Час для себе та спільнота однодумців: як на прифронтовій Харківщині батьки знаходять опору

Недалеко від фронту, під звуки сирен, живуть сім’ї. Тривожність дітей, страх за завтра і відчуття, що не справляєшся — у такій реальності щодня опиняються тисячі батьків на Харківщині.

Аби навчити їх дбати про себе та порозумітися з дітьми, у Центрах життєстійкості проходять тренінги. 

#ШОТАМ розповідає, як Центри допомагають вже зараз та куди у прифронтових регіонах можуть прийти батьки, що потребують підтримки.

Дружній простір для кожного мешканця громади

Центр життєстійкості — дружній, безбар’єрний простір, куди може звернутися кожен житель громади й отримати підтримку — першу психологічну допомогу, скерування до потрібних служб та організацій, можливість відвідувати групові заняття з психосоціальної підтримки тощо. 

Фахівці можуть надавати послуги в самих просторах або ж онлайн. На Харківщині такі осередки почали роботу з 2024 року. 

У Центрі життєстійкості жителі громади можуть:

• отримати першу психологічну допомогу;
• пройти діагностику свого психологічного стану;
• долучитися до зустрічей та занять з дітьми та дорослими зі схожими життєвими ситуаціями;
• отримати консультацію фахівців з соціальних і психологічних питань;
• долучатися до волонтерської діяльності Центру.

Особливу увагу в Центрах життєстійкості приділяють батькам, які виховують дітей та підлітків. Саме для них у Центрах проводять тренінги з позитивного батьківства. Це про довіру між дитиною і батьками, коли дорослі бачать і розуміють потреби дітей — у безпеці, турботі, свободі бути собою, у грі, у щирості. І водночас допомагають будувати межі, вчать керувати емоціями та поводитися відповідально.

Програма за науковими концепціями та сучасними  стандартами   

Програма «Батьківство без стресу» почала свою історію у 2019 році за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні. Основна мета — допомогти батькам та дітям, які проживали у прифронтових селах та містечках Донеччини й Луганщини, зрозуміти їхні емоції та підтримати дітей під час війни.

Батьки думали, що головне — нагодувати дітей і вберегти від небезпеки. Здавалося, що малеча просто вередує і не слухає дорослих. Насправді ж це була реакція на стрес, а діти потребували спілкування, розуміння й підтримки.

Програму розробили на основі теорії прив’язаності Джона Боулбі та теорії стресу Ганса Сельє й побудували так, аби навчити батьків розпізнавати власні емоції та реагувати на поведінку дітей.

У часи повномасштабної війни батьки з прифронтових територій можуть пройти програму у Центрах життєстійкості. Тут можна без осуду говорити про емоційне виснаження, конфлікти та страхи. «Я не ідеальна/ідеальний», «Буває складно», «Я зриваюся» — фрази, які батьки часто чують одне від одного. Вони гуртуються, аби не залишатися наодинці зі своїми труднощами, знаходять фахову психологічну підтримку і головне — більше не думають, що з ними щось не так. 

Вже підтримали понад 43 тисячі батьків

Наталія Строєва ділиться, що після перших тренінгів команда вирішила проводити у Центрах життєстійкості додаткові модулі програми. Перший — про виховання дошкільнят у любові та піклуванні. А другий — про виховання підлітків, які мають стати ініціативними дорослими та самостійно ухвалювати рішення. Батьки мають навчитися вчасно відпускати дітей та підтримувати їхню самостійність. 

Особливу увагу у програмі приділили періоду, коли дитина переживає статеве дозрівання і намагається самостійно визначати свої межі. 

Програму для батьків у прифронтових громадах оновили у 2025 році — там з’явилися теми сексуального виховання та виховання без гендерних стереотипів. А також теми, які пояснюють батькам, як говорити з підлітками про негативні наслідки вживання алкоголю та наркотиків.

Також у Центрах формується мережа тренерів, які проходять навчання, а потім працюють у своїх громадах з батьками або людьми, які їх замінюють. 

У Центрах життєстійкості батьків вчать, як дати дітям безпечне й довірливе середовище, підтримати їхній розвиток і показати приклад у вирішенні конфліктів. А головне — визначати свій стан, відновлювати ресурс, бо лише так можна стати підтримкою для своїх дітей. 

Навчилася розпізнавати та зменшувати стрес

Надія Бондар з міста Валки, що на Харківщині, допомагає чоловікові у будівельному бізнесі та виховує трирічну доньку. Та життя неподалік фронту має вплив — місяцями Надія не могла заснути й панікувала щоразу, коли чула тривогу. 

Надія стежила за діяльністю Центру життєстійкості міста Валки у соцмережах. Та вперше наважилась звернутися за психологічною підтримкою, коли дізналася про тренінг «Батьківство без стресу». Жінці були потрібні не лише поради, але й спілкування з такими ж як вона — батьками, які мають власні тривоги й втому.

У громаді не працюють дитячі садки. Жінка ділиться, що в її районі понад половина жінок, які виховують дітей дошкільного віку, не можуть вийти з дому, бо немає на кого залишити дітей. У Надії така ж ситуація — дуже мало часу на себе. 

Центри життєстійкості допомагають батькам приділити час собі — поки мама і тато відвідують заняття, діти проводять час в іншій кімнаті під наглядом працівників. Так само, у батьків є можливість залишити дітей на короткий час у Центрі, аби вирішити інші життєві справи — отримати соцпослуги, оформити документи чи інші.

На тренінгах Надія задумалася — як знаходити час, аби піклуватися про себе? Фахівці Центру життєстійкості порекомендували вправу «Кубик бажань», на гранях якого дорослі писали, що хотіли б зробити. Наприклад, випити кави, поспівати, почитати книжку чи подивитися фільм. 

Окрім психологічних вправ, у Центрі проводять і творчі заняття та ігри, які допомагають батькам і дітям краще розуміти себе та одне одного. Наприклад, «Хвіст ящірки», що вчить визначати емоційний стан. 

Тепер «хвіст ящірки» висить на холодильнику. Він допомагає Надії з донькою щодня говорити про свої емоції й краще розуміти одна одну.

Надія називає себе «амбасадоркою» Центру життєстійкості, адже порадила багатьом своїм подругам прийти до Центру та зокрема — на тренінги: 

Доєднуйтеся і ви до Центрів життєстійкості у своїх містах та містечках! Аби знайти Центр у вашому регіоні, перейдіть за посиланням. 

Проєкт з розбудови Центрів життєстійкості в Україні реалізується Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України і є складовою Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?” Першої леді Олени Зеленської.

Проєкт ЮНІСЕФ з підтримки та розвитку Центрів життєстійкості у Харківській області реалізується ГО «Всеукраїнський громадський центр «Волонтер» за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку через Німецький банк розвитку (KFW) та уряду Швеції.