Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Чому має таку назву та світиться влітку: ось цікаві факти про Чорне море, чи знаєте всі? (ТЕСТ)

Опубліковано

31 жовтня ми відзначаємо Міжнародний день Чорного моря, і це чудова нагода дізнатися про нього більше. ШоТам підготував для вас тест — спробуйте свої сили та відкрийте для себе нові цікаві факти!

Чорне море має унікальну історію формування, що відрізняється від інших морів. Які природні процеси сформували його таким, яким ми знаємо сьогодні?

Фото: Центр екологічного моніторингу
Правильно! Неправильно!

Це сталося приблизно 7-8 тисяч років тому, після завершення останнього льодовикового періоду. Тоді рівень Світового океану почав поступово підніматися через танення льодовиків. На місці сучасного Чорного моря було величезне прісноводне озеро, та зрештою океан прорвався через Босфор і наповнив цей басейн солоною водою. Деякі вчені навіть припускають, що це затоплення могло стати основою для легенд про Великий потоп, зокрема тих, що збереглися в міфології Месопотамії та біблійних історіях​.

Чорне море здавна було центром культурного обміну та місцем зустрічі різних цивілізацій. Яка з них справді жила на берегах Чорного моря, розвиваючи цей регіон протягом тисячоліть?

ШІ-зображення, згенероване ШоТам
Правильно! Неправильно!

Стародавні греки заснували на берегах Чорного моря численні колонії, як-от Ольвію, Херсонес і Пантікапей. Це були важливі торгові та культурні центри, які сприяли розвитку регіону й обміну знаннями між народами.

Колись його називали «Негостинне море», а тепер — «Чорне». Чому?

Фото: freepik.com
Правильно! Неправильно!

У давнину Чорне море мало репутацію небезпечного для подорожей. Греки називали його «Понт Аксінський», що означає «Негостинне море», через сильні вітри, небезпечні течії та раптові шторми, які були частими в тих водах. Проте з часом, коли мореплавці навчилися долати ці небезпеки, море стали називати «Понт Евксінський» — «Гостинне море». Згодом почали використовувати назву «Чорне море» — ймовірно, через його глибокі темні води, які здавалися чорними під час бурі та в штормову погоду.

У чому головна особливість Чорного моря?

Скриншот з фільму Олександра Куракіна «Побачити дно».
Правильно! Неправильно!

На великих глибинах Чорне море майже безжиттєве, і ось чому: приблизно з 150–200 метрів там накопичується сірководень — токсичний газ, який виникає, коли бактерії розкладають органіку без доступу до кисню. Сірководень отруює воду, блокуючи дихання у живих організмів, тож більшість видів просто не виживають на такій глибині. Тому глибини Чорного моря називають «мертвими зонами» — там немає життя, крім бактерій, які пристосувалися до таких умов.

Чи живуть у Чорному морі акули?

Фото: freepik.com
Правильно! Неправильно!

Так, у Чорному морі дійсно живуть невеликі акули, але це не страшні хижаки, як можна подумати. Їхній вид називають катраном або колючою акулою. Вона невелика за розміром — зазвичай до метра завдовжки — й абсолютно не становить загрози для людей. Катран полює на дрібну рибу та молюсків і надає перевагу тому, аби перебувати подалі від берегів, тож зустріти його можна дуже рідко.

У серпні на поверхні Чорного моря можна побачити нічне світіння. Що викликає це природне явище?

Фото: omore.city
Правильно! Неправильно!

Ночосвітки — це мікроскопічні морські організми, які мають унікальну здатність до біолюмінесценції, тобто до випромінювання світла. Це відбувається завдяки хімічній реакції, яка активується при контакті з водою чи рухом, створюючи чарівне сяйво на поверхні моря. Серпневими ночами, коли води Чорного моря тепліші, їх стає особливо багато. Ночосвіток іноді плутають з водоростями, але насправді це тварини, і їхнє світіння — результат біологічної реакції, що захищає їх від хижаків і допомагає вижити в морському середовищі.

Чорне море багате на морські делікатеси, і одним з найцінніших серед них є молюск, що має особливе значення для приготування страв у прибережних країнах. Як він називається?

Фото: freepik.com
Правильно! Неправильно!

Чорноморські мідії цінують за ніжне, соковите м’ясо з м’яким морським смаком, що робить їх ідеальним інгредієнтом для різних страв. У прибережних регіонах Болгарії, Румунії, Туреччини та України мідії часто використовують у супах, пастах, запіканках і як самостійну закуску, приготовану з різними соусами та спеціями. На жаль, повномасштабна війна негативно впливає на чорноморську екосистему. Наприклад, наслідками підриву Каховської ГЕС є загибель цілих колоній мідій та інших підводних мешканців.

На відміну від деяких інших морів, де можна відчути виразні припливи й відпливи, в Чорному морі ці явища дуже слабкі. Вода тут рідко «ходить», як в океані. Що ж пояснює цю аномалію?

Фото: unsplash.com
Правильно! Неправильно!

У Чорному морі майже непомітні припливи і відпливи через слабке з’єднання з океанами та іншими великими морями (висота коливань води становить 3-10 сантиметрів). Головний «вхід» для води — це вузька Босфорська протока, яка обмежує передачу океанічних гравітаційних впливів, спричинених Місяцем. Це ізольоване положення робить Чорне море менш піддатливим до припливних сил, які потужніше впливають на великі відкриті моря й океани.

Чому світиться влітку та має таку назву: чи знаєте ці цікаві факти про Чорне море? (тест)
Не засмучуйтеся! Тепер ви знаєте трохи більше про Чорне море.
Гарний результат! Ви знаєте деякі факти про Чорне море. Діліться цим тестом з друзями, аби й вони дізналися про наше море більше
Чудовий результат! Ви знаєте багато фактів про Чорне море. Перевірте свої знання й в інших тестах від ШоТам

Поділіться своїми результатами:

Довідка

31 жовтня 1996 року урядові організації Болгарії, Румунії, Туреччини, Грузії, росії та України підписали «Стратегічний план дій із відновлення та захисту Чорного моря». Головна теза і тема цього дня — екологія чорноморського басейну та її збереження.

росія, як держава, яка зобов’язувалася захищати Чорне море, тепер виводить туди ракетоносії та залишає міни, чим нищить екосистему моря.

У липні Туреччина, Болгарія та Румунія вже розпочали операцію з розмінування Чорного моря.

Читайте також: Укрпошта анонсувала марки про жителів Чорного моря

Суспільство

Київ століття тому й зараз: вгадайте, що за місце на архівному фото (ТЕСТ) 

Опубліковано

Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.​

Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.

Клацніть, щоб перевернути

Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів. ​

Клацніть, щоб перевернути

До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.

Клацніть, щоб перевернути

​​З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.

Клацніть, щоб перевернути

​​На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.

Клацніть, щоб перевернути

У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.

Клацніть, щоб перевернути

До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія. ​

Клацніть, щоб перевернути

Share:

Читати далі

Суспільство

79% жінок обрали залишатися в Україні під час війни: результати дослідження

Опубліковано

28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.

ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.

Про опитування

З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.

Як війна вплинула на переселення жінок 

  • 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
  • 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
  • Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Фото: Центр економічної стратегії

Мотивація залишатися в Україні

Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.

Що повпливало на таке рішення:

  • вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
  • фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
  • власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
  • мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
Фото: Центр економічної стратегії

На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду. 

«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.

Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:

  • жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
  • відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
  • для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.

Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу

Основні причини залишатися

Фото: Центр економічної стратегії

«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.

Які ризики бачать в Україні та за кордоном 

Фото: Центр економічної стратегії

Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.

Перспективи життя за три роки

Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації. 

Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%. 

Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.

Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи

Про дослідників

Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.

American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.

Фото обкладинки: UAExperts.

Читати далі

Суспільство

У Києві запрацювала перша екомашина для збирання використаних батарейок (ФОТО)

Опубліковано

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».

Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».

Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.

Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії

Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:

  • Eneris Recupyl в Польщі;
  • Accurec в Німеччині;
  • EraSteel у Франції тощо.

Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.

Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.

Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»

Читати далі