Суспільство
Марчук чи Далі? Спробуй відрізнити картини сучасних українських митців від класиків живопису (ТЕСТ)
Роботи сучасних українських авторів продаються за неймовірні суми та користуються неабиякою популярністю за кордоном. Та чи знають про наших митців самі українці? У новому тесті ШоТам пропонує відрізнити картини класиків світового живопису від робіт сучасних українських художників.
Це картина «Степ» українського художника Анатолія Криволапа. Його вважають одним із найбільш успішних митців сучасної України. А ще Криволап – один із найдорожчих українських художників. Його роботу «Кінь. Вечір» продали за $186 000. Середній «цінник» на картини Криволапа сягає $70 000. А ось картину «Степ» у травні 2011 року придбали за $98 500.
Це одна з робіт із циклу «Кольорові прелюдії» генія сучасного українського живопису Івана Марчука. У 2007 році він став єдиним українцем, який потрапив до британського списку «100 геніїв сучасності». А ще Марчук є засновником кількох стилів сучасного мистецтва. Один із них – «пльонтанізм». Назва жартівлива та належить самому Марчуку (походить від слова «пльонтати», тобто плести). Художника часто називають патріархом вітчизняного авангарду. За своє життя Іван Марчук вже встиг створити приблизно 5 000 робіт та відкрити понад 200 виставок.
І це також картина українського митця! Нікіта Кадан – автор численних скульптур, інсталяцій, живописних та графічних робіт. Митець регулярно бере участь у групових виставках, а в 2015 році представляв Україну на Венеційській бієнале – одній із провідних виставок сучасного мистецтва. У своїх картинах Кадан реагує на соціально-політичні дискусії в Україні, фіксує зміни в Україні та її мешканцях. На фото – картина «Крестьянин» (рос.). Це частина серії робіт за мотивами фотографій.
Це «200 однодоларових купюр» американського митця українського походження Енді Воргола. Його вважають одним із засновників поп-арту та культовою постаттю в історії мистецтва. За легендою, робота над цим колажем почалася після того, як митцю порадили «намалювати те, що він любить найбільше». Після цього Воргол одразу почав роботу над картиною.
Ну, тут зовсім просто. Це фрагмент роботи «Родіна Мать зве убивать» сучасного українського художника Івана Семесюка. У ній митець зібрав численні символи так званого «русского мира». Художник працює в унікальному стилі «жлоб-арту», тому його роботи доволі просто відрізнити з-поміж інших. Крім того, Семесюк – лідер гурту «Пирятин» та письменник. Тож радимо познайомитися не лише з картинами митця.
Олег Тістол – один із найбільш успішних українських митців. Його роботи неодноразово представлялися на провідних світових бієнале та аукціонах Bonhams, Christie's, Phillips, Sotheby's. Тістол став одним із лідерів «Української нової хвилі». У 2011 році його картину «Море» оцінили у $28 750, а роботу «Розмальовка» придбали за понад $53 000. На фото – картина з циклу «Гори», створена в 1991 році.
Так-так, це австрійський художник Густав Клімт і його «Дерево життя». Напевно, стиль Клімта впізнати доволі просто, але оминути цього митця ми просто не могли.
Це фрагмент картини «Початок» сучасного українського митця Валентина Метика. Персонажі його робіт мають лише рот та вуха, оскільки художник прагне зобразити «мертву расу» – споживачів, які просто поширюють інформацію, але не бачать нічого довкола себе.
На фото – «Русалки» сучасної української художниці Олі Чикало. У 2014 році вона закінчила Донецьке художнє училище. Згодом переїхала до Києва, де здобула ступінь бакалавра в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури.
Це картина «Після зливи» української художниці-монументалістки Ельміри Шемседінової. Живописиця народилася 1989 року в Києві, закінчила Національну Академію образотворчих мистецтв і архітектури. Перші виставку відбулися ще в 2009 році. Членкиня Національної спілки художників, учасниця низки резиденцій та арт-симпозіумів сучасного мистецтва.
Це «Юність» Сальвадора Далі – класика світового живописа та одного з найяскравіших представників сюрреалізму.
«Стосунки» – одна з робіт київської художниці Тетяни Митальникової. У своїх картинах вона говорить про суб'єкт і об'єкт, про цілісність в світі і його деструктурізацію, духовне і фізичне, поняття «істини» в сучасному світі. Крім того, Тетяна працює художником-постановником в театрі й кіно, а також викладає в дитячій театрально-художній студії.
Поділіться своїми результатами:
Аби підтримати митців, варто відвідати виставку чи придбати картину. Аби підтримати ШоТам, достатньо одного донату.
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
