Культура
Документальна стрічка Чернова перемогла на престижному фестивалі «Санденс» (ВІДЕО)
Фільм Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» переміг на фестивалі незалежного кіно «Сандерс», який проходить з 23 січня по 2 лютого у США. Стрічка здобула перемогу у категорії «Світове документальне кіно».
Про це повідомили на фейсбук-сторінці фестивалю.
Про що фільм
У стрічці розкривають події під час звільнення українськими військовими села Андріївка під Бахмутом у 2023 році.
«Це історія українських солдатів, які борються за кожен дюйм своєї землі. Це історія маленького лісу та села Андріївка, що знаходяться всього за дві години від мого рідного міста. Це історія сучасної війни: про те, як вона ведеться, як її переживають і як вона змінює нас», — розповів Чернов у відеопрезентації фільму.
Читайте також: На «Оскар» номінували український фільм «Порцелянова війна» (ВІДЕО)
Про фестиваль
«Санденс» — це фестиваль незалежного кіно, який щорічно проводять наприкінці січня в США. Фестиваль організовує Sundance Institut, який підтримує незалежних митців у сфері кіно та театру. Перший фестиваль відбувся у 1985 році.
Нагадаємо, що попередній фільм Чернова «20 днів у Маріуполі» у 2024 році отримав «Оскар» у категорії «Найкращий документальний повнометражний фільм».
Фото обкладинки: Cary Fukunaga, інстаграм-сторінка Мстислава Чернова
Культура
У Державній архівній службі України презентували вірш Тараса Шевченка «Думка» («Нащо мені чорні брови…»), який він написав у 1838 році.
Про це повідомили в Міністерстві юстиції України.
Що відомо про твір
Оригінал цього твору зберігають у Центральному державному архіві-музеї літератури та мистецтва України (Фонд 506, оп. 1, спр. 1). Цей вірш підготував Шевченко для публікації в альманасі Євгена Гребінки «Ластівка». У вірші автор підіймає проблему розлуки українців із Батьківщиною.
Читайте також: У Нагуєвичах знайшли теслярське обладнання батька Івана Франка
Де переглянути вірш
Аби ознайомитися з електронною версією документа, можна перейти за посиланням.
«Збереження таких унікальних документів є важливим завданням держави. Міністерство юстиції спільно з Державною архівною службою працює над тим, щоб ці історичні свідчення залишалися доступними для майбутніх поколінь українців»‚ — написали в міністерстві.
Нагадаємо, що у Туреччині вперше провели вечір пам’яті Стуса, де читали вірші дев’ятьма мовами.
Фото обкладинки: автопортрет Тараса Шевченка, 1843 рік, Вікімедіа
Культура
Військовий та учасник об’єднання «Культурний десант» Артур Лаб’як з творчим псевдонімом Тур випустив трек «Пророцтво» на вірш Дмитра Павличка. У відеокліпі показали поетів та письменників, що загинули в бою під час російсько-української війни.
Про це виконавець спільно з «Культурним десантом» повідомив у своєму інстаграмі.
Про що пісня та відеокліп
Дмитро Павличко написав вірш «Пророцтво» у 1991 році. Поет описав події, які відгукуються українцям сьогодні.
У відеокліпі показали портрети полеглих військових на муралах. Світлини для цього задуму надала Платформа пам’яті «Меморіал». Творці кліпу говорять, що це допомогло команді максимально достовірно передати образи захисників. «Хоча Павличко написав ці слова більше 30 років тому, вони справджуються сьогодні майже дослівно. Тепер поети під кулями – не художній образ, а сувора реальність», — пише «Культурний десант»
Читайте також: у Туреччині вперше провели вечір пам’яті Стуса, де читали вірші дев’ятьма мовами.
Кого показали на диджитал-муралах
Протягом відео з’являються портрети військових, що писали вірші й прозу. Серед них:
- Максим «Далі» Кривцов;
- Гліб «Лєнтяй» Бабіч;
- Юрій «Руф» Дадак;
- Ігор «Поет» Мисяк;
- Артем Довгополий;
- Василь «Паладін» Дорошенко;
- Олег Клюфас;
- Данило Конончук;
- Сергій Баламутовський, відомий як Сергій Скальд.
Сам Артур Лаб’як говорить: «Вірш — справді пророцтво. Дмитро Васильович звертався до мого покоління, але, на жаль, це послання багато хто не почув. Я хочу донести його до молодшого покоління через сучасний музичний жанр. Адже наша боротьба триває не три роки і навіть не десять — це історія, яка була, є і буде. Я був вражений, коли дізнався, що цей вірш написаний у 1991 році. Переконаний, що його має знати кожен»
Музику та аранжування «Пророцтва» написав Олег Федосов, а продюсером виступив Олександр Чемеров.
Чим займається «Культурний десант»
«Культурний десант» — це об’єднання військовослужбовців творчих та креативних професій, які надають Силам оборони морально-психологічну підтримку. Кожного місяця мобільні групи, до складу яких входять музиканти, поети, актори та інші артисти, дають до 200 виступів на різних ділянках фронту, а також у військових шпиталях, реабілітаційних центрах тощо. Заснував об’єднання, яке часто називають «творчий підрозділ ЗСУ», Миколай Сєрга.
Нагадуємо, що в Ірпені знімають стрічку про людей, які першими захищали місто у 2022 році.
Фото обкладинки: з відеокліпу Тура
Культура
Захід організували у межах світового фестивалю Stus Fest, яких цьогоріч охопить десятки країн та всі континенти. Літературний вечір провели 30 січня в Анкарі у Посольстві України в Турецькій республіці.
Про це повідомили в українському посольстві.
Під час події гості читали вірші Василя Стуса. Поезію українця представили дев’ятьма мовами:
- українською;
- турецькою;
- азербайджанською;
- англійською;
- іспанською;
- італійською;
- німецькою;
- польською;
- французькою.
У посольстві також показали відео, у якому вірші декламували українські військові та колишній муфтій мусульман України Саїд Ісмагілов.
Читайте також: У Франції представили роботи військових художників з України (ФОТО)
Упродовж вечора мисткиня Ольга Довгань-Левицька малювала портрет Василя Стуса. Наприкінці заходу картину виставили на благодійний аукціон.
«Сьогодні, коли Україна продовжує боронити свою незалежність від російської агресії, постать Стуса набуває ще більшого символічного значення, надихаючи нас незламністю духу та вірністю своїм цінностям. Його поезія залишається потужним нагадуванням про те, що прагнення до свободи та справедливості здатне здолати будь-які перепони»‚ — написали в посольстві.
Нагадаємо, що харківська художниця створює мозаїки з розбитого обстрілами скла (ФОТО).
Фото обкладинки: сайт «Освіторія»