Суспільство
Де проголосили Акт Злуки? А що було за рік до цього? Тест до Дня Соборності України
Щороку 22 січня – в день проголошення Акта Злуки УНР та ЗУНР – ми відзначаємо День Соборності. Але що ви знаєте про це свято? Скажімо, чи пам’ятаєте, де саме проголосили Акт Злуки? Що цьому передувало? І коли вперше відзначили День Соборності? Про все це розповідаємо у тесті від ШоТам.
Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки проголосили 22 січня 1919 року. А що було проголошено за рік до цього, 22 січня 1918 року?
7 січня 1918 року більшовики оголосили загальний наступ на Україну. 8 січня відбулося засідання українського уряду, під час якого Микита Шаповал заявив: «Раз армії нема, а треба боронити Україну, то єдиний вихід – проголошення незалежної України, що дасть можливість стати твердо на міжнародній арені і приступити до організації нової фізичної сили». 22 січня було проголошено незалежність УНР. Цю дату також називають Днем проголошення Першої Незалежності.
Незадовго до проголошення Соборності, 1 грудня 1918 року, був підписаний договір про майбутнє об’єднання УНР та ЗУНР. Де відбулося підписання?
Усе відбулося на вокзалі у Фастові. Тоді делегація Української народної Ради та четверо з п’яти членів Директорії підписали «Передвступний договір» про злуку двох частин України.
А де було проголошено Акт Злуки?
Церемонія розпочалася о 12:00 з промови голови делегації ЗУНР Льва Бачинського. Потім Лонгин Цегельський зачитав вірчу Грамоту УНРади і Ради державних секретарів ЗУНР до Директорії, в якій були подані акти, що вели до злуки, зокрема Ухвала УНРади від 3 січня 1919 року про об’єднання ЗУНР і УНР. Після того, як акт прочитали французькою мовою, грамоту вручили Голові Директорії Володимиру Винниченку.
Хто був «режисером» свята Соборності у 1919 році?
Софійська площа була наповнена декораціями, а людей, охочих подивитися на проголошення Акту Злуки, було стільки, що частині довелося забиратися на дерева. З-поміж усіх делегацій, що прибули на урочистості, першими з’явилися службовці залізниць із транспарантом «Слава українським Героям». Згодом прибули й інші делегації. А ось керував їхнім розміщенням та всім церемоніалом артист Микола Садовський, чиїм іменем названо театр у Вінниці.
Після проголошення Акту Злуки Національний хор виконав три пісні. Дві з них — «Ще не вмерла Україна» та «Вічний революціонер». Якою була третя композиція?
Третьою хор виконав пісню «Вкраїно мати, кат сконав». А після багаторазових «Слава!» єпископ провів заключну молитву.
Хто очолював військовий парад, який відбувся у день проголошення Акту Злуки?
Святкування Соборності завершилося військовим парадом, який очолив командант Січових Стрільців Іван Чмола. Площею пройшли кіннота, піхота та артилерія. Приймав парад полковник Євген Коновалець.
Наступного дня, 23 січня, в оперному театрі запрацював тимчасовий орган законодавчої влади соборної Української Народної Республіки. Як він називався?
Трудовий конгрес України вже в перший день своєї роботи ратифікував Акт Злуки. ЗУНР була перейменована на Західну область УНР (ЗО УНР), а єдиним державним гербом став тризуб.
Вперше від дня проголошення Акту Злуки офіційне святкування Дня Соборності відбулося через 20 років — 22 січня 1939-го. У якому місті це відбулося?
Перше офіційне святкування Соборності на державному рівні відбулося в столиці Карпатської України Хусті. Маніфестація 1939-го стала найбільшою демонстрацією українців за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини. У ній взяли участь понад 30 тисяч людей.
«Віднині воєдино зливаються століттями … частини єдиної України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна. Здійснилися віковічні мрії, для яких жили та за які вмирали найкращі сини України», — йшлося в Акті Злуки. Які слова пропущені на місці крапок?
Яка акція стала символом святкування Дня Соборності України?
Перший «Живий ланцюг» відбувся в Україні 21 січня 1990 року, напередодні 71-ї річниці проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР. Ця акція стала однією з найбільш масштабних в українській історії. Ланцюг починався в Івано-Франківську від Центрального народного дому (колишня резиденція парламенту ЗУНР і місця ухвалення Акту Злуки) та простягнувся до Києва. Того дня мільйони українців взялися за руки та утворили ланцюг, довжиною понад 700 кілометрів. Відтоді акція стала символом Дня Соборності й традиційно проводиться 22 січня в різних містах України.
У якому році День Соборності вперше вперше відзначили на офіційному рівні в сучасній Україні?
Офіційно в Україні День Соборності відзначають з 1999 року. Свято встановлено указом тодішнього президента Леоніда Кучми «…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…»
Поділіться своїми результатами:
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб
Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.
Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub
