MEGOGO говорила про вимірювання впливу бренду.
Світлана Попова з AFINA Group згадала тему підтримку українських виробників, а Дарʼя Маліхатко з Publicis Groupe — аналітику, яка веде до реальних інсайтів. Василь Яцишин поділився кейсом оновлення бренду «Мяу!», Наталія Євдокімова — інструментами BigData, а Маріанна Коніна пояснила, як керувати онлайн-репутацією. Тарас Маципура з Carlsberg Ukraine розповів, як будувати ефективні команди.
Анастасія Ливинець з МХП зазначила: «Справжнє мистецтво маркетингових комунікацій можуть створювати тільки люди, які мають мотивацію та спільні цінності»
На завершення обговорили нішевий маркетинг і культуру як нову моду з Валерією Русаненко (Pandora), Катериною Тейлор (Port of Culture), Вікторією Середою («Сенс»), Святом Загайкевичем («Підпільний Стендап») і Сергієм Костею (Bolt).
Разом із ekonomika+ організатори зібрали кошти на десятки кілометрів зв’язку для 5-ї окремої штурмової бригади.
«Кожен донат — ще один метр, який наближає перемогу. Бо маркетинг — це не лише про продукт, це про сенс і відповідальність», — прокоментували благодійну частину заходу організатори.
Нагадуємо, що Орландо Блум вийшов в етер BBC One Show із браслетом UNBROKEN (ВІДЕО).
Фото надала комунікаційна команда MRKTNG MRTHN 2025