Культура
Чеський художник створив у Львові мурал до річниці повномасштабної війни
Мурал намалював відомий художник Тімо з чеського міста Брно. На стіні Стрийського автобусного вокзалу автор на білому тлі написав слово «вчинок», яке символізує сміливість і стійкість українців під час війни.
Про це повідомили у Львівській міській раді.
Що означає мурал
«Вчинок — це поняття, яке знаходиться посередині між теорією і практикою, між словами та реальними діями. Мені подобається це слово, бо воно завжди передбачає активність, конкретний акт, який змінює реальність. На мою думку, вчинок — це слово сили», — розповів Тімо.
Тімо намалював цей стінопис саме на вокзалі, адже після повномасштабного вторгнення це місце набуло особливого значення. Такий же мурал до 24 лютого створять і в Брно на будівлі колишнього монастиря, де українське слово напишуть в чеському варіанті — skutek.
Читайте також: «Довженко-Центр» отримав раритетну версію мультика «Сказання про Ігорів похід»
«Тепер, чекаючи на автобус або проїжджаючи повз, люди бачитимуть “Вчинок” — і, можливо, це буде імпульс подумати про свої дії та що означає вчинок. Водночас такі міжнародні проєкти допомагають нашому місту адвокатувати його шлях до титулу “Європейська столиця культури 2030” і розкривають ідею заявки Львова на цей конкурс, котра звучить як “Відповідальність бути”», — зазначила директорка Інституту стратегії культури Юлія Хомчин.
Читайте також: Львів пройшов у фінал конкурсу «Європейська столиця культури 2030»
Про автора муралу
Тімо — відомий брненський стрит-арт художник, поет та творець графіті. Він розпочав свою діяльність у 1997 році. Митець найбільш відомий своїми короткими віршами, стилізованими образами та слоганами на міських стінах.
Нагадаємо, що на Південному вокзалі в Києві встановили «Серце України» (ФОТО).
Фото: Віталій Грабар, сайт Львівської міської ради
До Всесвітнього дня мистецтва Національний банк України презентував пам’ятну монету «Світ мистецтва кутюр’є. Любов Панченко» номіналом 10 гривень. Випуск присвятили відомій українській художниці, модельєрці та шістдесятниці, яка зробила значний внесок у розвиток українського мистецтва.
Про це повідомили в Нацбанку.
Про дизайн монети
Монету номіналом 10 гривень виготовили зі срібла 925 проби тиражем до 10 тисяч штук. На аверсі зобразили стилізований портрет Любові Панченко в обрамленні мотивів з її твору «Бучанська весна», а також державну символіку.
На реверсі — фрагмент цього твору, надрукований із використанням тамподруку. Дизайн підготували художник Андрій Сагач і скульптор Володимир Дем’яненко.
Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам
Презентація нової монети
Презентація монети відбулася в Національному центрі «Український Дім» у межах виставки «Гривня. Більше ніж гроші». Її ввели в обіг 15 квітня.
Як зазначив Голова НБУ Андрій Пишний, монета вшановує внесок Любові Панченко у збереження національної ідентичності та українського художнього стилю:
«Ця монета, як і мистецькі твори Любові Панченко, назавжди збереже в собі відлуння її непересічної особистості та український колорит».
Нагадаємо, що до річниці вторгнення Нацбанк випустив нову монету «Тримаймо стрій!».
Також ми писали, що НБУ випустив пам’ятну монету «Цифрова держава» у квадратній формі.
Фото обкладинки: сайт НБУ
15 квітня Міністерство культури та стратегічних комунікацій України передало стародрук «Октоїх» 1758 року до Вінницького обласного краєзнавчого музею. Видання втратили під час Другої світової війни, і його вдалося повернути завдяки взаємодії державних і міжнародних структур.
Про це повідомили в міністерстві.
Як вдалося повернути книгу
Під час Другої світової війни книгу вивезли з закладу, який нині є Вінницьким обласним краєзнавчим музеєм, до Німеччини. Пізніше вона потрапила до приватної колекції на території Автономної Республіки Крим, а згодом — до власника, що перебував у країні Європейського Союзу.
Власник надав цифрові копії відбитків штампів книги для експертизи. Дослідження підтвердило наявність овального та квадратного штампів Вінницького музею. Відсутність слідів перевірок НКВС 1947 і 1952 років засвідчує втрату видання саме у роки війни.
«Те, що книга “Октоїх” була втрачена під час Другої світової війни та повернена сьогодні — це відновлення історичної справедливості. Стародрук уніатської доби дає унікальні можливості для науковців — істориків, філологів, богословів. Він містить не лише тексти, а й маркери історичного часу, які можна простежити через стиль, мову, шрифт, орнаменти», — зазначив заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій Сергій Бєляєв.
Бєляєв зазначив, що процес повернення культурних цінностей відбувається за участі Служби зовнішньої розвідки, Офісу генерального прокурора, Міністерства закордонних справ України та інших державних і міжнародних правоохоронних структур.
Читайте також: Митники передали три старовинні книги львівській бібліотеці (ФОТО)
Довідка про книгу
«Октоїх» або «Осмогласник» — це богослужбова книга, в якій на кожну неділю подали вісім варіантів церковних співів. Видання надрукували старослов’янською мовою в друкарні Почаївської Свято-Успенської лаври у 1758 році. «Октоїх» містить 380 аркушів, які оформили у дві колонки червоним та чорним чорнилом та прикрасили десятьма гравюрами майстра Йосифа Гочемського.
Палітурку книги оформили тисненням із зображенням Божої Матері з немовлям. Передня частина має рослинний орнамент, зворотна — геометричний.
Друкарську справу в Почаєві започаткували у 1616 році. Постійну друкарню створили в 1732 році за підтримки архимандрита Феодосія Лубенецького-Рудницького після надання привілею польським королем Августом II.
Нагадаємо, що у Києво-Печерській лаврі встановили останній відреставрований хрест (ФОТО).
Фото: сайт МКСК
У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» на Троїцьку надбрамну церкву встановили останній відреставрований хрест. Після цієї події розпочався завершальний етап відновлення одного з найцінніших історичних об’єктів України.
Про це повідомили в Міністерстві культури та стратегічних комунікацій.
Освячення хреста відбулося на Соборній площі під проводом єпископа Авраамія, намісника Лаври від Православної Церкви України.
Троїцька церква, зведена ще в добу Київської Русі, зберегла свій первісний архітектурний вигляд без перебудов. У часи Івана Мазепи її прикрасили елементами українського бароко, зокрема ліпниною та живописом.
Читайте також: Київ цвіте! Де погуляти та зробити весняні фото: ботсад імені Гришка
Церква розташована над Святою Брамою — головним входом до Лаври, який історично вважають одним із найшанованіших сакральних місць Києва.
У міністерстві вказали, що повернення хреста не лише символізує прогрес у реставрації, а й уособлює стійкість і збереження духовної спадщини у складні для країни часи.
Нагадаємо, що «Хартія» до Великодня запустила благодійну ініціативу в закладах Києва та інших міст (ВІДЕО).
Фото: сайт МКСК
Єдині в Україні сирні кульки за технологією NASA: історія бізнесу двох братів з Харкова
Вони ще й хрусткі!Ага, пахнуть сиром!Це ж сирні снеки! У нас в Україні таких немає....
Писанкарка з Тернополя продає великодні набори, щоб підтримати чоловіка та його побратимів
Перед Великоднем світло у вікні квартири Ксенії горить до пізньої ночі. Жінка вкладає двох маленьких...
Плете понад 40 років: це майстер з Волині, який робить великодні кошики
«Цього мене навчив батько, якого в селі всі називали майстром, адже він мав золоті руки...
«Навіть якщо є лише одна рука, другою буде моя»: керамістка з Херсона ліпить разом із пораненими військовими
У Василя з позивним Метелик проблеми з моторикою. В нього не вистачає кількох пальців на...