Суспільство
Як працює перша українська аудіокнигарня… Так, вона існує!
У додатку АБУК ви можете придбати більше 100 книг, начитаних не лише професійними акторами, а й самими авторами. Додатком користується вже більше 22 тисячі користувачів, а українська діаспора у США та Німеччині у захваті, що тепер є доступний українські аудіокниги.
Марія Помазан
Директор в АБУК
Закінчила Національний педагогічний університет. Керувала видавничим проектом K.Fund Books.
Українське – не тільки піратське
В Україні ринок аудіокниг не дуже розвинений, на відміну від інших країн. Якщо ми говоримо про Америку, то там за останні п’ять років ринок виріс фактично втричі. Щось подібне відбувається і в Європі. Ми сподіваємось, що наша аудіокнигарня АБУК зробить в Україні те саме.
Звісно, є різні піратські книги, щось на Ютубі, або старі записи. Та це зовсім не той рівень якості. Ми намагаємось заповнити нішу саме професійних українських книжок.
У нас зараз в додатку майже 22 тисячі користувачів, а десь 11 тисяч книжок вже скачали, включно з безкоштовними.
Навіть за кордоном читають українське
На український контент попит є не тільки в Україні, а й серед нашої діаспори за кордоном. 20% користувачів додатком АБУК – діаспоряни. Здебільшого це США, Німеччина, Польща та Канада.
І це ще одна величезна перевага аудіокнижок. Бо за кордоном купити українську паперову книжку складніше, ніж онлайн-аудіоверсію. Крім того, що вона доступніша, то люди, які живуть за кордоном, особливо емігранти другого-третього покоління, часто не читають українською, але на слух розуміють. Тому аудіокниги для них чудовий варіант.
На презентаціях до нас приходили люди з Канади і дякували, що тепер є можливість слухати книжки українською мовою.
Як працює додаток?
АБУК – це додаток-аудіокнигарня для мобільних пристроїв, яка працює і для Android, і для iOS. Цей додаток має власний плеєр та повністю захищений контент від піратства. Слухати книги можна тільки через додаток, але як онлайн, так і оффлайн. Ще на плеєрі є різні цікаві штуки: таймер сну, прискорювач читання, закладки і тд.
Ми публікуємо книжки українські та українською мовою. У застосунку вже можна послухати українські аудіокниги Сергія Жадана, Юрія Андруховича, Василя Шкляра, Любка Дереша, Сергія Лойко, Люко Дашвар.
Ми з’явились у квітні цього року і почали залучати читачів. А до цього був рік кропіткої роботи, коли ми записували матеріали та створювали додаток.
Зараз ми маємо більше 100 книг, які розсортовані за жанрами. У нас є переклади, і є кілька книжок російською мовою. Але це винятки. Через це нам доводиться часто зіштовхуватись з негативом. Безперечно, ми маємо на меті розвивати український контент. Але, є українські книжки, які написані російською мовою. Один з авторів Сергій Лойко російськомовний. І якщо одну його книгу ми написали в перекладі, то іншу він начитував сам російською, бо володіє нею краще. На 100 книжок у нас 2-3 російською мовою.
Вибираємо диктора під темперамент героя книги
Книги начитують професійні актори та диктори, але іноді і самі автори. Наприклад, Сергій Жадан свої книжки читає самостійно. У нас професійний контент, який ми записуємо на студіях. І гонорар отримують як диктори, так і автори, які начитують власні книжки. Крім того, ми виплачуємо роялті правовласникам за твори, аудіоверсії яких робимо.
Скільки часу займає начитка однієї книги залежить, в першу чергу, від читця. Хтось читає швидше, хтось повільніше. Щось можна записати за тиждень, а якусь більшу книгу за місяць. Ми зараз робимо експериментальний проект і записуємо книгу “Франческа. Повелителька траєкторій”. Це багатоголосий запис, для якого нам іноді потрібно 5-6 акторів одночасно. Це довгий процес.
Дуже важливо, що ми не просто записуємо будь-який гарний голос. Під кожну книжку підбирається відповідний актор: чоловік чи жінка, тембр, вік, темперамент, акторський діапазон. Ми проводимо проби і узгоджуємо з авторами.
Наприклад, при записі книги “Франческа. Повелителька траєкторій” було складно з головною героїнею. Бо вона темпераментна дівчина, яка має високий дитячий голос та італійський акцент. Так само і з головним героєм. Джорджіо спокійний, виважений, у нього баритон. А от полковник у цій книзі має густий бас та спілкується солдафонською манерою.
Від самого початку ми підписуємо дозвіл на використання книжок з автором, або видавництвом. Інколи автори не погоджуються з нашим вибором актора, а іноді самі пропонують. Так було з Юрієм Андруховичем, який хотів, щоб його “Московіаду” начитав Остап Ступка, бо він вже грав її в театрі. Те саме і з Оксаною Забужко, яка сказала, що хоче, щоб саме Галина Стефанова начитувала її “Польові дослідження…”. Ми лояльні і прислухаємося до побажань авторів.
Скільки коштують українські аудіокниги?
Ціни на українські аудіокниги зараз варіюються від 50 до 150 гривень. У нас є десяток безкоштовних книжок. На Android вони умовно безкоштовні, бо Google Play не дозволяє робити повністю безоплатними. То ми можемо поставити ціну у п’ять гривень або надати доступ до книжки за перегляд реклами. А на App Store ціну продукту, якщо потрібно, можна встановлювати на рівні 0 доларів.
Через ці два додатки ми і продаємо книги. Це нам обходиться дорого, бо вони знімають свій відсоток: 25% Google Play і 30% App Store від вартості книжки. Але, у кожного користувача прив’язана картка в магазин. Тобто ви натискаєте купити в АБУК, а платіж фактично проводиться через Google Play чи App Store. Це зручно для користувачів.
У нас можна і до ЗНО підготуватись, і подкасти послухати
Минулого року ми випустили аудіоверсію хрестоматії для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання з української літератури, впорядкованої Олександром Авраменко. Диктори записали твори, а сам автор – передмову. Ця книга побила всі рекорди, не зважаючи на те, що ми її випустили за два місяці перед ЗНО. І на 2019-2020 навчальний рік програма змінилась на 30%. Тому ми перезаписали і випустили оновлений посібник.
Зараз ми співпрацюємо з “Нашим форматом” і “Видавництвом Старого лева”. Плануємо писати українські аудіокниги – переклади художньої літератури. Але це складний і не швидкий процес з точки зору купівлі прав. Поки розширюємо палітру жанрів та записуємо подкасти.
Зараз є доступний подкаст “Української правди”, де розглядаються соціально-значущі питання. Плануємо запускати і на інші теми, зокрема, в жовтні в нас з’являться аудіо-лекції з літератури, нейроменеджменту, англійської мови, питань здоров’я.. Планів багато, головне – розвивати та популяризувати україномовний контент та продукти, створені в Україні..
«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб
Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.
Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub
11-річний Єнс із Данії зібрав понад 34 тисячі данських крон для дітей з України, які втратили свої домівки. Хлопчик виготовляє власні вироби з бісеру та продає їх.
Про це повідомила міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Єнс виготовляє синьо-жовтих великодніх курчат із бісеру. Торік хлопчик зібрав 28 тисяч крон. За 2025 рік він уже встиг зібрати шість тисяч крон, а благодійна організація KOLO Nordic подвоїла цю суму до 12 тисяч крон.
Очільниця міністерства написала про бажання Єнса допомогти українським дітям:
«Хлопчик побачив у новинах, як багато дітей в Україні втратили свої домівки, і сказав мамі: “Що ми можемо зробити?”. Мама відповіла: “Творити добро!”. У свої 11 він показує світові, що щедрість духу не має віку».
Читайте також: Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО)
Також завдяки міністру підприємництва Данії Мортену Бьодскову, який організував зустріч із Єнсом та його батьками, Юлія Свириденко мала змогу подякувати хлопчику за його роботу.
Нагадаємо, що Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко
