12-річна Марта годинами сиділа в укритті на Миколаївщині, там же вчила уроки і «ходила» на математику та літературу онлайн — бачила однокласників тільки у «квадратиках» на моніторі. Та минулого року її школа повернулася до навчання наживо. Тепер у вчителів є нове завдання — не тільки наздогнати програму, а й заповнити прогалини у соціалізації дітей.
ГО «Навчай для України» проводить тренінги для педагогів, щоб надолужити згаяне за допомогою тьюторингу. #ШОТАМ розповідає про село на Миколаївщині, де вчителі уже роблять додаткові заняття, де у формі гри вчать школярів долати стрес та мріяти.
Як змінилося навчання
Школа у невеликому селі на Миколаївщині два роки працювала дистанційно, але врешті повернулася до формату живих уроків. Але попри радість зустрічі, з’явилися і нові виклики. Долати їх допомагають тренінги від ГО «Навчай для України», розроблені спеціально для цієї мети. Уже 2 632 вчителів отримали знання, щоб надолужити освітні втрати за допомогою тьюторингу. Серед них і Любов, вчителька англійської мови, бо зрозуміла, що старі підходи більше не працюють:
«Методи й форми навчання, які я використовувала 12 років тому, зовсім не схожі на ті, що потрібні зараз. Повномасштабна війна змінила процес: дистанційка, хтось не вийшов на зв’язок, хтось проспав, немає світла, блекаути, відсутній інтернет»,
— ділиться Любов.
Тепер вона проводить додаткові заняття для учнів 6–8 класів тричі на тиждень — діти вивчають самооцінювання, критичне мислення, фінансову грамотність й інше.
Стало легше спілкуватися з однолітками
Одна з учениць, Марта, поділилася, що дистанційне навчання давалося їх важко — складно зосередитися на словах вчителя і робити домашку у темряві, лише зі свічками. Тож нові уроки сприйняла з радістю:
«Ці заняття допомогли мені розвантажитися після школи, я стала менше нервувати. І навчання покращилося — тепер краще працюю в групі та легше спілкуюся з однолітками»
— каже Марта.
Між собою діти називають їх «гуртками», вони і справді не схожі на класичні уроки, адже тут малюють свої страхи, працюють у командах навіть з учнями інших класів, роблять мапи мрій тощо.
Любов каже, що насамперед це заняття для соціоемоційної підтримки, адже за роки навчання вдома дітям треба заново вчитися спілкуватися з однолітками, вчителями та навіть із собою.
«Вони навчилися більше працювати в команді: слухати й чути одне одного, створювати проєкти в групах. Діти розкривають свої здібності, творчість, креативність — і це дуже допомагає на уроках»,
— підсумовує Любов.
Бо попри намагання ворога знищити нас і фізично, і психологічно, ми долаємо його кожним додатковим уроком, кожним допитливим запитанням Марти, Владика чи Марійки, кожною намальованою мрією і кожним розвіяним страхом. «Освічені діти — це наше майбутнє»,— каже Любов.
Проєкт створений ГО «Навчай для України» у межах проєкту «Зміцнення майбутнього Миколаєва — розширення можливостей стійких громад, сімей і громадянського суспільства для реконструкції та відновлення». Проєкт створений за підтримки міжнародної організації Save the Children (Врятуймо дітей) та за фінансування Міністерства закордонних справ Данії. Імена героїв змінені з міркувань безпеки.
