Суспільство
Чим зайнятися на карантині? Частина перша: дивитися кіно та читати книжки
Увесь #ШоТам пішов на карантин – тепер працюємо вдома і влаштовуємо посиденьки в “Зумі”. А от посиденьки у кафе та барах довелося скасували ще минулого тижня, бо ми прислуховуємося до порад ВОЗу.
Виникає питання – чим займатися ввечері вдома протягом трьох тижнів? Маємо першу відповідь – дивитися українське кіно! А ми зараз швиденько розкажемо як і яке!
Що дивитися?
Можна подивитися “Кіборгів” на Мегого безкоштовно!
Вересень 2014 року, Донецький аеропорт. Українські військові четвертий місяць відбивають атаки ворога, який прагне отримати одну з ключових для базування і перекидання військ точок. На двотижневе чергування сюди прибуває група молодих бійців, зібрана з добровольців. Вони навчаються, беруть участь у боях, спілкуються один з одним і з місцевим психологом у спробах сформулювати своє ставлення до війни і людей.
“Дике поле” Ярослава Лодигіна за романом Сергія Жадана “Ворошиловград” на Sweet.tv!
За сюжетом головний герой Герман має повернутися до рідного містечка на сході країни, аби вирішити питання із заправкою, яка залишилася після зникнення його брата. А на неї вже повно охочих. Герману доводиться захищати своє – заправку, а разом із нею і рідне Дике поле.
Знімали у рідному місті Жадана – Старобільську.
Автори фільму кажуть, що головна думка фільму – “Свою заправку потрібно захищати, навіть якщо вона іржава”.
Якщо ви, звісно, розумієте, про що ми.
Дивитися тут.
Читайте також: UA: Культура починає спецпокази українських фільмів
А на Takflix вже є і “Гуцулка Ксеня”, і “Безлюдна країна”, і наша любов “Співає Івано-Франкіськтеплокомуненерго”!
Це історія про Івана Васильовича. Іван Васильович багато років очолює профспілку комунального підприємства Івано-Франкіськтеплокомуненерго. Його opus magnum — профспілковий хор, у якому співають диспетчери, ремонтники, слюсарі, бухгалтери. Опалювальний сезон вносить корективи у графік репетицій. Чи зігріє холодну батарею українська народна пісня?
Що почитати?
За час карантину можна перечитати усі книжки, які відкладав на “потім”. А ми розкажемо, де легально купити їх електронні версії!
“Фелікс Австрія” Софії Андрухович можна купити на “Нашому Форматі”
Саме за цим романом було знято фільм “Віддана” Христини Сиволап. «Фелікс Австрія» – другий роман Софії Андрухович, який вперше побачив світ 2014 року. Книжка стала справжнім бестселером в Україні. Дія відбувається в 1900 році в Станіславові (зараз Івано-Франківськ). Роман написаний як щоденник головної героїні Стефи, де кожний розділ відповідає якомусь дню або присвячений спогадам і не позначений датою. Станіславів тих часів – Звичайне місто на кресах «щасливої Австрії», в якому живуть, страждають, нероздільно закохуються, захоплюються наукою і шарлатанськими виступами всесвітньо знаних ілюзіоністів, розважаються на балах і карнавалах, ходять на шпацер і ховають таємниці у різьблених комодах. І на тлі епохи – долі двох жінок, що переплелися так тісно, як стовбури дерев – у нерозривному зв’язку, який не дає ні жити, ні дихати, ні залишитися, ні піти.
Купити за 72 гривні можна на сайті “Наш формат”
“Не озирайся і мовчи” Макса Кідрука можна купити у “Клубі сімейного дозвілля”
Уявіть, що на Землі існує місце, яке ніби застигло в часі. Місце, здатне сховати будь-кого, хто прагне втекти від реальності. Уявіть, що для того, аби туди потрапити, достатньо не озиратися й мовчати. Є лише одна проблема: в такому місці часом з’являються речі, страшніші за те, від чого ховаєшся.
Життя сім’ї Грозанів раптово змінюється. Вони переїжджають до нового будинку, і чотирнадцятирічний Марк змушений піти до нової школи. Хлопець начитаний, розумний, але дуже сором’язливий — ідеальний об’єкт для цькування. Щодень більше замикаючись в собі, він мріє про світ, де немає знущань і безпричинної жорстокості. Одного дня Марк знайомиться із Сонею, дівчиною з паралельного класу, яка розповідає йому про існування такого світу і про можливість туди потрапити… просто скориставшись ліфтом у їхньому будинку. Хлопець не розуміє, навіщо Соня вигадує нісенітниці, які легко спростувати, але зрештою вирушає за нею. Він не підозрює, що звичайна мандрівка на десятий поверх загрожує чимось набагато гіршим за руйнування уявлень про реальний світ.
Купити за 60 гривень можна на сайті “Клубу сімейного дозвілля”
“Політ золотої мушки”Богдана Волошина – на “Yakaboo”
Нова весела книга Богдана Волошина знайомить з вигаданими – чи то пак легендарними – галицьким містечком Бурачковичами та сусіднім селом Лопушною. Крізь призму «життя й діяльности» персонажів усіх історій перед нами поступово розкриваються інтимні подробиці приватного та громадського чину видатних бурачківчан, як-от мера містечка Романа Задупського, секретарки маґістрату Теклі Мілєрової, авторитетного сторожа Ладзьга Микуличина, митця трагічної долі Влодка Фарнеґи, грабаря Мерлюня та інших достойників і достойниць. Подекуди ірреальні та фантасмагоричні, часом ліричні та психологічні – оповідки-хроніки Богдана Волошина з їхнім неповторним колоритом покутськобойківських говірок здатні забезпечити справжню «сатисфакцію від релаксації» наділеному почуттям гумору галицькому (та й не тільки!) читачеві.
Купити за 48 гривень можна на сайті “Yakaboo”
“Жизня” Олега Сенцова – у “Видавництві Старого Лева”
«Жизня» – збірка автобіографічних оповідань. Це книжка для всіх, хто досі не знайшов відповіді на запитання, чому Олег допомагав українським військовим у Криму, чому відкрито говорив про розв’язану Росією війну в Україні, чому розпочав голодування і не просив про помилування. Ці тексти знайомлять нас з автором у період важливих для нього внутрішніх пошуків і змін, коли він прагне зрозуміти, хто він, яким шляхом піде далі і з якого більше ніколи не зійде.
Це перша публікація творів Олега Сенцова в перекладі українською мовою, що подаються поруч із російськомовними оригіналами. Це надзвичайно важлива для Олега книжка, і, навіть перебуваючи в ув’язненні, він активно брав участь у її виданні.
Купити можна на сайті “Видавництва Старого Лева”
А де ви дивитесь українське кіно та читаєте книжки? Діліться у коментах чи переходьте на обговорення у нашому телеграм-каналі https://t.me/Sho_Tama
Суспільство
У столиці готуються реконструювати один із знакових об’єктів – стадіон “Старт”.
Про це пише Великий Київ.
«Старт» — футбольний стадіон у Шевченківському районі Києва розташований на вулиці Шолуденка, 26-28/4.
Стадіон був побудований наприкінці 1930-х років як стадіон оборонного заводу і, оскільки завод відносився до оптико-механічної галузі, стадіон отримав назву «Зеніт».
Читайте також: Купують і в Америці, і в ПАР. Як українські ляльки-мотанки підкорюють світ
Після війни стадіон називався «Авангард», а в 1981 році його перейменували в «Старт» — на честь футбольної команди «Старт», яка 9 серпня 1942 року зіграла на цьому стадіоні проти німецької команди «Flakelf» в так званому «матчі смерті».
Читайте також: Як уряд реформує спиртову галузь
Нагадаємо, у Запоріжжі на місці зруйнованого стадіону будуватимуть спортивний льодовий комплекс.
Як ми повідомляли раніше, у Києві реконструювали баскетбольний та футбольний майданчики.
Усі фото: bigkyiv.com.ua.
Суспільство
В Україні готують до включення вишивки «білим по білому» до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
Про це повідомили у пресслужбі Полтавської ОДА.
Зазначається, що вишивка «білим по білому» має до 100 технік: гладь, мережка, рахункові техніки. Вишивка трудомістка.
Читайте також: Купують і в Америці, і в ПАР. Як українські ляльки-мотанки підкорюють світ
Для популяризації вишивки в Полтаві проводитимуть зустрічі з майстрами, де городяни зможуть підвищити обізнаність серед мешканців Полтавської області.
Читайте також: Як уряд реформує спиртову галузь
Нагадаємо, український борщ потрапить до переліку нематеріальної культурної спадщини.
Як ми повідомляли раніше, українську фортецю планують внести до списку ЮНЕСКО.
Усі фото: adm-pl.gov.ua
Суспільство
У селищі Середньому на Закарпатті презентували арт-об’єкт «Середнянський замок», який дасть змогу познайомитися з історією пам’ятки та її первісним виглядом.
Про це повідомило Агентство регіонального розвитку та транскордонного співробітництва “Закарпаття” у Фейсбуці.
Проєкт реалізується в межах Програми підтримки ініціатив місцевих карпатських громад, яка втілюється Асоціацією Єврорегіон “Карпати – Україна”.
Фінансується за кошти обласних бюджетів Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької областей.
Читайте також: Купують і в Америці, і в ПАР. Як українські ляльки-мотанки підкорюють світ
За інформацією ГО “Наше рідне Закарпаття”, раніше завдяки спеціальній інсталяції вдалося вперше показати первісний вигляд пам’ятки.
Інформацію для візуалізації унікального замку тамплієрів черпали з різних історичних джерел.
Читайте також: Як уряд реформує спиртову галузь
Нагадаємо, у Київській фортеці розпочалася реставрація.
Як ми повідомляли раніше, на Житомирщині відтворили у 3D-форматі Звягельський замок.
Усі фото: facebook.com.
Суспільство
Ляльку-мотанку здавна вважали оберегом, відродженням жіночої сили та захистом від усього злого. Це ремесло з’явилось ще 7000 років тому! Сестри Тетяна та Наталія Катриченко вже понад 10 років разом творять ці прадавні обереги української родини. Кожна лялька-мотанка унікальна, адже жодна не повторюється між собою. Вироби сестер купують і як декор, і як оберіг. Українські ляльки-мотанки вже облетіли весь світ і дістались навіть до ПАР та Японії.
Наталія Катриченко
Родом з Києва. Навчалась у Київському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка. Працювала журналістом.
Містичний ритуал
Ще здавна вважали, що лялька-мотанка встановлює зв’язок з живим і ненародженим. Мотанка завжди мала місце у скрині кожної дівчини. Лялька втілювала жіночу силу та слугувала оберегом для родини. Зазвичай, такі ляльки не мали обличчя. Вважалось, що в ляльку з рисами обличчя може вселитися сила, як добра, так і погана. Тому ні рота, ні, особливо, очей не зображували
Створення ляльки — кропітка справа, яка потребує особливих ритуалів. Найголовніше — позитивні думки під час роботи. Я навіть не сідаю робити ляльку, якщо болить голова, захворіла чи просто не маю настрою.
Мотанку робили без вузлів, бо вважалось, що так можна зав’язати погану енергетику. На самій ляльці ми не шиємо і не вишиваємо. Кожна деталь має значення. В ляльці багато символізму. Наприклад, тканину для голови скручуємо спіралькою, як символ Всесвіту та нескінченності. Створюючи хрест на обличчі, нитки викладаємо за сонцем. Хрест на обличчі ляльки – це символ Сонця, горизонталь і вертикаль – поєднання чоловічого і жіночого, духовного і матеріального.
Читайте також: Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції
Для створення ляльок використовуємо домоткане полотно XX століття, яке купуємо на ярмарках чи фестивалях. Ця тканина довго лежала у скринях і тепер її перепродають. Багато майстрів роблять ляльки з використанням старих рушників чи сорочок, але ми вважаємо, що це не правильно. Бо ти ніколи не знаєш, що це було за полотно і яка його історія, а відповідно і енергетика. Можливо, воно було залучено у поховальному ритуалі. Тому для ляльок я купую тканину, яка продається від 8-10 метрів, щоб точно розуміти, що такий матеріал не використовувався.
25 сестер Незалежності
Чомусь вважають, що в Україні заведено вишивати лише хрестиком або гладдю. Але це зовсім не так. У нас є понад 200 технік, половину з яких ми також використовуємо при виготовленні ляльок. Для частини ляльок я відтворюю візерунки за старовинними фотографіями. При нагоді, ми їздимо в експедиції у міста та села України, де знаходимо натхнення.
Всі наші ляльки-мотанки відрізняються між собою, деякі мають певну приналежність до регіонів України. Все залежить від типу вишивки, візерунків. Але робимо і такі ляльки, які не притаманні українській вишивці. Наприклад, якось написала замовниця, яка хотіла мотанку у фіолетових тонах. У таких випадках я просто підбираю кольори і візерунок створюю інтуітивно.
Кілька років тому до 25-ї річниці Незалежності України ми створили 25 авторських робіт, які представляли 24 області України і Крим. Кожна лялька-мотанка мала елементи вишивки, які притаманні для певного регіону. Наприклад, для “кримської ляльки” ми використали стилізацію кримськотатарської вишивки, рослинні та геометричні орнаменти та ніжні кольори. А доповнили мотанку фесом — розшитий головний убір кримських татар. А от, наприклад, для ляльки, яка представляє Полтавщину ми використали колір індиго, який був притаманний для вишивки Гадяцького району, а для вінка створили помпони. Загалом для 25 ляльок використано понад п’ятдесят різноманітних технік вишивки та понад ста кольорів й відтінків.
Щоб зробити таку колекцію, ми довгий час збирали інформацію про особливості вишивки у кожній області. Але процес затягнувся, бо через війну на Сході ми не могли потрапити у тамтешні музеї, а інформації щодо вишивки цих регіонів в інтернеті практично не було. Раніше знайомі для нас спеціально ходили у музей в Донецьку, фотографували вироби і надсилали нам. Але зараз там все зруйновано. Пам’ятаю, що, наприклад, для ляльки, яка представляє Луганщину, візерунок ми знайшли в інтернет-архівах одного Канадського музею. Так по частинкам зібрали інформацію.
Ляльку і досі купують як оберіг
Ми позиціюємо свої роботи як інтер’єрну прикрасу, але часто мотанки купують як обереги. Ще здавна вважалось, що якщо дитина захворіла, варто покласти біля неї спеціально виготовлену ляльку. А коли одужувала, то це означало, що мотанка перебрала на себе всю хворобу і тоді її спалювали чи закопували. Лялька мала певне місце і в обряді весілля. Часто мама чи хрещена мотали ляльку на весілля для своєї доньки та бажали так швидкого поповнення у родині.
Читайте також: Кинула роботу в Лондоні та створила бізнес в Україні. Історія Марії Бондарєвої
Люди часто хочуть бачити у таких речах магічні знаки чи символи. І досі вірять, що якщо заміжня жінка буде бавитись з лялькою, то скоро у неї з’явиться дитина. Нещодавно на замовлення робили мотанку з двома дітьми на руках. А через деякий час нам написали, що у дівчини народилась двійня. На фестивалях зараз деякі майстрині виготовляють ляльок і кажуть, що одна лялька на здоров’я, інша – на шлюб… Але все це вигадки, це більше рекламна обгортка.
Я не можу сказати, що лялька-мотанка зовсім нічого не несе і то все вигадки наших предків. Будь-яка річ, яка зроблена руками, має енергетику автора. Якщо робиш щось з позитивними думками — так і буде.
Мотанки робимо вже 11 років
Мотанки ми почали створювати ще у 2009 році. Пам’ятаю, як напередодні Нового року зробили 5 ляльок і тоді їх одразу розкупили. Чому саме мотанки? Я довгий час вишивала рушники, але на це витрачала дуже багато часу, мінімум три-чотири місяця. І тоді подумала, чому б не спробувати робити ляльки? Це така річ, яка гарно вписується в інтер’єр, її можна подарувати на різні події. Зараз ляльку ставлять не тільки вдома, а й в офісах. І ми з Танею вирішили спробувати робити саме мотанки.
У 2009 році на одному з етнофестивалів я купила першу ляльку, але вона була дуже примітивно зроблена. Тоді Таня пішла на майстер-клас по створенню ляльки. І трохи згодом вже вдвох ми спробували зробити перші вироби. Але поставили перед собою умову — працюємо тільки з натуральними матеріалами і не використовуємо старі речі – рушники, сорочки, підзорники…
Нас дуже радує, що зараз дуже змінилось ставлення до традиційних ремесел. Десь 10 років тому люди підходили і питали що це таке, чи це лялька на пляшку, чи це якась матрьошка. Людей дуже хвилювало чому немає обличчя та очей, що та за хрести — про традиції ніхто не знав. Зараз українці більш свідомі, відвідують багато майстер-класів і зі створення ляльок, і з виготовлення керамічного посуду. І ми радіємо, коли люди підходять на фестивалях і кажуть “о, а у нас дитина такі ляльки у школі робила”.
Мотанки поїхали і в Америку, і в Японію, і в ПАР
Ми часто проводимо майстер-класи і намагаємось популяризувати цю традицію. Колись навіть на фестивалі в Туреччині показували дітям, як робити мотанки. Взагалі, за кордоном дуже полюбляють українських майстрів і у нас часто іноземці замовляють ляльки. Наші мотанки вже поїхали у Канаду, Америку, Японію, Корею, Китай, Португалію, Італію та навіть у ПАР. Пересилали виріб англійцю українського походження, у нього знайомі в Африці. Він замовляв ляльку в кольорах прапора ПАР. Ляльки є по всьому світу, крім Антарктиди.
Пам’ятаю цікавий випадок, коли на фестивалі турок дуже захотів купити у нас ляльку. Але його збентежив хрест, мовляв, Туреччина – мусульманська країна, родичі чи гості не зрозуміють такої прикраси інтер’єру. Ми пішли на зустріч і при ньому намотали ще ниток, щоб хрест візуально закривав все обличчя ляльки, і виглядав більш декоративно.
Читайте також: Українська кераміка: як вироби київських гончарів підкорюють світ
Наші ляльки знаходять через соціальні мережі, а також за допомогою хештегів. А також ми виставляємо свої роботи на платформі Etsy, через яку, зазвичай, нас і знаходять іноземці. Ціни на вироби різні — є ляльки і за 70 гривень, і за $200. Жодна лялька не повторюється між собою, навіть якщо просять скопіювати вже готову, то я все одно або додаю у вишивку якісь інші елементи, або змінюю кольори. Хочу, щоб кожна лялька була індивідуальною. За 11 років і не порахувати скільки ляльок ми з сестрою зробили. Та і зупинятись не збираємось, адже українські ремесла потрібно відроджувати та популяризувати.
-
Суспільство6 години томуКупують і в Америці, і в ПАР. Як українські ляльки-мотанки підкорюють світ
-
Економіка15 години томуНа Хмельниччині відкрили для руху об’їзну дорогу-довгобуд із 16-річною історією
-
Суспільство12 години томуДві дівчини навчили цілий будинок у Києві заробляти на сортуванні (ВІДЕО)
-
Суспільство18 години томуСільрада на Закарпатті заборонила використання пластикових пакетів (ВІДЕО)
