Тому що такий спосіб існування медіа є історичним та природним. В якомусь сенсі це навіть повернення до витоків бізнес-моделі незалежної журналістики. Колись існували передплатники, які своїм гаманцем голосували за видання, чия позиція була їм близька, а якість журналістики не викликала сумнівів. Доходи від передплати покривали левову частину видатків редакцій. Іншу частину забезпечувала рекламна діяльність.

ХХІ сторіччя кардинально змінило ситуацію для медіа. Завдяки інтернету та соціальним мережам аудиторія має безліч “безкоштовних” варіантів отримання інформації. Мало хто замислюється над тим, що за безкоштовну для нього інформацію хтось уже заплатив на етапі її створення. І зробив він це з певною метою, яка не завжди є цілком етичною. В такій ситуації найбільше постраждали саме незалежні медіа, які фінансувалися коштом читацької передплатної моделі і не мали за собою підтримки могутніх фінансових чи політичних структур.